ВЕРХОВНИЙ СУД
УХВАЛА
22.03.2018
Київ
П/9901/338/18 800/186/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Коваленко Н.В.,
суддів Анцупової Т.О., Гімона М.М., Мороз Л.Л., Кравчука В.М.,
за участю секретаря судового засідання Буденко В.В,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1,
представник позивача ОСОБА_2,
представник відповідача Ліходій О.О.,
представник третьої особи Задорожна А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство юстиції України, про визнання незаконним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство юстиції України, про визнання незаконним та скасування рішення, в якому просить (з урахуванням зміни позовних вимог від 17.07.2017):
1. Поновити строк для звернення до суду з позовною вимогою про скасування ухвали Вищої ради правосуддя від 23 травня 2017 року № 1223/0/15/-17;
2. Визнати незаконним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 25 квітня 2017 року №988/0/15-17 «Про визнання порушення суддею Верховного Суду України» ОСОБА_1 вимог щодо несумісності та звільнення його з посади»;
3. Скасувати ухвалу Вищої ради правосуддя від 23 травня 2017 року № 1223/0/15/-17 про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про звільнення з посади судді Верховного Суду України.
Позивач вважає, що оскаржуване рішення порушує його права на працю - як на посаді судді Верховного Суду України, так і позбавляє права на зайняття відповідних посад у майбутньому. Крім того, дане рішення суттєво обмежує права позивача на пенсійне забезпечення, оскільки обмежує право отримувати зароблену власною працею пенсію, яку б він міг отримувати у випадку відставки. На думку позивача, установлення для осіб як представників органів судової влади в порядку люстрації заборони обіймати певні посади в органах державної влади пов'язується із самим лише фактом зайняття ними у визначений Законом «Про очищення влади» час посад члена Вищої ради юстиції, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України, його першого заступника, заступника. При цьому застосовується підхід колективної відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України без доведення індивідуальної вини кожного її члена. У зв'язку з тим, що ухвала Вищої ради правосуддя від 23 травня 2017 року № 1223/0/15/-17 про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про звільнення з посади судді Верховного Суду України прийнята на підставі оскаржуваного рішення, то у випадку задоволення позовних вимог про скасування рішення Вищої ради правосуддя від 25 квітня 2017 року №988/0/15-17, ухвала також підлягає скасуванню.
В судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання про можливість зупинення провадження у справі з ініціативи суду до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності положенням частини третьої статті 22, частини першої статті 38, статті 58, частини другої статті 61, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про очищення влади» № 1682-VII та за конституційним поданням 47 народних депутатів щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про очищення влади» № 1682-VII.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні щодо зупинення провадження у справі заперечували. Надали письмові пояснення щодо питання про зупинення провадження по справі, в яких зазначили, що об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої відсутня, оскільки у справі є всі докази, які дозволяють встановити й оцінити факти, що є предметом судового розгляду, а посилання на положення Закону України «Про очищення влади» в позовній заяві відсутні.
Представник відповідача просив зупинити провадження у зазначеній справі з урахуванням того, що оскаржуване рішення прийнято на виконання вимог Закону України «Про очищення влади».
Представник третьої особи в судовому засіданні заперечував щодо зупинення провадження у справі.
Заслухавши пояснення сторін, колегія суддів дійшла висновку по наявність підстав для зупинення провадження у справі, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, припинення публічної служби ОСОБА_1 відбулося на підставі рішення Вищої ради правосуддя, що прийнято відповідно до частини третьої статті 1 Закону України «Про очищення влади», в якій зазначено, що протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.
Суд бере до уваги те, що в провадженні Конституційного Суду України перебувають справи за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності положенням частини третьої статті 22, частини першої статті 38, статті 58, частини другої статті 61, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про очищення влади» № 1682-VII та за конституційним поданням 47 народних депутатів щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про очищення влади» № 1682-VII. А також за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України «Про очищення влади» та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 4 цього закону.
Ухвалою Конституційного Суду України від 06 липня 2017 року № 5-уп/2017 зазначені конституційні провадження об'єднані.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі, зокрема, у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
До визначеності у питанні про те, чи відповідають окремі положення Закону України «Про очищення влади» № 1682-VII Конституції України, та з метою забезпечення конституційних прав і свобод позивача, дану адміністративну справу неможливо розглянути до вирішення справи, яка перебуває на розгляді Конституційного суду України, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зупинення провадження в даній адміністративній справі.
Суд враховує, що на сьогодні на розгляді Верховного Суду знаходяться, зокрема, адміністративні справи № 800/527/14, № 800/559/14, № 800/560/14, № 800/133/15, № 800/7423/15, № 800/35/16 та інші, в яких предметом спору є законність рішень суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання зазначених вище положень Закону України «Про очищення влади» та в яких провадження також зупинено до моменту набрання законної сили рішенням Конституційного суду України у справі щодо відповідності окремих положень цього Закону Конституції України.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Керуючись статтями 236, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
зупинити провадження у справі № 800/186/17 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство юстиції України, про визнання незаконним та скасування рішення до вирішення Конституційним Судом України справи (об'єднані в одне конституційне провадження) за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності положенням частини третьої статті 22, частини першої статті 38, статті 58, частини другої статті 61, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про очищення влади» № 1682-VII та за конституційним поданням 47 народних депутатів щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про очищення влади» № 1682-VII.
Ухвалу може бути оскаржено до Великої Палати Верховного Суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 26.03.2018.
Головуючий суддя Н.В.Коваленко
Судді Т.О.Анцупова
М.М.Гімон
Л.Л.Мороз
В.М.Кравчук