УХВАЛА
17 жовтня 2018 року
Київ
справа №822/584/18
адміністративне провадження №К/9901/58099/18
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О., провівши підготовчі дії до касаційного розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування відмови та зобов'язання вчинити дії за касаційної скаргою Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2018 року та запропоновано учасникам справи у строк до 21 серпня 2018 року подати до суду відзив на касаційну скаргу в письмовій формі.
Від ОСОБА_2 відзив на касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області не надходив, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 340 КАС України під час підготовки справи до розгляду суд вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи.
Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області заявило клопотання про участь у касаційному розгляді адміністративної справи у судовому засіданні.
Вирішуючи дане клопотання, касаційний суд виходить з наступного.
Згідно з імперативними вимогами стаття 341 КАС України суд касаційної інстанції у касаційному порядку: переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Крім того, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним; вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; надавати перевагу одних доказів над іншими; збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази; приймати та розглядати вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції; допускати зміну предмета або підстав позову.
Відповідно до статті 340 КАС України суддя-доповідач одноособово в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами, а також вирішує питання стосовно призначення справу до розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема скаржнику подати доповнення до касаційної скарги; іншим учасникам справи подати відзив на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження, а саме, неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права); учасникам справи повідомити суд про обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також подати інші свої міркування та заперечення відповідно до частини четвертої статті 340 КАС України.
Вирішуючи заявлене клопотання Касаційний Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Зокрема, Вочевидь, «публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 [Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] (статті 6-1), захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», № 8273/78).
Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і у суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема, тому Європейський суд з прав людини не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі «Axen v. Germany», № 8273/78).
Крім того, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (№ 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц та від 21 травня 2018 року у справі № 361/3009/16-ц.
Враховуючи викладене, а також те, що участь Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у судовому засіданні було забезпечено під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, у клопотанні про розгляд цієї справи у судовому засіданні у касаційному порядку слід відмовити.
На підставі статті 340 КАС України суд вважає за необхідне призначити справу до розгляду в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 3, 241, 248, 340, 345 КАС України,
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про участь у касаційному розгляді справи у судовому засіданні відмовити.
Призначити розгляд у касаційному порядку справи за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування відмови та зобов'язання вчинити дії у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами (без виклику сторін) на 18 жовтня 2018 року за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач Я.О. Берназюк