УХВАЛА
20 березня 2018 року
Київ
справа №820/2675/17
адміністративне провадження №К/9901/117/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні у касаційному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мусієнко Олени Іванівни, третя особа ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Спаскіна О.А., Сіренко О.І., Любчич Л.В. від 22 листопада 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мусієнко Олени Іванівни, третя особа - ОСОБА_4, в якому просив визнати незаконними та скасувати рішення приватного нотаріуса Мусієнко О.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 червня 2017року, індексний номер: 35793929 та внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на 1/2 частину будинку за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_4.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017року адміністративний позов ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мусієнко Олени Іванівни, третя особа - ОСОБА_4, про визнання незаконним та скасування рішення - задоволено: визнано незаконними та скасовано рішення приватного нотаріуса Мусієнко О.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 червня 2017 року, індексний номер: 35793929 та внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на 1/2 частину будинку за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_4.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року провадження у справі закрито.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Крім того, позивачу роз'яснено право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
На ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року до суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, в якій скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, порушує питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким направити справу для продовження розгляду.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що вказана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки позовні вимоги заявлено до нотаріуса, як до державного реєстратора - суб'єкта владних повноважень з питань реєстрації.
Відповідно до частини шостої статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Враховуючи, що учасник справи оскаржує рішення суду першої та апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції, то за правилами частини шостої статті 346 КАС України є підстава для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у пунктах 23, 24 та тексті свого рішення у справа "Сокуренко і Стригун проти України" (№ 29458/04 та № 29465/04) відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві … керується законом, що приймається парламентом" (Zand v. Austria № 7360/76); фраза "встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів; вимога стосовно того, що суд має бути "встановленим законом" є однією з декількох вимог Конвенції та протоколів до неї і встановлює, що дії національних органів мають базуватись на внутрішньому праві; вся організаційна система судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції (Coeme and others v. Belgium № 32492/96); суд не є встановленим законом у разі, якщо правила, які регламентують склад суду, не були додержані (Posokhov v. Russia № 63486/00, Fedotova v. Russia № 73225/01).
Керуючись статтями 346, 347 КАС України,
У Х В А Л И В:
Справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мусієнко Олени Іванівни, третя особа ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, та оскарженню не підлягає.
Головуючий Я.О. Берназюк
Судді: М.І. Гриців
Н.В. Коваленко