КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа 810/3210/15
Суддя доповідач Костюк Л.О.
У Х В А Л А
14 листопада 2017 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Костюк Л.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Білої Ірини Володимирівни на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року зазначену апеляційну скаргу було залишено без руху через недотримання апелянтом строків на апеляційне оскарження та недотримання вимог ч. 6 ст. 187 КАС України.
Так, звернувшись 19.09.2017 року до суду з апеляційною скаргою, апелянтом в порушення вимог ст. 186 КАС України був пропущений строк на апеляційне оскарження.
В апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування доводів заявленого клопотання апелянт зазначає, що співробітник на якого були покладені обов'язки супроводжувати дану справу та підготувати апеляційну скаргу звільнився 27.10.2016 року та вказаний обов'язок не виконав, матеріали судової справи та копію судового рішення нікому не передав.
Зі змісту апеляційної скарги та наявних в матеріалах справи доказів, судом не було встановлено наявності поважних причин за яких апелянт не міг звернутися до Київського апеляційного адміністративного суду у визначений законодавством строк.
Як свідчать матеріали справи, оскаржувана постанова розглядалась у відкритому судовому засіданні за участю позивача - ОСОБА_2, представника позивача - ОСОБА_4 та представника відповідача - Кулініч А.П.
Після складення повного тексту постанови вона була направлена сторонам 21.12.2015 року, що підтверджується відповідним штампом на зворотній стороні супровідного листа.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на аркуші справи 128, апелянт отримав копію постанови 23.12.2015 року.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Обставини пов'язані з виконанням чи невиконанням скаржником функціональних обов'язків не можуть вважатися обґрунтованою та об'єктивною причиною пропуску строку.
Крім того, як встановлено ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.
Апелянт звертався до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору. В задоволенні заявленого клопотання апелянту було відмовлено та роз'яснено причини відмови.
За розрахунками наведеними в ухвалі суду, загальна сума до сплати при подачі апеляційної скарги становить - 80,39 грн.
Ухвалою від 09.10.20107 року апелянту надано тридцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом звернення до суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказавши в ній поважні підстави для поновлення пропущеного строку, а також документом про сплату судового збору.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, апелянт отримав копію ухвали 10.10.2017 року.
На адресу суду 03 листопада 2017 року від апелянта надійшла заява про усунення недоліків, в якій викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Також до заяви додано платіжне доручення № 3876 від 31.10.2017 року на суму 80,39 грн.
Як вбачається із тексту клопотання, апелянт наводить ті ж самі пояснення щодо поважності причини пропуску строку, що і в апеляційній скарзі. Однак, судом вже була надана оцінка цим доводам і вони були визнані неповажними. Тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для визнання поважними причин пропуску скаржником строку, оскільки нових пояснень апелянт не надав.
Крім того суд звертає увагу, що минуло більше ніж півтора роки з моменту проголошення рішення і апелянт жодного разу не поцікавився про стан розгляду даної адміністративної справи.
Відповідно до пунктів 8-10 статті 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Вважається, що повістку вручено посадовій чи службовій особі, яка є учасником адміністративного процесу, якщо її доставлено за адресою місця служби цієї особи в порядку, встановленому частиною восьмою цієї статті.
Вручення повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається також врученням повістки і цій особі.
Відповідно до ст. 36 КАС України часом вручення повістки вважається день заповнення розписки адресатом, його представником, повнолітнім членом сім'ї адресата, який проживає разом з ним, службовою особою органу, підприємства, установи, організації.
У справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив наступне: «…Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду…
Суд зазначає, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими…, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження… У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata …».
Частинами 1 та 2 статті 49 КАС України визначено, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст. 165, 186, 187, 189, 254 КАС України, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Білої Ірини Володимирівни на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Суддя Костюк Л.О.