ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2018 року Справа №906/476/18
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Крейбух О.Г. , суддя Савченко Г.І.
при секретарі судового засідання - Соколовській О.В.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1 (довіреність №18-0014/46766 від 29.08.2018 року)
третьої особи: адвокат ОСОБА_2 (свідоцтво №1057 від 08.10.2013 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" та Приватного акціонерного товариства "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 27.08.2018 р. по справі №906/476/18 (суддя Давидюк В.К., повний текст ухвали складено 28.08.2018 р.)
за позовом ОСОБА_3 банку України
до Приватного акціонерного товариства "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк"
про звернення стягнення на предмет застави
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 27.08.2018 р. по справі №906/476/18 за позовом ОСОБА_3 банку України до Приватного акціонерного товариства "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" про звернення стягнення на предмет застави - зупинено провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/15893/17.
Зобов'язано сторони в строк не пізніше десяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/15893/17 повідомити суд про усунення обставин, що викликали його зупинення.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у справі №910/15893/17 будуть встановлені обставини - преюдиціальні факти, що мають суттєве значення для вирішення справи №906/476/18, а тому суд дослідивши матеріали справи дійшов висновку про задоволення клопотання Приватного акціонерного товариства "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат"про зупинення провадження у справі.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач ОСОБА_4 акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 27.08.2018 р. по справі № 906/476/18 позовом ОСОБА_3 банку України до Приватного акціонерного товариства "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" про звернення стягнення на предмет застави і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обгрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не обгрунтував як саме рішення у справі №910/15893/17 за позовом Приватного акціонерного товариства «Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат» з вимогами до ОСОБА_3 банку України та Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії, перешкоджає встановленню та оцінці обставин у справі №906/476/18.
Рішення по справі №910/15983/17, предметом спору в якій є зобов'язання Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» погасити заборгованість за кредитним договором, не перешкоджає з'ясуванню обставин у справі, в якій предметом спору є звернення на предмет застави.
А тому, апелянт вважає, що оскаржувана ухвала є такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.11.2018 року поновлено Публічному акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" пропущений строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 27.08.2018 р. по справі №906/476/18 та призначено її до розгляду на 26 листопада 2018 р.
16.11.2018 року від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на ухвалу господарського суду Житомирської області від 27.08.2018 р. по справі №906/476/18.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження та змінити ухвалу господарського суду Житомирської області від 27.08.2018 р. по справі № 906/476/18 шляхом доповнення її мотивувальної частини після слів "Отже, у справі №910/15893/17 будуть встановлені обставини - преюдиційні факти, що мають суттєве значення для вирішення справи №906/476/18." абзацом наступного змісту: "Наведені вище обставини свідчать про неможливість розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/15893/17, що розглядаються в порядку господарського судочинства.".
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 року поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Житомирської області від 27.08.2018 р. по справі №906/476/18, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат", об'єднано її з раніше прийнятою до провадження апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в одне апеляційне провадження, та призначено їх до розгляду на 26 листопада 2018 р.
22.11.2018 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, в обгрунтування якого посилається на те, що з поважних причин не може забезпечити явку повноважного представника в судове засідання у справі №906/476/18, яке має відбутися 26.11.2018 року, у зв'язку з тим, що представник ОСОБА_5 не може представляти інтереси Приватного акціонерного товариства "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат", оскільки на має статусу адвоката, а представник ОСОБА_6 знаходиться у відпустці.
Розглянувши подане клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Розглянувши зазначене клопотання колегія суддів відхиляє його та зазначає наступне.
Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.).
При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.
За приписами ч.ч.1-3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;
3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
В даному випадку, скаржником не надано жодних доказів, які унеможливлюють вирішення спору в даному судовому засіданні, та доказів на підтвердження неможливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника.
Окрім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що сторони були належним чином повідомлені про час та дату судового засідання, а тому, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності представника Приватного акціонерного товариства "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат".
В судове засідання 26.11.2018 року з'явивились представники ОСОБА_3 банку України та ПАТ Комерційний банк «Приватбанк», які в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» та просили скасувати оскаржувану ухвалу.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників ОСОБА_3 банку України та ПАТ Комерційний банк «Приватбанк», проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваної ухвали, дійшла висновку, що апеляційну скаргу ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» слід задоволити, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач - ОСОБА_3 України звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення на предмет застави за договором застави №32 від 24.03.2015, укладеного між ПАТ "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" та ОСОБА_3 банком України.
В судовому засіданні 14.08.2018 представник ПрАТ "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" заявив клопотання про зупинення провадження у справі №906/476/18 до набрання законної сили рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/15893/17.
В обгрунтування поданої заяви представник зазначив, що вказаним рішенням частково задоволений позов ПрАТ "Товкачівський ГЗК" та зобов'язано ПАТ КБ "Приватбанк" погасити заборгованість за кредитним договором №19 від 24.10.2008 шляхом перерахування на банківський рахунок НБУ грошових коштів у повній сумі заборгованості.
Дослідивши клопотання ПрАТ "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" про зупинення провадження у справі, судом першої інстанції враховано, що в межах справи №910/15893/17 досліджувалось питання бездіяльності НБУ щодо необхідності прийняття коштів від ПАТ "КБ "Приватбанк" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №19 від 24.10.2008. Сторонами у справі є: ПрАТ "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат", ОСОБА_3 банк України, ПАТ КБ "Приватбанк".
Рішенням від 05.07.2017 у вказаній справі позов задоволено частково, зобов'язано ОСОБА_4 акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" погасити заборгованість за кредитним договором №19 від 24.10.2008 шляхом перерахування на банківський рахунок ОСОБА_3 банку України грошових коштів в повній сумі заборгованості.
Судом першої інстанції встановлено, що справа №910/15893/17 перебуває в провадженні Київського апеляційного господарського суду за апеляційною скаргою ПАТ КБ "Приватбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 року.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд Житомирської області дійшов висновку про задоволення клопотання про зупинення провадження у справі.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до п.8 ч.1 ст. 129 Конституції України (в редакції від 30.09.2016) встановлює основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно ст.14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Позиція ЄСПЛ засвідчує, що основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинно чинитися правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
У відповідності до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.
Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок, непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.
Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи. При цьому пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в клопотанні про зупинення провадження у даній справі посилається на справу №910/15893/17.
Колегією суддів встановлено, що 18.09.2017 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат» з вимогами до ОСОБА_3 банку України та Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії.
Обгрунтовуючи позовні вимоги у справі №910/15893/17 Приватне акціонерне товариство «Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат» вказав на те, що з метою забезпечення виконання зобов'язань Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» за Кредитним договором №19 від 24.10.2008, між позивачем та ОСОБА_3 банком України було укладено Договір застави №32 від 24.03.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за № 639.
Відповідно до статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх цивільних прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли би порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини 2 та 3 ст. 13 Цивільного кодексу України).
У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
При цьому тягар доведення тієї обставини, що інша особа зловживає цивільними правами, лежить на особі, яка посилається на ці обставини.
Законодавець чітко передбачив, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду у справі №906/476/18 є доведення та дослідження обставин для звернення стягнення на предмет застави.
Тоді як предметом розгляду у справи №910/15893/17 є визнання незаконною бездіяльності ОСОБА_3 банку України щодо неприйняття від Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» виконання зобов'язань у вигляді погашення заборгованості за Кредитним договором №19 від 24.10.2008, укладеним між ОСОБА_3 банком України та ОСОБА_4 акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк»; зобов'язання ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» погасити заборгованість за Кредитним договором №19 від 24.10.2008 шляхом перерахування на банківський рахунок ОСОБА_3 банку України грошових коштів у повній сумі заборгованості; зобов'язання Національногоий банку України прийти від ПАТ Комерційного банку «Приватбанк» виконання зобов'язань - погашення заборгованості за Кредитним договором №19 від 24.10.2008 шляхом зарахування грошових коштів у повній сумі заборгованості на власний рахунок.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_3 банку України у справі №906/476/18 грунтуються на правовідносинах, що виникли з договору застави, укладеного з метою забезпечення належного виконання зобов'язань ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» за кредитним договором, такі договори підлягають дослідженню господарським судом відповідно до положень ст. ст. 209, 210 ГПК України.
Колегія суддів вважає, що рішення яке буде прийнято у справі №910/15893/17 не скасовує зобов'язань майнового поручителя, покладених на відповідача як заставодавця за договором застави, а тому наслідки розгляду справи №910/15893/17 ніяким чином, не можуть вплинути на подання і оцінку доказів у справі №906/476/18, оскільки предмет позову та конкретні обставини даної справи надають можливість розглянути даний спір без очікування остаточного вирішення справи №910/15893/17.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції").
Статтею 13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§ 51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України")
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку зупинивши провадження у справі №906/476/18 до вирішення справи №910/15893/17, яка на даний час розглядається Київським апеляційним господарським судом.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи вище викладене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Житомирської області від 27.08.2018 р. у справі №906/476/18 підлягає скасуванню з направленням справи №906/476/18 до господарського суду Житомирської області для продовження розгляду.
Оскільки, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали господарського суду Житомирської області від 27.08.2018 р. у справі №906/476/18, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" про зміну мотивувальної частини цієї ухвали не підлягає задоволенню.
Судові витрати за подання апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами вирішення спору по суті.
Судові витрати за подання апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" у відповідності до ст. 129 ГПК УКраїни, покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задоволити.
2. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 27.08.2018 р. по справі №906/476/18 скасувати.
3. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.
4. Справу №906/476/18 направити на розгляд до господарського суду Житомирської області
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови складений "28" листопада 2018 р.
Головуючий суддя Демидюк О.О.
Суддя Крейбух О.Г.
Суддя Савченко Г.І.