ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 77751746

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2018 р. Справа№ 910/21717/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників:

від відповідача: Щелков П.В.- адвокат

він інших учасників судового процесу: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Господарського суду міста Києва ухваленого 09.08.2018, повний текст якого складений 10.08.2018,

у справі № 910/21717/17 (суддя Чебикіна С.О.)

позовом ОСОБА_3

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плато Плюс»

треті особи: 1) Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації,

2) Державний реєстратор Філії комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у м. Києві Шейк-Сейкін Олексій Анатолійович,

3) ОСОБА_5;

4) ОСОБА_6,

про визнання недійсними рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, оформлених протоколом №1 від 20.01.2015, та скасування реєстраційної дії №10689990024022051 від 23.10.2017, якою було внесено зміни до відомостей про юридичну особу на підставі протоколу №1 від 20.01.2015.

З матеріалів справи слідує, що позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції подавалась заява про уточнення позовних вимог (а.с. 124-130 т. 2), в якій він, окрім заявлених в позові вимог, додатково заявив дві нові вимоги (про скасування реєстраційної дії від 30.01.2018 №10689990026022051, яку вчинено реєстратором Хмельницьким С.Ю. філія Комунального підприємства Главанської сільської ради «Абсолют» у м. Києві та про скасування реєстраційної дії від 16.02.2018 № 10689990027022051, яку вчинено реєстратором Хмельницьким С.Ю. філія Комунального підприємства Главанської сільської ради «Абсолют» у м. Києві).

Суд першої інстанції вказану заяву залишив без розгляду з посиланням на те, що подана заява про уточнення позовних вимог від 04.06.2018 містить одночасну зміну предмету та підстав позову (нові позовні вимоги), а відтак, подана без дотримання приписів статті 46 ГПК України, згідно з якою до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви, з чим колегія суддів погоджується.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що:

спірні загальні збори були проведені з порушенням порядку скликання та повідомлення учасників;

позивача як учасника, що володіє 50% статутного фонду, не було належним чином повідомлено про дату, час і місце проведення загальних зборів, а відтак, рішення приймались без наявності достатньої кількості голосів (кворуму);

позивачу нічого не було відомо про скликання загальних зборів, та які питання виносились на порядок денний;

позивач особисто не підписував Протокол загальних зборів № 1 від 20.05.2015;

протокол загальних зборів № 1 від 20.05.2015 був підроблений з метою протиправно зняти позивача з посади директора;

до відома позивача Протокол загальних зборів № 1 від 20.05.2015 доведений не був, у документообігу відповідача не зареєстрований;

на даний час зразків протоколу не існує фізично, оскільки він був знищений, а відтак, загальні збори протоколом не оформлені, що автоматично свідчить про незаконність прийнятих рішень;

через порушення порядку скликання та повідомлення учасників товариства було порушено корпоративні права позивача на особисту участь під час проведення та прийняття рішення загальними зборами;

загальними зборами було прийняте незаконне рішення, оформлене протоколом № 1 від 20.01.2015, про звільнення позивача з посади директора відповідача за власним бажанням та призначення на цю посаду іншої особи, оскільки:

- позивач не виявляв особистого бажання звільнитися з посади директора відповідача та не давав своєї згоди на включення такого питання до порядку денного загальних зборів, тобто фактично таке питання не вносилось на порядок денний загальних зборів,

- звільнення відбулося минулим днем, що порушує трудові права позивача як працівника;

- рішеннями Макарівського районного суду Київської області від 17.07.2015 та від 03.10.2016 у справі № 370/890/15-ц позивача поновлено на роботі та зобов'язано відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації відновити відомості про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в частині керівника ТОВ «Плато Плюс» ОСОБА_3 від 21.01.2015.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/21717/17 від 09.08.2018, повний текст якого складений 10.08.2018, в позові відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено обставин, з якими закон пов'язує можливість визнання недійсними рішень загальних зборів товариства.

При цьому суд врахував судові рішення у справі № 910/3353/15-г, де було встановлено, що позивач брав участь у проведенні оскаржуваних загальних зборів 20.01.2015, був ознайомлений з їх порядком денним та голосував за прийняті рішення, що, в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, спростовує твердження позивача про відсутність його на зборах учасників, не ознайомлення з протоколом зборів, відсутність кворуму у загальних зборах учасників ТОВ «Плато Плюс» від 20.01.2015, а також підтверджує факт реалізації позивачем своїх корпоративних прав на управління Товариством.

Також суд першої інстанції дійшов висновку, що рішеннями в справі № 910/3353/15-г повністю спростовуються посилання позивача на відсутність протоколу загальних зборів № 1 від 20.01.2015.

Посилання позивача на рішення Макарівського районного суду Київської області від 17.07.2015 у справі № 370/890/15-ц, яким ОСОБА_3 було поновлено на посаді директора ТОВ «Плато Плюс», як на підставу для визнання оспорюваних рішень загальних зборів недійсними суд першої інстанції визнав безпідставним, адже рішенням Макарівського районного суду Київської області від 17.07.2015 та постановою Апеляційного суду Київської області від 24.01.2017 у справі № 370/890/15-ц не встановлено преюдиціальних фактів, які б мали істотне значення для даного господарського спору, зокрема, щодо відсутності ОСОБА_3 на загальних зборах ТОВ «Плато Плюс», які відбулися 20.01.2015, відсутності підписання ним протоколу зборів № 1 загальних зборів ТОВ «Плато Плюс» від 20.01.2015 тощо. Суд дійшов висновку, що посилання позивача в обґрунтування своїх вимог на згадані судові рішення свідчать передусім про помилкове ототожнення ним порушення корпоративних прав учасника господарського товариства та порушення трудових прав працівника такого товариства.

За таких обставин, враховуючи все вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність порушення відповідачем корпоративних прав ОСОБА_3 під час проведення 20.01.2015 загальних зборів ТОВ «Плато Плюс», за захистом яких позивач звернувся до суду, а тому в позовній вимозі про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників, оформлених протоколом № 1 від 20.01.2015 р., та похідній позовній вимозі про скасування реєстраційної дії № 10689990024022051 від 23.10.2017, якою було внесено зміни до відомостей про юридичну особу на підставі протоколу № 1 від 20.01.2015, слід відмовити.

Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2018 у справі № 910/21717/17 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

У апеляційній скарзі позивач зазначив про те, що рішення суду першої інстанції не мотивоване та не обґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, розгляд справи був не повним, не об'єктивним та повністю упередженим.

В обґрунтування вказаної позиції позивач послався на ті саме обставини, що й при зверненні до суду з цим позовом, додатково зазначивши про те, що:

- суд першої інстанції не мав жодного права при вирішення спору брати до уваги лише обставини рішення у справі № 910/3353/15, яке не встановлює ніяких преюдиційних фактів, так як в тій справі не досліджувався висновок за результатами досліджень з використанням поліграфа від 16.05.2018, яким встановлено, що позивач дійсно не приймав участі у загальних зборах і протокол не підписував. У справі № 910/3353/15 питання законності прийнятих рішень та відповідності їх закону не було предметом судового розгляду;

- суд першої інстанції не врахував, що під час першого розгляду справи № 910/3353/15 в суді першій інстанції ОСОБА_6 надала письмові пояснення від 02.03.2015 № 4, в яких зазначила, що позивач був повідомлений ОСОБА_5 в усній формі про проведення загальних зборів, проте чинне законодавство України не містить норм, які регулюють порядок усного повідомлення про проведення загальних зборів;

- суд першої інстанції відмовився брати до уваги рішення Макарівського районного суду Київської області від 17.07.2015 у справі № 370/890/15-ц, яким позивача було поновлено на посаді директора ТОВ «Плато Плюс» з 20.01.2015 та в якому встановлено незаконність звільнення позивача на підставі оспорюваних рішень загальних зборів;

- висновок суду першої інстанції про те, що позивач хотів збільшити позовні вимоги та змінити підставу і предмет позову, є повністю помилковими, адже дві додаткові позовні вимоги не змінювали підставу та предмет позову, так як ці реєстраційні дії є наслідком прийняття оспорюваних рішень;

- суд першої інстанції завдав позивачу матеріальних збитків на 3 524 грн. за дарма сплачений судовий збір при поданні заяви про уточнення позовних вимог;

- суд першої інстанції упереджено проігнорував доказ, який впливав на вирішення справи, а саме - висновок за результатами проведення поліграфічних досліджень від 16.05.2018, яким встановлено факт відсутності позивача на спірних загальних зборах та не підписання ним відповідного протоколу;

- всі почеркознавчі експертизи, які проводились на замовлення ОСОБА_6 у справі № 910/3353/15 щодо справжності підпису позивача на оспорюваному протоколі, є повністю сфальсифікованими і не мають юридичної сили враховуючи відсутності оригіналу самого протоколу;

- суд першої інстанції не захотів витребувати у ТОВ «Плато Плюс», ОСОБА_6, ОСОБА_5 оригінал спірного протоколу, а клопотання позивача про його витребування цинічно ігнорувалися;

- судом першої інстанції не було перевірено та не надано належної правової оцінки меті звернення позивача до суду, а саме те, що маючи рішення Макарівського районного суду Київської області від 17.07.2015 у справі № 370/890/15-ц, яким позивача поновлено на посаді директора ТОВ «Плато Плюс», позивач на може його виконати та відновитися на посаді через існування оскаржуваних рішень загальних зборів;

- при перевірці порушеного корпоративного права позивача судом першої інстанції не враховано підстави звільнення позивача з посади директора, які визначені у протоколі, а саме «за власним бажанням», та на надано оцінки доводам позивача про те, що ним не висловлювалось бажання на звільнення із займаної посади у будь-якій формі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2018 справа № 910/21717/17 передана на розгляд колегії суддів у складі: Власов Ю.Л. (головуючий), судді Буравльов С.І., Андрієнко В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2018 у справі № 910/21717/17 апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2018 у справі № 910/21717/17 залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2018 у справі № 910/21717/17 відкрито апеляційне провадження, справу призначено до розгляду на 16.10.2018.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

25.06.2018 на виконання Указу Президента України № 454/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах», яким ліквідовано Київський апеляційний господарський суд, утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті «Голос України» № 185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Зважаючи на викладене, Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

На виконання п. 4 розділу ІІІ Плану заходів з ліквідації апеляційних судів, затвердженого наказом Державної судової адміністрації від 20.09.2018 № 475, актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 справу № 910/21717/18 передано до Північного апеляційного господарського суду.

11.10.2018 від відповідача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив відмовити у повному обсязі в задоволенні апеляційної скарги позивача та залишити оспорюване рішення суду першої інстанції без змін, пославшись на те, що:

- посилання позивача на те, що він не брав участь у спірних загальних зборах спростовуються фактами, встановленими судовими рішеннями у справі № 910/3353/15-г;

- висновок за результатами дослідження з використанням поліграфу від 16.05.2018 не може слугувати доказом у справі, адже відсутнє законодавче регулювання діяльності з використання поліграфу, а в самому висновку зазначено про те, що результати дослідження мають вірогідний характер в оцінці причетності/непричетності особи до конкретного діяння і їх слід враховувати в сукупності з іншими матеріалами/доказами;

- звільнення позивача з посади директора минули днем (роком назад), про що зазначено в спірному протоколі, є технічною помилкою;

- на даний час триває перегляд рішення Макарівського районного суду Київської області від 17.07.2015 у справі № 370/890/15-ц, яким позивача поновлено на посаді директора ТОВ «Плато Плюс» за нововиявленими обставинами.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2018 справа № 910/21717/17 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Мартюк А.І., Власов Ю.Л.

Ухвалою від 18.10.2018 колегією суддів у визначеному складі:

- апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2018 у справі № 910/21717/17 прийнято до свого провадження;

- засідання суду призначено на 06.11.2018 о 15-00.

Розпорядженням № 09.1-08/14/18 від 05.11.2018, у зв`язку перебуванням судді Власова Ю.Л., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/21717/17.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2018 справа № 910/21717/17 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.

Ухвалою від 06.11.2018 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І. апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2018 у справі № 910/21717/17 прийнято до свого провадження.

Станом на 06.11.2018 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та жодних клопотань від учасників справи не надходило.

Позивач та треті особи представників в судове засідання не направили, про причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників позивача та третіх осіб за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Плато Плюс» (далі Товариство) зареєстровано державним реєстратором 06.02.2008, запис № 10681020000022051, що підтверджується наявним в матеріалах справи Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08.05.2018 (а.с. 65-71 т. 2).

Станом на січень 2015 року учасниками Товариства були ОСОБА_3 та ОСОБА_5, розмір часток яких у статутному фонді становив по 50 %.

Вказаний факт встановлений судовими рішеннями у справі № 910/3353/15-г за позовом ОСОБА_3 до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Плато Плюс», 2) Головного територіального управління юстиції у м. Києві - Реєстраційна служба, треті особи, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: 1) Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, 2) ОСОБА_5, 3) ОСОБА_6 про визнання недійсними рішення загальних зборів (рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2016 у справі, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2017) та сторонами не заперечується.

20.01.2015 відбулися збори учасників Товариства, рішення яких оформлені протоколом № 1 зборів учасників Товариства (а.с. 51 т. 1) (далі Протокол № 1).

На порядок денний вказаних загальних зборів були поставлені питання:

1. Про звільнення директора Товариства.

2. Про призначення директора Товариства.

3. Про включення до Єдиного державного реєстру осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності.

4. Про уповноваження відповідальної особи для проведення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Зі змісту Протоколу № 1 слідує, що на зборах були присутні позивач та ОСОБА_5, тобто особи, які володіють 100% голосів, а також запрошені ОСОБА_6 та ОСОБА_12

За результатами розгляду порядку денного, учасники прийняли рішення:

1. Звільнити з посади директора ОСОБА_3 за власним бажанням з 20.01.2014;

2. Призначити директором ОСОБА_6 з 21.01.2014;

3. Включити до Єдиного державного реєстру ОСОБА_12, який має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори;

4. Уповноважити ОСОБА_6 провести зміни до відомостей про юридичну особу, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Протокол № 1 підписаний всіма присутніми на вказаних загальних зборах особами.

Зі змісту Протоколу № 1 слідує, що позивач та ОСОБА_5 з усіх питань учасники голосували «За» - одноголосно.

На підставі прийняття вищевказаних рішень, Державним реєстратором Філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у м. Києві Шейк-Сейкін Олексієм Анатолійовичем реєстраційною дією № 10689990024022051 від 23.10.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідні зміни до відомостей про юридичну особу.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 30.10.2017 (а.с.52-58 т.1), починаючи з 21.01.2015, керівником відповідача є ОСОБА_6, підписантом - ОСОБА_12.

Позивач вимагає визнати недійсними рішення загальних зборів учасників, що оформлені Протоколом № 1 від 20.01.2015, та скасувати реєстраційну дію № 10689990024022051 від 23.10.2017, якою внесено зміни до відомостей про юридичну особу відповідача на підставі Протоколу № 1 від 20.01.2015.

Суд першої інстанції в задоволенні позовних вимог відмовив у повному обсязі, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

Згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України, юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 113 ЦК України встановлено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Відповідач за своєю організаційно-правовою формою відноситься до господарських товариств.

Відповідно до 11-1 Закону України «Про господарські товариства», законодавство про господарські товариства ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.

Відповідно до ст. 97 ЦК України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень ст. 98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Згідно з п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» № 13 від 24.10.2008 суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

У спорі про визнання недійсними рішень зборів учасників товариства вирішальним є встановлення факту порушення відповідним рішенням прав та законних інтересів позивача як учасника товариства, тобто його корпоративних прав.

Згідно з ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Враховуючи, що станом на 20.01.2015 (дата проведення загальних зборів, рішення яких оскаржені позивачем) позивач був учасником Товариства, рішення, які прийняті на вказаних загальних зборах, зокрема, звільнення та призначення директора Товариства, стосуються права позивача як учасника Товариства на участь в управлінні справами Товариства, тобто його корпоративних прав, і він має право на їх захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства», загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Як слідує зі змісту Протоколу № 1, на спірних зборах були присутні ОСОБА_3 та ОСОБА_5, тобто особи, які володіють 100% голосів, які зі всіх питань порядку денного голосували «За» одностайно і підписали Протокол № 1.

Однак, позивач заперечує як проти своєї участі у загальних зборах 20.01.2015, так і проти того, що підписував особисто Протокол № 1, і стверджує, що позивача як учасника Товариства, що володіє 50% статутного фонду, не було належним чином повідомлено про дату, час і місце проведення загальних зборів та про порядок денний; що Протокол № 1 був підроблений з метою протиправно зняти позивача з посади директора; що на даний час зразків протоколу не існує фізично, оскільки він був знищений, а відтак, загальні збори протоколом не оформлені, що автоматично свідчить про незаконність прийнятих рішень; що рішення спірних загальних зборів мають бути визнані недійсними з тих підстав, що їх проведено з порушенням порядку скликання та повідомлення учасників; що рішення приймались без наявності достатньої кількості голосів (кворуму); що через порушення порядку скликання та повідомлення учасників товариства було порушено корпоративні права позивача на особисту участь під час проведення та прийняття рішення загальними зборами.

Крім того, позивач посилається на те, що не виявляв особистого бажання звільнитися з посади директора відповідача та не давав своєї згоди на включення такого питання до порядку денного загальних зборів, тобто фактично таке питання не вносилось на порядок денний загальних зборів, що звільнення відбулося минулим днем, що порушує трудові права позивача як працівника, і що загальними зборами було прийняте незаконне рішення, оформлене Протоколом № 1, про звільнення позивача з посади директора відповідача за власним бажанням та призначення на цю посаду іншої особи, що підтверджується рішенням Макарівського районного суду Київської області від 17.07.2015 у справі № 370/890/15-ц, яким позивача поновлено на роботі з 21.01.2015, та додатковим рішенням Макарівського районного суду Київської області від 03.10.2016 у справі № 370/890/15-ц, яким Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації зобов'язано відновити відомості про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в частині керівника ТОВ «Плато Плюс» ОСОБА_3 від 21.01.2015.

Щодо вказаних обставин, на які позивач посилається як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, слід зазначити таке.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015, у справі № 910/3353/15-г за позовом ОСОБА_3 до: 1) ТОВ «Плато Плюс», 2) Головного територіального управління юстиції у м. Києві - реєстраційна служба, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління юстиції у м. Києві в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві та ОСОБА_5 про визнання недійсними зборів позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені:

визнано недійсними збори учасників ТОВ «Плато Плюс» від 20.01.2015, що оформлені протоколом № 1 від 20.01.2015;

скасовані рішення, прийняті на зборах учасників ТОВ «Плато Плюс» від 20.01.2015, що оформлені протоколом № 1 від 20.01.2015;

скасовано реєстраційну дію (рішення) від 22.01.2015 № 1681070007022051, якою вчинено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ТОВ «Плато Плюс», не пов'язану зі змінами до установчих документів проведену на підставі протоколу зборів учасників № 1 від 20.01.2015, державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києва Шубіною Т.Я.

Саме з урахуванням вказаних судових рішень (рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2015 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 у справі № 910/3353/15-г) Макарівський районний суд Київської області своїм рішенням від 17.07.2015 у справі № 370/890/15-ц, на яку посилається позивач, задовольнив вимоги ОСОБА_3 та поновив його на посаді директора ТОВ «Плато Плюс».

Однак, у позовній заяві від 22.11.2017, з якою, як слідує з відтиску печатки поштового відділення на конверті (а.с.75 т.1), позивач звернувся до суду першої інстанції у цій справі 01.12.2017 (зареєстровано в суді 04.12.2017), посилання позивача на обставини, встановлені рішенням Макарівського районного суду Київської області у справі № 370/890/15- ц, ухваленим 17.07.2015, є помилковими, оскільки слід врахувати судові рішення, які приймалися судами у справі № 910/3353/15-г до дати звернення до суду з позовом у цій справі (910/21717/17), тобто до 01.12.2017.

Так:

19.08.2015 постановою Вищого господарського суду України рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 у справі № 910/3353/15-г скасовано, справу № 910/3353/15-г направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду;

18.08.2016 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/3353/15-г у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ТОВ «Плато Плюс» відмовлено;

12.10.2016 постановою Київського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2016 у справі № 910/3353/15-г скасовано повністю та прийняте нове рішення, яким позов задоволено повністю;

06.02.2017 постановою Вищого господарського суду України постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2016 у справі № 910/3353/15-г скасовано, справу направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду;

17.03.2017 Колегія суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України, дійшовши висновку, що заява про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 06.02.2017 у справі № 910/3353/15-г є необґрунтованою та її доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами, своєю ухвалою відмовила у допуску справи № 910/3353/15-г до провадження Верховного Суду України;

05.04.2017 постановою Київського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2016 у справі № 910/3353/15-г залишено без змін;

27.07.2017 постановою Вищого господарського суду України рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 у справі № 910/3353/15-г залишено без змін;

02.10.2017 Колегія суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України, не прийнявши до розгляду заяву в частині перегляду Верховним Судом України постанов Вищого господарського суду України від 19.08.2015 та від 06.02.2017, постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2016 з підстав подання заяви після спливу річного строку з дня ухвалення судового рішення, який поновленню не підлягає, та дійшовши висновку, що заява в частині перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 27.07.2017 у справі № 910/3353/15-г є необґрунтованою та її доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами, своєю ухвалою відмовила у допуску справи № 910/3353/15-г до провадження Верховного Суду України.

Отже, станом на дату звернення позивача до суду з цією позовною заявою, обставин, які Макарівський районний суд Київської області врахував при вирішенні спору в справі № 370/890/15-ц, не існувало.

Вище переліченими судовими рішеннями:

- встановлено достовірною та доведеною ту істотну обставину, що факт підписання саме ОСОБА_3, а не будь-якою іншою особою, протоколів № 1 зборів учасників ТОВ «Плато Плюс» від 20.01.2015 підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи № 2957/2958/2959/15-32 від 11.03.2015 та висновком судово-технічної експертизи документів № 5980/5981/15-34 від 20.04.2015, призначених в межах кримінального провадження №12015100010000755 та проведених за наявності оригіналів протоколів № 1 загальних зборів ТОВ «Плато плюс» від 20.01.2015, оригіналів договорів минулих періодів, тобто на час коли директором та підписантом Товариства був ОСОБА_3;

- визнано такими, що документальними доказами в справі спростовуються, твердження про відсутність ОСОБА_3 на зборах учасників, не ознайомлення його з протоколом зборів, а також відсутність кворуму на загальних зборах учасників ТОВ «Плато Плюс» від 20.01.2015, а, навпаки, підтверджується факт реалізації позивачем своїх корпоративних прав на управління Товариством.

- не прийнято до уваги колегією суддів передчасні доводи про те, що будь-які почеркознавчі експертизи не мають ніякого значення і нічого не доводять, оскільки набрало законної сили рішення Макарівського районного суду Київської області від 17.07.2015 у справі № 370/890/15-ц, яким ОСОБА_3, було поновлено на посаді директора ТОВ «Плато Плюс», оскільки рішенням Макарівського районного суду Київської області від 17.07.2015 та постановою Апеляційного суду Київської області від 24.01.2017 у справі № 370/890/15-ц не встановлено преюдиціальних фактів, які б мали істотне значення для даного господарського спору, зокрема, щодо відсутності ОСОБА_3 на загальних зборах ТОВ «Плато Плюс», які відбулися 20.01.2015, відсутності підписання ним протоколу зборів № 1 загальних зборів ТОВ «Плато Плюс» від 20.01.2015 тощо.

Той факт, що ухвалою від 27.07.2017 колегією суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Макарівського районного суду Київської області від 17.07.2015 у справі № 370/890/15-ц залишено без змін, викладених вище обставин не спростовує, адже, по-перше, рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/3353/15-г від 18.08.2016, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ТОВ «Плато Плюс» відмовлено, набрало законної сили 05.04.2017 - дати постанови Київського апеляційного господарського суду у цій справі, а по-друге, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 27.07.2017 у справі № 910/3353/15-г дійшов висновку, що наявні посилання скаржників в обґрунтування своїх заперечень на рішення Макарівського районного суду Київської області від 17.07.2015 та постанову Апеляційного суду Київської області від 24.01.2017 у справі № 370/890/15-ц свідчать передусім про помилкове ототожнення заявниками порушення корпоративних прав учасника господарського товариства та порушення трудових прав працівника такого товариства.

Отже, суди при вирішенні спору у справі № 910/3353/17 дійшли висновку про недоведеність порушення корпоративних прав ОСОБА_3 під час проведення 20.01.2015 загальних зборів ТОВ «Плато Плюс», оформлених Протоколом № 1 від 20.01.2015.

Позивач, звертаючись 01.12.2018 до суду з позовом, що є предметом розгляду у цій справі № 910/21717/17, про вищевикладені обставини, які визнані доведеними під час розгляду судами справи № 910/3353/15-г, був обізнаний, адже є учасником цієї справи, тому не мав правових підстав посилатись як на підставу визнання недійсними рішень загальних зборів відповідача, оформлених Протоколом № 1 з огляду на рішення Макарівського районного суду Київської області від 17.07.2015 у справі № 370/890/15-ц, яким ОСОБА_3 було поновлено на посаді директора відповідача виходячи, в тому числі, з факту визнання в судовому порядку недійсними зборів учасників відповідача від 20.01.2015, що оформлені Протоколом № 1 від 20.01.2015.

У силу ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України» та від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права

Згідно з ч. 2 ст. 3 ГПК України якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Отже, вищезгадані судові рішення Європейського суду з прав людини та сама Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є пріоритетним джерелом права для національного суду, тому судові рішення у справі № 910/3353/15-г не можуть бути поставлені під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у цій справі, № 910/21717/17, не можуть їм суперечити.

Враховуючи, що факт присутності позивача на оскаржуваних загальних зборах, ознайомлення з його порядком денним, прийняття участі у голосування та підписання протоколу встановлений виходячи з фактів, встановлених при розгляді справи № 910/3353/15-г, спростування таких фактів в межах цієї справи призведе до фактичної переоцінки тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи № 910/3353/15-г, і до порушення вищезгаданого принципу правової певності.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що встановлені при розгляді справи № 910/3353/15-г факти спростовують твердження позивача про відсутність його на спірних зборах учасників Товариства, не ознайомлення з протоколом зборів, відсутність кворуму у загальних зборах учасників Товариства та відсутність оригіналу Протоколу № 1, а також підтверджує факт реалізації позивачем своїх корпоративних прав на управління Товариством.

Вказаних обставин не спростовує факт відсутності доказів повідомлення позивача про дату, час і місце проведення спірних загальних зборів, на що також посилається позивач у своїх позовних вимогах.

Щодо посилань апелянта на ігнорування судом першої інстанції доказу, який впливав на вирішення справи, а саме висновку за результатами проведення поліграфічних досліджень, слід зазначити таке.

Як слідує з матеріалів справи, 16.05.2018 позивач долучив до матеріалів справи копію Висновку за результатами дослідження з використанням поліграфа від 16.05.2018 (а.с.91-95 т.2), відповідно до якого: за результатами проведеного психофізіологічного дослідження з використанням поліграфа (ПФДП), на підставі отриманих фізіологічних реакцій з високим ступенем достовірності можливо зробити висновки про достовірність свідчень ОСОБА_3 про те, що він як учасник товариства в долі 50%:

- не ініціював збори учасників ТОВ «Плато Плюс» від 20.01.2015;

- не приймав участь у зборах учасників ТОВ «Плато Плюс» від 20.01.2015;

- не підписував протокол № 1 зборів учасників ТОВ «Плато Плюс» від 20.01.2015;

- не подавав до зборів учасників ТОВ «Плато Плюс» від 20.01.2015 заяву про звільнення з посади директора ТОВ «Плато Плюс»;

- не назначав (голосував за призначення) на посаду директора ТОВ «Плато Плюс» ОСОБА_6;

- не назначав (голосував за призначення) ОСОБА_12 підписантом ТОВ «Плато Плюс».

Однак, з заявою про доповнення підстав задоволення позову позивач при цьому до суду першої інстанції не звертався, суд вказаний документальний доказ не досліджував і висновків щодо цього доказу не висловив.

Згідно з ч. 5 ст. 269 ГПК України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

За обставин, що склалися, колегія суддів не приймає і не розглядає як підставу позову Висновок за результатами дослідження з використанням поліграфа від 16.05.2018,копію якого долучено позивачем до матеріалів справи.

До того ж, поява у позивача нових доказів, які спростовують такі факти, зокрема Висновку за результатами досліджень з використанням поліграфа від 16.05.2018, є підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень у справі № 910/3353/15-г, право на що, як слідує з матеріалів справи, позивачем реалізовано, адже на даний час триває апеляційний перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 03.07.2018 у справі № 910/3353/15-г, якою ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2016 у справі № 910/3353/15-г, а рішення залишено в силі.

Викладеним вище обставинами спростовуються посилання позивача, викладені в апеляційній скарзі на те, що:

- суд першої інстанції не мав жодного права при вирішення спору брати до уваги лише обставини рішення у справі № 910/3353/15, яке не встановлює ніяких преюдиційних фактів, так як в справі не досліджувався висновок за результатами досліджень з використанням поліграфа від 16.05.2018 від 16.05.2018 яким встановлено, що позивач дійсно не приймав участі у загальних зборах і протокол не підписував. У справі № 910/3353/15 питання законності прийнятих рішень та відповідності їх закону не було предметом судового розгляду;

- суд першої інстанції не врахував, що під час першого розгляду справи № 910/3353/15 в першій інстанції ОСОБА_6 надала письмові пояснення від 02.03.2015 № 4 в яких зазначила, що позивач був повідомлений ОСОБА_5 в усній формі про проведення загальних зборів, проте чинне законодавство України не містить норм, які регулюють порядок усного повідомлення про проведення загальних зборів;

- суд першої інстанції відмовився брати до уваги рішення Макарівського районного суду Київської області від 17.07.2015 у справі № 370/890/15-ц, яким позивача було поновлено на посаді директора ТОВ «Плато Плюс» з 20.01.2015 та в якому встановлено незаконність звільнення позивача на підставі оспорюваних рішень загальних зборів;

- висновок суду першої інстанції про те, що позивач хотів збільшити позовні вимоги та змінити підставу і предмет позову є повністю помилковими адже дві додаткові позовні вимоги не змінювали підставу та предмет позову, так як ці реєстраційні дії є наслідком прийняття оспорюваних рішень;

- суд першої інстанції упереджено проігнорував доказ який впливав на вирішення справи, а саме - висновок за результатами проведення поліграфічних досліджень від 16.05.2018 яким встановлено факт відсутності позивача на спірних загальних зборах та не підписання ним відповідного протоколу;

- всі почеркознавчі експертизи, які проводились на замовлення ОСОБА_6 у справі № 910/3353/15 щодо справжності підпису позивача на оспорюваному протоколі є повністю сфальсифікованими і не мають юридичної сили враховуючи відсутності оригіналу самого протоколу;

- суд першої інстанції не захотів витребувати у ТОВ «Плато Плюс», ОСОБА_6, ОСОБА_5 оригінал спірного протоколу, а клопотання позивача про його витребування цинічно ігнорувалися;

- судом першої інстанції не було перевірено та не надано належної правової оцінки меті звернення позивача до суду а саме те, що маючи рішення Макарівського районного суду Київської області від 17.07.2015 у справі № 370/890/15-ц, яким позивача поновлено на посаді директора ТОВ «Плато Плюс», позивач на може його виконати та відновитися на посаді через існування оскаржуваних рішень загальних зборів;

- при перевірці порушеного корпоративного права позивача судом першої інстанції не враховано підстави звільнення позивача з посади директора, які визначені у протоколі, а саме «за власним бажанням» та на надано оцінки доводам позивача про те, що ним не висловлювалось бажання на звільнення із займаної посади у будь-якій формі.

Щодо посилань позивача на те, що суд першої інстанції завдав позивачу матеріальних збитків на 3 524 грн. за дарма сплачений судовий збір при поданні заяви про уточнення позовних вимог, колегія суддів зазначає про те, що у спірному випадку судовий збір, який сплачений позивачем за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог, підлягає поверненню з Державного бюджету України шляхом постановлення судом першої інстанції ухвали за відповідною заявою платника, і позивач не позбавлений права звернутися до суду першої інстанції з відповідною заявою.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документальні докази, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено наявності встановлених законодавством умов для визнання рішень загальних зборів учасників Товариства, оформлених Протоколом № 1, недійсним з підстав, зазначених ним у позовній заяві, а відтак, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у задоволенні вказаних позовних вимог. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства, оформлених Протоколом № 1, позовні вимоги про скасування реєстраційної дії № 10689990024022051 від 23.10.2017, якою було внесено зміни до відомостей про юридичну особу на підставі Протоколу № 1, які є наслідком задоволення позовних вимог про визнання недійсним вищевказаних рішень загальних зборів, за відсутності підстав для такого, також не можуть бути задоволенні, з огляду на що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні і цих позовних вимог. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2018 у справі № 910/21717/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по справі за подачу позову та апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2018 у справі № 910/21717/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2018 у справі № 910/21717/17 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/21717/17.

Повний текст постанови складено: 09.11.2018

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк