УХВАЛА
15 червня 2018 року
м. Київ
Справа № 916/940/17
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради
на рішення господарського суду Одеської області від 29.06.2017
та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.10.2017
за позовом заступника прокурора Одеської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (далі - Рада)
до Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (далі - Управління),
фізичної особи-підприємця Сердюченка Юрія Анатолійовича
про визнання недійсним договору про співробітництво та організацію взаємовідносин, зобов'язання повернути комунальне майно,
ВСТАНОВИВ:
22.05.2018 (згідно з відміткою канцелярії) Управління звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду Одеської області від 29.06.2017, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 та постанову Верховного Суду від 03.04.2018 зі справи № 916/940/17.
Водночас Управлінням подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що Управління не зверталось до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою з метою недопущення безпідставних витрат місцевого бюджету територіальної громади міста Одеси на оплату судового збору та з огляду на те, що з касаційними скаргами до суду звернулись Прокурор та Рада. Разом з тим постановлення Верховним Судом, на думку Управління, неправильного судового рішення зумовило необхідність звернення до суду з касаційною скаргою для захисту прав та інтересів останього.
Згідно з частиною першою та другою статті 110 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; в редакції, чинній до 15.12.2017) касаційна скарга могла бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв'язку із відновленням пропущеного процесуального строку унормовуються процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником оскаржується постанова Одеського апеляційного господарського суду від 11.10.2017, двадцятиденний строк на оскарження якої сплинув 06.11.2017.
У цьому випадку, касаційну скаргу було подано скаржником до Верховного Суду 22.05.2018, підтвердженням чого є відбиток штампу канцелярії суду на касаційній скарзі, тобто, з пропуском більше ніж 6-тимісячного строку на оскарження постанови від 11.10.2017.
У заяві про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення Управління зазначає, що пропуск процесуального строку зумовлений недопущенням безпідставних витрат місцевого бюджету територіальної громади міста Одеси на сплату судового збору, що не є поважною причиною для відновлення процесуального строку.
Водночас з матеріалів справи вбачається та враховується судом, що Управління є відповідачем у справі, та відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення від 28.02.2018 отримало ухвалу суду з повідомленням про дату і час розгляду касаційних скарг Прокуратури та Ради у справі № 916/940/17. Разом з тим скаржнику направлялась і ухвала Касаційного господарського суду з повідомленням про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у приміщенні Одеського апеляційного господарського суду, який знаходиться у місті Одеса. Окрім того Управлінню як учаснику справи надавався строк для подання відзиву з приводу доводів касаційних скарг. Проте правом брати участь у судовому засіданні, надавати пояснення з приводу обставин справи Управління не скористалось.
Частиною третьою статті 292 ГПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, Касаційний господарський суду дійшов висновку, що касаційна скарга Управління на рішення господарського суду Одеської області від 29.06.2017, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 та постанову Верховного Суду від 03.04.2018 зі справи № 916/940/17 підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України з наданням скаржнику строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись статтями 119, 234, 235, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради на рішення господарського суду Одеської області від 29.06.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 зі справи № 916/940/17 залишити без руху.
2. Надати Управлінню інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради строк для усунення недоліків касаційної скарги до 01 липня 2018 року. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити Управлінню інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарження не підлягає.
Суддя Верховного Суду І. Булгакова