ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 78377653

Озвучення тимчасово недоступне

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ** **

УХВАЛА

**"30" листопада 2018 р. м. Ужгород Справа № 907/728/17 **

** **

**Господарський суд Закарпатської області у складі **

**головуючого судді Васьковського О.В.,**

**розглянувши матеріали**

**За позовом **Товариства з обмеженою відповідальністю “ТрансКом”, м. Ужгород

**до відповідача 1 **Ужгородської міської ради, м. Ужгород

**до відповідача 2 **Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, м. Ужгород** **

**про **стягнення з Ужгородської міської ради суми 651222 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги,

За участі секретаря судового засідання Дергачової Ю.А.

**Представники:**

**від позивача — **ОСОБА\_1, директор товариства, ОСОБА\_2, адвокат, договір про надання юридичних послуг ТК № -1 від 03.08.2017 року

**від відповідача 1 – ** ОСОБА\_3 (дов. № 03-17/2 від 05.01.18р., дов. № 03-17/3 від 05.01.18р.)

**від відповідача 2 – ** ОСОБА\_3 (дов. № 03-17/2 від 05.01.18р., дов. № 03-17/3 від 05.01.18р.)

**СУТЬ СПОРУ: **стягнення суми 651222 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги доступу до системи відеоспостереження.

У судовому засіданні 30.11.18 за участі представників сторін судом розглянуто клопотання позивача №107 від 18.10.18 про колегіальний розгляд справи та встановлено наступне.

Позивач вказане клопотання вмотивовує тим, що відповідач не визнає позову, а також вказує на рідкісний характер справи у сфері інформаційних технологій, предмет спору, відсутність письмового договору та складність доведення позовних вимог, у зв’язку з чим, просить суд призначити колегіальний розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.11.2018 року у даній справі судом відмовлено у задоволенні даного клопотання через наступні мотиви. З матеріалів справи суд встановив, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за надані послуги доступу до системи відеоспостереження. Зокрема, суд зазначив, що позивач у підтвердження надання зазначених послуг посилається у позовній заяві на договір про надання послуг №52 від 05.10.2016 року, згідно якого, ніби-то, надавалися послуги з доступу до системи відеоспостереження, сторонами якого є позивач та відповідач 2. На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що вказана справа не є складною, відсутній великий обсяг доказів для дослідження, відсутній суспільний інтерес.

Однак, такий висновок суду, на думку позивача, є помилковим, а тому останній доводить необхідність колегіального розгляду даної справи. Зазначає, що у позовній заяві позивач посилається на відсутність договору у формі єдиного документа між ним та відповідачами та на факт надання послуг у спрощений спосіб. Зазначену обставину: відсутність договору у формі єдиного документа, неодноразово визнавали і відповідачі. Тому, позивач вважає, що суд не визначився із характером спірних правовідносин та предметом спору у справі №907/728/17, а дійшов помилкових висновків про відсутній великий обсяг доказів, простоту справи, оскільки дана справа, крім іншого, становить суспільний інтерес, у підтвердження чого наведено інтернет-посилання .

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є стягнення суми 651222 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги доступу до системи відеоспостереження.

Частиною 1 ст.32 ГПК України встановлено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Частиною 1 ст.33 ГПК України визначено, що справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказного і спрощеного позовного провадження.

Дані положення кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Частиною 10 вказаної статті передбачено, що якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється ухвала.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено у відповідності з вимогами ст.ст.73-74, 76-79 ГПК України, що вказана справа є складною, у розумінні ст.33 ГПК України, як і не встановлено судом обставин віднесення даної справи до категорії, яка передбачає складність її розгляду, зумовлену характером спору, обставинами справи, наявністю великого обсягу доказів, які підлягають дослідженню, наявністю суспільного інтересу чи з інших підстав.

Подані заявником в якості обгрунтування суспільного резонансу справи посилання на матеріали (друковані та відео), розміщені в мережі інтернет, не є переконливими та достатніми для висновку про те, що спір є складним у розумінні статті 33 ГПКУ. Публікації ж про наявний між суб’єктами господарювання спір, висвітлення його обставин в засобах масової інформації носять інформативний характер та свідчить про гласність та відкритість інформації щодо справи. Слід наголосити, що спір є виключно господарсько-майновим та заявлений з метою стягнення саме на користь позивача, як суб’єкта господарювання, заявленої та оспорюваної грошової суми, яка за своїм змістом та призначенням можу бути лише його особистим прибутком.

Між тим, поняття категорії і складності справи, як і доводи, наведені стороною на підтвердження тих чи інших обставин,- в даному випадку, щодо підставності заяви про призначення колегіального розгляду справи - оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, в кожному окремому випадку. При цьому, положення статті 33 ГПК України передбачає саме право суду першої інстанції розглянути будь-яку справу колегіально, тобто така стаття не носить імперативний характер.

З огляду на наявний у справі господарський спір, в якому заявлено одну майнову вимогу, оцінивши наведені доводи позивача, судом не встановлено підстав для розгляду даної справи у колегіальному складі, відтак в задоволенні клопотання належить.

Керуючись** **ст. ст. 32, 33, 42, 46, 120, 121, 182, 183, 202, 222, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

** **

** ПОСТАНОВИВ:**

у задоволенні клопотання позивача про колегіальний розгляд справи відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Копію ухвали суду направити сторонам.

**Суддя О.В. Васьковський**

Ухвала № 75660661

Відкрити повний перегляд

**ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області**

Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а тел. 61-72-21

e-mail: [email protected]

  веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

**\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_**

**УХвала**

 

**"03" серпня 2018 р. м. Ужгород Справа № 907/728/17 **

 

**За позовом** Товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансКом", м. Ужгород

**до **Ужгородської міської ради, м. Ужгород

**до **Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, м. Ужгород

**про **стягнення з Ужгородської міської ради суми 651 222 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги,

**Суддя господарського суду - Пригара Л.І.**

**СУТЬ СПОРУ:** Товариством з обмеженою відповідальністю "ТрансКом", м. Ужгород заявлено позов до Ужгородської міської ради, м. Ужгород та до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, м. Ужгород про стягнення з Ужгородської міської ради суми 651 222 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги.

04\.10.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТрансКом", м. Ужгород звернулося до господарського суду Закарпатської області з позовом до Ужгородської міської ради та до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про стягнення 651 222 грн. 60 коп. боргу за надані послуги.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 11.12.2017 року у справі № 907/728/17 (суддя Бобрик Г.Й.) залишено без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансКом" із посиланням на п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, в мотивувальній частині якої зазначено, що позивач не надав документів, необхідних для вирішення даного спору, а саме, обґрунтованого детального розрахунку суми, що є предметом спору, із зазначенням періоду надання послуг, підстави вартості наданих послуг станом на відповідний місяць спірного періоду, не повідомив про поважні причини їх неподання та не з'явився в судове засідання.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 року ухвалу господарського суду Закарпатської області від 11.12.2017 року у справі № 907/728/17 про залишення позову без розгляду скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Закарпатської області.

Ухвалою суду від 13.03.2018 року задоволено самовідвід судді Бобрик Г.Й. від розгляду справи № 907/728/17, справу передано для повторного автоматизованого розподілу у відповідності з вимогами ГПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями господарського суду Закарпатської області від 14.03.2018 року, справу № 907/728/17 розподілено судді Пригарі Л.І.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 19.03.2018 року справу № 907/728/17 прийнято до провадження суддею Пригарою Л.І. у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.04.2018 року.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 03.04.2018 року провадження у справі зупинено до перегляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду ухвали господарського суду Закарпатської області від 11.12.2017 року і постанови Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 року у справі № 907/728/17 та повернення матеріалів справи № 907/728/17 на адресу господарського суду Закарпатської області.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.06.2018 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 року у справі господарського суду Закарпатської області № 907/728/17 залишено без змін.

30\.07.2018 року при супровідному листі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду № 24-12/1272 від 04.07.2018 року матеріали справи № 907/728/17 повернуті на адресу господарського суду Закарпатської області.

На підставі ст. 230 ГПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Таким чином, враховуючи, що обставини, які були підставою зупинення провадження у справі усунуті, провадження у справі підлягає поновленню.

За приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1\) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2\) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3\) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4\) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5\) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 36 цього Кодексу, яка врегульовує питання недопустимості повторної участі судді у розгляді справи. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який серед іншого, полягає в усуненні всіх розумних сумнівів сторін та сторонніх осіб щодо безсторонності такого суду.

Відповідно до прецедентної практики Європейського Суду з прав людини об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).

За приписами ст. 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Положеннями ст. ст. 6, 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22.02.2013 року, суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Статтею 10 Кодексу суддівської етики встановлено, що суддя повинен виконувати обов'язки судді безсторонньо і неупереджено та утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності професійних суддів, народних засідателів та присяжних при здійсненні правосуддя.

Рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 року № 1 був затверджений Коментар до Кодексу суддівської етики (далі - Коментар).

В цьому Коментарі зазначено, що суддя повинен дбати про те, щоб його поведінка була бездоганною з точки зору стороннього спостерігача. Дії та поведінка судді повинні підтримувати впевненість громадськості у чесності й непідкупності судових органів. Не досить лише вершити правосуддя; потрібно, щоб його звершення було очевидним для загалу.

В Коментарі до статті 15 Кодексу зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес. Згідно з положеннями коментованої статті підставою для самовідводу може стати обставина, коли судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Це означає, що особисто судді стали відомі певні обставини або факти, які потенційно можуть вплинути на прийняття ним рішення по справі або викликати у сторін сумніви в справедливості та об'єктивності судді. До таких ситуацій належать випадки, коли, наприклад, хтось із учасників процесу є родичем або знайомим когось з членів сім'ї судді, людиною, з якою суддя познайомився, перебуваючи в гостях у своїх знайомих, та інші подібні випадки. Навіть якщо про ці обставини невідомо учасникам процесу і ніхто про них не заявляє, суддя зобов'язаний сповістити їх про наявність таких обставин для вирішення питання щодо відводу або заявити самовідвід.

Як вбачається із листа Слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Закарпатській області № 58/6/3519 від 17.07.2018 року, першим відділенням Слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018070000000189 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно викладеної у вказаному листі інформації, матеріали кримінального провадження, містять відомості про те, що адвокат Пересоляк О.С., приймаючи участь у розгляді суддею господарського суду Закарпатської області Бобрик Г.Й. справи № 907/728/17, заявив про внесення працівниками зазначеного суду до протоколу судового засідання завідомо неправдивих відомостей щодо прийняття ухвали від 11.12.2017 року.

Оскільки начальником першого відділення Слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Закарпатській області, яким проводиться досудове розслідування у наведеному кримінальному провадженні, є мій чоловік - ОСОБА\_3, можливим є виникнення сумнівів щодо моєї (головуючого у справі № 907/728/17 судді Пригари Л.І.) позиції по розгляду зазначеної справи, а відтак - сумнівів у неупередженості судді при судовому розгляді справи № 907/728/17.

Враховуючи вищенаведене, з огляду на положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на розгляд її справи безстороннім судом та з метою виключення сумнівів щодо неупередженого розгляду справи, суд вважає за необхідне задовольнити самовідвід головуючого судді Пригари Л.І. від розгляду справи № 907/728/17 та передати справу на повторний автоматизований розподіл у порядку, встановленому частиною третьою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

**Керуючись ст. ст. 35, 36, 38, 39, 42, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, **

**СУД УХВАЛИВ:**

**1.** Провадження у справі поновити.

**2.** Задовольнити самовідвід судді господарського суду Закарпатської області Пригари Л.І. у розгляді справи № 907/728/17** **за позовом** **Товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансКом", м. Ужгород до** **Ужгородської міської ради, м. Ужгород та до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, м. Ужгород про стягнення з Ужгородської міської ради суми 651 222 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги.

**3. **Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

**4.** Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

*Ухвала складена та підписана 03.08.2018 року.*

**Суддя Пригара Л.І. **