ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
27 листопада 2018 року
Справа № 804/927/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коренева А.О., розглянувши в порядку письмового справу за адміністративним позовом Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр", діючої в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Громадська Організація "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, в якому просить:
визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в частині направлення інформаційного запиту ОСОБА_1 від 10 жовтня 2016 року, який зареєстрований 11 жовтня 2016 року - належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача відпові; до вимог ч.3 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» неправомірною.
зобов'язати розпорядника інформації, суб'єкта владних повноважень Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська направити копію інформаційного запита від 10 жовтня 2016 року ОСОБА_1, який зареєстрований 11 жовтня 2016 року відносно надання копії посадової інструкції керівника апарату Жовтневого райони суду м. Дніпропетровська у зазначений у запиті період належному розпоряднику інформації з одночасним письмовим повідомленням про це запитувача відповідно до вимог ч.3 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2017 року позовну заяву Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр", діючої в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 - повернуто позивачеві (а.с. 2-3).
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2017 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с. 56-57).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року позовну заяву Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр", діючої в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 - повернуто позивачеві (а.с. 72-73).
Ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року скасовано ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2017 року та 15 серпня 2017 року та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с. 194-195, 196-197).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року прийнято до свого провадження справу та відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
20 листопада 2018 року до суду надійшов відзив від відповідача, в якому вказує, що у відповіді суду від 12 жовтня 2016 року заявнику було повідомлено, що посадова інструкція керівника апарату місцевого загального суду в Дніпропетровській області затверджується наказом начальника територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області. З урахуванням того, що вищезазначена посадова інструкція, а також її копія, яка долучається до особової справи керівника апарату відповідного суду, зберігається в ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, у відповіді суду було надано роз'яснення стосовно можливості звернутися до територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, як розпорядника інформації, з відповідним запитом. Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська повторною відповіддю суду від 31 жовтня 2016 року на електронну і поштову адресу заявника було направлено копію посадової інструкції керівника апарату місцевого загального суду в Дніпропетровській області після отримання запитуваної посадової інструкції електронною поштою від ТУ ДСА в Дніпропетровській області. Крім того, зазначили, що ані процесуальний закон, ані Закон № 4572-VІ не наділяють громадську організацію без статусу юридичної особи правом представляти інтереси інших осіб в адміністративному суді. На підставі викладеного, просили у задоволенні позову відмовити.
З огляду на вказане, виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Громадська організація "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" згідно протоколу установчих зборів засновників від 06.10.2014 №1 відповідно до статті 16 Закону України "Про громадські об'єднання" №4572-VI від 22.03.2012 (в редакції, що діяла на утворення громадської організації) легалізована шляхом письмового повідомлення про утворення, що підтверджується наказом начальника реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 04.11.2014р. №406, і здійснює свою діяльність без статусу юридичної особи.
Метою створення громадської організації є здійснення захисту членів організації законних, соціальних, економічних, творчих, культурних, екологічних, трудових та інших інтересів, які не суперечать законодавству України.
02 лютого 2017 року Громадська організація "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1.
Так, згідно із ч.1 ст.107 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) суддя, після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративно-процесуальну дієздатність.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.108 КАС України (в тій же редакції) позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву подано особою, яка не має адміністративно-процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції на час подання апеляційної скарги (до 15.12.2017) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Відповідно до ст.47 КАС України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.
Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (ч.1 ст.50 КАС України).
Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень (ч.2 ст.50 КАС України).
За правилом ч.1 ст.56 КАС України сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.
Відповідно до ч.8 ст.56 КАС України як законні представники діють органи та інші особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Статтею 60 КАС України визначено, що у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.
Аналогічні правові норми містяться і в Кодексі адміністративного судочинства України в редакції з 15.12.2017.
Виходячи з наведених норм, суд приходить до висновку, що для реалізації права звернення до адміністративного суду в інтересах інших осіб певна особа має бути наділена відповідною адміністративною процесуальною дієздатністю. Крім того, таке право має бути визначено відповідною нормою закону.
Законом України "Про громадські об'єднання" № 4572-VI від 22.03.2012, яким, зокрема, врегульований порядок діяльності громадських об'єднань, встановлено, що громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу.
Відповідно до ч.1 ст.1 цього Закону № 4572-VI від 22.03.2012 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. (ч.3 ст.1 Закону № 4572-VI).
Права громадського об'єднання (незалежно від правового статусу) для здійснення своєї мети (цілей) встановлені в ч.1 ст.21 Закону № 4572-VI, а саме: громадське об'єднання має право:1) вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету (цілі); 2) звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами; 3) одержувати у порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації; 4) брати участь у порядку, визначеному законодавством, у розробленні проектів нормативно-правових актів, що видаються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування і стосуються сфери діяльності громадського об'єднання та важливих питань державного і суспільного життя; 5) проводити мирні зібрання; 6) здійснювати інші права, не заборонені законом.
Приписами ч. 1, 3 ст. 43 КАС України, визначено поняття адміністративної процесуальної правосуб'єктності. Так, згідно до наведених норм, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами); здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Оскільки, Громадська організація без статусу юридичної особи не зазначена у вищезазначеній статті, то за нею не визнається адміністративна процесуальна правоздатність.
Виходячи з вказаної норми, суд вважає, що громадська організація без статусу юридичної особи має право звертатись з заявами до суду, але виключно для захисту своїх прав та інтересів, що відповідає принципу, закріпленому в наведеній вище ст. 6 КАС України (в редакції до 15.12.2017), згідно якому ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом (ч.4 ст.6 КАС України). Крім того, вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1997 року у справі "Католицька церква Ла Кане проти Греції", відповідно до § 41 якого невизнання за об'єднанням громадян без статусу юридичної особи процесуальної правоздатності шляхом обмеження можливості звернутись до суду за захистом своїх прав є запереченням самої суті права на суд.
Також, згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на усі правовідносини, що виникають у державі. Відповідно "кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням. Суб'єктами таких правовідносин можуть бути громадяни, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи та інші суб'єкти цих правовідносин" (абзац третій пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002). Такими "іншими суб'єктами правовідносин" є, зокрема, громадські об'єднання без статусу юридичної особи.
В той же час, право на звернення Громадської організації до суду в інтересах свого члена повинно бути прямо закріплено в законі.
В даному випадку ані процесуальний закон, ані Закон № 4572-VI не наділяють громадську організацію без статусу юридичної особи правом представляти інтереси інших осіб в адміністративному суді.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду № К/9901/19711/18 від 04.04.2018 року.
Згідно п.1 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що Громадська організація, яка звернулась до суду із позовом в інтересах свого члена - ОСОБА_1 не мала адміністративної процесуальної дієздатності, у зв'язку з чим суд, на підставі п.1 ч.1 ст.240 КАС України, залишає позов без розгляду, оскільки позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
При цьому, суд зазначає, що право позивача - особи, в інтересах якої звернулась Громадська організація "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація", на доступ до суду жодним чином не обмежене, оскільки судом розглянуто виключно питання щодо дотримання законодавчо встановленого порядку звернення до адміністративного суду Громадської організації, і вказане не позбавляє права позивача самостійного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.240 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр", діючої в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
А.О. Коренев