USRCD

Unified State Register
of Court Decisions

Ухвала № 77493650

Reading aloud is unavailable for now

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

30.10.2018 Справа № 913/982/17

Східний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді (судді-доповідача): Пушай В.І.

розглянувши заяву Міністерства юстиції України, м. Київ про відвід суддів (в порядку ст. 38 ГПК України) вх. № 670, за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України, м. Київ на рішення господарського суду Луганської області від 18.04.2018 р. у справі № 913/982/17 (суддя - Косенко Т.В., повний текст складено та підписано 02.05.2018 р.)

за позовом Міністерства юстиції України, м. Київ

до Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», м. Лисичанськ

про стягнення 705 633 875,87 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Луганської області від 18.04.2018 р. у справі № 913/982/17 у задоволенні позову Міністерства юстиції України про стягнення з ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» 705 633 875,87 грн. відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким повністю задовольнити позовну заяву Міністерства юстиції України.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 16.07.2018 р. у складі колегії суддів: головуючий суддя - Мартюхіна Н.О., судді - Геза Т.Д., Дучал Н.М. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення господарського суду Луганської області від 18.04.2018 р. та зобов'язано скаржника надати суду апеляційної інстанції письмові пояснення з конкретним визначенням:

- всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності відповідача; шкідливого результату такої поведінки - збитків, їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду;

- які саме обставини та докази на їх підтвердження апелянт відносить до вказаних вище елементів складу правопорушення.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.07.2018 р. у складі колегії суддів: головуючий суддя - Мартюхіна Н.О., судді - Дучал Н.М., Склярук О.І. розгляд апеляційної скарги Міністерства юстиції України призначено на 19.09.2018 р., а також вдруге зобов'язано скаржника надати вищезазначені письмові пояснення.

03.08.2018 р. канцелярією Донецького апеляційного господарського суду зареєстровано заяву Міністерства юстиції України про відвід суддів (в порядку ст. 38 ГПК України), в обґрунтування якої позивач посилається на наступні обставини.

Позивач зазначає, що рішеннями Європейського суду з прав людини у справі «Агрокомплекс проти України» від 06.10.2011 р. (по суті) та від 25.07.2013 р. (щодо компенсації, яке є остаточним) встановлено наступні порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме:

- втручання в судову систему під час розгляду справи щодо банкрутства Лисичанського нафтопереробного заводу, в результаті чого скасовано ухвалу Вищого арбітражного суду України від 02.07.1998 р., якою встановлено остаточний розмір заборгованості Лисичанського нафтопереробного заводу перед ПАТ «НВО «Агрокомплекс»;

- створення фіктивної схеми щодо припинення порушень майнових прав «Агрокомплекс» та надання «компенсації» за це шляхом використання фіктивного відшкодування акціями заводу, які не мали економічної цінності.

На думку позивача, зазначені порушення були вчинені, зокрема, в результаті цілеспрямованих сукупних дій посадових осіб судових органів, які причетні до винесення постанови ВАСУ від 26.12.2000 р., ухвали ВАСУ від 27.06.2001 р., постанови Апеляційного господарського суду Донецької області від 29.10.2001 р., ухвали ВГСУ від 16.04.2002 р., Ухвали Верховного Суду України від 26.12.2002 р.

Позивач стверджує, що місцезнаходження Донецького апеляційного господарського суду та господарського суду Луганської області в одній будівлі за адресою: пр. Науки, 5, м. Харків, є підставою для колективної трудової поруки та солідарності суддів апеляційної інстанції із суддями місцевого господарського суду, які працюють в цьому суді з 2003 року, тобто в період постановлення господарським судом Луганської області ухвали від 08.12.2003 р. та винесення постанови Апеляційним господарським судом Донецької області від 29.10.2001 р. у справі № 12/23б про затвердження мирової угоди між кредиторами та боржником компанією Лисичанського нафтопереробного заводу. Крім того, Міністерство юстиції зауважує, що відносно судді господарського суду Луганської області Косенко Т.В. Вищою радою правосуддя розглядається питання щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з порушенням чинного законодавства під час розгляду даної справи.

За твердженнями Міністерства юстиції України, наявність колективної трудової поруки між суддями зазначених судів є доведеною та такою, що впливала на об'єктивність судді Косенко Т.В. під час вирішення нею спору у справі № 913/982/17 і, відповідно, буде впливати на об'єктивність розгляду цієї справи суддями Донецького апеляційного господарського суду, тому викладені обставини є достатньою підставою для відводу суддів згідно з ст. 35 ГПК України.

Міністерство юстиції України вважає, що судді Косенко Т.В. стала відома інформація про обставини справи, відомості щодо яких не подавалися, не озвучувалися і не були відомі, на підтвердження чого заявник посилається на відеозапис судового засідання від 18.04.2018 р. у справі № 913/982/17.

Позивач стверджує, що вимоги ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 16.07.2018 р. фактично вказують на недостатність мотивувальної частини та обгрунтувань апеляційної скарги Міністерства юстиції України.

На підставі викладеного, Міністерство юстиції України просить:

- розглянути заяву про відвід складу колегії суддів Донецького апеляційного господарського суду у справі № 913/982/17, а саме: Мартюхіній Н.О., Геза Т.Д., Дучал Н.М. та задовольнити дану заяву;

- розглянути заяву про відвід всім суддям Донецького апеляційного господарського суду та задовольнити дану заяву;

- передати справу № 913/982/17 на розгляд іншого господарського суду, найбільш територіально наближеного до Донецького апеляційного господарського суду.

16.08.2018 р. канцелярією Донецького апеляційного господарського суду зареєстровано заяву Міністерства юстиції України з аналогічними обставинами, які викладені у попередній заяві. Проте, у зв'язку зі зміною складу колегії суддів Донецького апеляційного господарського суду у справі № 913/982/17 Міністерство юстиції України вважає за необхідне заявити відвід зміненому складу колегії суддів: головуючому - Мартюхіній Н.О., суддям - Дучал Н.М., Склярук О.І.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2018 р. встановлено необгрунтованість заявленого відводу суддям Мартюхіній Н.О., Дучал Н.М., Геза Т.Д. та всім суддям Донецького апеляційного господарського суду, зупинено провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення господарського суду Луганської області від 18.04.2018 р. у справі № 913/982/17 до вирішення питання про відвід зазначеним суддям, заяву Міністерства юстиції України про відвід передано для розгляду в порядку ст. 39 ГПК України.

Ухвала суду від 19.09.2018 р. мотивована, зокрема, з тих підстав, що Міністерством юстиції України не доведено обставин, передбачених п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, тому суд дійшов висновку про необгрунтованість зазначених заяв позивача.

Приписами частини 5 та 7 статті 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду № 14 від 01.10.2018 р. «Про передачу судових справ до Східного та Центрального апеляційних господарських судів» у зв'язку з припиненням діяльності з відправлення правосуддя Донецьким апеляційним господарським судом з 01.10.2018 р. відділу організаційної роботи, документального забезпечення та канцелярії доручено здійснити передачу судових справ, що перебували у провадженні Донецького апеляційного господарського суду, в упорядкованому стані та за відповідними актами до Східного апеляційного господарського суду та Центрального апеляційного господарського суду.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2018 р. для розгляду справи № 913/982/17 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Фоміна В.О., судді - Білоусова Я.О., Пуль О.А.

При цьому, відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2018 р. для розгляду вищезазначеної заяви Міністерства юстиції України про відвід суддів (в порядку ст. 38 ГПК України) визначено головуючим суддею (суддею-доповідачем) Пушай В.І.

У відповідності до приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Частинами 1-4 ст. 39 ГПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід передається до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду.

Частинами 7-11 ст. 39 ГПК України також визначено, що питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ст. 40 ГПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу. У разі задоволення заяви про відвід одному або декільком суддям, які розглядають справу колегіально, справа розглядається в тому самому суді таким самим складом колегії суддів із заміною відведеного судді або суддів, або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) або за наявності підстав, зазначених у статті 36 цього Кодексу, неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, справа за розпорядженням голови суду передається до іншого суду, визначеного в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Згідно з вимогами частини 1 статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.

Статтею 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до абзацу другого п.1.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Зокрема, перебування приміщення Донецького апеляційного господарського суд в одній будівлі з приміщенням господарського суду Луганської області, в розумінні вищенаведених норм чинного законодавства не є обставиною, яка свідчить про наявніть мотивованих сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів.

Таким чином, доводи, викладені у поданих заявах, не можуть бути розцінені у якості належних доказів на підтвердження сумніву неупередженості Донецького апеляційного господарського суду при розгляді даної справи.

Інших доводів заявником не наведено.

Крім цього, враховуючи, що встановлений статтею 39 Господарського процесуального кодексу України порядок вирішення питання про відвід судді (суддям) стосується суду, який розглядає справу, відповідна заява Міністерства юстиції України розглядається в межах цієї справи та суду, який її розглядає.

А отже, Донецький апеляційний господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про необгрунтованість заявленого, зокрема, йому відводу із зазначених підстав.

Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для задоволення зазначеної заяви та відводу складу Донецького апеляційного господарського суду у даній справі.

Керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити у задоволенні заяв Міністерства юстиції України про відвід складу колегії суддів Донецького апеляційного господарського суду у справі № 913/982/17: Мартюхіній Н.О., Геза Т.Д., Дучал Н.М., Склярук О.І. та складу Донецького апеляційного господарського суду у справі № 913/982/17.

2. Передати справу для подальшого розгляду до Східного апеляційного господарського суду.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Головуючий суддя (суддя-доповідач) В.І. Пушай