ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКУРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
22 жовтня 2018 р.
Справа № 804/4860/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.
при секретарі судового засідання Бурцевій Я.Е.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника третьої особи ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому засіданні у місті Дніпрі клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 про визнання протиправними дій та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5, в якій просить (з урахуванням уточненої позовної заяви):
- визнати дії державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу ОСОБА_4 протиправними;
- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на 1/2 частину житлового будинку 59 по вул. Первомайській у м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, запис № 23051660 від 25.10.2017 року, внесений на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер : 37801259 від 27.10.2017;
- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 1221411000:02:030:0056, площею 0,1 га з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка) по вул. Первомайській, 59 у м. Підгородне, Дніпропетровського району Дніпропетровської області, запис № 23052673 від 25.10.2017 року, внесений на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 37805711 від 27.10.2017;
- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 1221411000:02:030:0057, площею 0,0561га з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, по вул. Первомайській, 59 у м. Підгородне, Дніпропетровського району Дніпропетровської області, запис № 23052924 від 25.10.2017 року, внесений на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 37806026 від 27.10.2017.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач є єдиним власником домоволодіння №59 по вул. Первомайській у м. Підгородне Дніпропетровської області та земельних ділянок площею 0,1000 га та 0,0561 га. В Дніпропетровському районному суді м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа №175/351/18 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , у якій ОСОБА_5 просить усунути перешкоди у користуванні власністю та вселити його в будинок №59 по вул. Первомайській м. Підгородньому Дніпропетровської області. В ході розгляду справи №175/351/18 позивач дізнався, що приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу ОСОБА_4 було зареєстровано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частини житлового будинку та земельних ділянок площею 0,1000 га та 0,0561 га по вул. Первомайській, 59 у м. Підгородньому Дніпропетровській області. Позивач вважає, що відповідач всупереч вимогам суду зареєструвала за ОСОБА_5 нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_3
Ухвалою суду від 09.07.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
05.10.2018 року представником третьої особи до суду надано клопотання про закриття провадження у справі.
В обґрунтування клопотання зазначено, що підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою стало, на думку позивача, порушення державним реєстратором законодавства України при прийнятті рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Така реєстрація здійснена на підставі рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27.10.2017 року, яким за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на 1/2 частину житлового будинку та земельні ділянки площею 0,1000 га та 0,0561 га, розташованих по вул. Первомайській,59 у м. Підгородньому Дніпропетровської області. Отже, спірні правовідносини виникли між позивачем та третьою особою з приводу набуття останнім права власності на спірні об’єкти нерухомого майна по вул. Первомайській, 59 у м. Підгородньому Дніпропетровській області. Таким чином, на думку третьої особи, даний спір має приватноправовий характер та має бути розглянутий за правилами цивільного судочинства.
В підготовчому засіданні 22.10.2018 року представник третьої особи підтримав заявлене клопотання про закриття провадження у справі. Представник позивача у підготовчому засіданні заперечувала проти задоволенні клопотання третьої особи. Відповідач у підготовче засідання не з’явилась, надала клопотання про розгляд справи без її участі.
Розглядаючи клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі, судом встановлено наступне.
25.10.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу ОСОБА_4 внесено записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно:
1. номер запису про право власності: 23052924; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 37806026 від 27.10.2017 13:15:11 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 1221411000:02:030:0057, площею 0,0561 га з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства по вул. Первомайській,59, м. Підгородне, Дніпровський район, Дніпропетровська область;
2. номер запису про право власності: 23052673; підстава винесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 37805711 від 27.10.2017 13:07:10 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 1221411000:02:030:0056, площею 0,1 га з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка) по вул. Первомайській, 59 у м. Підгородне, Дніпропетровського району Дніпропетровської області;
3. номер запису про право власності 23051660; підстава винесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 37801259 від 27.10.2017 11:30:00 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 1/2 частину житлового будинку 59 по вул. Первомайській у м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області.
Як вбачається з витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна підставою виникнення права власності у ОСОБА_5 на зазначені об’єкти нерухомого майна є рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.09.2017 року справа №175/1130/15-ц та ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.10.2017 року справа №175/1130/15-ц.
До матеріалів справи позивачем надано договір купівлі-продажу від 25.05.2012 року №366, укладеного між ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) на підставі якого до ОСОБА_3 перейшло право власності на будинок №59 загальною площею 64,4 кв.м., житлова площа – 40,2 кв.м. по вулиці Первомайській Дніпропетровського районного Дніпропетровської області.
Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.09.2017 року у справі №175/1130/15-ц, зокрема, визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину житлового будинку, загальною площею 64,4 кв.м. житловою площею 40,2 кв.м. та земельних ділянок площею 0,1000 га (для будівництва та обслуговування житлового будинку) та 0,0561 га (для ведення особистого селянського господарства), розташованих по вул. Первомайській 59, в м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, що померла 10.02.2010 року.
Аналіз досліджених доказів та фактичних обставин справи дає підстави вважати, що оспорюваним реєстраційним діям передує невирішений спір між позивачем та третьою особою про право цивільне, зокрема, про право власності на житловий будинок та земельні ділянки.
Тобто, ключовим у вирішенні існуючого спору є визначення належного законного власника житлового будинку та земельних ділянок. Реєстраційні дії з державної реєстрації права власності на житловий будинок та земельні ділянки є похідними від основного спору.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі – Суд) від 20 липня 2006 року у справі “Сокуренко і Стригун проти України” (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін “встановленим законом” у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, “що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом” [див. рішення у справі “Занд проти Австрії” (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. &l4;…&?з; фраза “встановленого законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, “встановленим законом”, національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін “суб'єкт владних повноважень” визначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Відповідно приватні спори підлягають вирішенню в іншому судовому порядку.
Вказана правова позиція викладена у постанові ОСОБА_8 Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі № 821/592/16 (Провадження № 11-426апп18).
Суд зазначає, що рішення суду про законність розпорядчих дій, ґрунтується на юридичних фактах, стосовно яких існує спір про право власності на житловий будинок та земельні ділянки, до вирішення якого і поза зв’язком з яким не можуть бути вирішені позовні вимоги.
У даному конкретному випадку позивач вважає, що внаслідок державної реєстрації права власності на житловий будинок та земельні ділянки за третьою особою по справі було порушено його право приватної власності на житловий будинок та земельні ділянки, оспорюючи фактично правомірність не оскаржених рішень приватного нотаріуса, а підстави їх прийняття – рішень суду.
Тобто, спір має характер приватноправового, оскільки полягає у встановленні або спростуванні права власності на спірний житловий будинок та земельні ділянки, правомірності виникнення такого права за тим чи іншим його суб'єктом.
Суд зазначає, що даний спір повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства, з огляду на наступне.
За правилами частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Зміст вказаних положень законодавства свідчить про те, що адміністративний суд не розглядає вимоги про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного реєстратора у випадках, коли вони є похідними від вимог у приватноправовому спорі.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 2 114, 40 грн. згідно квитанції №ПН342070 від 02.07.2018 року.
Отже, позивачу має бути повернуто з Державного бюджету сплачений судовий збір у розмірі 2 114,40 грн.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 238, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі - задовольнити.
Провадження у адміністративній справі №804/4860/18 за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 про визнання протиправними дій та скасування рішення - закрити.
Роз'яснити позивачу, що вирішення спору належить до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Повернути з Державного бюджету ОСОБА_3 сплачений судовий збір у розмірі 2 114 (дві тисячі сто чотирнадцять) гривень 40 копійок.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду в повному обсязі складена 26.10.2018 року.
Суддя
ОСОБА_9