ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 70058822

Озвучення тимчасово недоступне

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів

"06" листопада 2017 р.

№ 916/2649/17

Суддя Господарського суду Одеської області Щавинська Ю.М., розглянувши у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Південь" про вжиття запобіжних заходів щодо Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеський завод будівельних матеріалів" шляхом витребування договору

За участю представники сторін:

від заявника: ОСОБА_1 – довіреність №б/н від 19.08.2017р.;

від ДП МОУ "Одеський завод будівельних матеріалів": ОСОБА_2 – довіреність №б/н від 13.07.2016р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд-Південь" звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про вжиття запобіжних заходів відносно Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеський завод будівельних матеріалів", в якій просить суд витребувати у останнього договір, укладений між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "СНІК ВУД ІНДАСТРІ" або Товариством з обмеженою відповідальністю "Айсал" щодо взаємовідносин, пов'язаних із орендою, зберіганням, користуванням приміщенням промислового цеху відповідно букви "И" по технічному паспорту ДОК-80 від 25.10.2006р. за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна, 35, загальною площею 330 кв.м.

Заявник зазначає, що 15.04.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-Південь" та Державним підприємством Міністерства оборони України "Одеський завод будівельних матеріалів" було укладено Договір №15/04-16 про надання послуг по зберіганню матеріалів, інструментів, обладнання і майна, предметом якого є надання ДП ОМУ "Одеський завод будівельних матеріалів" послуг, пов’язаних із зберіганням майна, яке передане йому заявником.

Як зазначає заявник, 25.09.2017р. ним було виявлено, що відносно приміщення, в якому має зберігатись майно заявника, ДП МОУ "ОЗБМ" було укладено договір або з ТОВ "СНІК ВУД ІНДАСТРІ", або з ТОВ "АЙСАЛ", щодо взаємовідносин пов’язаних із орендою, зберіганням, користуванням та ін.

Заявник вказує, що йому достовірно невідомо з ким саме укладено відповідний договір, оскільки про його існування представнику ТОВ "Буд-Південь" повідомила ОСОБА_3, яка має відношення до ТОВ "СНІК ВУД ІНДАСТРІ", як директор, та до ТОВ "АЙСАЛ" як підписант. При цьому, вказана особа не повідомила, з яким саме підприємством укладено договір щодо промислового цеху, тому заявник позбавлений можливості вказати суду контрагента за спірним договором.

Крім того, заявник зазначає, що одним із зазначених вище підприємств ведеться активна діяльність щодо улаштування промислового цеху своїм устаткуванням та майном, при цьому майно ТОВ "Буд-Південь" вартістю 90 727,00 грн. з приміщення цеху зникло.

Як вбачається із доводів заявника, він вважає, що укладенням Державним підприємством Міністерства оборони України "Одеський завод будівельних матеріалів" договору щодо приміщення, в якому має зберігатись майно заявника, порушуються його права, оскільки такий договір укладений в період дії договору зберігання, який є чинним.

У зв'язку із виникненням вищевказаних обставин Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд-Південь" дійшло висновку щодо необхідності звернення до суду із відповідним позовом про визнання недійсним договору, укладеного Державним підприємством Міністерства оборони України "Одеський завод будівельних матеріалів" щодо приміщення промислового цеху відповідно букви "И" по технічному паспорту ДОК-80 від 25.10.2006р., за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна, 35, загальною площею 330 кв.м., проте відсутність самого договору та невжиття судом запобіжних заходів щодо його витребування, позбавить можливості заявника на таке звернення.

Ухвалою суду від 03.11.2017р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Південь" про вжиття запобіжних заходів прийнято до розгляду в засіданні суду 06.11.2017р. об 11год.45хв.

В судове засідання 06.11.2017р. з'явився представник ТОВ "Буд-Південь", який підтримав вищевказану заяву про вжиття запобіжних заходів в повному обсязі, а також повідомив суду, що наразі товариством було подано позовну заяву до ДП МОУ "ОЗБМ" про відшкодування збитків за вищевказаним договором зберігання, у зв'язку із зникненням майна. На підтвердження подання такого позову представником заявника було надано для огляду позовну заяву із відміткою суду про її реєстрацію та зазначено, що на даний час питання щодо прийняття позовної заяви ще не вирішено.

Представник Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеський завод будівельних матеріалів" проти задоволення заяви про вжиття запобіжних заходів заперечував в повному обсязі, наголошуючи на тому, що заявник не звертався до нього із клопотанням про отримання інформації щодо укладення договору, при цьому він зазначив, що заявник не позбавлений права на витребування доказів в іншому порядку, передбаченому положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши у судовому засіданні заяву про вжиття запобіжних заходів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 43-1 Господарського процесуального кодексу України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття передбачених статтею 43-2 цього Кодексу запобіжних заходів до подання позову.

Запобіжні заходи включають: витребування доказів; огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов’язані з порушенням прав; накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб (ст. 43-2 ГПК України).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 43-3 ГПК заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити відомості про обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття таких заходів. Ці обставини мають узгоджуватися з приписами статті 43-1 ГПК, а за змістом пункту 5 частини першої статті 43-3 і частини третьої статті 43-4 ГПК - також й підтверджуватись відповідними доказами з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 названого Кодексу.

Згідно до п.9 Інформаційного листа Вищого господарського суду № 01-8/251 від 20.04.2007р. "Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів", у вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 43-3; імовірності настання обставин, зазначених у статті 43-1; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Отже, запобіжні заходи за своєю правовою природою - це заходи, спрямовані на збереження відповідних доказів та на запобігання правопорушенню з метою якнайшвидшого реагування на протиправні дії.

У разі відсутності підстав, встановлених статтею 43-1 ГПК України, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів (ч. 6 ст. 43-4 ГПК України).

Як вбачається з поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-Південь" заяви, необхідність у вчиненні дій щодо вжиття запобіжних заходів (витребування документів), заявник обґрунтовує тим, що відсутність відповідних договорів позбавить його можливості на звернення до суду із позовом про визнання їх недійсними, при цьому положення ст. 43-1 ГПК України не передбачають таких підстав для вжиття запобіжних заходів. Водночас, заявником не надано жодних обґрунтувань щодо неможливості або утруднення отримання цих договорів в подальшому.

Разом з тим, суд зазначає, що положеннями ч.3 ст.43-3 ГПК України передбачено обов’язок заявника подати відповідну позовну заяву протягом 5 днів з дня винесення ухвали про вжиття запобіжних заходів. Таким чином, суд вважає, що заявникам жодним чином не доведено, що саме у такий термін документи, що витребуються, можуть бути знищені.

Крім того, як було з’ясовано судом під час розгляду заяви у судовому засіданні, ТОВ "Буд-Південь" було подано позовну заяву до ДП МОУ "ОЗБМ" про відшкодування збитків, завданих товариству внаслідок зникнення майна, що зберігалось заводом на підставі відповідного договору та знаходилось у приміщенні промислового цеху відповідно букви "И" по технічному паспорту ДОК-80 від 25.10.2006р., за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна, 35, загальною площею 330 кв.м.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити, що заявник не позбавлений можливості звернутись до суду із відповідним клопотанням про витребування договорів оренди в порядку ст.38 ГПК України як в рамках вищевказаного провадження, так і в процесі розгляду справи про визнання правочинів недійсними, у разі подання відповідного позову.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також у зв'язку із тим, що заявником в порушення вимог ст.33 ГПК України не надано належних та допустимих доказів на підтвердження його доводів, не обґрунтовано необхідність вжиття запобіжних заходів, з урахуванням положення ст.43-1 ГПК України, суд доходить висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Південь" про вжиття запобіжних заходів щодо Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеський завод будівельних матеріалів" шляхом витребування документів.

Керуючись ст. ст. 431- 434, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Південь" про вжиття запобіжних заходів щодо Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеський завод будівельних матеріалів" шляхом витребування документів – відмовити.

Ухвала набирає законної сили 06.11.2017р. та підлягає оскарженню до Одеського апеляційного господарського суду в порядку ст.ст.43-8, 93, 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.М. Щавинська