ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 69907286

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 439/397/17 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/783/546/17 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого-судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

розглянувши матеріали кримінального провадження про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Гримайлів, Гусятинського району, Тернопільської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч.2 ст. 140 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_6

та його захисника – адвоката ОСОБА_8 ,

потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ,

за апеляційною скаргою прокурора Радехівської місцевої прокуратури ОСОБА_11 на ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 13 квітня 2017 року про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 140 КК України,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що 10 квітня 2016 року, приблизно о 06.10 год., будучи лікарем - анестезіологом, перебуваючи на чергуванні, як лікар - анестезіолог анестезіолого - реанімаційного відділення Бродівської центральної районної лікарні, що знаходиться в м. Броди на вул. Юридика, 22, надавав спеціалізовану медичну допомогу у анестезіолого - реанімаційному відділенні неповнолітньому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрий 10 квітня 2016 року, о 06.10 год., поступив у Бродівську центральну району лікарню у зв`язку із захворюванням - генералізованою вірусно - бактеріальною інфекцією з ураженням дихальних шляхів. Однак всупереч ст. 78 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я», в якому вказано, що медичні працівники зобов`язані сприяти охороні та зміцненню здоров`я людей, запобігати і лікувати захворювання, подавати своєчасну і кваліфіковану медичну лікарську допомогу, всупереч наказу № 437 Міністерства охорони здоров`я України від 31.08.2014 р. «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному і дошпитальному етапах», до п.п. 2.11, 2.13, 2.17 розділу 2, п.1 розділу 4, п.п. 5.4, 5.6 розділу 5 Посадової інструкції лікаря - анестезіолога анестезіолого - реанімаційного відділення, затвердженої головним лікарем Бродівської ЦРЛ від 4 січня 2016 року, лікар - анестезіолог ОСОБА_6 , надаючи медичну допомогу неповнолітньому ОСОБА_12 , неналежно виконуючи свої професійні обов`язки внаслідок недбалого до них ставлення, володіючи достатнім кваліфікаційним рівнем, не використавши ці знання та навички при наданні адекватної медичної допомоги, всупереч загальноприйнятій техніці катетеризації підключичних судин, недбало провів медичну маніпуляцію - пункцію лівої підключичної вени ін`єкційною голкою для встановлення катетера, що спричинило тяжкі наслідки для неповнолітнього ОСОБА_12 , а саме його смерті, яку констатовано ІНФОРМАЦІЯ_3 , о 08 годині 50 хвилин, у відділенні анестезіології - реанімації Бродівської ЦРЛ.

Під час підготовчого судового засідання 13 квітня 2017 року обвинувачений та його захисник заявили клопотання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням з потерпілими та закриття кримінального провадження відносно нього.

Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 13 квітня 2017 року ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 140 КК України, у зв`язку з примиренням винного з потерпілими.

Кримінальне провадження за ч.2 ст. 140 КК України, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140160000242 від 10 квітня 2016 року щодо ОСОБА_6 , закрито.

В апеляційній скарзі прокурор Радехівської місцевої прокуратури ОСОБА_11 просить ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 13 квітня 2017 року про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та скерувати справу на новий судовий розгляд в Бродівський районний суд Львівської області.

Зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним і таким, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.

Судом першої інстанції в ухвалі суду від 13 квітня 2017 року, як підставу для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 46 КК України зазначено те, що потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 примирилися з обвинуваченим, претензій до нього не мають, так як шкода їм відшкодована повністю.

Водночас, враховуючи характер та ступінь тяжкості наслідків, що настали в результаті вчинення злочину, застосування ст. 46 КК України є необґрунтованим.

Зазначає, що внаслідок неналежного виконання професійних обов`язків лікарем ОСОБА_6 спричинено тяжкі наслідки неповнолітньому ОСОБА_13 , а саме настання його смерті. Вказує, що з огляду на об`єкт посягання та наслідки від злочину, які не мають матеріального виразу, визначити розмір завданих збитків неможливо.

Заслухавши виступ прокурора на підтримання поданої апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого та його захисника на заперечення доводів апеляційної скарги прокурора, пояснення потерпілих, які просять рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до вимог п.2 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п.п.4-8 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом в зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Таким чином, розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання обвинуваченого та його захисника про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, суд першої інстанції діяв з дотриманням вимог КПК України і в межах своїх повноважень.

Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 372 КПК України, оскільки в ній зазначені обставини кримінального правопорушення, суть питання, що вирішується ухвалою, докладні мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Доводи апеляційної скарги прокурора про необґрунтованість застосування ст. 46 КК України, враховуючи характер та ступінь тяжкості наслідків, що настали в результаті вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 140 КК України, не заслуговують на увагу.

При цьому колегія судді враховує, що обвинуваченому ОСОБА_6 до направлення справи до суду першої інстанції було вручено обвинувальний акт, свою вину і фактичні обставини справи він не заперечував, потерпілі були згідні на закриття провадження на підставі ст. 46 КК України.

Згідно вимог ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Враховуючи, що ОСОБА_6 обвинувачувався у вчиненні необережного злочину середньої тяжкості, який не є корупційним злочином; примирився з потерпілими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , відшкодував завдані ним збитки, що підтверджується письмовою розпискою, долученою до матеріалів справи, (а.с. 18), потерпілі під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції ствердили, що примирилися з обвинуваченим, який відшкодував завдані їм збитки; обвинувачений ОСОБА_6 не заперечує проти закриття кримінального провадження з даних підстав, тому суд першої інстанції мав достатні, належні і передбачені КК України підстави для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.

Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України неможливе, враховуючи заподіяну потерпілим шкоду – смерть неповнолітнього ОСОБА_13 , то такі є безпідставними та не узгоджуються з матеріалами справи, оскільки суд першої інстанції мав достатні підстави для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.

Отже, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про наявність передбачених ст. 46 КК України підстав для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 140 КК України та закриття кримінального провадження.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора є необгрунтованою, а ухвала суду постановлена з дотриманням вимог ст. ст. 370-376 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 13 квітня 2017 року про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 140 КК України, у зв`язку з примиренням з потерпілими, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Радехівської місцевої прокуратури ОСОБА_11 – без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4