УХВАЛА
01 листопада 2018 року
Київ
справа №826/6583/14
адміністративне провадження №К/9901/63264/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бевзенка В.М., розглянувши
заяву Міністерства соціальної політики України
про зупинення виконання та дії
рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2018
у справі № 826/6583/14
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства соціальної політики України,
третя особа – Національне агентство України з питань державної служби,
про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
установив:
Міністерством соціальної політики України подано касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 12.10.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства соціальної політики України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2018 у справі № 826/6583/14, відмовлено в задоволенні клопотання Міністерства соціальної політики України про зупинення виконання або зупинення дії рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2018 у справі № 826/6583/14.
Скаржником повторно подано до суду заяву про зупинення виконання та дії рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2018 у справі № 826/6583/14, до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Згідно із частиною першою статті 375 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала (частина друга статті 375 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Вирішуючи клопотання, суд виходить з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Для зупинення виконання або дії судових рішень, яке допускається як виняток, повинні бути вагомі причини. Причини, наведені заявником не вказують на необхідність задоволення даного клопотання та не можуть бути підставою для зупинення виконання та дії судового рішення, яке набрало законної сили.
Отже, у задоволенні заяви про зупинення виконання та дії судового рішення слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 340, 375 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити в задоволенні заяви Міністерства соціальної політики України про зупинення виконання та дії рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2018 у справі № 826/6583/14.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й не оскаржується.
В.М. Бевзенко,
Суддя Верховного Суду