ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 71032851

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

УХВАЛА

м. Вінниця

11 грудня 2017 р. Справа № 820/19449/14

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Руслани Миколаївни,

за участю:

за участю:

секретаря судового засідання: Макарової К.В.

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідачів: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому матеріали справи

за позовом: приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського"

до: Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, Луганської ОДПІ Головного управління ДФС у Луганській області; Головного управління ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетного відшкодування

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, Луганської ОДПІ Головного управління ДФС у Луганській області; Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетного відшкодування.

В судовому засіданні 11.12.2017 перед початком судового розгляду представник позивача подав заяву про зміну предмету позову. Обґрунтовуючи вказану заяву представник позивача посилається на те, що в зв'язку із змінами положень Податкового кодексу України та порядку бюджетного відшкодування ПДВ, яке має надаватися органом Державної казначейської служби України не на підставі висновку контролюючого органу, а на підставі відомостей з Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість про узгодження бюджетного відшкодування ПДВ. Окрім того, бюджетне відшкодування ПДВ має надаватися в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеній в Реєстрі заяв. Орган ДФС вносить до Реєстру заяв відомості щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ПДВ, в результаті чого узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу ДКС України для виконання.

В свою чергу позивачем було подано заяву про відшкодування суми ПДВ за квітень 2015 року, яка не була включена до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, а тому не включення заяви позивача до вказаного реєстру спричинить неможливість виконання рішення суду та неповернення суми бюджетного відшкодування ПДВ.

В зв'язку із тим, що бюджетне відшкодування здійснюється на підставі даних реєстру заяв, позивач подає заяву про зміну позовних вимог в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Луганської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку про повернення ПАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у загальному розмірі 19 830 819 грн. за періоди за квітень, липень листопад 2013 та квітень, травень та червень 2014;

- визнати протиправною бездіяльність ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку про повернення ПАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у загальному розмірі 19 830 819 грн. за квітень 2015;

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДФС у Вінницькій області щодо невключення заяви ПАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2015 року у загальному розмірі 19 830 819 грн. до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість та щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ПАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" за квітень 2015 року в розмірі 19830819 грн.;

- стягнути з державного бюджету України на користь ПАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2015 року у розмірі 19 830 819 грн.;

- зобов'язати ГУ ДФС у Вінницькій області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість і заяву ПАТ "Лугцентрокуз ім. С.С.Монятовського" про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2015 у розмірі 19830819 грн. та її дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ПАТ "Лугцентрокуз ім. С.С.Монятовського" за квітень 2015 року в розмірі 19830819 грн.

Представник відповідачів (Головного управління ДФС у Вінницькій області, Луганської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області, ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області) щодо вказаної заяви заперечувала.

Надавши оцінку поданій заяві, заслухавши пояснення представників сторін, суд доходить висновку, що у прийнятті такої заяви належить відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 КАС України до початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.

В контексті зазначеної норми предметом позову слід вважати ту його частину, яка характеризує матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення (ч. 4, 5 ст. 105 КАС України). Вона опосередковується спірними правовідносинами – правом і обов'язком позивача та відповідача.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Ними будуть: юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення; доказові факти, тобто ті, що тісно пов'язані з фактами матеріально-правового характеру і на підставі яких можна зробити висновок про їх наявність чи відсутність.

Змістовний аналіз положень частини 1 статті 137 КАС України дає можливість зробити висновок про те, що законодавець, надавши позивачу право подати заяву про зміну позовних вимог, водночас застеріг, що зміна може стосуватися лише предмета або підстави позову.

Так, позивач у своїй заяві вказує, що 01.01.2017 набули чинності зміни до ПК України, яким суттєвим чином було змінено порядок бюджетного відшкодування ПДВ. У липні 2017 Позивачем були змінені предмет позову та доповнено вимогою про зобов"язання ГУ ДФС у Вінницькій області внести до Реєстру заяв дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування.

Разом з тим, на думку позивача, існуючої позовної вимоги про зобовзяння ГУ ДФС у Вінницькій області внести до реєстру заяв дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування позивача буде недостатньо для належного виконання рішення на практиці.

З даного приводу суд зазначає, що зміна позову повинна стосуватись тих спірних правовідносин, які вже винесені на розгляд і вирішення суду. Нею не повинно підмінюватись подання нового адміністративного позову, що не повязаний зі справою. Відтак, оцінивши мотиви заяви про зміну предмету позову, суд вважає, що позивачем змінюється як предмет так і підстава позову, що виключає можливість її прийняття.

Крім того, за приписами ст. 137 КАС України, заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

Відповідно до ст 106 КАС України, у позовній заяві зазначаються, зокрема виклад обставин, якими позивач обгрунтовує позовні вимоги.

Виклад обставин у заяві, що надійшла на адресу суду 11.12.2017 року суттєво відрізняються від обставин заяви від 10.07.2017, яка перебуває на розгляді у суді, що дає підстави для висновку, що позивачем одночасно змінюється як предмет, так і підстава позову. На думку суду, така заява не підлягає прийняттю з огляду на те, що така зміна фактично свідчить про новий позов, а не про зміну того, що перебуває на розгляді.

За наведеного вище, суд відмовляє у прийняті заяви, та з урахуванням положень ст. 137 КАС України повертає її представнику позивача.

Керуючись ст.ст. 137, 160, 165, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в прийняті заяви про зміну позовних вимог та повернути її представнику позивача.

Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до ч. 6 ст. 254 КАС України ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту постановлення.

Суддя: Дмитришена Руслана Миколаївна