Верховний
Суд
УХВАЛА
19 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 904/128/17
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В.Г.
учасники справи:
ініціюючий кредитор - Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України",
боржник - Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль",
розглянувши матеріали касаційної скарги арбітражного керуючого Биковського М.Ю.
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.06.2017
у складі колегії суддів: Кузнецов В.О. (головуючий), Науменко І.М., Чус О.В.
у справі за заявою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль"
про визнання банкрутом,
В С Т А Н О В И В:
12.06.2017 ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу арбітражного керуючого Биковського М.Ю. на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/128/17 повернуто заявникові без розгляду.
03.11.2017 арбітражним керуючим Биковським М.Ю. до Вищого господарського суду України подано касаційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 у справі № 904/128/17.
04.01.2018, на підставі частини п'ятої статті 31 та підпунктів 4, 6 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ), справа № 904/128/17 передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
08.02.2018 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.
19.02.2018 призначено повторний автоматизований розподіл зазначеної справи, у зв'язку з перебуванням судді Погребняка В.Я. на лікарняному на невизначений термін та визначено новий склад колегії суддів: головуючий - Пєсков В.Г., судді: Жуков С.В., Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, заяви) між суддями.
Підпунктом 11 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ встановлено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Однак касаційна скарга арбітражного керуючого Биковського М.Ю. не відповідає вимогам статті 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою).
Частиною четвертою статті 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній до 15.12.2017) було встановлено, що до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній з 15.12.2017) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, в порушення зазначених вимог, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
В касаційній скарзі скаржником зазначено, що Законом України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII, не передбачено ставки, від якої обчислюється судовий збір, за подання касаційних скарг на ухвали суду апеляційної інстанції про призначення розпорядника майна. Враховуючи викладене, на думку скаржника, Закон України "Про судовий збір" не зобов'язує сплачувати судовий збір за подання касаційної скарги на ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у прийнятті апеляційної скарги. Тому скаржник вважає, що у даному випадку він не повинен сплачувати судовий збір.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Пунктом 2 часини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено ставки, які підлягають сплаті при поданні до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду. Таким чином, Законом України "Про судовий збір" прямо передбачено обов'язок скаржника оплатити судовим збором касаційну скаргу на ухвали судів першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також на ухвали апеляційних господарських судів.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2017 був встановлений у розмірі 1 600 грн.
Таким чином, за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 1 600 грн.
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній з 15.12.2017) у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній з 15.12.2017) в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене касаційна скарга арбітражного керуючого Биковського М.Ю. на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 у справі № 904/128/17 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків, а саме - надати суду оригінал доказів сплати судового збору в сумі 1 600 грн.
Крім того, суд звертає увагу скаржника, що Листом Державної казначейської служби України № 16-08/1082-20145 від 01.12.2017 повідомлено реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним судом:
- Рахунок отримувача: 31213207700007;
- Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні,
- Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;
- Код банку отримувача: 820019;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102.
Статтею 110 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) передбачено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили. Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо вона подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з моменту набрання оскаржуваним судовим рішенням законної сили.
Останнім днем строку на подання касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 є 03.07.2017.
Арбітражним керуючим Биковським М.Ю. касаційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 у справі № 904/128/17 подано 03.11.2017, тобто з порушенням строку на касаційне оскарження, разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження мотивовано тим, що повний текст ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 у справі № 904/128/17 скаржником було отримано з Єдиного державного реєстру судових рішень. Без ретельного вивчення повного тексту оскаржуваного рішення, на думку скаржника, він не міг підготувати обґрунтовану касаційну скаргу. Таким чином, скаржник вважає, що від незалежних від нього причин був позбавлений можливості подати касаційну скаргу у строки, передбачені статтею 93 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши вказане клопотання, суддею Касаційного господарського суду вирішено, що скаржником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання касаційної скарги та не надано жодних належних доказів на підтвердження обґрунтування зазначеного вище клопотання. У зв'язку з чим клопотання арбітражного керуючого Биковського М.Ю. про поновлення строку на касаційне оскарження не підлягає задоволенню, а касаційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків.
Згідно з частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, суддя Касаційного господарського суду дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та про залишення касаційної скарги арбітражного керуючого Биковського М.Ю. на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 у справі № 904/128/17 без руху.
На підставі викладеного та керуючись статтею 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017), статтями 174, 234, 290, 292 та підпунктом 11 пункту 1 "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу ліквідатора арбітражного керуючого Биковського М.Ю. на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 у справі № 904/128/17 залишити без руху.
2. Надати ліквідатору арбітражному керуючому Биковському М.Ю. строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити арбітражному керуючому Биковському М.Ю., що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
4. Копії ухвали надіслати учасникам справи.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В.Г. Пєсков