ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ** **
УХВАЛА
**"30" листопада 2018 р. м. Ужгород Справа № 907/728/17 **
** **
**Господарський суд Закарпатської області у складі **
**головуючого судді Васьковського О.В.,**
**розглянувши матеріали**
**За позовом **Товариства з обмеженою відповідальністю “ТрансКом”, м. Ужгород
**до відповідача 1 **Ужгородської міської ради, м. Ужгород
**до відповідача 2 **Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, м. Ужгород** **
**про **стягнення з Ужгородської міської ради суми 651222 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги,
За участі секретаря судового засідання Дергачової Ю.А.
**Представники:**
**від позивача — **ОСОБА\_1, директор товариства, ОСОБА\_2, адвокат, договір про надання юридичних послуг ТК № -1 від 03.08.2017 року
**від відповідача 1 – ** ОСОБА\_3 (дов. № 03-17/2 від 05.01.18р., дов. № 03-17/3 від 05.01.18р.)
**від відповідача 2 – ** ОСОБА\_3 (дов. № 03-17/2 від 05.01.18р., дов. № 03-17/3 від 05.01.18р.)
**СУТЬ СПОРУ: **стягнення суми 651222 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги доступу до системи відеоспостереження.
У судовому засіданні 30.11.18 за участі представників сторін судом розглянуто клопотання позивача №107 від 18.10.18 про колегіальний розгляд справи та встановлено наступне.
Позивач вказане клопотання вмотивовує тим, що відповідач не визнає позову, а також вказує на рідкісний характер справи у сфері інформаційних технологій, предмет спору, відсутність письмового договору та складність доведення позовних вимог, у зв’язку з чим, просить суд призначити колегіальний розгляд справи.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.11.2018 року у даній справі судом відмовлено у задоволенні даного клопотання через наступні мотиви. З матеріалів справи суд встановив, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за надані послуги доступу до системи відеоспостереження. Зокрема, суд зазначив, що позивач у підтвердження надання зазначених послуг посилається у позовній заяві на договір про надання послуг №52 від 05.10.2016 року, згідно якого, ніби-то, надавалися послуги з доступу до системи відеоспостереження, сторонами якого є позивач та відповідач 2. На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що вказана справа не є складною, відсутній великий обсяг доказів для дослідження, відсутній суспільний інтерес.
Однак, такий висновок суду, на думку позивача, є помилковим, а тому останній доводить необхідність колегіального розгляду даної справи. Зазначає, що у позовній заяві позивач посилається на відсутність договору у формі єдиного документа між ним та відповідачами та на факт надання послуг у спрощений спосіб. Зазначену обставину: відсутність договору у формі єдиного документа, неодноразово визнавали і відповідачі. Тому, позивач вважає, що суд не визначився із характером спірних правовідносин та предметом спору у справі №907/728/17, а дійшов помилкових висновків про відсутній великий обсяг доказів, простоту справи, оскільки дана справа, крім іншого, становить суспільний інтерес, у підтвердження чого наведено інтернет-посилання .
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є стягнення суми 651222 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги доступу до системи відеоспостереження.
Частиною 1 ст.32 ГПК України встановлено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Частиною 1 ст.33 ГПК України визначено, що справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказного і спрощеного позовного провадження.
Дані положення кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Частиною 10 вказаної статті передбачено, що якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється ухвала.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено у відповідності з вимогами ст.ст.73-74, 76-79 ГПК України, що вказана справа є складною, у розумінні ст.33 ГПК України, як і не встановлено судом обставин віднесення даної справи до категорії, яка передбачає складність її розгляду, зумовлену характером спору, обставинами справи, наявністю великого обсягу доказів, які підлягають дослідженню, наявністю суспільного інтересу чи з інших підстав.
Подані заявником в якості обгрунтування суспільного резонансу справи посилання на матеріали (друковані та відео), розміщені в мережі інтернет, не є переконливими та достатніми для висновку про те, що спір є складним у розумінні статті 33 ГПКУ. Публікації ж про наявний між суб’єктами господарювання спір, висвітлення його обставин в засобах масової інформації носять інформативний характер та свідчить про гласність та відкритість інформації щодо справи. Слід наголосити, що спір є виключно господарсько-майновим та заявлений з метою стягнення саме на користь позивача, як суб’єкта господарювання, заявленої та оспорюваної грошової суми, яка за своїм змістом та призначенням можу бути лише його особистим прибутком.
Між тим, поняття категорії і складності справи, як і доводи, наведені стороною на підтвердження тих чи інших обставин,- в даному випадку, щодо підставності заяви про призначення колегіального розгляду справи - оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, в кожному окремому випадку. При цьому, положення статті 33 ГПК України передбачає саме право суду першої інстанції розглянути будь-яку справу колегіально, тобто така стаття не носить імперативний характер.
З огляду на наявний у справі господарський спір, в якому заявлено одну майнову вимогу, оцінивши наведені доводи позивача, судом не встановлено підстав для розгляду даної справи у колегіальному складі, відтак в задоволенні клопотання належить.
Керуючись** **ст. ст. 32, 33, 42, 46, 120, 121, 182, 183, 202, 222, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
** **
** ПОСТАНОВИВ:**
у задоволенні клопотання позивача про колегіальний розгляд справи відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Копію ухвали суду направити сторонам.
**Суддя О.В. Васьковський**
Ухвала № 77073032
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ** **
УХВАЛА
 
"11" жовтня 2018 р. м. Ужгород Справа № 907/728/17
 
**Суддя господарського суду Закарпатської області Ушак І.Г.,**
**розглянувши **заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансКом" про відвід судді Васьковського О.В. у даній справі
**за позовом **товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансКом", м. Ужгород** **
**до **Ужгородської міської ради, м. Ужгород (відповідач-1)** **
**до **виконавчого комітету Ужгородської міської ради, м. Ужгород (відповідач- 2) **про **стягнення з Ужгородської міської ради суми 651222 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги,
**представники сторін**: не викликалися
**ВСТАНОВИВ:**
Дана справа за наслідками проведеного 6.08.18 повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Васьковського О.В., прийнята ним до провадження, про що постановлено ухвалу від 10.08.18.
У ході підготовчого провадження у справі підготовче засідання суду неодноразово відкладалося (ухвали суду від 28.08.18, 18.09.18), а в черговому засіданні 03.10.18 позивачем ТОВ «ТрансКом» - подано заяву про відвід судді Васьковського О.В., посилаючись на наявність сумніву в неупередженості та об'єктивності у розгляді даної справи.
За приписами ч.ч. 2, 3 ст. 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу; суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість; якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі; у цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу; такому судді не може бути заявлений відвід.
Суддя Васьковський О.В. за наслідками розгляду зазначеної заяви позивача у даній справі дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з огляду на що ним постановлено ухвалу від 03.10.18 про зупинення провадження у справі до вирішення у встановленому законом порядку питання про відвід судді, матеріали справи передано уповноваженій особі для вирішення питання щодо визначення складу суду для розгляду заяви про відвід судді.
За результатами проведення 09.10.18 автоматизованого розподілу справи для розгляду заяви про відвід судді Васьковського О.В. визначено суддю Ушак І.Г.
За змістом п. п. 7, 11 ст. 39 ГПК України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Розглянувши заяву позивача - ТОВ «ТрансКом» - про відвід судді Васьковського О.В., суд встановив наступне.
Як вбачається з тексту заяви така мотивована тим, що суддя Васьковський О.В. - головуючий у даній справі - як голова суду втрутився у конфліктну ситуацію у даній справі, що виникла 18.12.17 - після завершення розгляду справи суддею Бобрик Г.Й. - у зв'язку із зверненням представника відповідача ОСОБА\_1 із заявою про злочин в органи національної поліції, очікування слідчо-оперативної групи саме у кабінеті судді з метою фіксування події злочину, фіксування усіх наступних протиправних дій та публічне інформування про мету перебування у кабінеті судді Бобрик Г.Й. шляхом прямої трансляції у мережі Фейсбук.
Відповідач стверджує, що відеофіксацію його представник ОСОБА\_1 здійснював з метою уникнення будь-яких провокацій та перекручувань подій проти директора товариства, свого довірителя, а коментування під час відеофіксації ОСОБА\_1 здійснював з метою повідомити мотиви перебування в кабінеті у судді Бобрик Г.Й. та виклику поліції, що також повністю узгоджувалося з позицією директора товариства по справі №907/728/17.
Вважає, що оскільки у ході даної конфліктної ситуації голова суду ОСОБА\_2 «наголошував на ніби-то незаконних діях позивача», а в послідуючому підписав скаргу до КДКА Львівської області та у правоохоронні органи щодо представника позивача ОСОБА\_1, то участь у даній справі судді Васьковського О.В. викликає сумнів у його неупередженості. Вважає, що за таких обставин суддя Васьковський О.В. має наперед сформовану позицію до представника позивача і директора товариства у цій справі.
Вирішуючи питання про відвід судді Васьковського О.В. у даній справі, суд приймає до уваги таке.
Підстави заявлення відводу судді врегульовані приписами ст. 35 ГПК України, згідно яких суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо :
1\) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2\) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3\) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4\) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5\) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За приписами ст. 36 ГПК України, яка регулює питання недопустимості повторної участі судді у розгляді справи, встановлено, що, зокрема, суддя, який брав участь у вирішенні справи, не може брати участі у новому розгляді справи судом після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі; суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення; суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі; суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Відповідно до положень ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997р.) передбачає право кожного на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6). За приписами ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом; іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України.
За рішенням у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
З огляду на викладені приписи чинного законодавства, що регулює питання відводу судді, підстав для відводу та порядку вирішення відводу, наведені вище доводи позивача у даній справі не доводять упередженість судді Васьковського О.В. та не можуть бути в розумінні ст. 35, 36 ГПК України підставою для відводу.
Суд приймає до уваги, що описана конфліктна ситуація стала предметом обговорення на чергових зборах суддів господарського суду Закарпатської області і дії адвоката щодо блокування кабінету судді Бобрик Г.Й., перешкоджання у виготовленні процесуального документу (ухвали) та його вимога про зазначення в постановленій судом ухвалі іншої дати, були розцінені зборами суддів як втручання у здійснення правосуддя.
Згідно зі статтею 126 Конституції України вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об'єднання, відповідно до ч. 6 ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", зобов'язані поважати незалежність судді і не посягати на неї. З огляду на наведені законодавчі приписи зборами суддів за результатами обговорення ситуації, що склалася, було прийнято рішення про звернення із поданням до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за адресою робочого місця адвоката ОСОБА\_1 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності за вчинення дій щодо порушення гарантій незалежності суду та судді та до правоохоронних органів з повідомленням про вчинення адвокатом ОСОБА\_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 376 Кримінального кодексу України. Цим же рішенням збори суддів уповноважили голову суду Васьковського О.В. на підписання вказаних подань.
Таким чином, ОСОБА\_2, підписавши як голова суду скаргу та повідомлення до правоохоронних органів щодо адвоката ОСОБА\_1, діяв на виконання повноважень делегованих зборами суддів, що виключає будь-який сумнів в його особистому упередженому ставленні до адвоката в межах даної справи.
Крім того, суд приймає до уваги, що про обставини наведені у заяві про відвід заявнику було відомо ще у 2017 році, а з моменту призначення підготовчого засідання у справі за новим Кодексом (ухвала суду від 10.08.2018) пройшло більше десяти днів, тому суд констатує пропуск визначеного законом строку для подання заяви про відвід, що є самостійною підставою для відмови у її задоволенні.
 Суд, врахувавши всі наведені обставини у сукупності та приписи процесуального закону, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід судді Васьковського О.В. у даній справі.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 35, 36, 38, 39, 42, 234, 255 Господарського процесуального кодексу України,
**СУД УХВАЛИВ:**
1\. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансКом", м. Ужгород про відвід судді Васьковського О.В. від розгляду справи № 907/728/17- відмовити.
*Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.*
**Суддя Ушак І.Г. **