ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 74623491

Озвучення тимчасово недоступне

П О С Т А Н О В А

23.05.2018

Справа №607/138/18

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Багрій Т.Я., з участю секретаря судового засідання Стус К.І., прокурора Штурми Н.В. у м.Тернополі в залі суду у відкритому судовому засіданні, під час розгляду справи стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі протоколу про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП,-

встановив:

Старший оперуповноважений управління захисту економіки в Тернопільській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_2 склав протокол №0900134 від 28 грудня 2017 року про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП стосовно ОСОБА_1 У протоколі вказано, що ОСОБА_1 на момент вчинення правопорушення, працюючи на посаді начальника управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області, згідно п.п. «д» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - ОСОБА_2), будучи суб’єктом відповідальності за правопорушення пов’язані з корупцією, в порушення вимог ч.2 ст.52 цього Закону в установлений законом термін без поважних причин несвоєчасно повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни в майновому стані, чим вчинив правопорушення пов’язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п.9 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення пов’язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою зазначеною у ч.1 ст.3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; відповідно до пункту 13 статті 1 Закону суб’єкти декларування – це особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов’язані подавати декларацію відповідно до цього Закону; Згідно з абзацом 3 пункту 2 Прикінцевих положень Закону, у 2016 році службові особи, які на день початку роботи зазначеної системи займають згідно зі статтею 50 цього Закону відповідальне та особливо відповідальне становище, зобов’язані подати щорічні декларації за минулий рік у порядку, встановленому цим Законом, протягом 60-ти календарних днів після початку роботи системи; Згідно із частиною другою статті 52 Закону у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів працездатних осіб, встановлених на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це НАЗК. Вказана інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - ОСОБА_3) та оприлюднюється на офіційному веб-сайті НАЗК.

З матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 наказом голови Державної пенітенціарної служби України №160/ОС-15 від 23.09.2015 призначений на посаду начальника управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області. Рішенням НАЗК від 10.06.2016 №2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» визначено, що система подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на першому етапі розпочинає свою роботу з 01.09.2016 для службових осіб, які станом на 01.09.2016 займають згідно зі статтею 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище. Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування подаються службовими особами, які станом на 01.09.2016 чи пізніше цієї дати займають згідно зі ст.50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище (в тому числі для ОСОБА_1П.).

Відповідно до пункту 6 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації ОСОБА_3, затвердженого рішенням НАЗК від 10.06.2016 №3, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089 суб’єкти декларування письмово повідомляють НАЗК про суттєві зміни у своєму майновому стані відповідно до частини другої статті 52 Закону шляхом подання відповідного електронного повідомлення до ОСОБА_3 через власний персональний електронний кабінет у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна. Зазначене електронне повідомлення подається шляхом заповнення відповідної електронної форми на веб-сайті ОСОБА_3 відповідно до технічних вимог до форми. Згідно з пунктом 2 розділу II зазначеного вище Порядку, повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування подається через мережу Інтернет з використанням програмних засобів ОСОБА_3 у власному персональному електронному кабінеті суб’єкта декларування після реєстрації в ОСОБА_3. Пунктом 4 передбачено, що інформація, включена в повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування, повинна бути також відображена в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

За інформацією територіального сервісного центру в Тернопільській області МВС України власником автомобіля марки «Opel Zafira», 2011 р.в., д.н.з.НОМЕР_1, номер кузова №WOL0AHM75B2119379 з 29.11.2016 є ОСОБА_1

Згідно з посвідченням митниці №ТR0002456 від 07.11.2016 виданого Тернопільською ДФС ОСОБА_1 05.11.2016 в’їхав на територію України на даному автомобілі. Відповідно до ВМД №403040002/2016/000691 від 07.11.2016 даний автомобіль ОСОБА_1 було придбано в Німеччині за 4600 евро. Курс євро вказаний у даній ВМД складав 28, 371669 грн. Таким чином сумарна митна вартість вказаного автомобіля склала 157 959, 27 грн.

ОСОБА_1 29.11.2016 року подав до регіонального сервісного центру МВС України в Тернопільській області заяву №106852646 від 29.11.2016 для проведення операції з первинної реєстрації легкового транспортного засобу, який ввезено з-за кордону. В той же день ОСОБА_1 отримав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу СХO751431 відповідно до якого він набув у приватну власність автомобіль марки «Opel Zafira», 2011 р.в., д.н.з.НОМЕР_1, номер кузова № WOL0AHM75B2119379.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» у ст.7 визначено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу на 01 січня 2016 року - 1378 гривень. Таким чином ОСОБА_1 придбав майно на суму 157 959, 27 грн., що становить 114, 6 прожиткових мінімумів працездатних осіб встановлених на 01 січня 2016 року, що потребує здійснення додаткових заходів фінансового контролю, передбачених частиною 2 статті 52 Закону, а тому у ОСОБА_1 виник обов’язок, передбачений частиною другою статті 52 Закону, а саме у десятиденний строк з моменту придбання майна письмово повідомити про суттєві зміни в майновому стані НАЗК. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті НАЗК.

Відповідно до положень статей 251-253 ЦК України передбачено, що строком є певний період у часі, з плином якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Він може визначатися роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, його перебіг починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Отже, у ОСОБА_1 виник обов’язок повідомити НАЗК про суттєві зміни в майновому стані упродовж періоду з 00:00 год. 30.11.2016 по 23:59 год. 09.12.2016 року. ОСОБА_1 10.12.2016 в 00:00 год. порушив порядок передбачений частиною другою статті 52 Закону, а саме у десятиденний строк з моменту придбання майна письмово не повідомив НАЗК про суттєві зміни в майновому стані. ОСОБА_3 встановлено, що ОСОБА_1 лише 23.07.2017 о 22:04 год. подав повідомлення до НАЗК про суттєві зміни у своєму майновому стані, а саме придбання ним майна на суму вартість якого перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року з унікальним ідентифікатором документа (https://public.nazk.gov.ua/declaration/32747d5d-68a9-4e33-a349-b47fc7e3b696), тобто з порушенням десятиденного строку.

Згідно з відповіддю НАЗК №93-05/4886/17 від 02.03.2017 дата публікації документів, вказана у публічній частині інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» співпадає з фактичною датою подання суб’єктами декларування документів до реєстру. Також, відповідно до листа НАЗК від 13.01.2017 №01-38 встановлено, що у період з 20.10.2016 по 31.12.2016 «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» функціонував у штатному у штатному режимі, за винятком окремих періодів 25, 26, 27, 28 жовтня, коли доступ користувачів до ОСОБА_3 був обмежений або відсутній в результаті численних Інтернет-атак на ОСОБА_4 портал НАЗК та мережеві ресурси ДП «УСС». У всі інші дні ОСОБА_3 функціонував та працював у штатному режимі. Таким чином, на момент вчинення правопорушення, начальник управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській ОСОБА_1, будучи згідно п.п.«д» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - ОСОБА_2), суб’єктом відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, в порушення ч.2 ст.52 Закону, в установлений законом термін, несвоєчасно, без поважних причин повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) про суттєві зміни в майновому стані, а саме про придбання автомобіля марки Opel Zafira, 2011 р.в., д.н.з. НОМЕР_2, номер кузова № WOL0AHM75B2119379 вартістю 157 959, 27 грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня відповідного року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що начальником відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 надіслано лист №32-434вих-17 від 25 травня 2017 року до Департаменту захисту економіки НП України у якому вказано, що Генеральною прокуратурою України проект протоколу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.1726 КУпАП стосовно начальника Управління державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області ОСОБА_1 з доданими до нього матеріалами розглянуто. З метою забезпечення всебічного повного та об’єктивного розгляду судом справи за вказаними протоколами, для надання належної оцінки діям і бездіяльності) ОСОБА_1 вважаємо за необхідне долучити до матеріалів пояснення начальника Управління державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області ОСОБА_1 з приводу того, чому ним не було подано повідомлення про суттєві зміни майнового стану, наявність у нього можливості вчасно подати таке повідомлення, у тому числі технічні, його суб’єктивне ставлення до цього; отримати від адміністратора (утримувача Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) інформацію щодо того, чи не звертався ОСОБА_1 за допомогою з питання необхідності повідомлення ним про суттєві зміни майнового стану. Також, зазначено, що суттєва зміна майнового стану, як то отримання доходу або придбання майна, має відбуватись за один правочин одномоментно і не може складатись з частин доходу або придбання різного майна). Зазначене робить неможливим включення сум сплачених ОСОБА_1 обов’язкових платежів (ввізного мита, акцизного збору та податку на додану вартість) до вартості придбаного ним майна. Крім цього, 01.01.2017 набрали чинності зміни до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про забігання корупції» в частині порядку визначення розміру доходу або вартості придбаного майна, які визначаються як «суттєві зміни майнового стану». Зазначені зміни мають знайти своє відображення в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення. Після усунення виявлених недоліків протоколи можуть бути погоджені та разом з матеріалами про вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, скеровані до суду.

Постановою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 7 лютого 2018 року матеріали справи №607/138/18 стосовно ОСОБА_1 з протоколом про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП було повернуто до Управління захисту економіки в Тернопільській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України для належного оформлення та вжиття заходів, в порядку ч.2 ст.268 КупАП.

Однак, рішення суду не було виконано. Матеріали повторно надіслано до суду. Зокрема, у ОСОБА_1 пояснення не відібрано, з протоколом він не ознайомлений, йому не надано його для підписання. Вказівки прокурора також не виконано.

ОСОБА_1 неодноразово надсилались повістки рекомендованими листами з повідомленнями, які йому не вручені, тому їх повернуто до суду.

Прокурор Штурма Н.В. в суді пояснила, що ОСОБА_1 виїхав за межі України, про що надала доказ. Сьогодні в Україні його немає. З оперативної інформації відомо, що ОСОБА_1 планує повернутися в Україну. Відомостей про його адресу проживання чи перебування в іншій країні немає, тому неможливо вжити заходів щодо його оповіщення через дипломатичне(консульське) відомство. У зв’язку з невиконанням службовими особами поліції постанови судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 7 лютого 2018 року про дооформлення матеріалів справи №607/138/18 стосовно ОСОБА_1 з протоколом про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП та вказівок наданих начальником відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 у листі №32-434вих-17 від 25 травня 2017 року, прокурором буде проведена перевірка для вирішення питання про відповідальність винного. Органами прокуратури та поліції вживаються заходи для встановлення місця знаходження ОСОБА_1, отримані відомості будуть надані суду. Вона просить зупинити строк розгляду справи.

З письмового повідомлення начальника управління захисту економіки в Тернопільській області ОСОБА_5 вбачається, що 27 грудня 2017 року ОСОБА_1 здійснено перетин Державного кордону України повітряним транспортом у пункті пропуску «Бориспіль» рейсом «Київ-Стокгольм». Інформація щодо перетину Державного кордону України ОСОБА_1 у зворотному напрямку відсутня.

Таким чином у суді встановлено, що протягом всього часу здійснення перевірки з квітня 2017 року, коли було надано вказівки начальником відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 листом №32-434вих-17 від 25 травня 2017 року надісланим до Департаменту захисту економіки НП України і до вибуття в іншу країну - 27 грудня 2017 року ОСОБА_1 знаходився на території України. Отже, протягом періоду здійснення перевірки і до дня вибуття ОСОБА_1 за межі України – 27 грудня 2017 року, в старшого оперуповноваженого управління захисту економіки НП України лейтенанта поліції ОСОБА_6 була реальна можливість виконати вище зазначені вказівки і вимоги КУпАП в частині необхідності відібрання пояснення та дотримання порядку складання протоколу. Адже, протокол №0900134 про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП стосовно ОСОБА_1 старший оперуповноважений управління захисту економіки в Тернопільській області Департаменту захисту економіки НП України ОСОБА_2 склав лише 28 грудня 2017 року, тобто на наступний день після його вибуття з України.

Відповідно до статей 8, 129 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості; забезпечення права на захист.

В контексті дотримання принципу верховенства права і основних засад здійснення правосуддя необхідно також дотримуватися положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, суд зобов’язаний забезпечити ОСОБА_1 можливість реалізувати своє право на захист на засадах рівності та змагальності, оскільки основою справедливого правосуддя для кожної людини у правовій державі насамперед важливо мати доступ до правосуддя і можливість вільно, безперешкодно реалізувати право на судовий захист незалежно від належності до певної соціальної групи або інших персональних характеристик особи.

Європейський суд з прав людини досить часто посилається на принцип рівності перед законом і судом у своїх рішеннях, притому що засади рівності і змагальності у судовому процесі виведені ним із принципу верховенства права, що є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принцип змагальності означає, що кожній людині повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них. Захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність учасників справи. Кожен має бути поінформований про аргументи іншої опонента і отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх. Отже, принцип змагальності тісно пов’язаний з принципом рівності, оскільки рівноправність учасників один із необхідних елементів і суттю принципу змагальності.

Так, у справі «Надточій проти України» ЄСПЛ в рішенні від 15 травня 2008 року зазначив, що принцип рівності сторін – один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожний учасник справи повинен мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом. Суд зауважив, що під час розгляду адміністративної справи особа не брала участі в адміністративному провадженні, документів, які б підтверджували отримання нею оповіщення немає, що є порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч.4 ст.277 КУпАП строк розгляду адміністративних справ про адміністративні корупційні правопорушення зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з’явитись (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці, тощо).

Розгляд справи без ОСОБА_1 і без належного повідомлення про виклик до суду спричинить порушення його права на захист. Тому, з метою забезпечення прав особи стосовно якої складено протокол без відібрання пояснень, без ознайомлення з ним та не дотриманням інших вимог КУпАП, про що вказано в постанові судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 7 лютого 2018 року, а також необхідністю дотримання передбачених Конституцією України основних засад здійснення правосуддя, клопотання прокурора Штурми Н.В. необхідно задовольнити, тобто зупинити строк розгляду даної справи.

Керуючись статтями 8, 129 Конституції України, 277 КУпАП, суддя, -

постановив:

Строк розгляду справи №607/138/18 стосовно ОСОБА_1 з протоколом про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП зупинити.

Суддя Т.Я.Багрій