ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]
УХВАЛА
м. Київ
24.07.2018
Справа №910/4962/18
За позовом
Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Дарницький вагоноремонтний завод»
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЙЛТРАНСЛОГІСТІК»
про
стягнення 909 255,48 грн.
Суддя Васильченко Т.В.
Представники сторін:
від позивача:
Литвяк А.В.; Тимошенко В.Ю.;
від відповідача:
Негреша М.О.; Данилова К.А.;
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Дарницький вагоноремонтний завод» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЙЛТРАНСЛОГІСТІК» (далі - відповідач) про стягнення 909 255,48 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем як замовником послуг за договором №07/16/14/01-Р від 14.07.2016 р., не забезпечено збереження вагону №66812140, що є власністю позивача, у зв'язку з чим заявлена до стягнення майнова шкода.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 відкрито провадження у справі №910/4962/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.05.2018 р.
21.05.2018 до загального відділу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, оскільки на підставі наданих позивачем доказів неможливо встановити дійсні обставини, що мають значення для справи та підтвердити наявність збитків, заподіяних відповідачем у заявленому розмірі.
В судовому засіданні 22.05.2018 представником відповідача подано клопотання про призначення у справі транспортно-товарознавчої експертизи, з метою встановлення дійсної об'єктивної ринкової вартості вагону №66812140, оскільки подані позивачем документи, у підтвердження вартості втраченого вагону, містять суперечливі дані.
В судовому засіданні 22.05.2018 суд, у відповідності до ч. 4 ст. 233 ГПК України, постановив відкласти підготовче засідання на 12.06.2018, встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив, а відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив.
30.05.2018 до загального відділу діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до змісту якої з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, не погоджується, вказуючи на те, що умови договору, які погоджені сторонами передбачають та встановлюють прямий обов'язок відповідача нести майнову відповідальність, що визначена розділом 4 договору. Крім цього, позивач вказує на те, що доводи відповідача щодо відсутності його вини в завданні майнової шкоди (збитків) є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, оскільки відповідачем не надано жодного документу, який би доводив факт здійснення заходів щодо збереження майна та своєчасного повернення напіввагонів у володіння власника.
31.05.2018 до загального відділу діловодства суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про призначення у справі судової експертизи, оскільки вказане клопотання подано відповідачем поза межами встановленого судом строку.
05.06.2018 відповідачем до загального відділу діловодства суду подано заперечення на відповідь на відзив та доповнення до відзиву на позовну заяву.
В судовому засіданні 12.06.2018, у відповідності до ч. 4 ст. 233 ГПК України, суд постановив відкласти підготовче засідання на 19.06.2018 та на підставі ч. 2 ст. 74 ГПК України зобов'язав позивача надати суду належну копію Звіту з незалежної оцінки майна №А11-17-06-02-ПТ, про що зазначено в протоколі судового засідання від 12.06.2018.
25.06.2018 до загального відділу суду від відповідача надійшло клопотання про призначення у справі №910/4962/18 транспортно-товарознавчої експертизи, проведення якої просить доручити оцінювачу об'єктів в матеріальній формі Сухину Василю Петровичу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/4962/18 на тридцять днів та призначено підготовче засідання на 13.07.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2018 підготовче засідання у справі №910/4962/18 призначено на 24.07.2018.
12.07.2018 до загального відділу суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про призначення судової експертизи, оскільки позивачем було проведено незалежну оцінку вартості втраченого майна і наданий відповідний звіт, який відповідає вимогам чинного законодавства.
В судовому засіданні 24.07.2018 представники позивача заперечили проти клопотання про призначення у справі судової експертизи, в той же час представники відповідача подане клопотання про призначення судової експертизи підтримали.
Суд, розглянувши клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи, заслухавши думку сторін, дійшов висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч. ч. 1, 2 ст. 114 ГПК України).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 сторонам було надано строк до 21.05.2018 на подання заяв, клопотань та заперечень, який суд визначив з урахуванням вимог ст. ст. 165, 166, 167 ГПК України. Проте, відповідачем клопотання про призначення у справі судової експертизи подані 22.05.2018 та 25.06.2018, тобто після закінчення встановленого судом строку без зазначення поважності причин його пропуску.
З огляду на викладене, клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи задоволенню не підлягають.
В той же час, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Аналіз даної норми свідчить про те, що якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути вартість втраченого вагону в сумі 565560,00 грн. з ПДВ, посилаючись на звіт з незалежної оцінки майна А 11-17-06-02-ПТ від 07.11.2017. В той же час, зі змісту звіту вбачається, що оцінювач визначив дві вартості об'єкту, а саме: 112900,00 грн. без ПДВ за витратним підходом та 471300,00 грн. без ПДВ за порівняльним підходом. При цьому, позивачем долучено до матеріалів справи балансову довідку на 01.04.2018 в якій визначено, що залишкова вартість втраченого вагону становить 68323,55 грн.
Відтак, враховуючи, що за результатами дослідження матеріалів справи судом вбачається суперечливість наданих сторонами доказів та письмових пояснень щодо дійсної вартості матеріального збитку, який заподіяно позивачу внаслідок втрати вагону №66812140, господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової експертизи за ініціативою суду.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судову експертизу» особа або орган, які призначили судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Визначаючись з експертною установою, яка проводитиме експертизу, господарський суд враховує положення пункту 1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 за приписами якої, експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування.
Відтак, враховуючи місце втрати вагону, суд вирішив проведення судової експертизи доручити Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Обов'язок оплати експертизи покласти на відповідача у справі.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Таким чином, у зв'язку з призначенням судової експертизи та неможливістю подальшого розгляду справи, провадження у справі підлягає зупиненню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 81, 99, 100, 228 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи.
2. В порядку ст. 99 Господарського процесуального кодексу України з ініціативи суду призначити у справі №910/4962/18 судову експертизу.
3. Проведення судової експертизи доручити Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз (84112, м. Слов'янськ, вул. Поштова, 67).
4. На вирішення експерта поставити наступні питання:
- яка ринкова вартість вантажного вагону із загально мережевим №66812140, моделі 12-532, 01.01.1982 року побудови, з вантажопідйомністю 69,0 тон та масою 22,2 тони?
5. Витрати по оплаті експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕЙЛТРАНСЛОГІСТІК» (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, будинок 10, літера Г; ідентифікаційний код 39778889).
6. Попередити експертів, які безпосередньо проводитимуть судову експертизу, про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
7. Ухвалу суду разом з копіями матеріалів справи №910/4962/18 направити Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз (84112, м. Слов'янськ, вул. Поштова, 67).
8. По завершенні проведення експертизи висновок та копії матеріали справи №910/4962/18, а також документи, що підтверджують витрати, пов'язані з проведенням експертизи, направити до господарського суду міста Києва (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В).
9. Провадження у справі №910/4962/18 зупинити до одержання результатів експертизи.
10. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складання її повного тексту у порядку передбаченому ч. 2 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 01.08.2018.
Суддя Т.В. Васильченко