У Х В А Л А
14 лютого 2018 року
м. Київ
Справа № 800/405/17
Провадження № 11-24сап18
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача Саприкіної І.В.,
суддів: Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід усім суддям Великої Палати Верховного Суду від участі у розгляді справи за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 12 січня 2018 року відкрила провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення в порядку ч. 7 ст. 266 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - КАС України) та ухвалою судді Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2018 року ця справа призначена до розгляду у відкрите судове засідання на 22 лютого 2018 року о 10 годині 00 хвилин.
13 лютого 2018 року представник позивачки - адвокат ОСОБА_4 подав до суду заяву про відвід усім суддям Великої Палати Верховного Суду, які будуть розглядати даний адміністративний позов, посилаючись на п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, а саме: наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності суддів.
Обґрунтовуючи підстави відводу, ОСОБА_4 зазначив, що судді Верховного Суду призначені на ці посади з порушенням строку, встановленого Законом України «Про судоустрій і статус суддів», а тому за своїм правовим статусом не є суддями в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), що проголошує право на суд, встановлений законом. Про наведене, на його думку, свідчить також здійснення судового розгляду в Окружному адміністративному суду м. Києва справи № 826/15714/17 про скасування запису в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 10701020000071690 від 09 листопада 2017 року про проведення державної реєстрації Верховного Суду. Крім того, ОСОБА_4 звертає увагу на особисте ставлення кожного окремого судді до Вищої ради правосуддя як органу, який приймав безпосередню участь у призначенні вказаних суддів на цю посаду, тому, на його думку, це є їх прямою залежністю від Вищої ради правосуддя.
Перевіривши наведені ОСОБА_4 доводи заяви про відвід суддів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Стаття 124 Конституції України передбачає, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Згідно з ч. 1, 5 та 6 ст. 125 Основного Закону встановлено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. З метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди (…).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішення від 20 липня 2006 року по справі «Сокуренко і Стригун проти України» повторно наголосив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, і, як зазначено Європейською комісією з прав людини у рішенні по справі «Занд проти Австрії» (доповідь від 12 жовтня 1978 року), термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)».
За приписами ч. 7 ст. 266 КАС України на рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду. Така скарга розглядається за правилами касаційного провадження, встановленими цим Кодексом.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду є судом, встановленим національним законодавством, для розгляду справи за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення.
Відповідно до ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Посилання ОСОБА_4 на призначення всіх суддів Верховного Суду всупереч закону та пряму залежність суддів Великої Палати від Вищої ради правосуддя не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки такі доводи ґрунтуються на припущеннях представника позивачки.
З предмета та меж розгляду даного позову не простежується будь-яка залежність чи взаємозв'язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість або необ'єктивність суддів, яким заявлено відвід.
Суддя Данішевська В.І., як суддя Великої Палати Верховного Суду, не підлягає відводу ще й через те, що вона не бере участь у розгляді цієї справи, так як не входить до складу колегії суддів, сформованої в порядку, встановленому ст. 31 КАС України, для розгляду позову ОСОБА_3 до Вищої ради правосуддя.
З огляду на закріплені у другому параграфі глави 2 розд. І та ст. 40 КАС України правила інстанційної юрисдикції й порядок вирішення заявленого відводу, іншого суду, ніж Велика Палата Верховного Суду, для розгляду заяви ОСОБА_4 про відвід суддів цього органу не встановлено.
Таким чином, оскільки обставини, наведені ОСОБА_4 на обґрунтування заяви про відвід не знайшли свого підтвердження, підстав для її задоволення Велика Палата Верховного Суду не встановила.
Ураховуючи наведене та керуючись ст. 36, 40 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
У Х В А Л И Л А :
Відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід усім суддям Великої Палати Верховного Суду від участі у розгляді справи за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: І.В.Саприкіна
Судді:
Н.О. Антонюк Н.П. Лященко
С.В.Бакуліна О.Б. Прокопенко
В.В.Британчук Л.І. Рогач
Д.А. Гудима О.М. Ситнік
О.С. Золотніков О.С. Ткачук
О.Р.Кібенко В.Ю. Уркевич
В.С. Князєв О.Г. Яновська
Л.М.Лобойко