УХВАЛА
14 березня 2018 року
м. Київ
Справа № 911/169/16
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ткаченко Н.Г.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017
та рішення Господарського суду Київської області від 06.03.2017
у справі № 911/169/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська фармацевтична компанія"
до Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС"
про визнання зобов'язань припиненими,
ВСТАНОВИВ:
07.12.2017 ПАТ "Радикал Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 та рішення Господарського суду Київської області від 06.03.2017 у справі № 911/169/16.
На підставі розпорядження керівника апарату Вищого господарського суду України від 15.12.2017 № 38-р вказану касаційну скаргу разом зі справою № 911/169/16 передано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 06.03.2018 для розгляду касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючий (доповідач), Жуков С.В., Білоус В.В.
Відповідно до п.п. 11 ч. 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Розділу ХІІ 1 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) Суд встановив, що подана скарга не відповідає усім вимогам, що до неї ставились чинним на час звернення процесуальним законом, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 ГПК України (в редакції, чинній на момент звернення зі скаргою) касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Згідно з ч. 3 ст. 105 ГПК України (в редакції, чинній на момент звернення зі скаргою) постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Таким чином, останнім днем строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 у даній справі є 26.06.2017.
Судом встановлено, що дана касаційна скарга подається скаржником вже втретє, оскільки касаційні скарги, що попередньо подавались, були повернуті Вищим господарським судом України без розгляду.
Так, ухвалою Вищого господарського суду України від 21.09.2017 касаційну скаргу повернуто на підставі п. 5 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), у зв'язку з відсутністю клопотання про поновлення пропущеного строку на подання касаційної скарги.
В подальшому ухвалою Вищого господарського суду України від 30.11.2017 касаційну скаргу було повернуто скаржникові без розгляду, на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).
Посилаючись на те, що оскаржувану постанову апеляційного господарського суду заявник касаційної скарги отримав лише 15.06.2017, судовий збір було сплачено лише 05.07.2017 у зв'язку з тим, що Банк перебуває на стадії ліквідації, а підстави для повернення повторно поданої касаційної скарги були формальними, скаржник вважає, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин і такий строк має бути поновлений.
Проте Суд не вважає наведені обставини поважними і такими, що дають підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, оскільки такі обставини носять виключно суб'єктивний характер і залежали тільки від правильності дій скаржника.
Так, скаржник як і у первісно поданій, так і в наступних касаційних скаргах помилково зазначає, що оскільки повний текст постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 він отримав 15.06.2017, то останнім днем на касаційне оскарження є 05.07.2017.
Як вже було зазначено, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 105 та ч. 1 ст. 110 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) останнім днем строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 у даній справі є 26.06.2017.
Як вбачається із метаріалів справи , що копії повного тексту постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 направлено учасникам справи 13.06.2017, тому числі і скаржнику (відтиск печатки на зворотній сторінці останнього аркушу постанови апеляційного господарського суду).
При цьому, нормами ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) не передбачалось автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження за відсутності відповідного клопотання. Господарським процесуальним кодексом України ( в редакції, чинній до 15.12.2017) було передбачено право учасників справи на поновлення пропущеного строку, зокрема на касаційне оскарження, але для вирішення питання про поновлення строку необхідно було заявити відповідне клопотання та обґрунтувати причини пропуску такого строку.
Саме лише посилання скаржника на те, що судовий збір було сплачено 05.07.2017 у зв'язку з тим, що Банк перебуває на стадії ліквідації, Суд не вважає поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки, по-перше, скаржником при поданні первісної касаційної скарги не було заявлено клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на зазначені обставини, а по-друге, саме лише посилання на такі причини без відповідного обґрунтування, які саме конкретні обставини заважали вчасній оплаті судового збору (відсутність коштів, затримка у їх перерахунку, особливий порядок їх виділення на стадії ліквідації, дії/бездіяльність третіх осіб тощо), не дає можливості для визнання їх поважними.
Що ж до посилань заявника касаційної скарги на те, що обставини, викладені в ухвалі Вищого господарського суду України від 30.11.2017 в якості підстав для повернення повторно поданої касаційної скарги без розгляду, були формальними, Суд вважає їх безпідставними, оскільки вказана ухвала є чинною, в установленому процесуальним законодавством порядку не оскаржувалась, та не переглядається в даному випадку.
Викладене вище, дає Суду підстави для застосування наслідків, передбачених ч. 3 ст. 292 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) - залишення касаційної скарги без руху. В свою чергу, заявнику касаційної скарги необхідно навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 3, 174, 234, 292 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) Суд,-
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу ПАТ "Радикал Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 та рішення Господарського суду Київської області від 06.03.2017 у справі № 911/169/16 залишити без руху.
2. Надати ПАТ "Радикал Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме , заявнику касаційної скарги у строк до 05.04.2018 навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали, касаційна скарга буде повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Касаційного господарського суду Ткаченко Н.Г.
у складі Верховного Суду