ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 70244277

Озвучення тимчасово недоступне

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 756/513/17 Головуючий у 1-й інстанції: Тітов М.Ю.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 19 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання поновити виплату пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у поновленні виплати раніше призначеної йому пенсії за вислугу років; зобов'язання відповідача поновити виплату призначеної позивачу у 2010 році пенсії без обмежень її максимального розміру на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 19 вересня 2017 року в задоволенні даного адміністративний позов - відмовлено.

Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримував пенсію, яка була призначена йому на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на час призначення пенсії) з 01 лютого 2010 року.

На час розгляду справи позивач працює на посаді старшого прокурора в Генеральній прокуратурі України, у зв'язку з чим з 01 квітня 2015 року йому припинена виплата пенсії за вислугу років.

28 листопада 2016 року ОСОБА_3 звернувся до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії.

Листом від 22 грудня 2016 року відповідач відмовив позивачу у поновленні раніше призначеної пенсії, посилаючись на те, що особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених Законом України «Про прокуратуру», пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

01 квітня 2015 року набрав чинності Закон України від 02 березня 2015 року № 213-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», яким статтю 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено в такій редакції: «тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється».

Пунктом п'ятим Прикінцевих положень Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до вищезазначених законів.

Оскільки Закон України від 02 березня 2015 року № 213-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» не скасовано, його положення не визнано неконституційними, а до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, виходячи з наведених норм закону, з 01 червня 2015 року особи, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, згідно з Законом України «Про прокуратуру», втратили право на пенсійне забезпечення відповідно до вказаного Закону, і з цієї дати їм повинна бути відновлена виплата пенсії за вислугу років, призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 24 травня 2016 року (справа № 21-948а16).

Водночас, з 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», яким перше речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено в такій редакції: «тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються».

Тобто, з 01 січня 2016 року знову почали діяти встановлені Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» обмеження щодо виплати призначених пенсій особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених, зокрема, Законом України «Про прокуратуру».

Водночас, Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме, серед іншого, перше речення частини першої статті 54, відповідно до яких тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Таким чином, з 20 грудня 2016 року відповідач був зобов'язаний відновити виплату пенсії позивачу.

Втім, відповідно до нової редакції статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» тимчасово, по 31 грудня 2017 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»), які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів» призначені пенсії не виплачуються.

Отже, зважаючи на наведені законодавчі приписи, виплата пенсії ОСОБА_3 повинна бути відновлена з 01 червня по 31 грудня 2015 року та з 20 по 31 грудня 2016 року, а невиплата відповідачем позивачу пенсії у вказані періоди не узгоджується з зазначеними вище нормами.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 03 квітня 2017 року (справа № К/800/10039/17).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі є помилковим. Вирішуючи спір, суд прийняв рішення із порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати з постановленням нового рішення, про часткове задоволення адміністративного позову.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 19 вересня 2017 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання поновити виплату пенсії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_3 з 01 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року та з 20 грудня 2016 року по 31 грудня 2016 року.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_3 з 01 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року та з 20 грудня 2016 року по 31 грудня 2016 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя: Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.