
УХВАЛА
 02 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 907/728/17
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пількова К. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Виконавчого комітету Ужгородської міської ради
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансКом"
до Ужгородської міської ради та Виконавчого комітету Ужгородської міської ради
про стягнення 651 222,60 грн.,
ВСТАНОВИВ:
21\.03.2018 Виконавчий комітет Ужгородської міської ради звернувся з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 у справі № 907/728/17.
Проте зазначену касаційну скаргу слід залишити без руху з огляду на наступне.
Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Оскаржувана постанова Львівського апеляційного господарського суду прийнята 26.02.2018. Таким чином, останній день строку, встановленого для оскарження зазначеного судового рішення в касаційному порядку, припадає на 18.03.2018, але оскільки 18.03.2018 був вихідним днем, то останній день вважається перший наступний за ним робочий день, а саме 19.03.2018.
Виконавчий комітет Ужгородської міської ради звернувся з касаційною скаргою 21.03.2018, що підтверджується відбитком календарного штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті, тобто скаржником пропущено строк, встановлений статтею 288 Господарського процесуального кодексу України, для подання касаційної скарги. Клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження скаржником до матеріалів касаційної скарги не додано та в касаційній скарзі питання про поновлення строку не порушено.
Згідно частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Отже Суд зазначає, що скаржнику необхідно звернутися із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення.
Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Виконавчого комітету Ужгородської міської ради на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 у справі № 907/728/17 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 16.05.2018, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя К. М. Пільков