ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 72531769

Озвучення тимчасово недоступне

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 910/3581/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Кушніра І.В., Чумака Ю.Я.,

секретар судового засідання - Підгірська Г.О.,

за участю представників:

позивача - Піскун А.І. (за довіреністю),

відповідача - Мельника А.І. (за довіреністю),

третьої особи на стороні позивача - Чижович І.З. (за довіреністю),

третьої особи на стороні відповідача - Редько І.О. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційні скарги Львівської міської ради та Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2017 у справі

за позовом Львівської міської ради

до Львівської обласної ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Управління майном спільної власності Львівської обласної ради,

про визнання незаконним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2016 року Львівська міська рада звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Львівської обласної ради про визнання незаконним та скасування рішення Львівської обласної ради від 26.02.2008 № 477 "Про питання врегулювання прав власності на об'єкти нерухомого майна спільної власності територіальних громад Львівської області" в частині пункту 6 про оформлення права спільної власності територіальних громад Львівської області в особі обласної ради, перелік яких наведено в оскаржуваному рішенні.

Мотивуючи свої вимоги позивач зазначав, що в порушення, зокрема приписів частини 3 статті 16, підпунктів 30, 31 пункту 1 статті 26 та статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", за відсутності правової підстави, відповідач самовільно розпорядився спірними об'єктами, вилучив їх із комунальної власності територіальної громади м. Львова і передав у власність Львівської обласної ради, про що видані відповідні свідоцтва про право власності.

Львівська обласна рада, заперечуючи проти позову, посилалася на положення статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 328, 330 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та зазначала, що обласні ради як органи, що представляють спільні інтереси територіальних громад області, вправі набувати право власності на майно, зокрема шляхом передачі його із комунальної власності у спільну власність територіальних громад, виконуючи при цьому функцію власника такого майна. Крім того, відповідач звернув увагу на те, що 10.07.2008 Львівська міська рада прийняла ухвалу № 1939 "Про передачу закладів охорони здоров'я, що надають спеціалізовану медичну та санітарно-реабілітаційну допомогу", якою погодила передачу у спільну власність Львівської обласної ради закладів охорони здоров'я.

Ухвалами Господарського суду м. Києва від 29.03.2017 та 12.04.2017 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління комунальної власності Депертаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі Управління комунальної власності); на стороні відповідача - Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (далі - Управління майном спільної власності).

24.04.2017 Львівська обласна рада в порядку статей 257, 261, 267, 268 ЦК України подала до Господарського суду м. Києва заяву, в якій просила відмовити у задоволенні позову посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності щодо оскарження рішення облради від 26.02.2008 № 477.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 31.05.2017 (суддя Літвінова М.Є.) у задоволенні позову відмовлено з огляду на встановлення обставин стовно того, що оспорюване рішення Львівської обласної ради не суперечить чинному на час його прийняття законодавству та жодним чином не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача, що,в свою чергу, стало підставою для відмови у задоволенні клопотання відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 (Зубець Л.П. - головуючий, Мартюк А.І., Алданова С.О.) рішення Господарського суду м. Києва від 31.05.2017 залишено без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, Львівська міська рада у касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 31.05.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на залишення судами поза увагою того, що Львівська міська рада, як орган місцевого самоврядування, який здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, не вчиняла жодних дій, які могли б засвідчити волевиявлення територіальної громади м. Львова щодо передачі об'єктів нерухомого майна у спільну власність територіальних громад, не оформлювала передання спірних об'єктів в управління Львівської обласної ради. Разом з цим, ухвалою Львівської міської ради від 10.06.1999 № 243 "Про питання комунальної власності" визначено, що майно на території м. Львова, яке раніше належало до обласної комунальної власності, вважається власністю територіальної громади м. Львова.

Скаржник зазначає, що з огляду на відсутність рішення Львівської міської ради про надання згоди на вилучення або передачу об'єктів нерухомого майна, спірні об'єкти нерухомого майна за своєю природою не можуть задовольняти спільні потреби територіальних громад Львівської області, а оскаржуване рішення Львівської обласної ради є таким, що прийнято з порушенням пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю".

На думку заявника касаційної скарги ухвала Львівської міської ради від 10.07.2008 № 1939 "Про передачу закладів охорони здоров'я, що надають спеціалізовану медичну та санітарно-реабілітаційну допомогу" не може вважатися рішенням Львівської міської ради про надання згоди на вилучення або передання об'єктів нерухомого майна, оскільки цю ухвалу прийнято після прийняття Львівської обласною радою оскаржуваного рішення, яким обласна рада фактично визнала за собою право власності без погодження Львівської міської ради. При цьому, вказаною ухвалою № 1939 передавались лише заклади охорони здоров'я, а із акта приймання-передачі не вбачається, що Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради передало у власність Львівської обласної ради разом із закладами охорони здоров'я приміщення в яких ці заклади знаходяться. Акт приймання-передачі не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482 "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", оскільки в ньому не зазначено площу та відомостей про приміщення, а зазначено тільки балансову вартість, із чого не вбачається факт передачі приміщень у власність.

Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради у касаційній скарзі також просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 та рішення Господарського суду м. Києва від 31.05.2017 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Львівської міської ради з підстав, аналогічним тим, що викладені Львівською міською радою у касаційній скарзі, зокрема, вказано про залишення поза увагою, що Львівська міська рада не оформлювала жодним чином передання спірних об'єктів в управління Львівської обласної ради, а ухвала від 10.07.2008 № 1939 Львівською міською радою була прийнята з метою забезпечення належного фінансування з обласного бюджету закладів охорони здоров'я та не передбачала передачу у власність приміщень, про що свідчить і акт приймання-передачі, у якому зазначена юридичну адреса закладів охорони здоров'я та не містяться технічні характеристики спірних приміщень.

Скаржник звертає увагу на те, що ухвалою Львівської міської ради від 27.05.1999 № 243 "Про питання управління майном міської комунальної власності м. Львова" визначено вважати такими, що належать до міської комунальної власності побудовані до 1939 року об'єкти нерухомого майна, які є на території міста Львова і передавались в різний час міськвиконкомом чи райвиконкомами в користування або на баланс підприємств, установ, організацій.

Заявник касаційної скарги звертає увагу також на те, що ухвалу Львівської міської ради від 10.06.1999 № 260 було переглянуто Вищим арбітражним судом України у справі № 1/48 на предмет законності за протестом прокурора, який було відхилено, та підтверджено право власності територіальної громади м. Львова на об'єкти колишньої обласної комунальної власності на території міста, які перебували лише у користуванні Львівської обласної ради.

Львівська обласна рада у відзиві на касаційні скарги Львівської міської ради і Управління комунальної власності просила відмовити в їх задоволенні, а судові рішення залишити без змін, вважаючи доводи скаржників безпідставними та необґрунтованими посилаючись на те, що згідно зі статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтями 328, 330 ЦК України, нормами Бюджетного кодексу України, Львівською обласною радою 08.07.2008 прийнято рішення № 669 "Про прийняття у спільну власність територіальних громад Львівської області закладів охорони здоров'я", яким надала згоду на прийняття у спільну власність територіальних громад Львівської області закладів здоров'я, в свою чергу 10.07.2008 Львівською міською радою прийнято ухвалу № 1939 "Про передачу закладів охорони здоров'я, що надають спеціалізовану медичну та санітарно-реабілітаційну допомогу", якою погодила передачу у спільну власність обласної ради закладів здоров'я, перелік яких збігається із наведеним у рішенні обласної ради № 669 від 08.07.2008.

Посилаючись також на норми Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", пункту 7 Порядку подання та розгляду пропозицій щодо передачі об'єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об'єктів у державну власність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482, Львівська обласна рада зазначила, що об'єкти соціальної сфери передаються разом з майном підприємств, які їх обслуговували, у тому числі основними фондами. При цьому, до об'єктів соціальної сфери згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2003 № 1253 належать, зокрема, заклади охорони здоров'я.

Таким чином, на виконання рішень Львівської обласної ради від 08.07.2008 № 669 та Львівської міської ради від 10.07.2008 № 1939, сторони, в особі начальника управління охорони здоров'я департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради та начальника Управління майном спільної власності Львівської обласної ради склали та підписали акт приймання-передачі закладів охорони здоров'я, що надають спеціалізовану медичну та санітарно-реабілітаційну допомогу, що спростовує доводи скаржників про відсутність погодження передання спірних об'єктів в управління обласної ради.

Управління майном спільної власності, заперечуючи проти задоволення касаційних скарг також просить залишити їх без задоволення, а судові рішення у справі - без змін із підстав, аналогічних викладеним Львівською обласною радою у відзиві на касаційну скаргу, зазначаючи про правомірність оскаржуваного рішення Львівської обласної ради та відповідність вимогам законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги Львівської міської ради і Управління комунальної власності підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Як убачається зі змісту судових рішень та матеріалів справи, Львівська обласна рада 26.02.2008 прийняла оспорюване рішення № 477 "Про питання врегулювання прав власності на об'єкти нерухомого майна спільної власності територіальних громад Львівської області" Львівська обласна рада відповідно до пункту 30 частини 1 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", на підставі уточнених даних інвентаризації нерухомого майна, враховуючи висновок постійної комісії з питань комунального майна та приватизації, яким у тому числі, було вирішено оформити за Львівською обласною радою право спільної власності територіальних громад Львівської області на об'єкти нерухомого майна, які задовольняють потреби територіальних громад Львівської області (пункт 6 рішення), зокрема: на інфекційну клінічну лікарню по вул. Пекарській, 54, вул. Лисенка, 43, 45, вул. Кирила і Мефодія, 24 у м. Львові; на психоневрологічний диспансер по вул. Коциловського, 30 та Бачараба, 2; на медичне об'єднання "Фтизіопульмонологія" по вул. Замарстинівській, 274; на спеціальну загальноосвітню школу-інтернат для сліпих дітей № 100 по вул. І. Франка, 119; на спеціальну загальноосвітню школу-інтернат Марії покрови для глухих дітей по вул. Личаківській, 35; на спеціальні загальноосвітні школи інтернати для дітей з вадами розумового розвитку № 102 і № 104 по вул. Пекарській, 19 та вул. Незалежності України, 11; на спеціальну загальноосвітню школу-інтернат для дітей з важкими порушеннями мови по вул. Короленка,1; на загальноосвітню санаторну школу-інтернат для дітей з серцево-судинними захворюваннями № 1 по вул. Остроградських, 1; на спеціальну загальноосвітню школу-інтернат для дітей з малими та затухаючими формами туберкульозу та зі зниженим зором № 9 по вул. Галицькій, 88а м. Львів-Вінники; на навчально-реабілітаційний центр "Мрія" для дітей із затримкою психічного розвитку по вул. Лисенка; на навчально-реабілітаційний центр для дітей з вадами зору "Левеня" по вул. Володимира Великого, 87а; на адміністративні будівлі військоматів Сокальського РВК, Радехівського РВК., Червоноградського МВК, Пустомитівського РВК, Стрийського ОМВК, Сколівського РВК, Миколаївскього РВК, Бродівського РВК та Золочівського РВК у Львівській області.

Статтею 143 Конституції України встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності. Аналогічні положення наведено і в статті 327 Цивільного кодексу України.

У Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" надано визначення поняття права комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування (стаття 1).

Відповідно до статті 6 цього Закону первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та законами, є сільські, селищні, міські ради (частина 1 статті 10 Закону).

Виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад визначено у статті 26 Закон України "Про місцеве самоврядування".

Так, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати тощо.

Отже, суб'єктами права комунальної власності є територіальні громади села, селища, міста, від імені та в інтересах яких діють сільські, селищні, міські ради.

Водночас, відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органами, уповноваженими управляти об'єктами комунальної власності, є як органи місцевого самоврядування, створені сільськими, селищними, міськими територіальними громадами, так і районні та обласні ради.

Районні та обласні ради - це органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Відповідно до частин 4 і 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Звертаючись із позовом про визнання незаконним та скасування рішення Львівської обласної ради від 26.02.2008 № 477 "Про питання врегулювання прав власності на об'єкти нерухомого майна спільної власності територіальних громад Львівської області" в частині пункту 6 про оформлення права спільної власності територіальних громад Львівської області в особі обласної ради, перелік яких наведено в оскаржуваному рішенні, Львівська міська рада вказувала на прийняття цього рішення всупереч положенням пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю", за відсутності взаємного волевиявлення учасників, наголошуючи на тому, що органом місцевого самоврядування - Львівською міською радою не вчинялися дії щодо передачі об'єктів нерухомого майна, зазначених в оспорюваному пункті рішення Львівської обласної ради у спільну власність територіальних громад області, і не оформлювалася передача спірних об'єктів в управління Львівської обласної ради. Крім того, відповідно до ухвали Львівської міської ради від 10.06.1999 № 243 "Про питання комунальної власності м. Львова" майно на території м. Львова, яке раніше належало до обласної комунальної власності, вважається власністю територіальної громади м. Львова, тобто рішення Львівською обласною радою від 26.02.2008 № 477 було прийнято без жодної на те правової підстави самовільно проведено розпорядження спірними об'єктами, вилучено їх із комунальної власності територіальної громади м. Львова і передано у власність відповідача.

На виконання постанов Верховної Ради УРСР від 08.12.1990 "Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування", від 26.03.1991 "Про введення в дію Закону Української РСР "Про власність" постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" затверджено перелік державного майна України, яке передається у власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальну власність), що додається. Установлено, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю. Міністерствам і відомствам України, органам, уповноваженим управляти державним майном доручено до 01.01.1992 здійснити передачу державного майна, яке перебуває у їх віданні, до комунальної власності згідно із затвердженим цією постановою переліком.

У пункті 3 цієї постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 установлено, що: розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів; розмежування майна між власністю районів, міст обласного підпорядкування та власністю інших адміністративно-територіальних одиниць провадиться виконкомами районних і міських Рад народних депутатів з участю виконкомів районних у містах, міських районного підпорядкування, селищних і сільських Рад народних депутатів; передача державного майна, яке перебуває у віданні міністерств і відомств України, інших органів, уповноважених управляти державним майном, до складу комунальної власності, а також від однієї адміністративно-територіальної одиниці до іншої здійснюється безоплатно стосовно порядку, передбаченого постановою Ради Міністрів УРСР від 28.04.1980 № 285 "Про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд", з наступним повідомленням про це органів державної статистики, податкових та фінансових органів.

Згідно з частиною 2 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" унормовано, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

За змістом статті 16 цього Закону матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (частина 8 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Як убачається з матеріалів справи, рішенням від 08.07.2008 № 669 Львівська обласна рада надала згоду на прийняття у спільну власність територіальних громад Львівської області лікувальних закладів: комунальної інфекційної клінічної лікарні по вул. Пекарській, 54; Львівського міського медичного об'єднання "Фтизіопульмонологія" по вул. Лемківській, 24; Львівського психоневрологічного диспансеру по вул. Коциловського, 30; комунального Львівського міського шкірно-венерологічного диспансеру по вул. Замарстинівській, 83; комунального дитячого туберкульозного санаторію по вул. Антоновича, 80; комунального дитячого ревмокардіологічного санаторію по вул. Коновальця, 116; комунальних будинків № 1 і № 2 м. Львова для дітей з порушеннями центральної нервової системи і порушенням психіки по вул. Комаринця, 2а і вул. Антоновича, 117 (том 1, а.с. 114).

Ухвалою Львівської міської ради від 10.07.2008 № 1939 "Про передачу закладів охорони здоров'я, що надають спеціалізовану медичну та санітарно-реабілітаційну допомогу" враховуючи звернення Львівської обласної ради від 03.07.2008 № 02-вих/1231, керуючись Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", статтею 90 бюджетного кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482 "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", беручи до уваги рішення виконавчого комітету від 20.06.2003 № 525 "Про передачу матеріальних цінностей", розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 17.01.2001№ 29 "Про передачу установ", з метою забезпечення належного фінансування з обласного бюджету закладів охорони здоров'я Львівська міська рада ухвалила прийняти пропозицію Львівської обласної ради та погодити передачу у спільну власність Львівської обласної ради таких закладів охорони здоров'я: комунальних будинків № 1 і № 2 м. Львова для дітей з порушеннями центральної нервової системи і порушеннями психіки; комунального дитячого туберкульозного санаторію; Комунального Львівського міського шкірно-венерологічного диспансеру; Львівського міського медичного об'єднання "Фтизіопульмонологія"; Львівського психоневрологічного диспансеру; комунальної інфекційної клінічної лікарні.

Заклади охорони здоров'я, в розумінні статті 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992, № 2801-XII, - це підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров'я шляхом надання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників.

За змістом статті 16 Основи законодавства України про охорону здоров'я безпосередню охорону здоров'я населення забезпечують санітарно-профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні та інші заклади охорони здоров'я. Заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами за наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців. Порядок і умови створення закладів охорони здоров'я, державної реєстрації та акредитації цих закладів, а також порядок ліцензування медичної практики, виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами визначаються актами законодавства України. Заклад охорони здоров'я здійснює свою діяльність на підставі статуту, що затверджується власником або уповноваженим ним органом.

Законом України від 03.03.1998 № 147/98-ВР "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" визначено основні засади передачі об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об'єктів права комунальної власності у державну власність безоплатно або шляхом обміну, за змістом статті 7 якого з державної у комунальну власність передаються безоплатно, зокрема, заклади охорони здоров'я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячі оздоровчі табори, у тому числі незавершені будівництвом.

У своїх доводах Львівська міська рада посилалась на те, що ухвалою Львівської міської ради від 10.06.1999 № 243 "Про питання комунальної власності" визначено, що майно на території м. Львова, яке раніше належало до обласної комунальної власності, вважається власністю територіальної громади м. Львова.

Проте, дійшовши висновків про наявність погодження Львівської міської ради на передачу закладів охорони здоров'я, згідно з ухвалою від 10.07.2008 № 1939, судами першої та апеляційної інстанції не з'ясовувалося питання щодо правового статусу цих закладів охорони здоров'я, їх створення, виходячи з норм законодавства щодо розмежування державної та комунальної власності, а отже і перебування цих закладів охорони здоров'я у комунальній власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради, зважаючи на доводи, наведені учасниками справи.

Крім того, судами не з'ясовано питання, що саме було предметом передачі у спільну комунальну власність Львівської обласної ради згідно з ухвалою Львівської міської ради від 10.07.2008 № 1939, виходячи із законодавчо встановленого визначення закладу охорони здоров'я та положень частини 1 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування у Україні".

За змістом частин 1, 2 статті 300 ГПК України (у редакції після 15.12.2017, чинній на час здійснення касаційного провадження), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною 3 статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

За таких обставин колегія суддів вважає висновок судів першої та апеляційної інстанцій передчасним і таким, що зроблений без дослідження всіх зібраних у справі доказів, тому судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду слід урахувати наведене, надати оцінку правомірності вимог позивача, надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, а отже і встановити обставини щодо наявності або, навпаки, відсутності підстав для задоволення позову.

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 314, 315, 317 ГПК, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Львівської міської ради задовольнити частково.

2. Касаційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради задовольнити частково.

3. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 та рішення Господарського суду м. Києва від 31.05.2017 у справі № 910/3581/17 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. Б. Дроботова

Судді І.В. Кушнір

Ю. Я. Чумак

Рішення № 75693119

Відкрити повний перегляд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.07.2018

Справа № 910/3581/17

За позовом

Львівської міської ради;

До

Львівської обласної ради;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

управління майном спільної власності Львівської обласної ради

Про

визнання незаконним та скасування рішення

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Дюбко С.П.

Представники:

Від позивача:

Осінчук В.Б., довіреність 06.04.2018 № 2901-вих-378;

Від відповідача:

Мельник А.І., довіреність 16.01.2018 № 01-вих-36;

Від третьої особи-1:

Чихович І.З., довіреність від 18.01.2018 № 2302-вих-390;

Від третьої особи-2:

не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Львівська міська рада звернулась до Господаоського суду міста Києва про визнання незаконним та скасування рішення Львівської обласної ради від 26.02.2008 № 477 "Про питання врегулювання прав власності на об'єкти нерухомого майна спільної власності територіальних громад Львівської області" в частині п. 6 про оформлення права спільної власності територіальних громад Львівської області в особі обласної ради, зокрема, на відділення фтизіопульмонології, "А-2", загальною площею 417,4 кв.м., гараж "Б-1" загальною площею 30,2 кв.м. в будинку № 24 по вул. Лемківській № 24 у м. Львові; пульмонологічне та фтизіопедіатричне відділення в будинку № 14 на вулиці Устияновича загальною площею 432,3 кв.м.; будівлі в будинку № 274 по вулиці Замарстинівській у м. Львові (будівля харчоблоку "В-1") загальною площею 530,7 кв.м., лікувальний корпус "Б-3" загальною площею 818,9 кв.м., адмінкорпус "Н-1" загальною площею 90,4 кв.м., водокачка "Л-1" загальною площею 19,0 кв.м., пральня-котельня "Г-2" загальною площею 294,6 кв.м., хлораторна "Ж-1" загальною площею 13,3 кв.м., аптека "З-1" "З'-1" загальною площею 65, 8 кв.м., водокачка "О-1" загальною площею 15,6 кв.м., гараж "Е-1" загальною площею 123,3 кв.м., овочесховище "М-1" загальною площею 70,6 кв.м., погріб "Д-1" 16,0 кв.м., дезкамера, столярна майстерня "Є-1", "Є'-1" загальною площею 73,9 кв.м., майстерня "К-1" загальною площею 75,7 кв.м., дорога І, тротуар ІІ, хідник з бетонних плит ІІІ, огорожа № 1; назва балансоутримувача - Централізована бухгалтерія міських медичних установ № 1), гараж з коморою "Б-1", загальною площею 44,6 м.кв. в будинку № 233 по вул. Личаківській; другий лікувальний корпус, "А-2", загальною площею 139,6 кв.м., гараж "В", загальною площею 20,3 кв.м. в будинку № 81 по вул. Замарстинівській у м. Львові; лікувальний корпус "А-2" загальною площею 906,3 кв.м., гараж "Б" загальною площею 18,3 кв.м., паливна "В" загальною площею 16,9 кв.м. в будинку № 4а по вул. Кордуби, головний лікувальний корпус "А-2" загальною площею 757, 2 кв.м., гараж "Б" загальною площею 38,1 кв.м., огорожі № 1 по № 3, хвіртка № 4, ворота № 5, замощення І, замощення ІІ в будинку № 83 по вул. Замарстинівській у м. Львові.

Провадження у справі за вказаними позовними вимогами було порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2017 № 910/3581/17.

Ухвалою від 29.02.2017 до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, а ухвалою від 12.04.2017 Управління майном спільної власності Львівської обласної ради залучено третьої особою без самостійних вимог на стороні відповідача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2017 у задоволенні позову відмовлено з огляду на встановлення обставин стовно того, що оспорюване рішення Львівської обласної ради не суперечить чинному на час його прийняття законодавству та жодним чином не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2017 залишено без змін з тих же підстав.

Постановою Верхового суду від 20.02.2018 зазначені судові рішення було скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2018 справу № 910/3581/17 прийнято до свого провадження суддею Мандриченком О.В., постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.04.2018, сторонам визначено строк для подання письмових пояснень у справі з урахуванням постанови від 20.02.2018.

24.04.2018 в підготовчому засіданні оголошувалася перерва до 15.05.2018.

25.04.2018 від Управління майном спільної власності Львівської обласної ради до суду надійшли письмові пояснення у справі, а 26.04.2018 - клопотання про відкладення підготовчого засідання.

14.04.2018 від відповідача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника Львівської обласної ради.

15.05.2018 підготовче засідання у справі не відбулося з об'єктивних причин та ухвалою від 22.05.2018 було призначено на 07.06.2018.

У підготовчому засіданні 07.06.2018, отримавши від представника позивача письмові пояснення по суті спору та вчинивши всі передбачені процесуальним законодавством дії за ст.ст. 182-183 Господарського процесуального кодексу України, суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи для судового розгляду по суті на 21.06.2018.

У судовому засіданні 21.06.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити, вказуючи на те, що строк позовної давності Львівською міською радою не пропущено та посилався на порушення відповідачем при ухваленні оспорюваного рішення приписів ч. 3 ст. 16, п.п. 30, 31 п. 1 ст. 26 та ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та стверджуючи, що відповідач за відсутності правових підстав, самовільно розпорядився спірними об'єктами нерухомості, вилучив їх із комунальної власності територіальної громади міста Львова і передав у власність Львівської обласної ради, про що видані відповідні свідоцтва про право власності.

Згідно з позовною заяво, усними та письмовими поясненнями представника позивача, Львівська міська рада зауважує, що як орган місцевого самоврядування, котрий здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, не вчиняла жодних дій, які могли б засвідчити волевиявлення територіальної громади міста Львова щодо передачі об'єктів нерухомого майна у спільну власність територіальних громад, не оформлювала передання спірних об'єктів в управління Львівської обласної ради.

Позивач зазначає, що з огляду на відсутність рішення Львівської міської ради про надання згоди на вилучення або передачу об'єктів нерухомого майна, спірні об'єкти нерухомого майна за своєю природою не можуть задовольняти спільні потреби територіальних громад Львівської області, а оскаржуване рішення Львівської обласної ради є таким, що прийнято з порушенням п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю".

На переконання позивача, ухвала Львівської міської ради від 10.07.2008 № 1939 "Про передачу закладів охорони здоров'я, що надають спеціалізовану медичну та санітарно-реабілітаційну допомогу" не може вважатися рішенням органу місцевого самоврядування про надання згоди на вилучення або передання об'єктів нерухомого майна, оскільки цю ухвалу прийнято після прийняття Львівської обласною радою оскаржуваного рішення, яким обласна рада фактично визнала за собою право власності без погодження Львівської міської ради. При цьому, вказаною ухвалою № 1939 передавались лише заклади охорони здоров'я, а із акта приймання-передачі не вбачається, що Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради передало у власність Львівської обласної ради разом із закладами охорони здоров'я приміщення в яких ці заклади знаходяться. Акт приймання-передачі не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482 "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", оскільки в ньому не зазначено площу та відомостей про приміщення, а зазначено тільки балансову вартість, із чого не вбачається факт передачі приміщень у власність.

Представник відповідача проти позову заперечував та, при цьому, просив суд застосувати наслідки пропуску позивачем строків позовної давності для звернення до суду та відмовити у задоволенні позову.

Згідно з відзивом на позовну заяву та поясненнями представника відповідача обласні ради як органи, що представляють спільні інтереси територіальних громад області, вправі набувати право власності на майно, зокрема шляхом передачі його із комунальної власності у спільну власність територіальних громад, виконуючи при цьому функцію власника такого майна.

Посилаючись на безпідставність і необґрунтованість позовних вимог, представник відповідача вказував, що згідно зі ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 328, 330 Цивільного кодексу України, нормами Бюджетного кодексу України, Львівською обласною радою 08.07.2008 прийнято рішення № 669 "Про прийняття у спільну власність територіальних громад Львівської області закладів охорони здоров'я", яким надано згоду на прийняття у спільну власність територіальних громад Львівської області закладів здоров'я. У свою чергу 10.07.2008 Львівською міською радою прийнято ухвалу № 1939 "Про передачу закладів охорони здоров'я, що надають спеціалізовану медичну та санітарно-реабілітаційну допомогу", якою погоджено передачу у спільну власність обласної ради закладів здоров'я, перелік яких збігається із наведеним у рішенні обласної ради № 669 від 08.07.2008.

Крім того, відповідач вказував на положення Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", п. 7 Порядку подання та розгляду пропозицій щодо передачі об'єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об'єктів у державну власність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482 та зазначав, що об'єкти соціальної сфери передаються разом з майном підприємств, які їх обслуговували, у тому числі основними фондами. При цьому, до об'єктів соціальної сфери, згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2003 № 1253 належать, зокрема, заклади охорони здоров'я.

Таким чином, на виконання рішень Львівської обласної ради від 08.07.2008 № 669 та Львівської міської ради від 10.07.2008 № 1939, сторони, в особі начальника управління охорони здоров'я департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради та начальника Управління майном спільної власності Львівської обласної ради склали та підписали акт приймання-передачі закладів охорони здоров'я, що надають спеціалізовану медичну та санітарно-реабілітаційну допомогу, що спростовує доводи скаржників про відсутність погодження передання спірних об'єктів в управління обласної ради.

Представники третіх осіб підтримали правові позиції відповідно позивача (Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради) та відповідача (Управління майном спільної власності Львівської обласної ради).

21.06.2018 в судовому засіданні оголошувалася перерва до 17.07.2018.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та провівши судові дебати, 17.07.218 суд оголив перерву у засіданні до 26.07.2018.

26.07.2018 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оглянувши оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Львівська обласна рада 26.02.2008 року прийняла рішення № 477, відповідно до пункту 6 якого вирішено оформити право спільної власності територіальних громад Львівської області за Львівською обласною радою на наступні об'єкти нерухомого майна, які задовольняють потреби територіальних громад Львівської області:

1.Інфекційна клінічна лікарня:

м. Львів, вул. Пекарська,54: Ізолятор 434,0 м.кв., Лікарняний корпус 2831,0 м.кв., Склад матеріалів 49,2 м.кв., Харчоблок 819,0 м.кв., Котельня 344,0 м.кв., Гараж 61,0 м.кв., Приймальний покій 290,6 м.кв., Хлораторна 69,0 м.кв., Адмінкорпус 599,0 м.кв., Прохідна 2,4 м.кв., Лікувальний корпус 1950,0 м.кв., Овочесховище 137,6 м.кв., Димова труба В цілому Господарська будівля 391,5 м.кв.;

м. Львів, вул. Лисенка,41: Лікувальний корпус 178,0 м.кв., Склад хлораторної В цілому Гараж В цілому;

м. Львів, вул. Лисенка,43: Лікувальний корпус 678,0 м.кв.;

м. Львів, вул. Лисенка,45: Лікувальний корпус 1854,5 м.кв.;

м. Львів, вул. Кирила і Мефодія,22: Приймальний покій 138,4 м.кв., Гараж 28,0 м.кв., Склад 20,6 м.кв., Пральня 147,1 м.кв., Лікувальний корпус №1 500,5 м.кв.;

м. Львів, вул. Кирила і Мефодія,24: Лікувальний корпус №2 453,5 м.кв., Овочесховище 32,0 м.кв., Гараж 34,1 м.кв.;

2.Психоневрологічний диспансер:

м. Львів, вул. Коциловського,30: Диспансер 706,8 м.кв., Гараж 61,5 м.кв.;

м. Львів, вул. О.Басараб,2: Стаціонар 617,6 м.кв., Пральня 32,2 м.кв., Погріб 6,1 м.кв., Гараж зі складом 89,6 м.кв.;

3.Медичне об'єднання "Фтизіопульмонологія":

м. Львів, вул. Замарстинівська,274: Лікувальний корпус 785,2 м.кв., Адмінкорпус 88,5 м.кв., Водокачка 19,0 м.кв., Пральня 246,2 м.кв., Санпропускник 49,6 м.кв., Хлораторна 12,3 м.кв., Склад, морг 23,8 м.кв., Аптека 29,8 м.кв., Лікувальний корпус 343,8 м.кв., Водокачка 15,7 м.кв., Аптека 50,4 м.кв., Харчоблок 534,2 м.кв., Гараж 120,5 м.кв., Навіс 11,0 м.кв., Фільтр 28.4 м.кв., ГРП 0,8 м.кв., Матеріальний склад 32,5 м.кв., Овочесховище 72,0 м.кв., Погріб 10,8 м.кв., Конюшня 17,0 м.кв.;

4.Спеціальна загальноосвітня школа-інтернат для сліпих дітей № 100:

м. Львів, вул. І.Франка, 119: Школа 2250,6 м.кв., Майстерня 328,0 м.кв., Котельня 145,0 м.кв., Склад 36,7 м.кв., Склад 5,7 м.кв., Гараж 23,7 м.кв., Трансформаторна 26,8 м.кв.;

5.Спеціальна загальноосвітня школа-інтернат Марії Покрови для глухих дітей:

м. Львів, вул. Личаківська,35: Школа 2541,2 м.кв.;

6.Спеціальна загальноосвітня школа-інтернат для дітей з вадами розумового розвитку №102:

м. Львів, вул. Пекарська,19: Навчальний корпус 1093,1 м.кв., Спальний корпус 793,5 м.кв., Навчально-виробнича дільниця 361,3 м.кв., Котельня, пральня 172,5 м.кв., Склад 28,2 м.кв.;

7.Спеціальна загальноосвітня школа-інтернат для дітей з вадами розумового розвитку №104:

м. Львів-Брюховичі, вул. Незалежності України,1: Майстерня столярна 273,9 м.кв., Майстерня швейна 116,0 м.кв., Кухня 285,8 м.кв., Гараж 123,3 м.кв., Котельня 130,2 м.кв., Медкабінет 95,9 м.кв., Навчальний корпус 1004,0 м.кв., Санвузол 40,2 м.кв., Склад 176,6 м.кв., Склад 49,0 м.кв., Спальний корпус №1 853,3 м.кв., Спальний корпус №2 170,6 м.кв., Майстерня столярна 169,2 м.кв., Вбиральня 35,6 м.кв.;

8. Спеціальна загальноосвітня школа-інтернат для дітей з важкими порушеннями мови:

м. Львів, вул. Короленка,1: Житлово-спальний корпус 1827,2 м.кв., Навчальний корпус №1 708,6 м.кв., Навчальний корпус №2 209,6 м.кв., Харчоблок 846,0 м.кв., Прохідна 16,0 м.кв., Магазин 112,5 м.кв., Навчальні майстерні 190,3 м.кв., Гараж 124,4 м.кв., Льох 52,5 м.кв., Вбиральня 21,2 м.кв.;

9. м. Львів, вул. Короленка, 1а: Кінотеатр ім. Короленка 380,7 м.кв.,

10.Загальноосвітня санаторна школа-інтернат для дітей з серцево-судинними захворюваннями №1:

м. Львів, вул. Остроградських,1: Школа 5624,5 м.кв., Спальний корпус 934,1 м.кв., Господарський корпус 465,0 м.кв., Склад 27,3 м.кв., Склад 67,2 м.кв., Сарай 34,3 м.кв., Оранжерея 24,5 м.кв.;

11. Спеціальна загальноосвітня школа-інтернат для дітей з малими та затухаючими формами туберкульозу та зі зниженим зором №9:

м. Львів-Винники, вул. Галицька,88а: Навчальний корпус 2245,0 м.кв., Спальний корпус 2391,0 м.кв., Харчоблок 397,0 м.кв., Господарський корпус 519,0 м.кв.;

12.Навчально-реабілітаційний центр "Мрія" для дітей із затримкою психічного розвитку:

м. Львів, вул. Лисенка,53: Навчально-виробничий корпус 486,7 м.кв., Спальня хлопчача 871,7 м.кв., Спальня дівчача 411,7 м.кв., Столярна майстерня 79,3 м.кв., Столярно-слюсарна майстерня 92,6 м.кв., Навчальний корпус 2125,1 м.кв., Гараж 70,6 м.кв., Веранда 97,1 м.кв.;

13. Навчально-реабілітаційний центр для дітей з вадами зору "Левеня":

м. Львів, вул. Володимира Великого, 87а: Приміщення центру 2943,6 м.кв.;

14. Сокальський РВК, Львівська обл., м. Сокаль, вул. Семенюка,2: Будівля військкомату В цілому;

15. Радехівський РВК, Львівська обл., м. Радехів, вул. Стоянівська,23: Будівля військкомату В цілому;

16. Червоноградський МВК, Львівська обл., м.Червоноград, вул. Шевська,1а: Будівля військкомату В цілому;

17.Пустомитівський РВК, Львівська обл., м Пустомити, вул. Грушевського,36: Будівля військкомату В цілому;

18.Стрийський ОМВК, Львівська обл., м Стрий, вул. Нижанківського,6: Адмінбудинок 452,5 м.кв., Адмінбудинок 269,9 м.кв., Гараж 107,2 м.кв., Електропідстанція 10,5 м.кв.;

19. Сколівський РВК

Львівська обл., м. Сколе, майдан Незалежності, 4: Адмінбудинок 470,3 м.кв., Альтанка 16,2 м.кв., Вбиральня 5,7 м.кв.;

20. Миколаївський РВК, Львівська обл., м. Миколаїв, пл. Ринок, 16: Адмінбудинок 178,4 м.кв., Сарай 89,8 м.кв., Конюшня 105,3 м.кв., Туалет 2,6 м.кв.;

21. Бродівський РВК, Львівська обл., м. Броди, вул. 22 Січня, 16: Будівля військкомату В цілому;

22. Золочівський РВК, Львівська обл., м. Золочів, вул. Січових Стрільців, 22: Будівля військкомату В цілому.

02.12.2008 року Львівською обласною радою було прийнято рішення № 767 «Про внесення змін та доповнень до рішень Львівської обласної ради», пунктом 4 якого вирішено внести нести до пункту 6 рішення Львівської обласної ради від 26.02.2008 р. №477 "Про питання врегулювання прав власності на об'єкти нерухомого майна спільної власності територіальних громад Львівської області" зміни, доповнивши його підпунктами 27, 28, 29, 30 такого змісту:

27. Львівський обласний державний клінічний лікувально-діагностичний кардіологічний центр, м. Львів, вул. Кульпарківська, 35: Трансформаторна підстанція 42,4 м.кв., Тепловий пункт В цілому;

28. КП ЛОР "Нерухомість та майно", м. Львів, вул. В.Винниченка, 4: Антресоль над 3-м поверхом (нежитлові приміщення №№ 13-1, 13-2,13-3,13-4, 13-5, 13-6, І, ІІ, ІІІ) 154,9 м.кв.;

29. Львівська обласна організація ФСТ "Колос", Львівська обл., Турківський р-н, с. Розлуч, вул. І. Франка, 14: Корпус №1 311,5 м.кв., Спортивний зал 352,7 м.кв., Котельня корпусу № 1 19,9 м.кв., Гараж 70,8 м.кв., Артезіанська свердловина 10,1 м.кв., Санвузол 6,2 м.кв., Огорожа В цілому;

30. КЗ ЛОР "Медичне об'єднання "Фтизіопульмонологія":

м. Львів, вул. Личаківська, 233: І фтизіатричне відділення 351,7 м.кв.;

м. Львів, вул. Устияновича, 14: Пульмонологічне та фтизіопедіатричне відділення 433,0 м.кв.

Рішенням Львівської обласної ради від 30.06.2009 № 937 "Про внесення змін та доповнень до рішень обласної ради" було вирішено внести такі зміни до рішення Львівської обласної ради від 26.02.2008 р. № 477 "Про питання врегулювання прав власності на об'єкти нерухомого майна спільної власності територіальних громад Львівської області":

1.1. Підпункт 1 пункту 6 доповнити в частині "Назва будівлі" та "Площа" рядками такого змісту:

- "Гараж", "50,6";

- "Киснева станція", "25,3";

- "Естакада", "В цілому".

1.2. Підпункт 1 пункту 6 доповнити в частині "Адреса", "Назва будівлі" та "Площа" рядком такого змісту:

- м. Львів, вул. Пекарська,56", "Аптека", "471,6".

1.3. Підпункт 3 пункту 6 доповнити в частині "Назва будівлі" та "Площа" рядками такого змісту:

- "Дезкамера зі столярною майстернею", "73,9";

- "Замощення №1, №2, №3", "В цілому";

- "Очисні споруди.", "В цілому";

- "Огорожа", "В цілому".

1.4. Підпункт 30 пункту 6 доповнити в частині "Адреса", "Назва будівлі" та "Площа" рядками такого змісту:

- " м. Львів, вул. Личаківська,233", "Гараж з коморою", "44,6";

- " м. Львів, вул. Личаківська,233", "Гараж ", "24,2";

- " м. Львів, вул. Лемківська,24", "Відділення фтизіопульмонології ", "417,4";

- " м. Львів, вул. Лемківська,24", "Гараж ", "30,2".

1.5. Підпункт 32 пункту 6 доповнити в частині "Назва будівлі" та "Площа" рядком такого змісту:

- "Головний корпус", "3580,5".

1.6. Пункт 6 доповнити підпунктами 37-43 такого змісту:

37. ДПКТП "Львівхарчопром", м. Львів, вул. Вітовського,18: Адмінбудинок 3014,2 м.кв.;

38. Відсутній, м. Львів,вул. Шевченка, 186: Прохідна 24,3 м.кв., Адмінкорпус 332,2 м.кв., Склад 453,7 м.кв.;

39. Львівська обласна організація ФСТ "Колос", Турківський р-н, с. Розлуч, вул. І. Франка, 14: Пожежне водоймище 961,9 м.кв.;

40. КЗ ЛОР "Львівський міський шкірно-венерологічний диспансер":

м. Львів, вул. Замарстинівська,81: Другий лікувальний корпус 139,6 м.кв.;

м. Львів, вул. Замарстинівська,83: Головний лікувальний корпус 757,2 м.кв., Склад деззасобів і гараж 20,3 м.кв., Споруда гаража (прибудова) 38,1 м.кв., Погріб 35,1 м.кв., Замощення №1, №2 В цілому, Огорожа №1,№2,№3 В цілому, Хвіртка №4 В цілому, Ворота №5 В цілому;

м. Львів, вул. Кордуби, 4а: Лікувальний корпус 906,3 м.кв., Гараж 18,3 м.кв., Паливна 16,9 м.кв.;

41. КЗ ЛОР "Дитячий ревмокардіологічний санаторій":

м. Львів, вул. Коновальця,116: Корпус №1 382,8 м.кв., Огорожа В цілому, Фонтан В цілому, Замощення В цілому;

м. Львів, вул. Коновальця,114: Корпус №2 189,1 м.кв., Столова 54,8 м.кв., Овочесховище 27,1 м.кв., Гараж 17,4 м.кв., Склад 18,8 м.кв., Огорожа В цілому, Ворота В цілому, Замощення В цілому;

42. КЗ ЛОР "Дитячий туберкульозний санаторій", м. Львів, вул. Антоновича,80: Лікарняний корпус 396,3 м.кв., Лабораторний корпус 39,4 м.кв., Хвіртка В цілому, Ворота В цілому, Огорожа В цілому, Замощення В цілому;

43. КЗ ЛОР "Будинок дитини №2 з пораженням центральної нервової системи і порушенням психіки":

м. Львів, вул. Антоновича,117: Корпус №1 732,6 м.кв., Ворота В цілому, Огорожа В цілому, Замощення В цілому;

м. Львів, вул. Гіпсова,40б: Корпус №3 546,4 м.кв., Гараж 108,1 м.кв., Гараж 21,2 м.кв., Овочесховище 36,2 м.кв., Альтанка 35,8 м.кв., Ворота В цілому, Огорожа В цілому, Замощення В цілому;

м. Львів, вул. Житомирська,8а: Корпус №2 491,4 м.кв., Альтанка 40,8 м.кв., Хвіртка В цілому, Огорожа В цілому, Замощення В цілому.

Позивач вважає, що вищевказане рішення Львівської обласної ради в частині оформлення права спільної власності територіальних громад Львівської області в особі Львівської обласної ради, зокрема на відділення фтизіопульмонології, "А-2", загальною площею 417,4 кв.м., гараж "Б-1" загальною площею 30,2 кв.м. в будинку № 24 по вул. Лемківській № 24 у м. Львові; пульмонологічне та фтизіопедіатричне відділення в будинку № 14 по вул. Устияновича загальною площею 432,3 кв.м.; будівлі в будинку № 274 по вулиці Замарстинівській у м. Львові (будівля харчоблоку "В-1") загальною площею 530,7 кв.м., лікувальний корпус "Б-3" загальною площею 818,9 кв.м., адмінкорпус "Н-1" загальною площею 90,4 кв.м., водокачка "Л-1" загальною площею 19,0 кв.м., пральня-котельня "Г-2" загальною площею 294,6 кв.м., хлораторна "Ж-1" загальною площею 13,3 кв.м., аптека "З-1" "З'-1" загальною площею 65, 8 кв.м., водокачка "О-1" загальною площею 15,6 кв.м., гараж "Е-1" загальною площею 123,3 кв.м., овочесховище "М-1" загальною площею 70,6 кв.м., погріб "Д-1" 16,0 кв.м., дезкамера, столярна майстерня "Є-1", "Є'-1" загальною площею 73,9 кв.м., майстерня "К-1" загальною площею 75,7 кв.м., дорога І, тротуар ІІ, хідник з бетонних плит ІІІ, огорожа № 1; назва балансоутримувача - Централізована бухгалтерія міських медичних установ № 1), гараж з коморою "Б-1", загальною площею 44,6 м.кв. в будинку № 233 по вул. Личаківській; другий лікувальний корпус, "А-2", загальною площею 139,6 кв.м., гараж "В" загальною площею 20,3 кв.м. в будинку № 81 по вул. Замарстинівській у м. Львові; лікувальний корпус "А-2" загальною площею 906,3 кв.м., гараж "Б" загальною площею 18,3 кв.м., паливна "В" загальною площею 16,9 кв.м. в будинку № 4а по вул. Кордуби, головний лікувальний корпус "А-2" загальною площею 757, 2 кв.м., гараж "Б" загальною площею 38,1 кв.м., огорожі № 1 по № 3, хвіртка № 4, ворота № 5, замощення І, замощення ІІ в будинку № 83 на вул. Замарстинівській у м. Львові, прийняте всупереч норм чинного законодавства та з перевищенням наданих законом повноважень, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Судом встановлено, що на підставі рішення від 26.02.2008 № 477 (з подальшими змінами) за Львівською обласною радою на праві комунальної власності було зареєстровано нерухоме майно за вищевказаними адресами у місті Львові по вул. Лемківській, 24, вул. Устияновича, 14, вул. Замарстинівській, 81, 83 і 274, вул. Личаківській, 233, вул. Кордуби, 4а (довідки Обласного комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" в матеріалах справи).

Матеріалами справи підтверджується, що винесенню оскаржуваного рішення передувало рішення Львівської обласної ради № 669 від 08.07.2008 "Про прийняття у спільну власність територіальних громад Львівської області закладів охорони здоров'я" та ухвала Львівської міської ради № 1939 від 10.07.2008 "Про передачу закладів охорони здоров'я, що надають спеціалізовану медичну та санітарно-реабілітаційну допомогу".

Рішення відповідача від 08.07.2008 № 669 ухвалено надати згоду на прийняття у спільну власність територіальних громад Львівської області восьми лікувальних закладів, серед яких, Львівське комунальне міське медичне об'єднання "Фтизіопульмонологія" (м. Львів, вул. Лемківська, 24) та Комунальний львівський міський шкірно-венерологічний диспансер (м. Львів, вул. Замарстинівська, 83).

Ухвалою Львівської міської ради від 10.07.2008 № 1939 постановлено погодити передачу у спільну власність Львівської обласної ради цих же восьми закладів охорони здоров'я, у тому числі Комунального львівського міського шкірно-венерологічного диспансеру та Львівського міського медичного об'єднання "Фтизіопульмонологія". Забезпечення передачі закладів покладено на Управління охорони здоров'я департаменту гуманітарної політики у термін до 01.10.2008.

З посиланням на зазначенні рішення від 08.07.2008 № 669 та ухвалу 10.07.2008 № 1939 Управління охорони здоров'я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради та Управління майном спільної власності Львівської міської ради складено акт приймання-передачі восьми закладів охорони здоров'я із зазначенням їх юридичної адреси, балансової та залишкової вартості, зокрема, і Львівського комунального міського медичного об'єднання "Фтизіопульмонологія" (м. Львів, вул. Лемківська, 24, балансова вартість 1 295 120,00 грн., залишкова - 742 030,00 грн.) та Комунального львівського міського шкірно-венерологічного диспансеру (м. Львів, вул. Замарстинівська, 83, балансова вартість 1 314 318,00 грн., залишкова - 1 250 577,00 грн.).

Звертаючись до суду з позовом, направленим на захист права власності територіальної громади міста Львова на вищевказані об'єкти нерухомого майна, позивач наголошує на відсутності його волевиявлення на передачу відповідачеві у комунальну власність саме об'єктів нерухомості.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що волевиявлення позивача підтверджується ухвалою від 10.07.2008 № 1939 з актом, оформленим до цієї ухвали .

Згідно з ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

У постанові від 20.02.2018 Верховний суд вказав на необхідність з'ясування правового статусу закладів охорони здоров'я, а також питання того, що саме було предметом передачі у спільну власність Львівської обласної ради за ухвалою Львівської міської ради від 10.07.2008 № 1939.

Відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров'я (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) закладами охорони здоров'я визнаються підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров'я шляхом подання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників.

У ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я закріплено, що заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців. Порядок і умови створення закладів охорони здоров'я, державної реєстрації та акредитації цих закладів, а також порядок ліцензування медичної практики, виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами визначаються актами законодавства України.

Під час розгляду цієї справи судом з'ясовано, що між сторонами відсутній спір щодо розмежування правового статусу закладів охорони здоров'я, що передавалися згідно з рішенням від 08.07.2008 № 669 та ухвалою від10.07.2008 № 1939 до моменту цієї передачі, зокрема, як позивачем, так і відповідачем визнається право комунальної власності Львівської міської ради на такі заклади.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно з ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Виконуючи вказівки суду касаційної інстанції, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив, що заклади охорони здоров'я, які розміщувалися у приміщеннях щодо яких виник спір, належали територіальній громаді міста Львова на праві комунальної власності, що підтверджується реєстраційним посвідченням на домоволодіння, що належить державним і громадським установам, підприємствам і організаціям, рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів від 16.07.1992 № 368 "Про утворення Львівського міського медичного об'єднання "Фтизіопульмонологія", а також вбачається з реєстраційних посвідчень на об'єкти нерухомого майна у місті Львові по вул. Замарстинівській, 83, вул. Кордуби, 4-А та довідки Обласного комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", в яких міститься посилання на рішення виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих від 16.03.1956 № 279, рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 23.10.1998 № 597.

1993

Також, з матеріалів справи і пояснень представників судом встановлено, що медичне об'єднання "Фтизіопульмонологія" та міський шкірно-венерологічний диспансер неодноразово змінювали найменування у зв'язку з прийняттям їх у спільну власність територіальних громад Львівської області Львівською обласною радою, а станом на час розгляду справи відповідачем вчиняються дії, спрямовані на часткову реорганізацію та припинення діяльності цих закладів.

Статтею 143 Конституції України встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності. Аналогічні положення наведено і в ст. 327 Цивільного кодексу України.

За приписами Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі - Закон) правом комунальної власності є право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 6 цього Закону первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та законами, є сільські, селищні, міські ради (ч. 1 ст. 10 Закону).

Виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад визначено у ст. 26 Закону. Так, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати тощо.

Отже, суб'єктами права комунальної власності є територіальні громади села, селища, міста, від імені та в інтересах яких діють сільські, селищні, міські ради.

Водночас, відповідно до Закону органами, уповноваженими управляти об'єктами комунальної власності, є як органи місцевого самоврядування, створені сільськими, селищними, міськими територіальними громадами, так і районні та обласні ради.

Районні та обласні ради - це органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження (ч. 1 ст. 60 Закону).

Відповідно до ч. 4 і ч. 5 ст. 60 Закону районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

У ч. 2 ст. 60 Закону передбачено, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 16 Закону матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Отже, створивши заклади охорони здоров'я, визначивши їх місцезнаходження та фізичне розташування (розміщення в об'єктах нерухомості, щодо яких виник спір), закріпивши за ними приміщення на відповідному правовому титулі (господарське відання/оперативне управління), орган місцевого самоврядування розпорядився цими закладами, передавши їх у спільну власність Львівської обласної ради. Тобто було здійснено передачу юридичних осіб комунальної власності, які надають послуги медичного характеру і виконають інші функції на основі професійної діяльності медичних працівників згідно з потребами об'єднаних територіальних громад області. Проте, рішення про передачу відповідачеві цілісних майнових комплексів закладів охорони здоров'я, яке б потягло за собою зміну форми власності об'єктів нерухомого майна, в яких розташовувалися такі заклади, органом місцевого самоврядування в межах компетенції та в установленому порядку не приймалося, що свідчить про відсутність необхідного для цього волевиявлення та, відповідно, неправомірність винесення відповідачем рішення від 26.02.2008 № 477 у його оскаржуваній частині через відсутність необхідної компетенції.

Підтвердженням факту передачі позивачем відповідачеві лише закладів охорони здоров'я як організованої структури, заснованої на упорядкованість професійній діяльності медичних працівників є також описаний вище акт приймання-передачі, який не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482 "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", адже не містить відомостей про передачу приміщень, їх загальної площі, балансової вартості кожного з приміщень.

Оскільки наслідком ухвалення рішення 26.02.2008 № 477 в оскаржуваній частині стало порушення майнових прав територіальної громади міста Львова на об'єкти нерухомого майна, які відповідач зареєстрував за собою, позивач правомірно звернувся до суду з цим позовом, який підлягає задоволенню шляхом визнання рішення недійсним згідно з законодавчо визначеною юрисдикцією господарських судів (п. 6 ч. 1 ст. 20, п. 1 ч. 1 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України). Необхідність захисту майнових прав територіальної громади міста Львова зумовлюється унеможливленням реалізації правомочностей користування і розпорядження нерухомим майном через офіційну реєстрацію права власності нього за обласною радою та загрозою його відчуження, оскільки вищевказані заклади перебувають у процесі припинення.

Щодо вимог відповідача про застосування наслідків пропуску строків позовної давності у вигляді відмови у позові, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею ст. 257 Цивільного кодексу України встановлено загальний строк позовної давності тривалістю у три роки.

Позовну заяву щодо оскарження рішення Львівської обласної ради від 26.02.2008 позивач подав до суду у березні 2017 року, тобто з пропуском загального строку позовної давності.

Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності (ч. 2 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Частиною 5 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

На переконання суду право позивача на захист порушеного права підлягає захисту в порядку ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України, оскільки про те, що відповідач зареєстрував за собою право власності на об'єкти нерухомого майна у місті Львові по вул. Лемківській, 24, вул. Устияновича, 14, вул. Замарстинівській, 81, 83 і 274, вул. Личаківській, 233, вул. Кордуби, 4а Львівській міській раді стало відомо у січні 2016 року, що підтверджується листом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку від 16.01.2017, тоді як постановлюючи ухвалу від 10.07.2008 № 1939 "Про передачу закладів охорони здоров'я, що надають спеціалізовану медичну та санітарно-реабілітаційну допомогу", позивач не сподівався та не міг знати, що передаючи відповідачеві лікувальні заклади, останній вживатиме дії щодо отримання у власність їх як цілісних майнових комплексів.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги задовольняються повністю, а судові витрати у справі покладаються на відповідача в порядку п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73-80, 129, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення Львівської обласної ради від 26.02.2008 № 477 "Про питання врегулювання прав власності на об'єкти нерухомого майна спільної власності територіальних громад Львівської області" в частині п. 6 про оформлення права спільної власності територіальних громад Львівської області в особі обласної ради, а саме: на відділення фтизіопульмонології, "А-2", загальною площею 417,4 кв.м.; гараж "Б-1" загальною площею 30,2 кв.м. в будинку № 24 по вул. Лемківській № 24 у м. Львові; пульмонологічне та фтизіопедіатричне відділення в будинку № 14 по вулиці Устияновича загальною площею 432,3 кв.м.; будівлі в будинку № 274 по вулиці Замарстинівській у м. Львові (будівля харчоблоку "В-1" загальною площею 530, 7 кв.м., лікувальний корпус "Б-3" загальною площею 818,9 кв.м., адмінкорпус "Н-1" загальною площею 90,4 кв.м., водокачка "Л-1" загальною площею 19,0 кв.м., пральня-котельня "Г-2" загальною площею 294,6 кв.м., хлораторна "Ж-1" загальною площею 13,3 кв.м., аптека "3-1", "3'-1" загальною площею 65, 8 кв.м., водокачка "О-1" загальною площею 15,6 кв.м., гараж "Е-1" загальною площею 123,3 кв.м., овочесховище "М-1" загальною площею 70,6 кв.м., погріб "Д-1" 16,0 кв.м., дезкамера, столярна майстерня "Є-1", "Є''-1" загальною площею 73,9 кв.м., майстерня "К-1" загальною площею 75,7 кв.м., дорога І, тротуар ІІ, хідник з бетонних плит ІІІ, огорожа № 1; назва балансоутримувача - Централізована бухгалтерія міських медичних установ № 1), гараж з коморою "Б-1", загальною площею 44,6 м.кв. в будинку № 233 по вул. Личаківській; другий лікувальний корпус, "А-2", загальною площею 139,6 кв.м., гараж "В", загальною площею 20,3 кв.м. в будинку № 81 на вулиці Замарстинівській у м. Львові; лікувальний корпус "А-2" загальною площею 906,3 кв.м., гараж "Б" загальною площею 18,3 кв.м., паливна "В" загальною площею 16,9 кв.м. в будинку № 4а по вул. Кордуби; головний лікувальний корпус "А-2" загальною площею 757, 2 кв.м., гараж "Б" загальною площею 38,1 кв.м., огорожі №1 по №3, хвіртка №4, ворота №5, замощення І, замощення ІІ в будинку № 83 на вул. Замарстинівській у м. Львові.

3. Стягнути з Львівської обласної ради (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18, ідентифікаційний код 22340506) на користь Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1, ідентифікаційний код 04055896) 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текс рішення складено 02.08.2018.

Суддя О.В. Мандриченко