ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" грудня 2009 р. Справа № 3/222/09
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний банк”
83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2 А
поштова адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20
До: Товариства з обмеженою відповідальністю “Карс ЛТД”
54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 22/2
про: стягнення заборгованості в сумі 1 786 373,33 грн.
Суддя Смородінова О.Г.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача: Дядюренко М.П., за довіреністю;
Від відповідача: не з’явився.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до суду з позовом (заява про уточнення позовних вимог від 08.12.09р. вих.№109/2275/116) стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 05-374/08 від 24.07.2008р. в загальному розмірі 1 786 248,63 гривні, в тому числі:.
- заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 1 261 000,00 гривень ;
- заборгованість за відсотками за користування кредитом, нараховану станом на 24.09.2009р. в розмірі 273 049,69 гривень ;
- заборгованість за пенею за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування ним, нараховану станом на 24.09.2009р. в розмірі 252 198,94 гривні, шляхом звернення стягнення на майно товариства з обмеженою відповідальністю «Карс ЛТД», що знаходиться в іпотеці у ПАТ «ПУМБ» за договором іпотеки від 07.08.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіною О.Г., зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій за № 2448, а саме: нежитлові приміщення піцерії під літ. А-5, загальною площею 175,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, буд. 22/2, та продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах .
Позовні вимоги грунтуються на підставі кредитного договору №05-407/08 від 07.08.08р., іпотечного договору від 07.08.08р., норм Цивільного й Господарського законодавства України, норм статей 35,33,39,41 Закону України «Про іпотеку»та мотивовані невиконанням відповідачем зобов’язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.
Відповідач вимог ухвал суду не виконав, відзив по суті спору не надав, двічі свого представника в судове засідання не направив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Отже, справу розглянуто на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Згідно наданих позивачем документальних доказів, вбачається необхідність здійснити судом по даній справі, відповідно до вимог ст. 25 ГПК України, процесуальне правонаступництво позивача.
Так, згідно п.1.1 Статуту ПАТ «Перший Український міжнародний банк», виступає правонаступником всіх прав та зобов’язань Закритого акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк».
Крім того, слід зазначити, що від позивача 27.11.09р. надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на: майно рухоме/нерухоме, яке належить відповідачу , нерухоме майно яке є предметом іпотеки; грошові кошти та будь-які активи, що належать відповідачу і знаходяться у нього або в інших осіб. Заборонити будь-кому вчиняти будь-які дії по відчудженю зазначеного майна.
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Позивач належним чином не обґрунтував свої вимоги, не довів суду необхідності здійснення заходів по даній справі щодо забезпечення позову, тому заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В:
07 серпня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карс ЛТД»був укладений кредитний договір №05-407/08 відповідно до умов якого позивач зобов’язався надати відповідачу кредит у розмірі 1261000,00 гривень, а відповідач, в свою чергу, зобов’язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити позивачу відсотки за користуванням кредитом, адміністративну комісію та повернути кредит в повному обсязі не пізніше 06 серпня 2018 року.
Матеріали справи свідчать, що позивач належним чином виконав свої обов'язки за Кредитним договором, відкривши ТОВ "Карс ЛТД" позичковий рахунок та надавши йому обумовлені Кредитним договором грошові кошти у повному обсязі в розмірі 1261000,00 грн. , що підтверджується меморіальним ордером № 1 від 07.08.2008р., розпорядженням відділу платежів від 07 . 08.2008р., а також випискою операцій та оборотів за позичковим рахунком ТОВ "Карс ЛТД".
Згідно зі ст. 7 кредитного договору відсотки за користування кредитом нараховуються за ставкою у розмірі 22,5 % річних із розрахунку 365 днів на рік з 07.08.2008р. по 06.01.2009р., у розмірі 22.% річних із розрахунку 365 днів на рік з 07.01.2009р. по 06.08.2018р.; Нараховані відсотки повинні сплачуватися відповідачем щомісячно не пізніше 1 банківського дня, наступного за 24 числом кожного місяця; Відсотки нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування Кредитом.
Відповідно до пункту 1 статті 1048 Цивільного кодексу України розмір і порядок отримання процентів за договором позики встановлюється договором. Правила статті 1048 Цивільного кодексу України поширюються й на кредитні правовідносини (пункт 2 статті 1054 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, з дати видачі кредиту, відповідач систематично порушував умови п. 7.2.4. Кредитного договору, щодо своєчасної сплати процентів, які нараховуються за Кредитним договором, а з 27.10.2008р. і по теперішній час взагалі не сплачує проценти за користування кредитом, що є порушенням п. 7.1. Кредитного договору.
Отже, сума заборгованості відповідача перед позивачем зі сплати процентів за користування кредитними коштами за Кредитним договором станом на 24.09.2009р. за розрахунком позивача складає 273 049,69 гривень.
Відповідно до пп. 1 п. 5.1. Кредитного договору, несплата відповідачем будь-якої суми, що належить до сплати на користь позивача згідно даного договору є несприятливою подією, а згідно п. 5.4. Кредитного договору в разі настання будь-якої несприятливої події позивач має право вимагати від відповідача достроково повернути кредит, а відповідач, незважаючи на положення п. 6.1. договору, повинен виконати дану вимогу і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті на користь Позивача.
Таким чином, позивач 14.11.2008р., керуючись п.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України та п.п. 5.1., 5.4. Кредитного договору, направив відповідачу рекомендованим листом, на адресу зазначену у Кредитному договорі, повідомлення «Відносно порушення зобов'язань за кредитним договором № 05-407/08 від 07.08.2008р.»№ 109/550/1 19 від 13.11.2008р. в якому вимагав достроково повернути всю суму кредиту, нараховані відсотки за користування кредитом та нараховану пеню за порушення строків сплати відсотків, в строк не пізніше 30-и днів з дня отримання листа.
Зазначений лист 19.12.2008р. був повернутий поштовим відділенням до Банку у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Відповідно до п.14.1. Кредитного договору будь-які повідомлення, що направляються сторонами одна одній, повинні бути викладені в письмовій формі та будуть вважатися поданими належним чином, якщо вони відправлені рекомендованим листом. Повідомлення вважається надісланим з дати його відправлення однією стороною іншій за адресою, зазначеною у цьому договорі. Сторона вважається такою, що знала про зміну адреси іншої сторони виключно у разі укладення відповідної додаткової угоди.
Позивач стверджує, що такої угоди між сторонами укладено не було та позивач жодним іншим чином не був повідомлений про факт зміни адреси відповідача.
Отже суд вважає, що позивач належним чином повідомив відповідача про намір звернути стягнення на предмет іпотеки з датою повідомлення відповідача - 18.12.2008р.
Як вбачається з матеріалів справи, по теперішній час, зобов'язання за Кредитним договором відповідачем не виконані.
Пунктом 1 статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник з обов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 6.1 Кредитного договору встановлено, що відповідач повинен повернути позивачу кредит не пізніше 6 серпня 2018 року .
Але, зважаючи на вищевикладені обставини, строк виконання вимоги позивача, щодо повернення всієї суми кредиту сплинув 17.12.2008р., а з 18.12.2008р. у відповідача виникла прострочена-заборгованість за основною сумою кредиту в повному об'ємі.
Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем за основною сумою кредиту за кредитним договором станом на 24.09.2009р. складає 1 261 000,00 гривень.
Відповідно до статті 610, 611 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).
Пункт 12.1. Кредитного договору встановлює, що у разі порушення відповідачем строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов'язання за весь час прострочення.
Відповідно до пункту 9.6. Кредитного договору пеня та інші штрафні санкції за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за цим договором розраховуються банком у валюті кредиту та сплачуються відповідачем у національній валюті Украйни за курсом Національного банку України на дату здійснення платежу.
Фактично, відповідач повинен сплатити на користь позивача пеню за порушення строків виконання своїх зобов'язань щодо повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом з 27.10.2008р. по 24.09.2009 р.
Так, загальна сума пені за порушення відповідачем зобов'язання з повернення основної суми кредиту за Кредитним договором (згідно розрахунку) складає 223 683,05 гривень.
Загальна сума пені за порушення відповідачем строку виконання зобов'язання зі сплати відсотків за користування кредитом (згідно розрахунку) складає 28 515,89 гривень.
Отже, загальна сума пені за порушення відповідачем строків виконання зобов'язань з повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування ним станом на 24.09.2009р. складає в розмірі 252 198,94 гривень.
3 метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача перед позивачем за Кредитним договором між сторонами 07.08.2008р. був укладений Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіною О.Г. (зареєстрований в реєстрі за № 2448), згідно з яким відповідачем передано в іпотеку Банку в забезпечення своїх зобов'язань за Кредитним договором належні йому на підставі договору купівлі-продажу від 07.08.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіною О.Г. (зареєстрований в реєстрі за № 2446) нежитлові приміщення піцерії під літ. А-5, загальною площею 175,9 кв.м., за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, буд. 22/2.
Відповідно до умов п. 5.1., 6.1. Іпотечного договору, за рахунок предмету іпотеки позивач має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням (щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, пені, штрафи та всі інші суми, передбачені кредитним договором), а також відшкодувати в повному обсязі всі свої витрати, пов'язані із реалізацією прав, що випливають з Іпотечного договору (зокрема, але не виключно, пов'язані із зверненням стягнення на предмет іпотеки та його реалізацією, включаючи витрати на оплату винагороди залученим експертам, організацію торгів тощо).
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, позивач на виконання положень ст. 35 Закону України "Про іпотеку" направив відповідачу вимогу (вих. № 109/550/119 від 13.11.2008р.) у тридцятиденний термін усунути порушення основного зобов'язання або повернути достроково кредит та проценти за користування ним.
Крім того, зазначеною вимогою відповідача було попереджено про намір позивача звернути стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання вимоги у тридцятиденний строк з моменту її одержання.
Зазначений лист 19.12.2008р. був повернутий поштовим відділенням до Банку у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Відповідно з нормами абз.3 ст. 1, ч. 3 ст. 33, ст.ст. 35,36,39,41 Закону України «Про іпотеку»іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушенного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки. Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
Таким чином, з 18.12.2008р. у позивача дійсно виникло передбачене Законом України "Про іпотеку" та п.п. 5.1.5. Іпотечного договору право розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.
Вищенаведене ж свідчить, що позовні вимоги заявлені позивачем обґрунтовано, відповідно до норм чинного законодавства та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 25, 44, 49, 75, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Карс ЛТД” ( 54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 22/2 ) на користь Публічного акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний банк” ( 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2 А ) 1 261 000,00грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 273 049,69грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 252 198,94грн. - заборгованість за пенею за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування ним, шляхом звернення стягнення на майно товариства з обмеженою відповідальністю «Карс ЛТД», що знаходиться в іпотеці у ПАТ «ПУМБ» за договором іпотеки від 07.08.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіною О.Г., зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій за № 2448, а саме: нежитлові приміщення піцерії під літ. А-5, загальною площею 175,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, буд. 22/2, та продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах .
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Карс ЛТД” ( 54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 22/2 ) на користь Публічного акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний банк” ( 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2 А ) - 17862,49 грн. держмита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя