ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Вирок № 73929346

Озвучення тимчасово недоступне

Справа №359/5272/17

Провадження №1-кп/359/107/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

за участю потерпілого ОСОБА_4 ,

за участю обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні кримінальне про-вадження за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борисполя, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, на утриманні якого відсутні діти, неодноразово судимого: вироком Борис-пільського міськрайонного суду від 16 березня 2006 року за ч.2 ст.286 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.75 КК України звіль-неного від відбування покарання з призначенням іспитового строку на 1 рік; вироком Дарницького районного суду м. Києва від 12 листопада 2007 року за ч.2 ст.186 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з призначенням іспитового строку на 3 роки; вироком Бориспільського міськ-районного суду від 17 вересня 2013 року за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з призначенням іспитового строку на 2 роки; вироком Бориспільського міськ-районного суду від 18 червня 2014 року за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.71 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки; вироком Борис-пільського міськрайонного суду від 28 липня 2016 року за ч.1 ст.309 КК України до штрафу в розмірі 1700 гривень; вироком Бориспільського міськрайон-ного суду від 25 липня 2016 року за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з призначенням іспитового строку на 3 роки, проживаючого в АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

встановив:

ОСОБА_5 повторно здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), по-єднане з проникненням у нежитлове приміщення (сховище), за таких обставин.

26 березня 2017 року приблизно о 13 годині 00 хвилин обвинувачений проходив поряд з територією ТОВ «Концерн Водполімер», розташованою по вул. Запорізькій, 8 в м. Борисполі. Ця територія огороджена парканом. Вироком Бориспільського міськрайон-ного суду від 25 липня 2016 року ОСОБА_5 вже був засуджений за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років. Водночас, на підставі ст.75 КК України він був звільнений від відбування покарання, йому був призначений іспитовий строк тривалістю 3 роки. Не зважаючи на це, у обвинуваченого знову виник умисел, спрямо-ваний на викрадення чужого майна з території ТОВ «Концерн Водполімер». Реалізуючи цей злочинний умисел та керуючись корисним мотивом, ОСОБА_5 переліз через паркан та підійшов до вікна одного з гаражів, розташованих на території ТОВ «Концерн Водполімер». Зазирнувши у вікно, обвинувачений побачив, що в гаражі зберігався вело-сипед. Переконавшись у тому, що за ним ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 зняв мета-леву решітку, витягнув скло та через вікно проник в гараж. Після цього він заволодів велосипедом торгової марки «BMW Trekking Bike», що належав ОСОБА_4 . Вартість цього велосипеда становила 32354 гривні 00 копійок. Продовжуючи реалізо-вувати злочинний умисел та керуючись корисним мотивом, обвинувачений витягнув вело-сипед через вікно та переліз з ним через паркан, яким огороджена територія ТОВ «Концерн Водполімер». Після цього ОСОБА_5 , керуючи викраденим велосипедом, зник з місця вчинення кримінального правопорушення.

ОСОБА_5 не визнав вину у вчиненні злочину та показав, що 26 березня 2017 року в період часу з 13 години 00 хвилин до 14 години 00 хвилин він допомагав ОСОБА_6 ремонтувати його автомобіль. Ця обставина свідчить про те, що в обумовлений період часу обвинувачений не міг перебувати на території ТОВ «Концерн Водополімер» та викрадати велосипед. Під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_5 оговорив себе, оскільки слідчий Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 інструктувала обвинуваченого з проводу того, що йому належить казати. Повідомлені ним обставини не відповідають дійсності.

Не зважаючи на те, що ОСОБА_5 не визнав себе винним, його вина у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами:

-витягом з кримінального провадження №12017110100000702, з якого вбачається, що 26 березня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області та повідомив про викрадення у нього велосипеду торгової марки «BMW» з гаражу, розташованого на території ТОВ «Концерн Водполімер»;

-протоколом огляду місця події від 26 березня 2017 року (а.с.31-35), яким підтверд-жується, що з приміщення вказаного гаражу був викрадений велосипед;

-висновком товарознавчої експертизи (а.с.64-77), з якого вбачається, що вартість викраденого велосипеду торгової марки «BMW Trekking Bike» становила 32354 гривні 00 копійок;

-відеозаписом з камер спостереження ПрАТ «Пентопак» (а.с.86), а також прото-колом перегляду цього відеозапису, з яких вбачається, що 26 березня 2017 року приблизно о 13 годині 00 хвилин особа чоловічої статі, схожа на ОСОБА_5 , рухалась повз паркану в напрямку території ТОВ «Концерн Водполімер». В той же день приблизно о 15 годині 10 хвилин ця ж особа, керуючи викраденим велосипедом, рухалась у зворотному напрямку;

-актом добровільної видачі ОСОБА_5 цього велосипеду та комплекту ремонтних ключів до нього (а.с.44). Цей акт був складений 11 травня 2017 року;

-протоколом огляду місця події від 11 травня 2017 року (а.с.36-42), з якого вбача-ється, що в ході цієї слідчої дії був вилучений викрадений велосипед та комплект ремонт-них ключів до нього;

-розпискою від 13 травня 2017 року (а.с.46), якою підтверджується повернення у володіння ОСОБА_4 велосипеду та комплекту ремонтних ключів до нього;

-протоколом проведення слідчого експерименту (а.с.48-49). В ході цієї слідчої дії ОСОБА_5 докладно показав, як він зняв металеву решітку, витягнув скло та через вікно проник в гараж. Обвинувачений також показав, як він витягнув велосипед через вікно, переліз з ним через паркан та зник з місця вчинення злочину;

-відеозаписом проведення слідчого експерименту (а.с.85). Цим доказом підтверд-жується те, що ОСОБА_5 повідомляв про обставини вчиненого ним кримінального правопорушення самостійно та добровільно. Старший слідчий Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 не втручалась: не підказувала та не інструктувала обвинуваченого.

Крім письмових доказів та документів вина ОСОБА_5 у вчиненні злочину під-тверджується також показаннями потерпілого та свідків.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав, що 26 березня 2017 року він прийшов у гараж, в якому зберігався його автомобіль. В цьому ж гаражі праворуч від автомобіля зберігався його велосипед. ОСОБА_4 завів автомобіль та виїхав з гаражу. Приблизно через годину він повернувся. Після того, як потерпілий від-крив вхідні ворота, він відчув сильний протяг. ОСОБА_4 зайшов в приміщення гаражу та побачив, що решітка на вікні була демонтована, а скло було витягнуто та поставлене поряд з гаражем. Ретельно обстеживши гараж, потерпілий виявив, що у нього був викрадений велосипед. В той день чергував охоронник ОСОБА_8 , який повідомив про те, що жодна стороння особа не проходила через контрольно-пропускний пункт, тим більш з велосипедом. Тому ОСОБА_4 стверджував, що обвинувачений разом з велосипедом переліз через паркан, розташований за гаражем. Після того, як велосипед був повернутий, потерпілий побачив, що рама велосипеда мала численні подряпини. Ця обста-вина додатково підтверджує те, що вказані подряпини утворились внаслідок тертя, коли обвинувачений перетягував велосипед через паркан.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що він працював у фірмі, звідки був викрадений велосипед. Він був понятим під час проведення слідчого експерименту. Обвинувачений самостійно показував, як він переліз через паркан, проник в гараж через вікно та викрав велосипед. Крім того, обвинувачений навіть показав, як він перетягнув велосипед через паркан. Слідчим була дівчина. Вона нічого не підказувала обвинуваченому, тільки задавала йому запитання. Жодного примусу або погроз зі сторони слідчого або інших осіб не було.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що він також був понятим під час проведення слідчого експерименту. Він пам`ятає, що все фіксувалось на відеокамеру. ОСОБА_5 показав, як він переліз через паркан, витягнув вікно з мета-левою решіткою та проник в гараж. Після цього обвинувачений показав, як він витягнув велосипед через вікно та переліз з ним через паркан. Слідчий нічого не підказував обвину-ваченому та не погрожував йому. Під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_5 неодноразово повторював, що саме він викрав велосипед.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що, дійсно, до нього приїжджав ОСОБА_5 . Водночас, ця подія відбулась 26 квітня, а не 26 березня 2017 року. ОСОБА_10 запам`ятав це у зв`язку з тим, що саме 26 квітня 2017 року до нього приїхали друзі з м. Херсону. Він затопив баню. Приблизно о 13 годині 00 хвилин до нього приїхав ОСОБА_5 . Він не парився в бані, а лише допомагав друзям з м. Херсону. При-близно о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_5 пішов додому. Свідок ОСОБА_10 не пам`ятає події, що відбувались 26 березня 2017 року. Водночас, він стверджує, що в той день не бачив обвинуваченого.

Таким чином, показання ОСОБА_5 про те, що 26 березня 2017 року в період часу з 13 години 00 хвилин до 14 години 00 хвилин він допомагав ОСОБА_10 ремонтувати його автомобіль, повністю спростовуються показаннями самого ОСОБА_10 , допитаного як свідка. Крім того, достовірність показань обвинуваченого про те, що старший слідчий Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 впливала на нього під час проведення слідчого експерименту, спростовується показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , а також відеозаписом проведення слідчого експерименту.

З огляду на це суд вважає, що в ході судового розгляду кримінального провадження зібрана достатня кількість належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 також показав, що крім велосипеда у нього був викрадений рюкзак торгової марки «BMW», куртка синього кольору торгової марки «Adidas», а також шапка чорного кольору з написом «In wear Mantinique». Водночас, достовірність показань потерпілого в частині цих обставин спростовується витягом з кримінального провадження №12017110100000702, відео-записом з камер спостереження ПрАТ «Пентопак», актом добровільної видачі, прото-колом огляду місця події від 11 травня 2017 року та протоколом проведення слідчого експерименту. Зокрема, з цих доказів вбачається, ОСОБА_4 повідомив поліції про викрадення у нього тільки велосипеда, а не інших речей. На відеозаписі також відсутня візуальна інформація про те, що під час керування викраденим велосипедом обвину-вачений був одягнений в куртку синього кольору та в шапку чорного кольору, а на його плечах висів рюкзак. Крім того, в ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_5 зізнавався у викраденні ним виключно велосипеда, а не іншого майна.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що 26 березня 2017 року він бачив велосипедиста, який рухався по вул. Броварській в м. Борисполі. Водночас, свідок ОСОБА_12 не може стверджувати, що цим велосипедистом був саме ОСОБА_5 , а не інша особа. Ця обставина свідчить про те, що показання свідка ОСОБА_12 не стосуються предмета доказування та є неналежним доказом.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані:

- за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та поєднане з проникненням в нежитлове приміщення (сховище).

Таку кваліфікацію дій обвинуваченого суд вважає правильною з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_5 вчинив викрадення велосипеду непомітно для потерпілого та інших осіб. Це рухоме майно не було ввірено йому та не перебувало в його віданні. За цими ознаками злочин, вчинений обвинуваченим, є крадіжкою, а не грабежом чи привласненням тощо. ОСОБА_5 набув реальну можливість користуватись та навіть розпоряджатись викраденим велосипедом. Тому вчинений ним злочин є закінченим. Раніше він вже був засуджений за вчинення кримінального правопорушення, перед-баченого ч.3 ст.185 КК України. Судимість за цей злочин не погашена та в установленому порядку не знята. Ця обставина свідчить про те, що в діях ОСОБА_5 є ознака повтор-ності. Крім того, обвинувачений не мав доступ до гаражу, в якому зберігався велосипед. Умисел, спрямований на викрадення цього рухомого майна, виник у ОСОБА_5 до його проникнення в гараж, а не в самому гаражі. Ці обставини свідчать про те, що вчинене ним викрадення велосипеду вважається таким, що поєднано з проникненням в нежитлове приміщення (сховище).

З огляду на це, суд дійшов до переконання, що ОСОБА_5 повинен бути засуд-жений:

- за ч.3 ст.185 КК України, за таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно та поєднане з проникненням в нежитлове приміщення (сховище).

Обираючи ОСОБА_5 покарання, суд враховує те, що обвинувачений так і не розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення. Тому обставини, що пом`якшують покарання, відсутні. Обставиною, що навпаки обтяжує покарання, є рецидив злочинів проти власності. Аналіз даних про його особу свідчить про те, що ОСОБА_5 не пере-буває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, за місцем проживання він за-рекомендував себе виключно негативно: не працевлаштований, підтримує відносини з раніше судимими особами та схильний до зловживання алкогольними напоями і вчинення крадіжок. Дійсно, з довідки №85-11052017/32005 від 22 травня 2017 року (а.с.105-106) вбачається, що обвинувачений п`ять разів притягувався до кримінальної відповідальності, здебільшого за вчинення злочинів проти власності. Ці обставини вкрай негативно харак-теризують його особу.

З огляду на це суд вважає, що ОСОБА_5 належить призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Крім того, вироком Бориспільського міськрайонного суду від 25 липня 2016 року (а.с.108-114) ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, йому було призначено покарання у виді позбав-лення волі строком на 5 років. На підставі ст.75 КК України він був звільнений від від-бування покарання та йому був призначений іспитовий строк на 3 роки. Водночас, протя-гом іспитового строку ОСОБА_5 вчинив новий злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України. В такому випадку належить застосувати ч.1 ст.71 КК України та за сукупністю вироків шляхом часткового складання покарання, призначеного вказаним вироком суду, визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Речові докази: велосипед та комплект ремонтних ключів до нього належить за-лишити у володінні ОСОБА_4 ; відеозаписи слідчого експерименту та з камер спостереження слід залишити в матеріалах кримінального провадження; а сліди папіляр-них візерунків та недопалок цигарки – знищити.

Судові витрати відсутні. ОСОБА_4 не пред`явив цивільний позов.

Керуючись ч.1 ст.369, ст.370, ч.1-ч.2, ч.6 ст.371, ч.2-ч.3 ст.373 та ст.374-376 КПК України, суд

присудив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 роки.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складан-ня покарання, призначеного вироком Бориспільського міськрайонного суду від 25 липня 2016 року, визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці.

Обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком суду законної сили та утримувати його в Державній уста-нові «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Строк відбування ОСОБА_5 покарання рахувати з дня його затримання – 14 травня 2018 року.

Речові докази: велосипед торгової марки «BMW Trekking Bike» та комплект ремонт-них ключів до нього залишити у володінні ОСОБА_4 ; відеозаписи слідчого експерименту та з камер спостереження приватного акціонерного товариства «Пентопак» залишити в матеріалах кримінального провадження; а сліди папілярних візе-рунків та недопалок цигарки знищити.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_1