ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 78377653

Озвучення тимчасово недоступне

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ** **

УХВАЛА

**"30" листопада 2018 р. м. Ужгород Справа № 907/728/17 **

** **

**Господарський суд Закарпатської області у складі **

**головуючого судді Васьковського О.В.,**

**розглянувши матеріали**

**За позовом **Товариства з обмеженою відповідальністю “ТрансКом”, м. Ужгород

**до відповідача 1 **Ужгородської міської ради, м. Ужгород

**до відповідача 2 **Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, м. Ужгород** **

**про **стягнення з Ужгородської міської ради суми 651222 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги,

За участі секретаря судового засідання Дергачової Ю.А.

**Представники:**

**від позивача — **ОСОБА\_1, директор товариства, ОСОБА\_2, адвокат, договір про надання юридичних послуг ТК № -1 від 03.08.2017 року

**від відповідача 1 – ** ОСОБА\_3 (дов. № 03-17/2 від 05.01.18р., дов. № 03-17/3 від 05.01.18р.)

**від відповідача 2 – ** ОСОБА\_3 (дов. № 03-17/2 від 05.01.18р., дов. № 03-17/3 від 05.01.18р.)

**СУТЬ СПОРУ: **стягнення суми 651222 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги доступу до системи відеоспостереження.

У судовому засіданні 30.11.18 за участі представників сторін судом розглянуто клопотання позивача №107 від 18.10.18 про колегіальний розгляд справи та встановлено наступне.

Позивач вказане клопотання вмотивовує тим, що відповідач не визнає позову, а також вказує на рідкісний характер справи у сфері інформаційних технологій, предмет спору, відсутність письмового договору та складність доведення позовних вимог, у зв’язку з чим, просить суд призначити колегіальний розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.11.2018 року у даній справі судом відмовлено у задоволенні даного клопотання через наступні мотиви. З матеріалів справи суд встановив, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за надані послуги доступу до системи відеоспостереження. Зокрема, суд зазначив, що позивач у підтвердження надання зазначених послуг посилається у позовній заяві на договір про надання послуг №52 від 05.10.2016 року, згідно якого, ніби-то, надавалися послуги з доступу до системи відеоспостереження, сторонами якого є позивач та відповідач 2. На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що вказана справа не є складною, відсутній великий обсяг доказів для дослідження, відсутній суспільний інтерес.

Однак, такий висновок суду, на думку позивача, є помилковим, а тому останній доводить необхідність колегіального розгляду даної справи. Зазначає, що у позовній заяві позивач посилається на відсутність договору у формі єдиного документа між ним та відповідачами та на факт надання послуг у спрощений спосіб. Зазначену обставину: відсутність договору у формі єдиного документа, неодноразово визнавали і відповідачі. Тому, позивач вважає, що суд не визначився із характером спірних правовідносин та предметом спору у справі №907/728/17, а дійшов помилкових висновків про відсутній великий обсяг доказів, простоту справи, оскільки дана справа, крім іншого, становить суспільний інтерес, у підтвердження чого наведено інтернет-посилання .

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є стягнення суми 651222 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги доступу до системи відеоспостереження.

Частиною 1 ст.32 ГПК України встановлено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Частиною 1 ст.33 ГПК України визначено, що справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказного і спрощеного позовного провадження.

Дані положення кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Частиною 10 вказаної статті передбачено, що якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється ухвала.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено у відповідності з вимогами ст.ст.73-74, 76-79 ГПК України, що вказана справа є складною, у розумінні ст.33 ГПК України, як і не встановлено судом обставин віднесення даної справи до категорії, яка передбачає складність її розгляду, зумовлену характером спору, обставинами справи, наявністю великого обсягу доказів, які підлягають дослідженню, наявністю суспільного інтересу чи з інших підстав.

Подані заявником в якості обгрунтування суспільного резонансу справи посилання на матеріали (друковані та відео), розміщені в мережі інтернет, не є переконливими та достатніми для висновку про те, що спір є складним у розумінні статті 33 ГПКУ. Публікації ж про наявний між суб’єктами господарювання спір, висвітлення його обставин в засобах масової інформації носять інформативний характер та свідчить про гласність та відкритість інформації щодо справи. Слід наголосити, що спір є виключно господарсько-майновим та заявлений з метою стягнення саме на користь позивача, як суб’єкта господарювання, заявленої та оспорюваної грошової суми, яка за своїм змістом та призначенням можу бути лише його особистим прибутком.

Між тим, поняття категорії і складності справи, як і доводи, наведені стороною на підтвердження тих чи інших обставин,- в даному випадку, щодо підставності заяви про призначення колегіального розгляду справи - оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, в кожному окремому випадку. При цьому, положення статті 33 ГПК України передбачає саме право суду першої інстанції розглянути будь-яку справу колегіально, тобто така стаття не носить імперативний характер.

З огляду на наявний у справі господарський спір, в якому заявлено одну майнову вимогу, оцінивши наведені доводи позивача, судом не встановлено підстав для розгляду даної справи у колегіальному складі, відтак в задоволенні клопотання належить.

Керуючись** **ст. ст. 32, 33, 42, 46, 120, 121, 182, 183, 202, 222, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

** **

** ПОСТАНОВИВ:**

у задоволенні клопотання позивача про колегіальний розгляд справи відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Копію ухвали суду направити сторонам.

**Суддя О.В. Васьковський**

Ухвала № 72702693

Відкрити повний перегляд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ** **

УХВАЛА

 

"13" березня 2018 р. м. Ужгород Справа № 907/728/17

 

** Суддя господарського суду Закарпатської області Бобрик Г.Й., розглянувши матеріали справи **

**за позовом **товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансКом", м. Ужгород

**до відповідача **ОСОБА\_1 міської ради, м. Ужгород

**до відповідача **виконавчого комітету ОСОБА\_1 міської ради, м. Ужгород

**про **стягнення суми 651222,60 грн.

 ** ВСТАНОВИВ:**

Автоматизованою системою документообігу 24.10.2017 здійснено автоматичний розподіл справи №907/728/17, за результатами якого справа передана для розгляду судді Бобрик Г.Й.

  Предметом спору у даній справі є стягнення з ОСОБА\_1 міської ради та виконавчого комітету ОСОБА\_1 міської ради, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансКом" суми 651222,60 грн. за надані упродовж періоду з 01.08.2017 по 31.05.2017 послуги доступу до системи відеоспостереження ( он - лайн трансляція та доступ до архівів).

  Суддею Бобрик Г.Й., з метою забезпечення об'єктивного продовження розгляду спору та відсутності будь-яких сумнівів з боку позивача товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансКом" упередженості суду, заявлено самовідвід, оскільки у процесі розгляду даної справи суддею відповідно** **до ст. 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" надіслано повідомлення до Вищої ради правосуддя про втручання представника позивача у роботу суду під час розгляду даної справи.

  Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для заявлення відводу ( сомовідводу) судді.

  З підстав, зазначених у статтях 35, 36, 37 цього Кодексу суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

  Положеннями ч.2 статті 39 Господарського процесуального кодексу України визначено, що питання про відвід та самовідвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

  Статтею 39 Господарського процесуального кодексу України визначено, що питання про самовідвід судді вирішується у нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Форми заявлення самовідводу судді процесуальним законом не передбачені. Отже, достатнім є зазначення про це у відповідній ухвалі, постановленій згідно з частиною 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням вимог статті 234 цього Кодексу. ** **

  Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997р.) передбачає право кожного на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

  Відповідно до прецедентної практики Європейського Суду з прав людини об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішнiй вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).

  Враховуючи викладене, та , з огляду на положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на розгляд її справи неупередженим судом, та, з метою виключення сумнівів щодо законності результатів розгляду даної справи, суд вважає за доцільне задоволити самовідвід судді Бобрик Г.Й.

 **Керуючись ст. ст. 32, 35, 36, 38, 39, 40, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд**

**УХВАЛИВ :**

1\. Задоволити самовідвід судді Бобрик Г.Й. від розгляду справи №907/728/17.

2\. Справу № 907/728/17 передати для повторного автоматичного розподілу у відповідності з вимогами Господарського процесуального кодексу України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

3\. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.

**Суддя Бобрик Г.Й.**

** **