ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 76385377

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

**УХВАЛА**

12 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/3293/16

**Суддя Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду** Краснов Є.В.,

**розглянувши матеріали касаційної скарги **Першого заступника прокурора Київської області **на **постанову Київського апеляційного господарського суду **у складі колегії суддів: **Тищенко О.В., Іоннікової І.А., Тарасенко К.В. **від** 25.07.2018 та рішення Господарського суду Київської області **суддя:** Шевчук Н.Г. **від **19.03.2018 у справі

**за позовом** Керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство", 2) Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства **до** 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Борисфен", 2) Іванківської сільської ради Бориспільського району **про** визнання недійсними рішення та договору оренди земельної ділянки,

**ВСТАНОВИВ:**

21\.08.2018 Перший заступник прокурора Київської області звернувся з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2018 (повний текст складений 02.08.2018) та рішення Господарського суду Київської області від 19.03.2018.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2018 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснов Є.В.- головуючий, Мачульський Г.М., Кушнір І.В.

Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до частини 3 статті 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складав 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" з 1 січня установлено мінімальний розмір заробітної плати у розмірі 1 378, 00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є дві позовні вимоги, а саме: 1) визнання недійсним рішення ради, 2) визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, при зверненні з касаційною скаргою скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі (1 378грн. х 2) \* 200 % = 5 512,00 грн. та надати суду оригінал документу про сплату судового збору у вказаному розмірі.

Крім того, Верховний Суд, звертає увагу на те, що Листом Державної казначейської служби України №05-12/1731-6167 від 18.06.2018 повідомлено нові реквізити рахунку для зарахування до Державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним судом:

\- Рахунок отримувача: 31219207026007;

\- Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні/Печерс. р-н/22030102,

\- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

\- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

\- Код банку отримувача (МФО): 899998;

\- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір" (Верховний Суд, 055);

\- Символ звітності банку: 207

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Проте скаржник, звертаючись з касаційною скаргою, наведеного вище не врахував, доказів сплати судового збору не надав.

При цьому, Суд звертає увагу на те, що зазначений у додатках до касаційної скарги доказ сплати судового збору відсутній у матеріалах касаційної скарги, що підтверджується Актом Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 №09.1-26/232/18.

З урахуванням зазначеного, скаржнику потрібно надати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду належні докази сплати судового збору у розмірі 5 512,00 грн, на відповідні реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним судом з підтвердженням зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Виходячи з положень статей 292 та 174 Господарського процесуального кодексу України (у редакції чинній з 15.12.2017) у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Усунувши недоліки, заявнику касаційної скарги необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для визначення судом чи було дотримано заявником встановлений у частині 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України строк на усунення заявником недоліків касаційної скарги.

Відповідно до частини 4 статті 174 та частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у встановлений строк, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, тому, підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

**УХВАЛИВ:**

1\. Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області залишити без руху до 12.08.2018.

2\. Встановити Першому заступнику прокурора Київської області строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3\. Першому заступнику прокурора Київської області надати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали.

4\. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

**Суддя Є. Краснов **