ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ** **
УХВАЛА
**"30" листопада 2018 р. м. Ужгород Справа № 907/728/17 **
** **
**Господарський суд Закарпатської області у складі **
**головуючого судді Васьковського О.В.,**
**розглянувши матеріали**
**За позовом **Товариства з обмеженою відповідальністю “ТрансКом”, м. Ужгород
**до відповідача 1 **Ужгородської міської ради, м. Ужгород
**до відповідача 2 **Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, м. Ужгород** **
**про **стягнення з Ужгородської міської ради суми 651222 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги,
За участі секретаря судового засідання Дергачової Ю.А.
**Представники:**
**від позивача — **ОСОБА\_1, директор товариства, ОСОБА\_2, адвокат, договір про надання юридичних послуг ТК № -1 від 03.08.2017 року
**від відповідача 1 – ** ОСОБА\_3 (дов. № 03-17/2 від 05.01.18р., дов. № 03-17/3 від 05.01.18р.)
**від відповідача 2 – ** ОСОБА\_3 (дов. № 03-17/2 від 05.01.18р., дов. № 03-17/3 від 05.01.18р.)
**СУТЬ СПОРУ: **стягнення суми 651222 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги доступу до системи відеоспостереження.
У судовому засіданні 30.11.18 за участі представників сторін судом розглянуто клопотання позивача №107 від 18.10.18 про колегіальний розгляд справи та встановлено наступне.
Позивач вказане клопотання вмотивовує тим, що відповідач не визнає позову, а також вказує на рідкісний характер справи у сфері інформаційних технологій, предмет спору, відсутність письмового договору та складність доведення позовних вимог, у зв’язку з чим, просить суд призначити колегіальний розгляд справи.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.11.2018 року у даній справі судом відмовлено у задоволенні даного клопотання через наступні мотиви. З матеріалів справи суд встановив, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за надані послуги доступу до системи відеоспостереження. Зокрема, суд зазначив, що позивач у підтвердження надання зазначених послуг посилається у позовній заяві на договір про надання послуг №52 від 05.10.2016 року, згідно якого, ніби-то, надавалися послуги з доступу до системи відеоспостереження, сторонами якого є позивач та відповідач 2. На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що вказана справа не є складною, відсутній великий обсяг доказів для дослідження, відсутній суспільний інтерес.
Однак, такий висновок суду, на думку позивача, є помилковим, а тому останній доводить необхідність колегіального розгляду даної справи. Зазначає, що у позовній заяві позивач посилається на відсутність договору у формі єдиного документа між ним та відповідачами та на факт надання послуг у спрощений спосіб. Зазначену обставину: відсутність договору у формі єдиного документа, неодноразово визнавали і відповідачі. Тому, позивач вважає, що суд не визначився із характером спірних правовідносин та предметом спору у справі №907/728/17, а дійшов помилкових висновків про відсутній великий обсяг доказів, простоту справи, оскільки дана справа, крім іншого, становить суспільний інтерес, у підтвердження чого наведено інтернет-посилання .
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є стягнення суми 651222 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги доступу до системи відеоспостереження.
Частиною 1 ст.32 ГПК України встановлено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Частиною 1 ст.33 ГПК України визначено, що справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказного і спрощеного позовного провадження.
Дані положення кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Частиною 10 вказаної статті передбачено, що якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється ухвала.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено у відповідності з вимогами ст.ст.73-74, 76-79 ГПК України, що вказана справа є складною, у розумінні ст.33 ГПК України, як і не встановлено судом обставин віднесення даної справи до категорії, яка передбачає складність її розгляду, зумовлену характером спору, обставинами справи, наявністю великого обсягу доказів, які підлягають дослідженню, наявністю суспільного інтересу чи з інших підстав.
Подані заявником в якості обгрунтування суспільного резонансу справи посилання на матеріали (друковані та відео), розміщені в мережі інтернет, не є переконливими та достатніми для висновку про те, що спір є складним у розумінні статті 33 ГПКУ. Публікації ж про наявний між суб’єктами господарювання спір, висвітлення його обставин в засобах масової інформації носять інформативний характер та свідчить про гласність та відкритість інформації щодо справи. Слід наголосити, що спір є виключно господарсько-майновим та заявлений з метою стягнення саме на користь позивача, як суб’єкта господарювання, заявленої та оспорюваної грошової суми, яка за своїм змістом та призначенням можу бути лише його особистим прибутком.
Між тим, поняття категорії і складності справи, як і доводи, наведені стороною на підтвердження тих чи інших обставин,- в даному випадку, щодо підставності заяви про призначення колегіального розгляду справи - оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, в кожному окремому випадку. При цьому, положення статті 33 ГПК України передбачає саме право суду першої інстанції розглянути будь-яку справу колегіально, тобто така стаття не носить імперативний характер.
З огляду на наявний у справі господарський спір, в якому заявлено одну майнову вимогу, оцінивши наведені доводи позивача, судом не встановлено підстав для розгляду даної справи у колегіальному складі, відтак в задоволенні клопотання належить.
Керуючись** **ст. ст. 32, 33, 42, 46, 120, 121, 182, 183, 202, 222, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
** **
** ПОСТАНОВИВ:**
у задоволенні клопотання позивача про колегіальний розгляд справи відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Копію ухвали суду направити сторонам.
**Суддя О.В. Васьковський**
Ухвала № 74221508
УХВАЛА
25 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 907/728/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Виконавчого комітету Ужгородської міської ради
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансКом"
до Ужгородської міської ради та Виконавчого комітету Ужгородської міської ради
про стягнення 651 222,60 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Верховного Суду від 02.05.2018 касаційну скаргу Виконавчого комітету Ужгородської міської ради на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 у справі № 907/728/17 залишено без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник звернувся із касаційною скаргою з пропуском строку на касаційне оскарження без клопотання про поновлення пропущеного строку. Надано строк для усунення недоліків до 16.05.2018, але не більше десяти днів з дня вручення ухвали.
11.05.2018 Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 02.05.2018 надіслано заяву про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, яка надійшла на адресу Касаційного господарського суду 15.05.2018.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження Виконавчий комітет Ужгородської міської ради зазначає, що повний текст постанови надійшов на адресу скаржника 05.03.2018, що підтверджується доданою роздруківкою поштового відстеження ПАТ "Укрпошта" та поштовим конвертом в якому надійшла оскаржувана постанова.
Згідно із частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Відповідно до частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Розглянувши наведені скаржником підстави на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів визнає їх обґрунтованими, а заяву - такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 3 статті 294 Господарського процесуального кодексу України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду.
З огляду на те, що Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради усунуто недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день її подання і такою, що відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України, а подані матеріали достатні для касаційного розгляду.
Керуючись статтями 119, 234, 235, 288, 294, частинами 1 - 3 статті 301 Господарського процесуального кодексу України, Суд
УХВАЛИВ:
1. Поновити Виконавчому комітету Ужгородської міської ради пропущений строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 у справі № 907/728/17.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Виконавчого комітету Ужгородської міської ради на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 у справі № 907/728/17.
3. Призначити розгляд справи у судовому засіданні на 19 червня 2018 року о 12 год. 50 хв. у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал судових засідань № 202.
4. Визнати участь представників учасників справи необов'язковою.
5. Встановити учаснику справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу із наданням доказів надсилання іншому учаснику справи копії відзиву та доданих до нього документів до 11.06.2018.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К. М. Пільков
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак