УХВАЛА
12 липня 2018 року
Київ
справа №9901/622/18
адміністративне провадження №П/9901/622/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Смоковича М.І.,
суддів Бевзенка В.М.,
Білоуса О.В.,
Желтобрюх І.Л.,
Стрелець Т.Г.,
при секретарі Гуловій О.І.,
за участю:
позивача ОСОБА_4,
представника відповідача Бороха С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_9 у справі за позовною заявою ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання дій протиправними, -
в с т а н о в и в :
У провадженні Верховного Суду є справа за позовом ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія, ВККС) про визнання протиправною відмову ВККС у ненаданні інформації щодо кількості членів Комісії, які проголосували «за» та «проти» рішення про надання рекомендації про призначення ОСОБА_6 суддею Дніпровського районного суду м. Києва.
У судовому засіданні 12 липня 2018 року ОСОБА_4 заявив відвід судді ОСОБА_9, з тих мотивів, що вона вподобала статтю ОСОБА_7 «ІНФОРМАЦІЯ_1», яку опублікував у себе на сторінці у фейсбуку ОСОБА_8, за допомогою опції «Like» під вказаним дописом, що у соціальній мережі вважається способом засвідчити своє схвалення чи підтримку оприлюдненої/поширеної інформації.
Автор зазначеної статті висловила своє бачення того, хто такий «громадський активіст» і які прояви (форми) «громадської активності» можна виокремити в сучасному українському суспільстві. Зокрема автор статті запропонувала власну класифікацію активістів за ієрархією, відповідно до якої на найвищому щаблі стоять «рупори-грантожери».
Позивач у своїй заяві відтворив фрагмент тексту вказаної статті в частині, де йдеться про те, кого слід вважати «рупорами-грантожерами», а також підсумок, який зробила автор після всього написаного у статті, відтак зазначив, що висловлена у цій статті оцінка діяльності громадських активістів, зокрема найвищої її «касти», за класифікацією автора, стосується і його, позаяк він є громадським активістом і організація, яку він представляє - ГО «Автомайдан», отримує гранти за свою діяльність.
Позивач зазначив, що засвідчивши своє схвалення вказаної статті шляхом проставлення символу «вподобати» («Like») під вказаним дописом зі свого облікового запису в мережі «Фейсбук», суддя ОСОБА_9 таким чином засвідчила, що поділяє чи схвалює погляди автора статті стосовно громадських активістів. Оскільки позивач вважає себе громадським активістом, то погляди, які поділяє суддя ОСОБА_9, на думку позивача, можуть перешкодити їй бути об'єктивною під час розгляду справи за його позовом.
Також позивач висловив думку, що ще одним свідченням упередженого ставлення до нього з боку судді ОСОБА_9 є те, що вона тривалий час не розглядає його касаційної скарги у справі № 826/15514/16 про скасування виборів до Ради громадського контролю при НАБУ.
Відтак з посиланням, зокрема, на пункт 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, рішення Європейського суду з прав людини «Газета України-центр» проти України» позивач зазначив, що наведені факти викликають сумнів в неупередженості судді ОСОБА_9 і є підставою для її відводу відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Розглядаючи заяву про відвід судді колегія суддів виходила з такого.
Відповідно до частин першої, другої статті 36 КАС суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 40 КАС питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Зваживши на зазначені в заяві ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_9 мотиви, колегія суддів дійшла висновку про його необґрунтованість.
На думку колегії суддів, твердження позивача про упереджене ставлення до нього з боку судді ОСОБА_9 ґрунтуються на його припущеннях, в основі яких - реакція судді як користувача/учасника соціальної мережі «Фейсбук» (яка зі свого облікового запису у цій соціальній мережі проявила своє схвалення/вподобання згаданої публікації за допомогою однієї із запропонованих опцій «Like») на опубліковану/поширену у ній публікацію ОСОБА_7 щодо громадських активістів.
Проаналізувавши аргументи позивача в аспекті вирішення питання про відвід судді ОСОБА_9 від розгляду цієї справи, колегія суддів вважає, що обставин, які навів позивач, не дають достатніх і переконливих підстав для сумніву в об'єктивності чи неупередженості судді ОСОБА_9, як підстави, з якою процесуальний закон пов'язує відвід судді.
Щодо тривалого розгляду касаційної скарги у справі № 826/15514/16, то ця обставина теж не є свідченням упередженого ставлення судді до особи позивача. Враховуючи значний обсяг справ, який є у Касаційному адміністративному суді загалом, так і в провадженні судді ОСОБА_9 зокрема, тривалий розгляд справи зумовлений об'єктивними причинами, а не суб'єктивним ставленням судді, як вважає позивач.
Беручи до уваги наведені положення частини четвертої статті 40 КАС, заявлений позивачем відвід судді ОСОБА_9 слід передати на вирішення судді, який не входить до складу суду, визначеного для розгляду цієї справи.
Керуючись статтями 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
для вирішення питання щодо заявленого ОСОБА_4 відводу судді ОСОБА_9 - передати заяву про відвід на автоматизований розподіл для визначення у встановленому КАС порядку судді, який вирішуватиме питання про відвід за цією заявою.
Повний текст ухвали буде виготовлено протягом п'яти днів з дня проголошення її вступної і резолютивної частини.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.
Головуючий суддя М.І. Смокович
Судді В.М. Бевзенко
О.В. Білоус
І.Л. Желтобрюх
Т.Г. Стрелець