Провадження № 1-кп/742/12/18
Єдиний унікальний № 740/3597/17
ВИРОК
іменем України
29 січня 2018 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі колегії суддів: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарях ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
потерпілої ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки кримінальне провадження №12017270180000668 відносно ОСОБА_7 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Ніжин, Чернігівської області, українки, громадянки України, розлученої, маючої на утриманні 1 малолітню та 2 неповнолітніх дітей, із вищою освітою, непрацюючої, проживаючої та зареєстрованої за адресою : АДРЕСА_1 , раніше несудимої, обвинуваченої за ч.1 ст.115 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_7 органом досудового розслідування обвинувачується в тому, що 05 травня 2017 року , близько 21 години, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходилася разом із ОСОБА_10 , за місцем його проживання, за адресою: АДРЕСА_2 . В цей час, між ними виникла сварка, яка переросла в бійку, під час якої ОСОБА_7 , маючи на меті заподіяння смерті ОСОБА_10 , з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння смерті потерпілому та бажаючи їх настання, скляним графином завдала ОСОБА_10 один удар в область лобної ділянки голови, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритої внутрішньо-черепної травми: підшкірних крововиливів лоба і лобно-скроневої області голови справа, масивним крововиливом в підлегкі м`які тканини голови, травматичного субарахноїдального крововиливу лобних часток обох півкуль мозку з поодинокими дрібними крововиливами в кору мозку, травматичного набряк головного мозку.
У подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заподіяння смерті ОСОБА_10 , ОСОБА_7 накинула відрізок мотузки на шию потерпілого, який в цей час знаходився в горизонтальному положенні на підлозі кімнати, здавила та зав`язала на вузол на шиї.
Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_10 згідно висновку судово-медичної експертизи, стала закрита черепно-мозкова травма з травматичним субарахноїдальним крововиливом і набряком головного мозку.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 передбачене ч.1 ст.115 КК України, а саме вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті.
В судовому засіданні ОСОБА_11 вину у вчиненні даного кримінального правопорушення не визнала та пояснила наступне. З березня 2017 року разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_12 проживали у будинку ОСОБА_13 за адресою АДРЕСА_2 . 05 травня 2017 року вони на протязі дня вживали спиртні напої та лягли спати близько 08 години вечора. ОСОБА_14 заснув відразу , а вона просто лежала на ліжку, коли почула, як її з кухні гукав ОСОБА_15 та просив їсти. Вона вийшла на кухню, де побачила ОСОБА_16 , який сидів на стільці. Проходячи повз нього, вона зачепилася за його ногу та впала на підлогу. Але ОСОБА_15 замість того щоб допомогти їй встати , підійшов до неї та навалився всим тілом, почав задерати з нею нічну білизну та знімати із себе одяг, намагаючись вступити з нею в статеві відносини. Вона почала голосно кричати та гукати ОСОБА_17 . ОСОБА_15 намагався її поцілувати, але вона не давалася та вкусила його за нижню губу. На її крики проснувся ОСОБА_14 , який вийшов із кімнати . Із серванта взяв пусту пляшку та вдарив нею ОСОБА_16 , але куди саме вона не бачила, оскільки лице було закрито тілом ОСОБА_13 і вона лише почула як розлетілися осколки . ОСОБА_15 від удару впав на праву від неї сторону, а вона схопилася та побігла до своєї кімнати. Коли через кільки хвилин виглянула із кімнати, бачила, як ОСОБА_14 намагався засунути палку ОСОБА_18 в задній прохід, але чи зробив він це, вона точно не бачила. Крім того чула, що ОСОБА_15 вказував, що поскаржиться до поліції, що дуже обурило ОСОБА_19 і він почав його бити по голові, а ОСОБА_20 просив цього не робити. Також вона бачила, як ОСОБА_14 взяв кусок мотузки, довжиною близько метра, яка лежала на стільці, зав`язав її на шиї ОСОБА_13 та потягнув на себе. Вона злякалася, що ОСОБА_21 задушить ОСОБА_16 та почала кричати його відпустити. ОСОБА_14 відпустив мотузку та залишив ОСОБА_16 лежати на кухні. ОСОБА_7 залишила будинок близько 21 години 40 хв. та пішла по пиво. Повернувшись до будинку близько 4 години ранку, вона побачила, що ОСОБА_15 так і лежав на підлозі. Лице було опухше та мало синюватий колір, із рота потекла піна. Мотузка була впритик до шиї. Тіло було холодне, пульсу не було. Вона почала будити ОСОБА_19 , але він не повірив її словам та коли саме впевнився у смерті ОСОБА_13 почав кричати, що за скоєне йому дадуть по довічну міру покарання, а він не хоче в місця позбавлення волі. Вказуючи на ті обставини, що у неї троє дітей та ОСОБА_15 її домагався, запропонував їй повідомити в поліції, що ОСОБА_15 намагався її зґвалтувати, а вона захищалася та вдарила його пляшкою. Крім того ОСОБА_14 пропонував і інші варіанти приховати даний злочин, такий як повісити ОСОБА_16 , розчленити його тіло та вивезти по частинам з будинку чи підпалити будинок із тілом.
Але вони так і не вирішили, що робити із трупом, оскільки до них постукав сусід . Вона повідомила, щоб той кілька хвилин зачекав на вулиці, бо вона роздягнена. ОСОБА_14 тим часом перетіг тіло ОСОБА_13 у кладовку , а вона витерла кров, яка набігла із тіла ОСОБА_22 . Сусід заходив до будинку, вони розмовляли, вживали спиртні напої, він цікавився, куди подівся ОСОБА_15 , але вони повідомили, що він вдівся в хустку та юбку та поїхав до ОСОБА_23 чи до тітки, вони точно не знають.
Після того, як сусід пішов додому, вони вирішили вночі витягнути тіло до літньої кухні і засипати землею. В ніч із 6 на 7 травня вони разом із ОСОБА_12 положили труп ОСОБА_24 на одіяло, зав`язали під руками та перетягнути удвох до літньої кухні, де кинули до погреба, а зранку ОСОБА_14 засипав тіло сміттям та землею.
Після цієї події, вона стала боятися ОСОБА_17 . Крім того, ОСОБА_14 неодноразова вказував, що якщо поліції повідомити, що вони вчинили злочин удвох, їх засудять до довічного позбавлення волі.
Перебуваючи під постійним страхом, вона не змогла мовчати та в телефонному режимі повідомила працівників поліції про труп ОСОБА_22 . В той же час, вона любила ОСОБА_19 та вирішила взяти всю вину за скоєне на себе. Однак після того, як ОСОБА_14 заперечив свою причетність до скоєного, вона вирішила розповісти ті обставини , які відбувалися в дійсності. При цьому ОСОБА_7 вказала, що ніяких тілесних ушкоджень ОСОБА_18 вона не заподіювала. Єдине, що вона зробила, то це допомагала ОСОБА_25 дотягнути тіло до погреба. Мотузку, якою душив ОСОБА_14 ОСОБА_16 , вона наступного дня спалила у плиті, коли готувала їсти. Про обставини вчиненого злочину вона нікому не розповідала.
Вислухавши покази обвинуваченої, потерпілої, свідків, дослідивши надані докази сторонами кримінального провадження, суд оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (частина 1 статті 94 КПК).
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому КПК порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (частина 1 статті 84 КПК).
Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, сформульовані законодавцем у частині 1 статті 91 КПК. Згідно з частиною 2 цієї статті, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
На підставі результатів оцінки одних і тих же доказів (їхньої сукупності) щодо однієї і тієї ж події може бути зроблено висновок про наявність тих чи інших її обставин або, взагалі, про відсутність події.
Органи досудового розслідування вину ОСОБА_7 обґрунтовують показами потерпілої ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 ,протоколами огляду місця події, протоколом слідчого експерименту, протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо контроль особи, висновками судово-медичної та судово-психіатричної експертиз.
Оцінюючи дані докази з точки зору їх допустимості, суд приходить до наступного висновку:
Згідно з частиною першою статті 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (частина друга статті 84 КПК).
Так, допитана в судовому засіданні ОСОБА_9 пояснила, що загиблий ОСОБА_10 доводиться їй двоюрідним братом. Дійсно, був хворою людиною та вів специфічний спосіб життя. Певний час перебував у місцях позбавлення волі. Вона неодноразово бачила його у місті у жіночому одязі, де він займався бродяжництвом . Її батьки годували ОСОБА_10 , але йому хотілося грошей. Зі слів сусідів, їй відомо, що останнім часом разом з ним у будинку стала проживати якась пара. 13 травня 2017 року про вбивство ОСОБА_20 повідомили сусіди та просили приїхати за адресою його проживання, оскільки його тіло знайшли у погребі времянки. Особисто вона не має ніяких претензій до обвинуваченої.
Показами свідка ОСОБА_27 , який в судовому засіданні пояснив, що раніше зустрічався із ОСОБА_29 . На початку травня 2017 року зустрівся із ОСОБА_30 біля одного із кафе м.Ніжин, де вони вживали спиртні напої, розмовляли. Проте, що ОСОБА_31 вчинила вбивство, вона нічого не говорила.
Оцінивши дані покази суд приходить до висновку, що вони ніяким чином не підтверджують вину ОСОБА_7 у вчиненні вбивства ОСОБА_10 .
Крім того, як на доказ вини обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні вказаного злочину прокурор посилається на покази свідка ОСОБА_19 , який був допитаний під час досудового розслідування в порядку ст.225 КПК України та в судовому засіданні.
Оцінюючи даний доказ з підстав його допустимості суд в виходить з такого.
Принцип безпосередності дослідження показань, речей і документів є однією із загальних засад кримінального провадження. Зміст цього принципу розкрито в статті 23 КПК, згідно з якою: ОСОБА_32 досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених КПК. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених КПК.
Сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.
Один із аспектів цього принципу відображено в частині 4 статті 95 КПК, у якій зазначено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК.
В той же час, як було встановлено в судовому засіданні обвинувачена та її захисник не були присутні під час допиту свідка ОСОБА_19 в суді 15 травня 2017 року в межах ст.225 КПК України, а відтак ОСОБА_7 була позбавлена можливості заперечувати показання свідка обвинувачення і допитати його під час надання останнім своїх показань, або пізніше, що є грубим порушенням п 1 і 3 «d» статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», які вимагають надання обвинуваченому такої можливості.
За таких обставин суд не може визнати даний доказ допустимим, так як отриманий з порушенням КПК .
В той же час, під час допиту в судовому засіданні в залі суду м.Прилуки ОСОБА_26 показав, що проживав із ОСОБА_7 у будинку ОСОБА_13 з кінця квітня 2017 року. 5 травня 2017 року працівники поліції привели ОСОБА_16 до будинку , де завівши в середину проводили з ним розмову, під час якої двічі просили його вийти з будинку та з криків ОСОБА_10 він зрозумів, що останні його били. Вподальшому він пішов за спиртним, яке вжив разом із ОСОБА_7 , яка знаходилася на пустирі, а потім прийшли додому, де ОСОБА_31 залишилася, а він знову пішов за спиртним. Коли повернувся через годину-півтори, побачив, що на полу у кухні лежав ОСОБА_24 із приспущеними штанами. Поцікавившись у ОСОБА_7 , що сталося, остання повідомила, що ОСОБА_20 до неї приставав, домагався статевої близькості та вдарив її палкою по спині, на що вона вдарила його пляшкою по голові та придавила вірьовкою за шию, зґвалтувала у задній прохід. Він не придав значення тим подіям та знову пішов вживати спиртні напої із ОСОБА_33 , а потім пішов спати, оскільки був дуже п`яний. На наявність чи відсутність на шиї мотузки не звертав уваги, оскільки був п`яний. Вказану мотузку виявив наступного ранку, яку перерізав за допомогою кухонного ножа та кинув до грубки. Тіло пролежало на кухні добу. Коли 06 травня він повернувся зі спиртним побачив, що ОСОБА_33 намагалася витягнути труп із будинку та знаходилася на порозі. Від взяв труп попереду себе та переніс його до літньої кухні , де заніс за погрібну яму та залишив його там. Хто вкидав тіло ОСОБА_13 в яму та присипав землею та сміттям йому невідомо. Свідок вказав на ті обставини, що дійсно ОСОБА_34 неодноразово скаржилася , що ОСОБА_24 до неї пристає, на що намагався з ним поговорити та морально тиснути, а потім брав резиновий шланг та бив його по задній частині тіла, а саме по сідниці.
Також ОСОБА_26 зазначив, що дійсно неодноразово після загибелі ОСОБА_10 говорив ОСОБА_7 що його також посадять, як співучасника даного злочину , але ОСОБА_7 його запевняла, що вона все візьме на себе, так як саме вона скоїла даний злочин і буде нести відповідальність сама.
Оцінюючи покази даного свідка в сукупності з іншими доказами по справі, суд вважає за необхідне критично віднестися до них з точки зору доказової бази, яку вони містять.
Так, ОСОБА_26 , протягом усього часу його допиту давав неоднозначні відповіді на поставлені судом та учасниками кримінального провадження запитання щодо обставин смерті ОСОБА_13 , при наявності одного запитання давав різні варіанти відповідей, що стосується події, яка відбувалася 5 травня 2017 року, зміну своїх показів пояснював перебуванням ним у стані алкогольного сп`яніння 5 травня 2017 року, віддаленістю у часі подій та його допиту, боязні нести кримінальну відповідальність за події, які відбулися. При цьому вказував, що саме покази, які він дає зараз у суді є правдивими, хоча вони також не є конкретизованими та однозначними, а тому не можуть бути оцінені судом як правдиві та достовірні оскільки суперечать показам обвинуваченої та свідка ОСОБА_35 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 пояснив, що періодично , але не часто заходив до господарства ОСОБА_10 , де вживав з ним спиртні напої. Пригадати події, які відбувалися 5 травня 2017 року не зміг, але підтвердив ті обставини, що заходив до вказаного господарства, коли коли ОСОБА_13 не було вдома. ОСОБА_14 та ОСОБА_33 повідомили йому, що останній поїхав до тітки чи то у ОСОБА_36 , оскільки займався бродяжництвом. Вони втрьох вжили спиртні напої, а потім він пішов у справах. Трупу ОСОБА_13 у кухні не бачив, незвичного чи зміни обстановки також не помітив. Про обставини загибелі сусіда дізнався від працівників поліції .
Оцінивши дані покази в сукупності з іншими доказами суд вважає, що такі фактично підтверджують покази обвинуваченої та спростовують покази свідка ОСОБА_26 .
Згідно протоколу огляду місця події від 13.05.2017 року (а.с.78) , під час огляду домогосподарства за адресою АДРЕСА_2 , у погребі, під присипаним сміттям та одягом , в напівсидячому положенні виявлено загорнутий у ковдру труп господаря будинку.
Протоколом огляду місця події від 13.05.2017 року (а.с.3), було зафіксовано огляд трупа ОСОБА_10 , який був у одягнутому вигляді, з численними тілесними ушкодженнями , набряками, синцями .
Оцінюючи дані докази з точки зору їх допустимості, суд приходить до наступного висновку:
Відповідно до вимог частини другої статті 99 КПК матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону «Про оперативно-розшукову діяльність» за умови відповідності вимогам цієї статті, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.
Вказані процесуальні дії проводилися на підставі ухвали слідчого судді від 15 травня 2017 року ( а.с. 91) , тому суд вважає за необхідне визнати їх допустимими доказами.
Висновком експерта за результатами проведеної судово-медичної експертизи № 123 від 13.05.2017 року доводиться, що при експертизі трупа ОСОБА_10 виявлено закриту внутрішньочерепну травму: підшкірні крововиливи лоба і лобно-скроневої області голови справа з масивним крововиливом в підлеглі м`які тканини голови; травматичний субарахноїдальний крововилив лобних часток обох півкуль мозку з поодинокими дрібними крововиливами в кору мозку, травматичний набряк головного мозку. Дані ушкодження спричинені за життя дією тупого (тупих) предмету предметів) за механізмом удару і мають ознаки тілесних ушкоджень тяжкого ступеню тяжкості за ознакою небезпеки для життя.
На лівій боковій поверхні шиї трупа ОСОБА_10 виявлене ушкодження у вигляді смуги втиснення шкіри внаслідок дії предмета довгастої форми (в тому числі могло бути від дії мотузки); достеменно встановити прижиттєвий чи посмертний характер його утворення не представляється можливим у зв`язку з вираженими гнилісними змінами м`яких тканин шиї. Ушкодження на правій поверхні шиї у вигляді поверхневої шкірної рани спричинено дією предмету з гострим краєм, відсутність крововиливів в області даної рани свідчить про відсутність ознак прижиттєвості.
Виявити індивідуальні конструктивні особливості знаряддя, якими спричинені тілесні ушкодження постраждалому ОСОБА_10 , в ушкодженнях на гнилісно зміненій шкірі немає можливості.
Визначити послідовність нанесення тілесних ушкоджень, на трупі ОСОБА_10 - немає можливості через відсутність судово-медичних даних.
Ушкодження в області голови, виявлені на трупі ОСОБА_10 виникли не менш ніж від однієї травматичної дії.
В момент спричинення ушкоджень постраждалий ОСОБА_10 міг бути як у вертикальному, так і горизонтальному і близькому до нього положеннях. В момент спричинення ушкоджень в область голови постраждалий, ймовірніше за все, був звернений обличчям до нападника.
Тілесних ушкоджень, характерних для самозсхисту на трупі ОСОБА_10 не виявлено.
Враховуючи характер і морфологію ушкоджень в області голови ОСОБА_10 постраждалий був здатний деякий час здійснювати самостійно активні дії; при таких ушкодженнях голови, як у Федорини, смерть настає не відразу, а через якийсь невеликий проміжок часу, який обчислюється десятками хвилин, годинами.
При судово-токсикологічному дослідженні м`язу, взятої від трупа ОСОБА_10 етанол не виявлений (висновок експерта № 1031 від 19-22.05.2017 року). Тобто на момент смерті він не був в стані алкогольного сп`яніння.
Враховуючи, що така черепно-мозкова травма, яка виявлена у постраждалого, звичайно супроводжується втратою свідомості, тому постраждалий після одержання наступних ушкоджень не відчував особливо сильний фізичний біль.
Враховуючи характер морфологічних змін виявлених тілесних ушкоджень на гнилісно зміненому трупі ОСОБА_10 при секційному і гістологічному дослідженні, і враховуючи матеріали справа експерт вважає, що смерть ОСОБА_10 могла наступити від закритої внутрішньочерепної травми з травматичним сударахноїдальним крововиливом і набряком головного мозку. За умови відсутності інших ушкоджень, виявлених в області шиї, сприятливий вихід для життя не виключається при наданні своєчасної медичної допомоги.
Враховуючи характер морфологічних проявів гниття та трупі, експерт вважає, що смерть настала не менш ніж за 5-7 діб до моменту дослідження трупу і може відповідати 05.05.2017 року.
Ушкодження виявлені в лівій боковій поверхні шиї могли виникнути при стисканні шиї мотузкою, достеменно встановити прижиттєвий чи посмертний характер тілесного ушкодження виявленого на лівій доковій поверхні шиї трупа ОСОБА_10 встановити не вдалося через різко виражені гнильні зміни.
Обставини, зазначені у висновку підтвердила допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_37 яка вказала, що окрім зазначених у висновку тілесних ушкоджень під час проведення експертизи нею виявлено не було. Це стосується і пошкодження заднього проходу, про які вказувала ОСОБА_7 та свідок ОСОБА_26 . Ушкодження на правій поверхні ділянці шиї у вигляді поверхневої шкірної рани спричинено дією предмету з гострим краєм, яким можуть бути манікюрні ножиці, і менш вірогідно ніж.
Вказані докази отримані з дотриманням вимог ст.86 КПК України та визнаються допустими.
Протоколом огляду місця події від 14.05.2017 року, відповідно до якого повторно було проведено огляд господарства за адресою АДРЕСА_2 , під час якого було виявлено та вилучено уламки скла від розбитого графина (а.с.86-87).
Протоколом огляду місця події від 10.08.2017 року (а.с.157-159) відповідно до якого було проведено огляд місця події, а саме будинку АДРЕСА_2 , під час якого було виявлено проведення ремонтних робіт у будинку та суттєвого порушення обстановки всередині у зв`язку із ремонтом. Під час огляду було виявлено та вилучено металеву лопату із дерев`яним держаком
Огляд будинку ІНФОРМАЦІЯ_2 проводився на підставі письмової заяви-згоди ОСОБА_38 - племінника загиблого ОСОБА_10 (а.с.88) та ОСОБА_9 (а.с.190) .Огляд будинку 10.08.2017 року – за згодою ОСОБА_9 , про що зазначено у самому протоколі. В той же час в судовому засіданні не було надано доказів того, що вказані особи є власниками чи володільцями даного житла. При наявності згоди на проникнення до житла особи, яка володіє цим житлом, згідно з частиною 3 ст.123 КПК України не звільняє прокурора, слідчого від обов`язку звернутися із клопотанням про проведення огляду чи обшуку до слідчого судді. В той же час, таких звернень до суду не малося і ухвал не виносилося, а тому вказані докази є недопустимими.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 14.05.2017 року (а.с.125-128) відповідно до якого ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_2 , розповідала та показувала як наносила тілесні ушкодження пляшкою потерпілому , як здавлювала йому шию мотузкою. А вподальшому перетягнула його тіло з будинку до погрібної ями та вкинула його головою донизу.
Зазначені під час відтворення покази обвинуваченою суперечить іншим зібраним по справі доказам, а саме протоколом огляду місця події, під час якого було виявлено труп ОСОБА_10 , який знаходився у напівсидячому стані, головою до верху.
Вказана процесуальна дія , за твердженням прокурора проводилася за згодою ОСОБА_9 . В той же час, така згода стороною обвинувачення надана не була, як і не були надані докази того, що саме ОСОБА_9 є власником чи володільцем даного будинку. При цьому також відсутня ухвала слідчого судді, що є порушенням вимог ст. 240 КПК України, а відтак вказаний доказ є недопустимий.
Частиною другою статті 1 КПК встановлено, що кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12рп/2011 від 20 жовтня 2011 року (справа № 1?31/2011) положення статті 62 Конституції України спрямовані на забезпечення прав і свобод людини і громадянина, а саме: обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних у результаті оперативно ? розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України № 2135?XII від 18 лютого 1992 року «Про оперативно-розшукову діяльність» , особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності.
У вказаному рішенні Конституційного Суду України, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально? процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина у кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
Оперативно-розшукова діяльність в Україні регулюється, зокрема, Законом № 2135?XII, який є складовою кримінального процесуального законодавства.
Водночас, відповідно до положень частини третьої статті 9 КПК, закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.
Статтею 8 Закону № 2135?XII встановлено права підрозділів, які крім іншого, здійснюють оперативно-розшукову діяльність.
Підставами для проведення оперативно?розшукової діяльності, відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 6 Закону № 2135?XII, є наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно?розшукових заходів і засобів, про: злочини, що готуються; осіб, що готують вчинення злочину. Інформація про те, що особа вчиняє або вже вчинила злочин, може бути перевірена лише шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій після внесення відомостей до ЄРДР, тобто в межах кримінального провадження.
Як на доказ вчинення даного злочину саме ОСОБА_7 , сторона обвинувачення посилається на протокол про результат проведення негласної слідчої (розшукової ) дії - аудіоконтоль особи, складеного 23.06.2017 року, що проводилася на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Чернігівської області від 15.05.2017 року, відповідно до якого, ОСОБА_7 перебуваючи у камері ІТТ, спілкуючись із співкамерницями розповідає, яким чином вбила ОСОБА_10 , а саме: спочатку вдарила пляшкою, а потім задушила мотузкою.
Оцінюючи даний доказ з підстав його допустимості, суд вважає за необхідне зазначити наступне:
Як було встановлено в судовому засіданні, аудіоконтроль ОСОБА_7 здійснювався лише 15.05.2017 року. Досліджений в судовому засіданні аудіодиск із записом розмов ОСОБА_7 не відповідає роздруківці, яка зазначена у протоколі від 23.06.2017 року. На звукозапису відсутні покази ОСОБА_7 щодо обставин нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 . Запис щодо часу фіксації розмови у протоколі не відповідає часу запису на аудіодиску.
Відповідно до ухвали Апеляційного суду від 15 травня 2017 року, надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій із застосуванням технічних засобів, а саме аудіо- відеоконтролю особи в умовах ІТТ №3 м.Ніжин ГУНП в Чернігівській області у відношенні громадянки ОСОБА_7 , терміном 10 діб, з моменту винесення ухвали, до 25.05.2017 року.
Відповідно до ст.252 КПК України , протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками, не пізніше ніж через 24 години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору.
Як вбачається із протоколу про результати проведення незгасних слідчих (розшукових) дій (а.с. 136,-136) аудіоконтроль за ОСОБА_7 вівся з 00 годин 19 хвилин 15 травня 2017 року та закінчився о 20 годині 15 хвилин того ж 15 травня 2017 року. Сам же протокол складено 23 червня 2017 року та не містить інформації щодо технічних засобів, за допомогою яких здійснювалося фіксування оперативно-розшукових заходів.
Допитаний в судовому засіданні працівник поліції, який складав даний протокол – ОСОБА_39 пояснити таку розбіжність не зміг. При цьому вказував, що протокол складав за результатами прослуховування апаратури, на яку здійснювався відповідний запис. Але вказати, що це за апаратура не зміг, пославшись та таємницю. При цьому не зміг пояснити, чому протокол було складено лише 23.06.2017 року та чому на звукозаписі відсутні покази ОСОБА_7 , де вона розповідає про обставини вбивства ОСОБА_10 .
Таким чином суд вважає, що вказаний протокол складений з порушенням вимог ст.252 КПК України, а відтак є недопустимим доказом .
Ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 06.07.2017 року надано дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, а саме про отримання інформації від мобільного оператора «Київстар», по номеру, яким користувалася ОСОБА_7 .
Відповідно до довідки-аналізу роздруківки з`єднань вбачається, що 13.05.2017 року 0 17 год.41 хв. із вказаного номеру телефону було здійснено дзвінок на службу 102, що підтверджує покази обвинуваченої ОСОБА_7 про повідомлення правоохоронних органів про виявлений труп ОСОБА_10 за місцем його мешкання.
Вказані докази здобуті з дотриманням вимог ст.163 КПК України, тому суд вважає за необхідне визнати їх допустимими доказами.
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №355 та 356 від 30.05.2017 року у ОСОБА_7 , на час кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється, мав місце органічний розлад особистості який не позбавляв її здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом вона може вірно сприймати обставини, які мають значення для справи, та давати про них правильні показання, їй не показане застосування примусових заходів медичного характеру. ОСОБА_7 психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю, опіоїдів, канабіоїдів, амфетаміну з синдромом залежності не страждає, наркологічне лікування їй не показане (а.с. 176-179, 181-184). В той же час, вказані докази свідчить лише про психічний стан обвинуваченої ОСОБА_7 , та ніяким чином не підтверджують чи спростовують її вину у пред`явленому обвинуваченні. Окрім того суд вважає за необхідне зазначити, що під час проведення такої експертизи обвинувачена заперечувала свою участь у вчиненні даного правопорушення та вказувала на вчинення такого її знайомим ОСОБА_40 , який попросив її взяти вину на себе. Вподальшому обвинувачена своїх показів не змінювала та повністю підтвердила в судовому засіданні.
В своїй сукупності, вище зазначені докази підтверджують, що за адресою : АДРЕСА_2 було виявлено труп ОСОБА_10 , але жоден з вище зазначених доказів не доводить причетність ОСОБА_7 до інкримінованого їй діяння.
Інших доказів на причетність її до вище зазначеного та інкримінованого їй діяння стороною обвинувачення не надано.
Згідно зі ст. 62 Конституції України та ст.17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь. Ніхто не зобов`язаний доводити свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Згідно ст.7 КПК України, загальними засадами кримінального провадження крім інших є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Відповідно до ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. У разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим, ухвалюється виправдовувальний вирок.
Отже, з урахуванням викладеного вище, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження в ході судового розгляду, керуючись законом, оцінивши кожний доказ наданий як стороною обвинувачення так і стороною захисту з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що пред`явлене ОСОБА_7 обвинувачення за ч.1 ст.115 КК України не знайшло свого підтвердження, оскільки достатніх та допустимих доказів її участі у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення органом досудового розслідування не здобуто, стороною обвинувачення не надано, а судом не встановлено.
В такому разі, суд вважає за необхідне, в силу презумпції невинуватості, закріпленої у ст.62 Конституції України виправдати ОСОБА_7 за ч.1 ст.115 КК України.
За таких обставин, суд оцінюючи докази з точки зору достатності приходить до висновку, що доказів на які посилається обвинувачення недостатньо для доведення, «поза розумним сумнівом», причетності ОСОБА_7 до вбивства ОСОБА_10 05 травня 2017 року за адресою АДРЕСА_2 та приходить до висновку про її виправдання.
Відповідно до вимог ст.377 КПК України ОСОБА_7 має бути звільнена з під варти в залі судового засідання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.
Питання про речові докази по справі, повинно бути вирішено за правилами ст.100 КПК України.
Що стосується витрат, пов`язаних з проведенням експертиз в розмірі 790 грн.96 коп. , такі мають бути віднесені на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд
УХВАЛИВ :
ОСОБА_7 визнати невинуватою у пред`явленому їй обвинуваченні за ч.1 ст.115 КК України та виправдати за недоведеністю її винуватості в цьому обвинуваченні на підстві п.2 ч.1 ст.373 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 – скасувати та звільнити її з-під варти негайно в залі суду.
Арешт, накладений на мобільний телефон марки «Нокія» моделі Х2, паперову коробку з фарбою, для волосся, 2 косметичних дзеркала, 6 жіночих помад, три жіночі лаки, манікюрні ножиці, ножиці канцелярські, зарядний пристрій для телефону, манікюрна пилочка для нігтів, два олівці для губ, один олівець для очей, три туші для вій, два тональні креми, кісточку, два косметичних креми, дві розчіски для волосся,резинку для волосся, тюбік мазі «Троксевазин», бинт медичний, пенал дитячий, пакет портвейну «Приморський» об`ємом 1 л., пакет кетчупу «Торчин» гаманець чорного кольору з копійками , сумку жіночу білого кольору, куртку баклажанового кольору, светр бузкового кольору, кросівки синього кольору,мотузку, уламки скла, палицю, одяг ОСОБА_10 , ковдру- скасувати.
Речові докази: мотузку, уламки скла, палицю, одяг ОСОБА_10 та ковдру, що знаходяться в камері схову речових доказів Ніжинського ВП ГУНП – знищити, диски із відеозаписами проведеного слідчого експерименту та аудіозаписами незгасної (розшукової) слідчої дії, допиту свідка ОСОБА_26 , інформацію, яка містить охоронювану законом таємницю щодо телефонних дзвінків із телефону ОСОБА_7 - залишити в матеріалах кримінального провадження, особисті речі, косметичні та медичні засоби, що знаходяться в камері схову Ніжинського ВП ГУНП – повернути ОСОБА_7 .
Витрати, пов`язані з проведенням експертиз в розмірі 790 грн.96 коп. віднести на рахунок держави.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд протягом 30 діб з моменту проголошення .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити прокурору, ОСОБА_7 та її захиснику, потерпілій направити по пошті.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3