_______________
ВЕРХОВНИЙ
СУД
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22.02.2018
м. Київ
№ П/9901/325/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Стародуба О.П.,
суддів - Анцупової Т.О., Гімона М.М., Коваленко Н.В., Кравчука В.М.,
секретар судового засідання: Іванова Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в :
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення про внесення подання Президенту України про призначення її на посаду судді господарського суду Дніпропетровської області та зобов'язання відповідача прийняти рішення про внесення такого подання.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Вищу раду правосуддя» матеріали та подання Вищої ради юстиції про призначення на посади суддів вперше, не розглянуті до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», передаються до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про призначення відповідних суддів (внесення відповідних подань).
Однак, в порушення вимог зазначеної норми закону відповідачем подання про призначення її суддею на даний час не внесено.
В письмових запереченнях представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, оскільки протиправних дій чи бездіяльності з боку Вищої ради правосуддя допущено не було, остання виконала всі дії, покладені на неї чинним законодавством. Матеріали позивача, як кандидата, який відповідає вимогам для призначення на посаду судді відповідно до Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016р. №1402-VIII рішенням від 23.02.2017р. направлені до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити позов з підстав, наведених у ньому.
Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених в письмових запереченнях.
В ході розгляду справи судом встановлено, що 04.12.2012р. позивач звернулась до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді вперше, оголошеному рішенням Комісії від 05.11.2012р.
За результатами конкурсу рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28.09.2015р. №198/пп-15 позивача рекомендовано для призначення на посаду судді господарського суду Дніпропетровської області.
Відповідно до рішення від 26.05.2016р. №1025/0/15-16 Вища рада юстиції вирішила внести подання Президенту України про призначення позивача на посаду судді господарського суду Дніпропетровської області.
У зв'язку із набранням 30.09.2016р. чинності Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016р. №1401-VIII повернуто матеріали Вищої ради юстиції про призначення кандидатів на посади суддів вперше, в т.ч. позивача, які не було розглянуто до 30.09.2016р., для їх розгляду Вищою радою правосуддя.
05.01.2017р. набрав чинності Закон України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016р. №1798-VIII, відповідно до пунктів 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень якого Вища рада правосуддя утворюється шляхом реорганізації Вищої ради юстиції.
26 та 31 січня 2017 року відбулись засідання ВРП, на яких відповідачем розглянуто питання про призначення суддів безстроково та питання про звільнення суддів.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 23.02.2017р. №320/0/15-17 на підставі пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Вищу раду правосуддя» матеріали кандидатів, які станом на 28.11.2016р. відповідають вимогам для призначення на посаду судді, передано Вищій кваліфікаційній комісії суддів України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, 30.09.2016р. набрали чинності Закони України від 02.06.2016р. «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» №1401-VIII та «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII.
Відповідно до статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом. Призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
Статтею 131 Конституції України передбачено, що в Україні діє Вища рада правосуддя, яка, серед іншого, вносить подання про призначення судді на посаду.
Згідно абзацу 2 пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016р. №1401-VIII матеріали та подання Вищої ради юстиції про призначення суддів строком на п'ять років, не розглянуті до дня набрання чинності цим Законом, повертаються до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про призначення суддів на посади відповідно до Конституції України з урахуванням внесених цим Законом змін.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII встановлено новий порядок зайняття посади судді суду загальної юрисдикції, а також передбачено, що добір кандидатів на посаду судді здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Цим Законом на виконання норм Конституції України, серед іншого, змінено підхід до формування суддівського корпусу, оскільки до 30.09.2016р. особа призначалась на посаду судді вперше строком на п'ять років та в подальшому, після закінчення цього строку, могла бути обрана на посаду судді безстроково, а після 30.09.2016р. особа призначається на посаду судді безстроково.
05.01.2017р. набрав чинності Закон України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016р. №1798-VIII.
Відповідно до пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону матеріали та подання Вищої ради юстиції про призначення на посади суддів вперше, не розглянуті до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», передаються до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про призначення відповідних суддів (внесення відповідних подань).
Кандидати на посаду судді, матеріали щодо яких передані до Вищої ради правосуддя згідно з абзацом першим цього пункту і які на шістдесятий день з дня набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року N 1402-VIII не відповідають вимогам для призначення на посаду судді відповідно до Конституції України, припиняють участь у процедурах призначення на посаду судді.
Кандидати на посаду судді, матеріали щодо яких передані до Вищої ради правосуддя згідно з абзацом першим цього пункту і які не пізніше ніж на шістдесятий день з дня набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року N 1402-VIII відповідають вимогам для призначення на посаду судді відповідно до Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року N 1402-VIII, повторно складають кваліфікаційний іспит, проходять спеціальну перевірку та беруть участь у конкурсі на зайняття посади судді.
Для проведення спеціальної перевірки, кваліфікаційного іспиту та конкурсу на зайняття посади судді Вища рада правосуддя передає відповідні матеріали Вищій кваліфікаційній комісії суддів України.
Таким чином, у спірний період законодавчо передбачені підстави для повторного внесення відповідачем Президенту України подання про призначення позивача на посаду судді вперше строком на п?ять років на підставі раніше наданої рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України були відсутні.
Посилання позивача в обгрунтування позовних вимог на порушення відповідачем вимог пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Вищу раду правосуддя» є безпідставним, оскільки за його змістом не розглянуті матеріали та подання Вищої ради юстиції про призначення на посади суддів вперше передаються до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про призначення відповідних суддів.
В той же час абзацами третім та четвертим цього пункту передбачено обов??язок відповідача передати матеріали щодо кандидатів, які відповідають вимогам для призначення на посаду судді Вищій кваліфікаційній комісії суддів України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем зазначені дії вчинені, матеріали щодо кандидатів, в т.ч. щодо позивача, передані до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а тому посилання позивача на те, що відповідачем не вчиняються передбачені законом дії для вирішення питання про призначення її на посаду судді не можна визнати обгрунтованими.
Також безпідставним є посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на те, що до кандидатів на посаду судді не може бути допущено жодної дискримінації щодо призначення на посаду судді, оскільки позивачем не зазначено за яким критерієм допущено таку дискримінацію і доказів такої дискримінації суду не надано.
Також безпідставним є посилання позивача на те, що Указами Президента України призначено більшість кандидатів на посаду судді, щодо яких внесено подання про призначення, що свідчить про застосування принципів вибірковості і дискримінації, оскільки позивачем в межах даної справи оскаржується бездіяльність Вищої ради правосуддя, а тому суд позбавлний можливості надавати при цьому правову оцінку діям Президента України щодо невидання Указу про призначення позивача на посаду судді.
Посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на те, що відповідачем протиправно не включено розгляд матеріалів щодо її призначення на посаду судді до порядку денного засідання ВРП, які відбулися 26.01.2017р. та 31.01.2017р., також є безпідставними, оскільки як встановлено в ході розгляду справи на вказаних засіданнях питання внесення подання про призначення на посаду судді вперше відповідачем не розглядалось.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач не допустив щодо позивача протиправної бездіяльності, в зв?язку з чим позовні вимоги про визнання бездіяльності протиправною та похідні вимоги про зобов?язання вчинити дії задоволеню не підлягають.
Керуючись статтями 22, 242 - 246, 250, 266 Кодексу адміністративного судочинства України,-
в и р і ш и в :
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Судді:
О.П. Стародуб
Т.О. Анцупова
М.М. Гімон
Н.В. Коваленко
В.М. Кравчук