ВЕРХОВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20.02.2018
Київ
П/9901/197/18 800/474/16
Верховний Суд як суд першої інстанції у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Бевзенка В.М., Білоус О.В., Данилевич Н.А., Желтобрюх І.Л.,
за участю секретаря судового засідання Корецького І.О. та сторін і інших учасників справи:
позивача: представник ОСОБА_2
відповідача: представник Білопольська Н.А.
третьої особи 1 : представник Хорольський С.В.
третьої особи 2 : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_5
до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Генеральна прокуратура України, Національне агентство з питань запобігання корупції
про визнання незаконним та скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 (далі - позивач, ОСОБА_5.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС України), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Генеральна прокуратура України, Національне агентство з питань запобігання корупції. Просить суд визнати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28.07.2016 про продовження строку відсторонення його від посади судді Печерського районного суду міста Києва на один місяць незаконним та скасувати його.
Підставами для визнання незаконним оскаржуваного рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вказує його необґрунтованість, оскільки кримінальна справа з обвинувальним висновком щодо нього вже передана до суду для розгляду по суті. Тому він не може будь-яким чином вплинути на результат її розгляду. Також вказує, що рішення Комісією прийнято на підставі клопотання Генерального прокурора України, яке не вмотивоване. Крім того позивач зазначає, що Комісією розглянуто клопотання Генерального прокурора України ОСОБА_6, яке подано за наявності ознак конфлікту інтересів останнього. Конфлікт інтересів полягає в тому, що у 2012 році позивач ухвалював обвинувальний вирок щодо ОСОБА_6 і в подальшому ОСОБА_6 як Генеральний прокурор України публічно висловлювався про наявність у нього приватного інтересу по відношенню до ОСОБА_5
У відзиві на адміністративний позов представник відповідача позов не визнав та вказав, що при винесенні рішення від 28.07.2016 ВККС України повністю дотримано процедуру прийняття оскаржуваного рішення, проаналізовано та враховано мотиви наведені у клопотанні Генерального прокурора України, надано оцінку правовій підставі відсторонення судді від посади, враховано тяжкість злочинів у вчиненні яких підозрюється позивач, фактичні обставини та просить відмовити позивачеві у задоволені позовних вимог.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Генеральної прокуратури України вважає рішення ВККС України від 28.07.2016 законним та обґрунтованим.
Національне агентство з питань запобігання корупції надіслало на адресу суду пояснення та просило здійснювати розгляд справи без їх участі.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову, який просив задовольнити в повному обсязі.
Представники Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Генерального прокурора України з позовом не згодні.
Повно і всебічно з'ясувавши обставини в адміністративній справі, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, надавши оцінку всім аргументам учасників справи відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права судом встановлені такі обставини:
Постановою Верховної Ради України від 03.02.2011 №2990-VІ ОСОБА_5 обраний на посаду судді Печерського районного суду м. Києва безстроково.
04.04.2016 ВККС України прийняла рішення №21/вп-16, яким задовольнила клопотання Генерального прокурора України про відсторонення ОСОБА_5 від посади судді Печерського районного суду м. Києва строком на два місяці.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 02.06.2016 відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування вказаного рішення ВККС України від 04.04.2016.
Рішеннями ВККС України від 03.06.2016 та 01.07.2016 судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5. продовжено строк відсторонення від посади на один місяць у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності.
13.07.2016 до ВККС України в порядку, передбаченому статтями 154, 158 Кримінального процесуального кодексу України надійшло клопотання Генерального прокурора України про продовження строку відсторонення ОСОБА_5 від посади судді Печерського районного суду м.Києва у зв'язку з притягненням до адміністративної відповідальності.
Доводи клопотання Генерального прокурора України обґрунтовані тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину у сфері службової діяльності, передбаченого ч. 2 ст. 375 Кримінального кодексу України, є службовою особою, яка займає відповідальне становище. В межах кримінального провадження передбачено відсторонення судді від посади, яке відповідно до ч. 3 ст. 154 КПК України та ч. 4 ст. 49, п. 9 ч. 1 ст. 101 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" здійснюється ВККС України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому законодавством. Обставини, які стали підставою для відсторонення судді від посади продовжують існувати. Позивач, перебуваючи на посаді судді Печерського районного суду міста Києва, користуючись наданими владними повноваженнями, матиме доступ до службових приміщень та судових справ, а також до іншої документації суду; може давати обов'язкові до виконання вказівки своїм підлеглим працівникам (секретарю та помічнику) і в такий спосіб перешкоджати здійсненню кримінального провадження; може впливати на свідків та інших учасників провадження які були допитані під час досудового розслідування та надаватимуть свідчення в суді, що перешкоджатиме встановленню істини у справі; перебуваючи на посаді судді та продовжуючи здійснювати правосуддя, може допустити інші правопорушення, під приводом розгляду судових справ, які перебувають у нього в провадженні.
28.07.2016 ВККС України прийняла рішення про задоволення клопотання Генерального прокурора України про продовження строку відсторонення ОСОБА_5 від посади судді Печерського районного суду міста Києва на один місяць.
Вказане рішення мотивовано тим, що обставини, які стали підставою для відсторонення судді від посади продовжують існувати. Позивач, перебуває на посаді судді і обвинувачується у вчиненні злочину, пов'язаного з його професійною діяльністю, а тому є ризики, що користуючись наданими владними повноваженнями, матиме доступ до службових приміщень та судових справ, а також до іншої документації суду; може давати обов'язкові до виконання вказівки своїм підлеглим працівникам (секретар та помічник) і в такий спосіб перешкоджати здійсненню кримінального провадження; наявність судового провадження за обвинуваченням суддів у вчиненні кримінального правопорушення може мати негативні наслідки для суспільної думки щодо його неупередженості при прийнятті ним відповідних судових рішень.
Відповідно до частини 1 статті 154 КПК України визначено, що відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.
Згідно пункту 15.1 Регламенту ВККС затвердженого рішенням ВККС від 08 червня 2011 року №1802/зп-11 (далі - Регламент, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що Комісія приймає рішення про відсторонення судді від посади на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому Законом, та з урахуванням положень КПК України.
Пунктом 15.10 розділу XV Регламенту визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України продовжує строк відсторонення судді від посади на підставі відповідного вмотивованого клопотання Генерального прокурора України про продовження цього строку. Строк продовження відсторонення судді не може становити більше одного місяця. Клопотання про продовження строку відсторонення судді від посади подається не пізніше п'ятнадцяти днів до закінчення строку, на який суддю було відсторонено. Вимоги до клопотання про продовження строку відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності встановлюються процесуальним законом.
Як зазначено у пункті 15.11 розділу XV Регламенту розгляд клопотання Генерального прокурора України про продовження строку відсторонення судді від посади здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України в порядку, передбаченому пунктами 15.5 та 15.6 цього Розділу.
Відповідно до пункту 15.6 розділу XV Регламенту під час розгляду клопотання про відсторонення судді від посади Вища кваліфікаційна комісія суддів України має право заслухати будь-яку особу чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про відсторонення судді від посади. Вирішуючи питання про відсторонення судді від посади, Вища кваліфікаційна комісія суддів України враховує: мотиви, наведені в клопотанні Генерального прокурора України; правову підставу для відсторонення судді від посади; наслідки відсторонення судді від посади для інших осіб.
З оскаржуваного рішення ВККС України вбачається, що під час його прийняття відповідач керувався зазначеними вище вимогами законодавства, перевірив обґрунтованість підстав, за яких було порушено питання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як відсторонення судді від посади, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність його застосування.
Комісією встановлено, що позивач, користуючись наданими владними повноваженнями, матиме доступ до службових приміщень та судових справ, зокрема до тієї, яка є предметом дослідження у кримінальному провадженні та іншої документації суду. Комісією враховано, що суддя ОСОБА_5. може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема під виглядом необхідності розгляду судових справ уникати суду під час судового розгляду.
Крім цього, ВККС України встановлено, що секретар судового засідання, яка є свідком по кримінальній справі, на даний час працює помічником судді ОСОБА_5. та перебуває у прямому підпорядкуванні судді.
З урахуванням положень статті 154 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.
За таких обставин, при розгляді кримінальної справи, зазначена особа при її свідченні в суді може знаходитись під впливом свого безпосереднього керівника, який є обвинуваченим у кримінальному провадженні, що може заважати встановленню істини у справі.
Статтею 1 Кодексу суддівської етики затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22 лютого 2013 року передбачено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Згідно статті 3 Кодексу суддівської етики, суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.
Враховуючи вищенаведені норми Кодексу суддівської етики, Комісія прийшла до вірного висновку, що сам факт наявності судового провадження за обвинуваченням судді у вчиненні кримінального правопорушення з одночасним здійсненням ним правосуддя може мати негативні наслідки для суспільної думки щодо його неупередженості при прийнятті ним відповідних судових рішень.
При цьому, Комісія, розглядаючи клопотання про відсторонення судді від посади не вирішувала ті питання, які має вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінювала докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Комісія на підставі оцінки сукупності наданих доказів лише визначила чи є причетність особи до вчинення злочину імовірною та достатньою для застосування до судді такого заходу забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади.
Необґрунтованими є аргументи позивача про те, що Генеральний прокурор України не дотримався вимог статті 28 Закону України від 14.10.2014 року №1700-VII "Про запобігання корупції" (далі - Закон №1700-VII) щодо отримання від Національного агентства з питань запобігання корупції роз'яснення про порядок його дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.
Зазначена стаття регламентує питання запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Частинами 5, 6 вказаної статті передбачено, що у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов'язана звернутися за роз'ясненнями до територіального органу Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.
Якщо особа отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона звільняється від відповідальності, якщо у діях, щодо яких вона зверталася за роз'ясненням пізніше було виявлено конфлікт інтересів.
Частинами 2, 3 статті 12 Закону №1700-VII у випадках виявлення порушення вимог цього Закону щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб або іншого порушення цього Закону Національне агентство вносить керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припис щодо усунення порушень законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності.
Припис Національного агентства є обов'язковим для виконання. Про результати виконання припису Національного агентства посадова особа, якій його адресовано, інформує Національне агентство упродовж десяти робочих днів з дня одержання припису.
У разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства. У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції. Висновок Національного агентства є обов'язковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше п'яти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення.
З аналізу вказаних норм вбачається, що у випадках виявлення порушення вимог цього Закону щодо, зокрема, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено порядок притягнення до відповідальності осіб, що вчинили правопорушення. Стаття 28 Закону №1700-VII встановлює порядок дій особи, у разі наявності у неї сумнівів щодо наявності конфлікту інтересів та підстави для звільнення її від відповідальності, якщо у діях, щодо яких вона зверталася за роз'ясненням пізніше було виявлено конфлікт інтересів.
Колегія суддів зазначає, що позивач не скористався своїм правом участі у розгляді Комісією клопотання Генерального прокурора України про продовження строку відсторонення від посади та не повідомив Комісію про наявність конфлікту інтересів і в чому саме він полягає. Тому, у Комісії були відсутні підстави надавати оцінку цим обставинам.
У справі, що розглядається, предметом перевірки судом є рішення Комісії, а не наявність конфлікту інтересів у Генерального прокурора України.
Крім того, згідно з пунктом 9 частини 1 статті 101 закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вища кваліфікаційна комісія суддів України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України приймає рішення про відсторонення судді від посади у зв'язку із притягненням до кримінальної відповідальності.
Отже, згідно з вимогами законодавства виключно Генеральний прокурор України може вносити клопотання про відсторонення судді від посади. Делегування зазначеної функції іншим особам незалежно від обставин законом не передбачено.
Комісія встановила, з чим погоджується і колегія суддів, що мотиви, наведені Генеральним прокурором України у клопотанні про продовження строку відсторонення ОСОБА_5 від посади судді, є обґрунтованими і належно підтвердженими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. За частиною другою цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на встановлені в цій справі обставини та правове регулювання спірних правовідносин суд дійшов висновку про те, що оскаржене рішення відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України. З урахуванням зазначеного, правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_5 - відсутні.
За правилами статті 139 КАС України, понесені позивачем витрати у вигляді судового збору за подання цього позову відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_5 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Генеральна прокуратура України, Національне агентство з питань запобігання корупції про визнання незаконним та скасування рішення - відмовити повністю.
Рішення Верховного Суду як суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на судове рішення Верховного Суду подається до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді В.М. Бевзенко
О.В. Білоус
Н.А. Данилевич
І.Л. Желтобрюх