ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Постанова № 70587448

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2017 р. Справа№ 910/6592/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Чорної Л.В.

Яковлєва М.Л.

при секретарі судового засідання Матюхіні І.В.

за участю представників:

від позивача: Ковальова Л.Ф. - за довіреністю;

від відповідача: Куліш В.В. - за довіреністю;

від третьої особи: Гладишенко М.І. - за довіреністю;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефенес Пропертіз Лімітед" (Efenes Properties Limited) на рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2017 (дата підписання 07.08.2017)

у справі № 910/6592/16 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефенес Пропертіз Лімітед" (Efenes Properties Limited)

до Публічного акціонерного товариства "Перехідний банк "РВС Банк"

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "АРБО ФІНАНС"

про відсутність права звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Ефенес Пропертіз Лімітед" до Публічного акціонерного товариства "Перехідний банк "РВС Банк" про відсутність у відповідача права позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.04.2017 залучено до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Арбо фінанс".

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.05.2017 у справі № 910/6592/16 у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ефенес Пропертіз Лімітед" (Efenes Properties Limited) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2017 у справі № 910/6592/16 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», ст. ст. 6, 35 Закону України «Про іпотеку», ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 6, 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини», ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2017 колегією суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів: Чорної Л.В., Яковлєва М.Л. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефенес Пропертіз Лімітед" (Efenes Properties Limited) на рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2017 у справі № 910/6592/16 до провадження, розгляд справи призначено на 04.10.2017.

04.10.2017 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він просить суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні 04.10.2017 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 18.10.2017.

В судовому засіданні 18.10.2017 представник третьої особи надав суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

В судовому засіданні 18.10.2017 представник позивача надав суду клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2017 продовжено строк розгляду спору у справі № 910/6592/16 на п'ятнадцять днів.

В судовому засіданні 18.10.2017 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 01.11.2017.

01.11.2017 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 01.11.2017 представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Представники відповідача та третьої особи заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили суд оскаржуване рішення залишити без змін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 22.07.2008 ЗАТ "Сведбанк Інвест", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", правонаступником якого, в свою чергу, є ПАТ "Омега Банк" та Дочірнє підприємство "Фірма "Дайленко" уклали кредитний договір № 638 (далі - Кредитний договір), відповідно до п. 1.1. якого банк відкриває позичальнику мультивалютну кредитну лінію, що відновлюється, відповідно до якої надає позичальнику кредит у доларах США та гривні на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержувати кошти кредиту, а також повернути кошти кредиту у строки, визначені у графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією, сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов'язання, передбачені договором .

Відповідно до пп. 5.1.1. п. 5.1. Кредитного договору за домовленістю сторін забезпеченість виконання зобов'язань за договором є обов'язковою умовою договору. Виконання зобов'язань позичальника за договором забезпечується: іпотекою нежилих приміщень з № 1 по № 5, № 5а, № 6 по № 20 (групи приміщень 15), №№ 1, 1а, з № 2 по № 10 (групи приміщень 16), з № 1 по № 11, №№ 11а, 12, 13 (групи приміщень 18) фізкультурно-оздоровчого комплексу загальною площею 1324,6 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, пров. Рильський, будинок № 5 (літера А), що належать компанії Efenes properties limited (Кіпр) загальною заставною вартістю 15609765,72 дол. США.

Відповідно до п. 10.6 Кредитного договору, Банк має право, в т.ч. з метою залучення кредитних ресурсів, передавати в заставу свої майнові права за Договором (право вимоги виконання позичальником зобов'язання), а також здійснювати уступку права вимоги до позичальника за договором відповідно до законодавства.

30.07.2008 ТОВ "Ефенес Пропертіз Лімітед" (Company "Efenes Properties Limited") (іпотекодавець) та ЗАТ "Сведбанк Інвест", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", правонаступником якого в свою чергу є ПАТ "Омега Банк", уклали іпотечний договір №638/ІП-3, (який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. та зареєстровано в реєстрі за № 4517), згідно з умовами якого в якості забезпечення виконання дочірнім підприємством "Фірма "Дайленко" взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №638 від 22.07.2008, іпотекодавець передав, а іпотекодержатель, прийняв в іпотеку предмет іпотеки - нежитлові приміщення з №1 по №5, №5а, з №6 по №20 (групи приміщень 15), № 1, №1а, , з №2 по №10 (групи приміщень №16), з №1 по №11, №№11а, 12, 13 (групи приміщень №18 - фізкультурно-оздоровчий комплекс (в літ. А), загальною площею 1324,60 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 5.

Постановою правління НБУ № 152 від 02.03.2015 віднесено ПАТ "Омега Банк" до категорії неплатоспроможних, а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) від 02.03.2015 № 52 запроваджено у вказаному банку тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015, яку рішенням виконавчої дирекції Фонду № 111 від 02.06.2015 продовжено до 03.07.2015.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 06.06.2015 № 437 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Омега Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 06.07.2015 № 127 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Омега Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку".

Згідно з протоколом засідання виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 150/15 від 03.07.2015 вирішено передати активи неплатоспроможного банку ПАТ "Омега Банк" на користь перехідного банку ПАТ "Перехідний банк "РВС банк" включаючи забезпечення за ними, які визначено Планом врегулювання неплатоспроможного банку ПАТ "Омега Банк". Загальна вартість активів неплатоспроможного банку ПАТ "Омега Банк" (включаючи забезпечення за ними), що передаються на користь перехідного банку ПАТ "Перехідний банк "РВС банк" становить 229119082,68 тис. грн..

Відповідно до п. 1 статуту ПАТ "Перехідний банк "РВС банк" перехідний банк є правонаступником визначених відповідно до плану врегулювання, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.05.2015 (протокол № 102/15) зі змінами від 12.06.2015 (протокол № 127/15), активів (уключаючи права за договорами забезпечення) та обов'язків за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями ПАТ "Омега Банк".

03.07.2015 ПАТ "Омега Банк" (неплатоспроможний банк) та ПАТ "Перехідний банк "РВС банк" (перехідний банк) склали акт № 124/07/2015-К приймання-передачі перехідному банку ПАТ "Перехідний банк "РВС банк" прав на активи неплатоспроможного банку ПАТ "Омега Банк" (далі - Акт), за яким неплатоспроможний банк передав, а перехідний банк у порядку правонаступництва прийняв всі права кредитора у зобов'язаннях за договорами (права на активи): кредитний договір № 638 від 22.07.2008 з ДП "Фірма "Дайленко", з усіма змінами та доповненнями, що є невід'ємною його частиною згідно з додатком № 1 до акту (основний договір), договорами, укладеними на забезпечення зобов'язань за основним договором, з усіма змінами та доповненнями, що є невід'ємною їх частиною, згідно з додатками № 2, 3 до акту (кожен з яких - договір забезпечення).

Відповідно до пп. 4.1. Акту з моменту підписання акту, перехідний банк набуває всіх прав кредитора за основним договором та кожним договором забезпечення та одержує, включаючи але не обмежуючись, в т.ч. право звернути стягнення на предмет застави за договорами забезпечення та за рахунок предмету застави задовольнити свої вимоги за основним договором у повному обсязі, у разі невиконання боржниками за основним договором зобов'язань за основним договором та/або боржниками за договорами забезпечення зобов'язань за договорами забезпечення.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.06.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2017 у справі № 910/8536/16 відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ "Ефенес Пропертіз Лімітед" до ПАТ "Омега Банк", ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" про визнання недійсним акту № 124/07/2015-К від 03.07.2015 приймання-передачі перехідному банку ПАТ "Перехідний банк "РВС" банк" в порядку правонаступництва прав на активи неплатоспроможного банку ПАТ "Омега Банк".

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 18.09.2015 право власності на нерухоме майно, передане позивачем в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 638 було зареєстроване за ПАТ "Перехідний банк "РВС банк" (на підставі дублікату Договору іпотеки та Акту), що свідчить про те, що останнім було звернено стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку.

30.09.2016 між ПАТ "Перехідний банк "РВС банк" (первісний кредитор) та ТОВ "Фінансова компанія "Арбо Фінанс" (новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. за реєстровим № 3046), відповідно до п. 1.1 якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги належного виконання зобов'язань ДП "Фірма "Дайленко" за кредитним договором №638 від 22.07.2008 р., з урахуванням усіх змін та доповнень та іпотечним договором № 638/ІП-3 від 30.07.2008.

З моменту підписання уповноваженими представниками сторін цього договору та акту прийому-передачі права вимоги новий кредитор повністю замінює первісного кредитора у основному договорі, та отримує всі права, що виникають з договору, укладеного в забезпечення виконання боржником зобов'язань за основним договором (п. 1.3 Договору відступлення від 30.09.2016).

Сторони домовились, що новий кредитор зобов'язаний сплатити на користь первісного кредитора ціну відступлення права вимоги за основним договором (113700000,00 грн. без ПДВ) в день укладання цього договору (п. 1.5 Договору відступлення від 30.09.2016). Вказану суму 30.09.2015 ТОВ "Фінансова компанія "Арбо Фінанс" сплачено на користь ПАТ "Перехідний банк "РВС банк", що підтверджується платіжним дорученням № 1.

30.09.2016 ПАТ "Перехідний банк "РВС банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Арбо Фінанс" підписано акт прийому-передачі документів до договору про відступлення права вимоги від 30.09.2016 № 3046 відповідно до якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв серед іншого акт приймання-передачі прав на активи від ПАТ "Омега Банк", копію Кредитного договору № 638, дублікат іпотечного договору № 638/ІП-3.

За твердженнями позивача у відповідача відсутнє право звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки:

- застереження у договорі іпотеки про задоволення вимог іпотекодержателя за своїми правовими наслідками не є договором між боржником і кредитором про задоволення вимог кредитора;

- іпотекодавець і боржник не отримували від Публічного акціонерного товариства "Перехідний банк "РВС" письмової вимоги про усунення порушень умов кредитного та/або іпотечного договорів;

- станом на 18.09.2015 у Державному реєстрі іпотек як іпотекодержатель було зареєстроване Закрите акціонерне товариство "Сведбанк Івест", а не Публічне акціонерне товариство "Перехідний банк "РВС";

- Публічне акціонерне товариство "Омега банк" та Публічне акціонерне товариство "Перехідний банк "РВС Банк" не укладали договорів про відступлення права вимоги;

- Публічне акціонерне товариство "Перехідний банк "РВС Банк" не провело оцінку предмета іпотеки;

- відповідачеві фактично не передавались ні зобов'язання по кредитному договору, ні сам кредитний договір № 638 від 22.07.2008, ні іпотечний договір № 638/ІП-3 від 30.08.2007. Також відповідачу не передавались ніякі документи, які засвідчували права, що передаються. Оригінал кредитного і іпотечного договорів знаходяться у нового кредитора ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека кредит" на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Омега банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Іпотека кредит";

- 05.09.2012 ПАТ "Сведбанк" у позасудовому порядку здійснив звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. виконавчого напису на іпотечному договорі № 638/ІП-3, згідно з яким було звернуто стягнення на нежилі приміщення фізкультурно-оздоровчого комплексу загальною площе 1324,60 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, пров. Рильський, 5, який належить Компанії "Ефенес Пропертіз Лімітед";

- у зв'язку з прийняттям господарським судом міста Києва судового рішення у справі № 27/319 від 28.01.2013, яким стягнута заборгованість за кредитним договором № 638 від 22.07.2008, відступлення прав первісного кредитора новому кредитору повинно відбутися у рамках виконавчого провадження;

- ухвалою господарського суду Житомирської області у справі № 906/1058/14 зупинено виконання боржником ДП «Фірма «Дайнеко» всіх своїх зобов'язань, у тому числі і по кредитному договору № 638 від 22.07.2008;

- відповідач не отримував погодження органу охорони культурної спадщини на право передачі йому у власність об'єкта іпотечного договору.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позову та виходить з наступного.

Згідно із ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Як передбачено ч. 1 ст. 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд на підставі плану врегулювання приймає рішення про утворення перехідного банку із передачею всіх або частини активів і зобов'язань одного або декількох неплатоспроможних банків. Перехідний банк утворюється у формі публічного акціонерного товариства.

Частиною 10 статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що перехідному банку передаються всі або визначена відповідно до плану врегулювання частина активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, а частиною 12 зазначеної статті Закону встановлено, що перехідний банк у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення), а також набуває обов'язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі протоколу засідання виконавчої дирекції Фонду № 150/15 від 03.07.2015 та згідно із Актом № 124/07/2015-К приймання-передачі неплатоспроможний банк Публічне акціонерне товариство "Омега Банк" передало, а перехідний банк Публічне акціонерне товариство "Перехідний банк "РВС Банк" у порядку правонаступництва прийняло всі права кредитора за кредитним договором № 638 від 22.07.2008 з ДП "Фірма "Дайленко" та договорами, укладеними на забезпечення зобов'язань за кредитним договором, що відповідно до вищенаведених норм законодавства свідчить про набуття Публічним акціонерним товариством "Перехідний банк "РВС Банк" прав кредитора у зобов'язанні.

Питання правомірності передачі Публічному акціонерному товариству "Перехідний банк "РВС Банк" прав кредитора за кредитним договором № 638 від 22.07.2008 було предметом спору у справі № 910/8536/16, у якій рішенням Господарського суду м. Києва від 29.06.2016, що набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позовних вимог Компанії "Ефенес Пропертіз Лімітед" до Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" та Публічного акціонерного товариства "Перехідний банк "РВС Банк" про визнання недійсним Акту № 124/07/2015-К від 03.07.2015 приймання-передачі в порядку правонаступництва прав на активи неплатоспроможного банку ПАТ "Омега Банк".

Таким чином первісний кредитор ПАТ "ОМЕГА БАНК" був замінений внаслідок правонаступництва на ПАТ "Перехідний Банк "РВС Банк" як кредитора за зобов'язаннями позивача, які виникли на підставі договору іпотеки та кредитного договору, в порядку ч. 12 ст. 42 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Отже, укладання жодних договорів про відступлення права вимоги, в даному випадку, чинне законодавство не вимагає.

Відповідно до п. 4.2. Договору іпотеки № 638/ІП-3 від 13.07.2008 звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором Іпотекодержателя, зокрема шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання Основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

За правилами підпункту 1 частини першої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом. Частина перша статті 36 Закону України «Про іпотеку» у редакції, що діяла на час укладення договору іпотеки (до набрання чинності Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»), передбачала право сторін іпотечного договору на позасудове вирішення питання про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки, що містить відповідне застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, або окремого договору про задоволення його вимог, а статтею 37 зазначеного Закону, в цій же редакції, передбачено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, до якого відповідно до частини другої статті 36 прирівнюється відповідне застереження в договорі іпотеки, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Нова редакція статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку», викладена у підпункті 17 пункту 4 розділу III Перехідних положень Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», не змінює встановлений раніше цими статтями порядок позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки та підстави переходу права власності на нього до іпотекодержателя, а лише уточнює їх.

Аналіз наведених норм, як і Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» в цілому, не дає підстав вважати, що законодавець із прийняттям названого закону обмежив коло іпотечних договорів із застереженням про задоволення вимог кредитора, на підставі яких за іпотекодержателем може бути зареєстровано право власності на предмет іпотеки, лише тими договорами, які укладені після набрання чинності цим Законом.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 10.10.2011 у справі № 21-131а11.

Таким чином звернення стягнення на майно у позасудовому порядку можливе і на підставі іпотечних договорів, що містять відповідне застереження про задоволення вимог кредитора, укладених до 2009 року.

Наданими в матеріали справи доказами спростовується твердження позивача про неповідомлення боржника та іпотекодавця про порушення основного зобов'язання.

Так, ще 08.08.2011 АТ "Сведбанк" надсилав ДП "Фірма "Дайленко" вимогу про повернення заборгованості. Даний факт підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Іпотекодавець - ТОВ "Ефенес Пропертіз Лімітед" також повідомлявся вимогою від 31.08.2011 про усунення порушення за кредитним договором №638 від 22.07.2008, що підтверджується списком від 31.08.2011.

Стаття 35 Закону України «Про іпотеку» в редакції станом на дату направлення вказаних вимог передбачала, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

При цьому, ст. 35 Закону України «Про іпотеку» не вимагає повторного звернення із письмовою вимогою про усунення порушення у разі заміни кредитора, якщо первісним кредитором така вимога вже направлялася.

Щодо посилань позивача на те, що у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 у справі № 826/24434/15 зазначено, що вказані вище повідомлення не є належними доказами повідомлення іпотекодавця та боржника, оскільки не стосуються позасудового звернення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності, колегія суддів зазначає, що вказаною постановою визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. індексний номер № 24568213 від 18.09.2015 щодо державної реєстрації права власності за ПАТ «Перехідний банк «РВС Банк» нерухомого майна -фізкультурно-оздоровчого комплексу загальною площею 1324,60 кв.м, що розташовані за адресою: м. Київ, провул. Рильський, 5 (літ. А) з підстав невідповідності дій нотаріуса наданим їй на момент їх вчинення повноваженням щодо реєстрації. Скасування рішення нотаріуса не може слугувати підставою для визнання відсутнім у відповідача права позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки. Доказів відсутності у відповідача такого права суду не надано.

Також, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання позивача на відсутність у ПАТ "Перехідний Банк "РВС Банк" права на звернення стягнення на предмет іпотеки через відсутність оцінки предмета іпотеки. Так, положення статті 37 Закону України "Про іпотеку" не ставлять в залежність право на стягнення від наявності чи відсутності оцінки предмета іпотеки. Частина третя статті 37 Закону України "Про іпотеку" лише визначає спосіб встановлення вартості, за якою предмет іпотеки обліковуватиметься на балансі у іпотекодержателя.

Крім того, у даному випадку право вимоги перейшло в порядку правонаступництва від ПАТ "Сведбанк" до ПАТ "Омега Банк", а в подальшому до ПАТ "Перехідний Банк "РВС Банк", а не до іншого відмінного іпотекодержателя, який не був стороною в даних правовідносинах. Таким чином, предмет іпотеки перейшов у власність ПАТ "Перехідний Банк "РВС Банк" за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Позивач вважає, що в силу приписів статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредитору документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для її здійснення. Однак, вказана обставина не впливає на перехід права власності за укладеним іпотечним договором №638/ІП-3 та законодавець не ставить виникнення права стягнення на предмет іпотеки в залежність від факту повідомлення боржника про зміну іпотекодержателя, тим більше у випадку коли заміна іпотекодержателя відбувається в порядку правонаступництва.

Доводи позивача про те, що при наявності позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки по іпотечному договору № 638/ІП-3 на користь ПАТ «Омега Банк», яке відбулося 05.10.2012 шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса на іпотечному договорі, та при наявності відкритого виконавчого провадження на користь ПАТ «Омега Банк» на звернення стягнення на спірні нежитлові приміщення, ПАТ "Перехідний Банк "РВС Банк" не має право здійснювати на свою користь позасудове звернення стягнення на цей же предмет іпотеки, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки як зазначено вище, у даному випадку право вимоги перейшло в порядку правонаступництва від ПАТ "Сведбанк" до ПАТ "Омега Банк", а в подальшому до ПАТ "Перехідний Банк "РВС Банк", а не до іншого відмінного іпотекодержателя, який не був стороною в даних правовідносинах. При цьому, слід зазначити, що виконавче провадження не завершене, звернення стягнення на предмет іпотеки фактично не відбулося, тому зазначені позивачем обставини не можуть бути підставою для відсутності у відповідача права на стягнення на предмет іпотеки.

Також є безпідставними доводи позивача про наявність станом на момент здійснення позасудового звернення стягнення введеного ухвалою господарського суду Житомирської області у справі № 906/1058/14 мораторію на задоволення вимог кредиторів, оскільки введення мораторію зупиняє виконання зобов'язань виключно боржником (ДП "Фірма "Дайленко") щодо якого його було введено, а не його майнових поручителів.

При цьому, неотримання погодження органу культурної спадщини, не впливають на права відповідача звернути стягнення в позасудовому порядку на предмет іпотеки.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Наразі рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2013 у справі №27/319 про стягнення з ДП "Фірма "Дайленко" на користь ПАТ "Сведбанк" заборгованість за кредитним договором №638 від 22.07.2008 у гривневому еквіваленті 152 256 196,92 грн. не виконано.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.09.2016 у справі № 910/11614/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2017, відмовлено у задоволенні позовних вимог дочірнього підприємства "Фірма "Дайленко" до ПАТ "Омега Банк" про визнання припиненими правовідношення по кредитному договору №638 від 22.07.2008, укладеному між ДП "Фірма "Дайленко" та ПАТ "Омега Банк".

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.12.2016 у справі № 910/12302/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2017, відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефенес Пропертіз Лімітед" (Efenes Properties Limited) до Публічного акціонерного товариства "Перехідний банк "РВС Банк" про визнання відсутнім права вимоги у ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" по кредитному договору № 638 від 22.07.2008.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

У справі "Желтяков проти України" Європейським судом з прав людини наголошено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, серед іншого, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі "Брумареску проти Румунії").

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржуване рішення відповідає фактичним обставинам, матеріалам справи та вимогам законодавства. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2017 у справі № 910/6592/16 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефенес Пропертіз Лімітед" (Efenes Properties Limited) - без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефенес Пропертіз Лімітед" (Efenes Properties Limited) на рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2017 у справі № 910/6592/16 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2017 у справі № 910/6592/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/6592/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді Л.В. Чорна

М.Л. Яковлєв