ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 74538880

Озвучення тимчасово недоступне

УХВАЛА

04 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 909/976/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О.О. Мамалуй - головуючий, Л.В. Стратієнко, І.В. Ткач

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Національного природного парку "Гуцульщина"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018р.

у складі колегії суддів: Г.В. Орищин - головуючий, Н.А. Галушко, Л.С. Данко

та на рішення господарського суду Івано - Франківської області від 07.12.2017р.

суддя: М.М. Фрич

за позовом Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області

до Національного природного парку "Гуцульщина"

про стягнення 563 248,50 грн. шкоди

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області (далі - Державна екологічна інспекція, позивач) звернулась до господарського суду Івано-Франківської області з позов до Національного природного парку "Гуцульщина" (НПП "Гуцульщина", позивач, Парк) про відшкодування шкоди заподіяної об'єктам природно-заповідного фонду в сумі 563 248,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням норм лісового та природоохоронного законодавства НПП "Гуцульщина", що підтверджується проведеною позаплановою перевіркою Державної екологічної інспекції України, відповідно до акта № 2361 якої комісією при натурному обстеженні виділів 13, 20, 25, 24, 9, 29, 33, 31 кварталу №10 та виділів 28, 36, 19, 22, 20, 21, 5, 46 кварталу №9 Косівського ПНДВ виявлено незаконну рубку 92 сироростучих дерев різних порід (пні яких відтавровані на торцях зрізів тавром): 73 дерева ялиці білої, 8 дерев ялини європейської , 5 дерев бука, 4 дерева граба, 1 дуб, 1 черешня.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 07.12.2017р. у справі № 909/976/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018р., задоволено позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області. Присуджено до стягнення з НПП "Гуцульщина" на користь Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області 563 248,00 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу та об'єктам природно-заповідного фонду, яку перерахувати за наступними реквізитами: р/р33111331700283, отримувач: УК у Косівському районі (с. Пістинь) 24062100, код ЄДРПОУ 38026046, банк отримувача: ГУК в Івано-Франківській області, МФО 836014. Стягнуто з НПП "Гуцульщина" на користь Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області судовий збір у розмірі 8 448, 72 грн.

Судові рішення мотивовані встановленням факту незабезпечення відповідачем охорони та захисту лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території, що не спростовано відповідачем.

Суди зазначають, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди. Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (ч.2 ст.1166 ЦК України).

Суди вказують на те, що законодавством на відповідача покладено обов'язок охорони лісів від незаконних рубок, а з наявних в матеріалах справи доказів вбачається факт незабезпечення лісокористувачем (відповідачем) охорони і збереження, закріплених за ним лісів на території Косівського лісництва НПП "Гуцульщина" та підтверджується розмір заподіяної шкоди.

Суди наголошують на тому, що на виконання положень ч. 2 ст.1166 Цивільного кодексу України відповідачем не надано доказів відсутності його вини та вчинення ним дій, спрямованих на збереження та охорону лісів та недопущення самовільної рубки лісу. Унаслідок бездіяльності відповідача було заподіяно шкоди лісовим ресурсам, тому наявний причинний зв'язок між вчиненим порушенням та заподіяною шкодою і наявна вина відповідача.

НПП "Гуцульщина", не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, звернувся з касаційною скаргою та посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення господарського суду Івано-франківської області від 07.12.2017р., постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018р. у справі № 909/976/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Скарга мотивована тим, що акт №361 позапланової перевірки від 28.10.1016р. не є належним доказом, не доводить наявність складу правопорушення в діях відповідача та вини відповідача у заподіянні шкоди природі, тому відповідач не може нести деліктну відповідальність.

Також відповідач зазначає, що вказаний акт здобуто по кримінальному провадженню, в якому не прийнято рішення по суті, тому не є належним доказом у даній справі.

Відповідач у касаційній скарзі вказує на те, що НПП "Гуцульщина" відповідно до Указу Президента України від 14.05.2002р. №456 є природоохоронною установою загальнодержавного значення, яка підпорядкована Міністерству екології та природних ресурсів України, служба охорони парку має статус правоохоронного органу, і не є структурним підрозділом охорони Парку, до складу служб охорони входять лише керівники парків, а не парки.

Ухвалою Верховного Суду від 05.04.2018р. у справі №909/976/17 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Національного природного парку "Гуцульщина" та призначено до розгляду касаційну скаргу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Розглядаючи вищевказану касаційну скаргу, колегія суддів встановила наявність підстав для передачі справи на розгляд об'єднаної палати з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов'язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів. Перелік протипожежних та інших заходів, вимоги щодо складання планів цих заходів визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства, органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Захист лісів від шкідників і хвороб забезпечується шляхом систематичного спостереження за станом лісів, своєчасного виявлення осередків шкідників і хвороб лісу, здійснення профілактики виникнення таких осередків, їх локалізації і ліквідації.

Охорона і захист лісів може здійснюватись із застосуванням авіації. Зона авіаційної охорони і захисту лісів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства, з урахуванням замовлень власників лісів і постійних лісокористувачів.

Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 105 вказаного Кодексу відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Тобто, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вини.

Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою винної особи та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності збитків та обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо пов'язана зі збитками. Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Як встановлено судами попередніх інстанцій у даній справі порушення природоохоронного законодавства, щодо незаконної рубки дерев виявлені працівниками Косівського ПНДВ НПП "Гуцульщина", про що було складено акт перевірки, який направлено до ГУ НП України у Косовському районі.

На підставі вказаного відкрито кримінальне провадження (справа №344/13408/16-к).

Позивачем не надано доказів закінчення провадження, винесенням судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.

Таким чином судами попередніх інстанцій не встановлено вину НПП "Гуцульщина", як обов'язкового елемента, що утворює склад цивільного правопорушення.

Однак, у постановах Верховного Суду від 15.02.2018р. у справі № 927/1096/16, від 27.03.2018р. у справі № 909/1111/16 судом зазначена позиція, що не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу. Цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі.

Відповідно до п. 2 ст. 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.

Оскільки колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного Верховним Судом у справах № 909/1111/16, № 927/1096/16, які розглядалися колегіями суддів Касаційного господарського суду, що входять до складу іншої палати (судової палати для розгляду справ про банкрутство), справа № 909/976/17 підлягає передачі на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з ч. 2 ст. 302 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 302, 303 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

УХВАЛИВ:

Справу №909/976/17 за позовом Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області до Національного природного парку "Гуцульщина" про стягнення 563 248,50 грн. шкоди передати на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя Л.В. Стратієнко

Суддя В. Ткач