ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 71167384

Озвучення тимчасово недоступне

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2017

Справа №910/16276/17

За позовом: приватного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль"

до: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про: визнання договору укладеним

Суддя: Шкурдова Л.М.

Представники:

від позивача: Крамаренко Г.М. - представник за довіреністю

від відповідача: Литвин П.В. - представник за довіреності

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом приватного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" до публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання договору укладеним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2017р. порушено провадження у справі №910/16276/17.

В позовній заяві позивач просить суд визнати укладеним з моменту початку фактичного постачання ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» приватному акціонерному товариству «Дніпровська теплоцентраль» Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" в редакції споживача та відповідно до Типового договору, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2501; зобов'язати відповідача надати приватному акціонерному товариству «Дніпровська теплоцентраль» підписану уповноваженою особою письмову форму Договору постачання природного газу "останньої надії" в редакції споживача та відповідно до Типового договору, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2501; зобов'язати відповідача здійснити документальне оформлення господарських операцій по поставці природного газу за Договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" в редакції споживача та відповідно до Типового договору, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015р. № 2501.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідача, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.12.2015 №1307-р, визначено постачальником "останньої надії". Позивач 30.11.2016 направив відповідачу заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", однак відповідачем вказана заява-приєднання була повернена у зв'язку з відсутністю юридичних підстав для здійснення постачання природного газу на умовах типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", зазначив, що укладення договору-приєднання не можливе через наявність непогашеної заборгованості. Враховуючи наведене, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач проти позову заперечував, вказуючи про відсутність передбачених приписами пункту 3 Розділу V Правил постачання природного газу критерій, за наявності яких закон покладає обов'язок на відповідача укласти з позивачем договір «останньої надії».

В судовому засіданні 28.11.2017р. позивач зазначив, що постачання природного газу відповідачу має здійснюватися у порядку, визначеному правилами для постачальника "останньої надії" на 4 кв. 2016 року.

В судовому засіданні 28.11.2017 року оголошувалася перерва.

У судовому засіданні 12.12.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Основним видом діяльності ПрАТ «Дніпровська теплоелектроцентраль» є комбіноване виробництво електричної та теплової енергії (когенерація) - спосіб одночасного виробництва електричної та теплової енергії в межах одного технологічного процесу у результаті спалення палива.

В вересні 2016 року розпочалась кампанія по укладанню договорів постачання природного газу на опалювальний сезон 2016-2017 року.

Між позивачем та відповідачем були підписані договори №4739/1617-РО-3 від 30.09.2016 постачання природного газу для використання споживачем газу виключно для виробництва теплової енергії для релігійних організацій; №1812/1617-БО-3 від 27.10.2016 постачання природного газу для використання споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення постачання гарячої води бюджетним установам/організаціям та іншим споживачам; №1811/1617-ТЕ-3 від 25.10.2016 постачання природного газу для використання споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення і постачання гарячої води населенню.

Договір постачання природного газу у 2016-2017 році для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ) відповідач не підписав. Листом № 26-8779/1.2-16 від 08.12.2016 року повідомив, що питання укладення цього договору розглядатиметься після ліквідації заборгованості за природний газ.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснював постачання природного газу для вироблення позивачем теплової енергії для окремих визначених законодавством категорій споживачів в межах договорів №4739/1617-РО-3 від 30.09.2016р. (постачання природного газу для використання споживачем виключно для виробництва теплової енергії для релігійних організацій), №1812/1617-БО-3 від 27.10.2016р. (постачання природного газу для використання споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення постачання гарячої води бюджетним установам/організаціям та іншим споживачам); №1811/1617-ТЕ-3 від 25.10.2016р. (постачання природного газу для використання споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення постачання гарячої води населенню).

Укладений сторонами договір, яким передбачалося постачання природного газу для власних потреб (на виробництво електричної енергії), припинив дію з 01.01.2016, листом №26-8779/1.2-16 від 08.12.2016 року відповідач повідомив, що питання укладення цього договору розглядатиметься після ліквідації заборгованості за природний газ, в зв'язку з чим відповідач відмовився укладати з позивачем договір з огляду на недотримання позивачем порядку розрахунку за поставлений газ та наявності заборгованості позивача перед відповідачем за поставлений газ.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2015 №1307-р Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" строком на три роки як переможця конкурсу.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2501, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1387/27832 затверджено Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" та постановлено, що суб'єкти господарювання, визначені Кабінетом Міністрів України як постачальники, які не мають права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу (постачальники "останньої надії"), оформлюють свої договірні відносини зі споживачами на підставі Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії".

Відповідно до п.6 розділу 5 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила постачання) для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" споживач має заповнити заяву-приєднання, розміщену на сайті постачальника "останньої надії", за формою відповідного додатка до типового договору та надіслати її постачальнику "останньої надії" у спосіб, визначений на сайті постачальника "останньої надії".

В якості Додатку-2 до Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", вказаною постановою затверджено форму заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" (для споживача, що не є побутовим), відповідно до умов якого Підтвердженням (акцептуванням) приєднання Споживача до умов Договору є підписаний Споживачем та повернутий на адресу Постачальника один екземпляр цієї заяви-приєднання та/або сплачений рахунок (квитанція) Постачальника, який (яка) надавався (надавалася) одночасно чи після вручення заяви-приєднання. З моменту акцептування цієї заяви-приєднання Споживач та Постачальник набувають всіх прав та обов'язків за Договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору та чинним законодавством України.

Тобто відповідно до умов вказаної заяви-приєднання, вона є підставою акцептування споживачем умов типового договору, з моменту якого сторони (постачальник та споживач) набувають взаємних прав та обов'язків.

На офіційному сайті Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" зазначено, що заява-приєднання, передбачена пунктом 6 розділу V Правил постачання природного газу, заповнюється споживачем та надсилається поштою на адресу компанії.

Позивач направив відповідачу заяву-приєднання від 30.11.2016 року разом із супровідним листом №2246/10 щодо постачання газу постачальником "останньої надії", період постачання газу вказаний 4 кв. 2016 року.

Відповідачем листом від 08.12.2016 року №26-8779/1.2-16 повідомлено про відмову в укладенні договору з постачальником "останньої надії".

Позивач повторно направив відповідачу заяву-приєднання від 06.02.2017 року разом із супровідним листом №267/10 щодо постачання газу постачальником "останньої надії", період постачання газу вказаний з 01.01.2017 року.

Відповідачем листом від 13.02.2017р. №26-1545/1.2-17 повідомлено про відсутність підстав постачання природного газу постачальником «останньої надії».

На думку позивача, відповідач, як постачальник "останньої надії" безпідставно ухиляється від укладення договору. Позивач вважає, що на підставі ст. 15 Закону України "Про ринок природного газу", абз. 2 п. 6 Розділу V Правил №2496 постачання природного газу відповідачу в 4 кварталі 2016р. має здійснюватися у порядку, визначеному правилами для постачальника "останньої надії", що і стало підставою для звернення з позовом у даній справі.

Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч.ч. 3, 4,7 ст. 179 ГК України).

Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу визначаються Законом України "Про ринок природного газу" .

Як встановлено судом вище, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2015 №1307-р Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" строком на три роки як переможця конкурсу.

Положеннями п.26 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України "Про ринок природного газу", у разі якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу анульовано або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника "останньої надії", постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника "останньої надії", та на умовах типового договору постачання постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором.

Вказана норма кореспондується з п. 1 розділу 5 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496 (далі - Правила постачання), відповідно до якого, якщо в результаті ліквідації діючого постачальника, визнання його банкрутом, анулювання/зупинення його ліцензії, недостатності ресурсу природного газу для задоволення потреб споживача, відсутності пропозицій від постачальників чи в інших випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, споживач залишився (буде залишений) без постачальника та/або без достатніх ресурсів (підтверджених обсягів природного газу), споживач має право звернутися у порядку, визначеному цим розділом, до постачальника "останньої надії".

Постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу всім споживачам, які звернулися до нього, на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому Регулятором (далі - типовий договір), який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів України.

Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят календарних днів на рік та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії" (п. 2 розділу 5 Правил, абз. 1 ч. 2 ст. 15 Закону України "Про ринок природного газу").

Позивач стверджує, що укладення договору «останньої надії» є обов'язковим для відповідача, а відтак відповідач неправомірно відмовив в укладенні договору «останньої надії».

Порядок укладення «договору останньої надії» визначається Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496.

Приписами пункту 3 Розділу V Правил постачання природного газу встановлені випадки, в яких постачання природного газу споживачу може здійснюватися постачальником "останньої надії":

- у діючого постачальника відсутній або не достатній ресурс природного газу для забезпечення споживача в необхідних обсягах на відповідний період;

- між діючим постачальником та споживачем розірваний договір на постачання природного газу або призупинений у частині постачання природного газу на відповідний період, при цьому споживач не встиг оформити договірні відносини з новим постачальником чи новий постачальник не встиг оформити підтверджений обсяг природного газу споживачу;

- діючого постачальника визнано банкрутом у встановленому порядку, або він припинив свою господарську діяльність з інших причин, або його вже ліквідовано;

- діючий постачальник більше не має права на постачання природного газу у випадку, якщо його ліцензія на постачання скасована або її дія призупинена Регулятором;

- діючий постачальник своєчасно не оформив підтверджені обсяги природного газу по споживачу на відповідний період (за умови, що споживачем дотримані зобов'язання за договором на постачання природного газу) та по споживачу вже розпочаті чи здійснені заходи з припинення розподілу/транспортування природного газу Оператором ГРМ/ГТС.

Діючий постачальник, який передбачає свою нездатність продовжувати постачання природного газу своєму споживачу та/або надалі виконувати свої зобов'язання за договором постачання природного газу, має завчасно (не пізніше ніж через три робочі дні після дня, коли йому стало відомо про відповідні обставини, які спричиняють його нездатність продовжувати постачання природного газу своїм споживачам) повідомити (з позначкою про вручення) про це споживача та поінформувати споживача про його право: вибрати іншого постачальника або звернутися до постачальника "останньої надії", а також про наслідки, що можуть статися через відсутність у споживача постачальника; на відшкодування збитків, завданих у зв'язку з нездатністю діючого постачальника виконати свої зобов'язання за договором постачання природного газу (п.4 Правил).

Діючий постачальник - постачальник природного газу, з яким укладено договір постачання природного газу і який постачає природний газ споживачу (п. 5 Правил).

Таким чином, укладення договору "останньої надії" є обов'язковим для відповідача виключно у разі наявності вищезазначених підстав. Відсутність визначених приписами пункту 3 Розділу V Правил постачання природного газу обставин є підставою для відмови в укладенні договору "останньої надії".

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач повідомив позивача про відмову в укладенні договору "останньої надії", в зв'язку з відсутністю юридичних підстав на укладення спірного договору.

Згідно з ч.3 ст.179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Отже, договір може бути укладений за рішенням суду, проте, лише у випадку існування норм закону, що передбачають обов'язковість укладення такого договору.

Право сторін вільно визначати умови договору може бути обмежено тільки тими випадками, коли актом цивільного законодавства передбачено обов'язковість положень цього акту для сторін договору і сторони не вправі відступити від їх положень.

Згідно чинного законодавства України на відповідача законом покладено обов'язок укласти договір "останньої надії" за наявності визначених підстав.

Вказуючи про те, що відповідач зобов'язаний укласти з позивачем договір "останньої надії", позивачем не зазначає та не довів наявності визначених приписами пункту 3 Розділу V Правил постачання природного газу випадків, в яких постачання природного газу споживачу може здійснюватися постачальником "останньої надії", зокрема невиконанням попереднім постачальником своїх обов'язків з тих чи інших підстав, тощо, сама лише відмова відповідача в укладенні договору постачання природного газу для власних потреб на новий строк, в зв'язку з існуванням заборгованості з оплати за використаний газ, не є підставою для застосування можливості врегулювання існуючих відносин сторін щодо поставки газу шляхом укладення договору з відповідачем як постачальником «останньої надії», в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору при відмові в позові покладаються на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 10 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 10-денний строк до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя Шкурдова Л.М.

Повне рішення складено: 19.12.2017р.