ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 826/10496/18
УХВАЛА
16 листопада 2018 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
перевіривши матеріали апеляційної скарги Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.09.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.09.2018 вищевказаний адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2018 апеляційну скаргу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
На виконання вказаної ухвали Міністерством енергетики та вугільної промисловості України подано заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, мотивовану тим, що відповідач отримав рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.09.2018 лише 21.09.2018, що на думку відповідача підтверджується вхідним номером реєстрації, що міститься на першій сторінці копії рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.09.2018, долученої відповідачем до заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Разом з тим, такий вхідний номер проставлений на копії рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.09.2018 підтверджує лише факт реєстрації копії оскаржуваного рішення суду в системі електронного документообігу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, а не факт безпосереднього отримання копії рішення суду уповноваженим представником. Тобто, з наданої відповідачем до заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження копії першої сторінки оскаржуваного рішення суду неможливо встановити дату з якої необхідно відраховувати тридцятиденний строк, встановлений частиною першою ст. 295 КАС України.
Також, варто зазначити, що вхідний номер реєстрації є внутрішнім обліковим записом, тобто не може бути об'єктивним доказом, на підставі якого суд може встановити факт отримання відповідачем рішення суду тільки 21.09.2018, а не раніше.
Крім того, сама реєстрація вхідного документа - це запис облікових даних про документ за встановленою формою, що фіксує його одержання шляхом зазначення на ньому у відповідному встановленому місці дати і реєстраційного індексу з подальшим записом у реєстраційних формах (журналі, картотеці, електронній базі даних) певних відомостей про цей документ. Однак, відповідачем суду в якості доказів не надано журналу, картотеки, витягу з електронної базі даних, що могли б підтвердити зазначену обставину.
Водночас, будь-які інші належні та допустимі докази, що підтверджують факт отримання відповідачем копії рішення суду саме 21.09.2018 суду апеляційної інстанції не надано, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання причин пропуску строку для подання апеляційної скарги поважними та обгрунтованими.
Згідно п. 4 частини першої ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства № 2747-IV від 06.07.2005 (ред. з 15.12.2017) суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
В свою чергу, ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства № 2747-IV від 06.07.2005 (ред. з 15.12.2017) встановлено права та обов'язки учасників справи.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
Водночас, колегія суддів зазначає, що чітко визначивши в КАС України строки на апеляційне оскарження, законодавець фактично визначив принцип сталості рішення адміністративного суду, що є однією з гарантій його стабільності.
Як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 39 справи «Устименко проти України», принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні повинна бути надана можливість знати про зауваження або докази, надані іншою стороною, включаючи апеляційну скаргу, та надати власні зауваження з цього приводу.
У пунктах 46, 47 цього ж Рішення ЄСПЛ вказує на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії". Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України").
За таких обставин, вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження в заяві не можуть бути визнані судом поважними.
Керуючись ст.ст. 299, 325, 328 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В:
Заяву Міністерства енергетики та вугільної промисловості України залишити без задоволення.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя А.Ю. Кучма
Судді В.О. Аліменко
Н.В. Безименна