У Х В А Л А
30 січня 2018 року
м. Київ
Справа № 9901/22/17
Провадження № 11-64сап18
Суддя Великої Палати Верховного СудуПрокопенко О.Б.,перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 2 січня 2018 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Вищої ради правосуддя та Президента України Порошенка П.О. про скасування рішення та указу,
ВСТАНОВИВ:
17 січня 2018 року ОСОБА_3 подав до Великої Палати Верховного Суду через Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 2 січня 2018 року про відмову у відкритті провадження у справі.
Статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) визначено форму та зміст апеляційної скарги, відповідно до вимог якої:
1. Апеляційна скарга подається у письмовій формі.
2. В апеляційній скарзі зазначаються:
1) найменування суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга;
2) найменування суду першої інстанції, який ухвалив рішення, номер справи та дата ухвалення рішення;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;
4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
5) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції;
6) обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права;
7) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо;
8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;
9) перелік матеріалів, що додаються.
3. Апеляційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участі. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
4. Якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані.
5. До апеляційної скарги додаються:
1) документ про сплату судового збору;
2) копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи;
3) копії доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи;
4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
6. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Заява ОСОБА_3 не відповідає зазначеним вимогам, оскільки на порушення пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС він не додав документ про сплату судового збору.
Водночас ОСОБА_3 заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, на обґрунтування якого послався на те, що є пенсіонером та не знає відповідних реквізитів для перерахування судового збору.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У частині другій статті 132 КАС передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI«Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Разом з тим ОСОБА_3 не надав доказів, що підтверджують майновий стан та наявність указаних у частині першій статті 8 Закону № 3674-VIумов, за яких можливо було б відстрочити сплату судового збору.
За таких обставин клопотання ОСОБА_3 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі задоволенню не підлягає.
На підставі підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VIза подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України від 7 грудня 2017 року № 2246-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 1 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762 грн.
З огляду на наведені вище норми законодавства за подання апеляційної скарги на ухвалу суду скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі 1762 грн.
Частиною другою статті 298 КАС передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 КАС, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки скаржник, який оскаржує ухвалу суду в апеляційному порядку, не сплатив судовий збір, подана апеляційна скарга на підставі частини першої статті 169 КАС підлягає залишенню без руху.
На усунення недоліків апеляційної скарги позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1762 грн за такими реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, код отримувача (ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) - 820019, рахунок отримувача - 31213207700007, код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір» (Верховний Суд, 055)», призначення платежу - 101; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України; судовий збір, за позовом (ПІБ позивача), Верховний Суд.
Ураховуючи викладене та керуючись статтею 296, частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Великої Палати Верховного Суду
УХВАЛИВ:
Відмовити ОСОБА_3в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 про перегляд ухвали Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 2 січня 2018 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Вищої ради правосуддя таПрезидента України Порошенка П.О. про скасування рішення та указу залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк її буде повернуто позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Великої Палати
Верховного Суду О.Б. Прокопенко