ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 69856477

Озвучення тимчасово недоступне

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"26" жовтня 2017 р. Справа №904/43/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Ільїн О.В., суддя Слободін М.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги ПАТ "Сбербанк" (вх.№3231Х/1-41 від 24.10.2017р.), на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.10.2017р. у справі №904/43/16,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд", м. Харків,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Менеджмент Логістик Компані", м. Харків,

2. ОСОБА_1, м. Харків,

до 1. Публічного акціонерного товариства "Сбербанк", м. Київ ,

2. Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод", м. Харків ,

3. Приватного акціонерного товариства "Термолайф", м. Харків,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1.Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ

2.Акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю "CARBO TRADING LIMITED", Кіпр

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні 1-го відповідача - Національний банк України, м. Київ

про визнання недійсними договорів, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.10.2017р. (суддя головуючий суддя Светлічний Ю.В., суддя Прохоров С.А., суддя Байбак О.І.) у задоволенні клопотання ПАТ "Сбербанк" про звільнення від сплати судового збору - відмовлено. Повернуто зустрічну позовну заяву ПАТ "Сбербанк" і додані до неї документи на 30-ти аркушах без розгляду.

ПАТ "Сбербанк" з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 13.10.2017р. у справі №904/43/16 скасувати.

Також, апелянт просить суд відстрочити ПАТ "Сбербанк" сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.10.2017р. про повернення зустрічної позовної заяви ПАТ "Сбербанк" по справі №904/43/16.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Частиною 1 статті 95 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

Частиною 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Перевіркою матеріалів апеляційної скарги встановлено, що апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.10.2017р. у справі №904/43/16 подано з порушенням вимог частини 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України, а саме: до скарги не додано доказів надсилання копії скарги сторонам у справі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).

Одночасно в апеляційній скарзі, апелянт просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі.

Так, частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

За змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Колегія суддів зазначає, що відповідні питання вирішуються господарським судом шляхом винесення ухвал (з додержанням вимог статті 86 ГПК), зміст яких може бути викладено і в ухвалах про прийняття господарським судом до свого провадження заяв та скарг, за подання яких справляється судовий збір.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

В обґрунтування заявленого клопотання скаржник послався на важке фінансове становище та відсутність можливості сплатити судовий збір в повному обсязі.

По-перше, колегія суддів зазначає, що оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору..

По-друге, у порушення вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України скаржник не надав будь - яких доказів в обґрунтування заявленого клопотання, які б свідчили про вжиття скаржником всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги, а саме до прийняття постанови у справі.

Надання відстрочки сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку скаржником не доведено, отже, колегія суддів вважає, що клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Стаття 94 Господарського процесуального кодексу України містить вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги, зокрема, частина 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що до скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до пункту 3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом в разі, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що після усунення обставин, що стали причиною повернення скарги, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі має право повторно подати апеляційну скаргу у загальному порядку.

У разі пропуску строку оскарження, апеляційна скарга має бути подана повторно лише з мотивованим клопотанням про його відновлення.

Керуючись ст. 86, ст. 94, п.2, 3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

УХВАЛИЛА:

Повернути ПАТ "Сбербанк" апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.10.2017р. у справі №904/43/16.

Додаток заявнику: матеріали апеляційної скарги на 5 арк.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.В. Ільїн

Суддя М.М. Слободін

Ухвала № 65579719

Відкрити повний перегляд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.03.2017

Справа № 904/43/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд", м. Дніпро

до відповідача-1: публічного акціонерного товариства "Сбербанк", м. Київ

відповідача-2: приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод", м. Харків

відповідача-3: приватного акціонерного товариства "Термолайф", м. Харків за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ

про визнання договорів про відкриття кредитних ліній та поруки недійсними

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про визнання недійсними договірів про відкриття кредитної лінії № 26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладений між приватним акціонерним товариством "Харківський коксовий завод" та публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" (нове найменування Публічне акціонерне товариство "Сбербанк"), № 30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладений між приватним акціонерним товариством "Термолайф" та публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" (нове найменування Публічне акціонерне товариство "Сбербанк"; про визнання договору поруки від 04.09.2012, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд" та публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" (нове найменування Публічне акціонерне товариство "Сбербанк") недійсним в частині забезпечення виконання недійсних зобов'язань за:

- договором про відкриття кредитної лінії № 26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеним між Приватним акціонерним товариством "Харківський коксовий завод" (ідентифікаційний код 24481702) та Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії";

- договором про відкриття кредитної лінії № 30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеним між Приватним акціонерним товариством "Термолайф" (ідентифікаційний код 34015182) та Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії".

Рішенням від 01.03.2016 року, вказані вище вимоги задоволені у повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.16р., зазначене рішення скасоване, а у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.03.17 р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.16 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.16 р. у справі № 904/43/16 скасовано, а вказану справу передано на розгляд до господарського суду першої інстанції для виконання вимог частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 11112 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вказівки, які містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідно до п. 3.1.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду розгляд справи № 904/43/16 доручено судді Мельниченко І.Ф.

Відповідно до статей 13, 15 Господарського процесуального кодексу України, підсудність справ визначається за предметними і територіальними ознаками.

Так, частиною 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України визначено, що справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов’язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо.

Пунктом 20.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" роз’яснено, що спори, пов’язані з укладанням, зміною умов, розірванням чи визнанням недійсними договорів, підлягають вирішенню господарським судом за місцем знаходження однієї з сторін, до якої звернувся заявник.

У питаннях визначення підвідомчості і підсудності справ зі спорів про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними слід враховувати також викладене у п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".

В пункті 1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначено, що за загальним правилом, закріпленим у частині 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, територіальна підсудність господарським судам справ у спорах про визнання договорів недійсними визначається за місцезнаходженням сторони, зобов’язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

За наявності двох чи кількох відповідачів, які є зобов’язаними за договором, справа розглядається за місцезнаходженням одного з них за вибором позивача.

За приписами пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Отже, з вищенаведених правових норм вбачається, що спір має розглядатись господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов’язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, а саме: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Враховуючи те, що на момент подання позову зобов’язаними сторонами за договорами про відкриття кредитної лінії № 26-В/12/66/ЮО та № 30-В/12/66/ЮО є ПАТ "Харківський коксовий завод" та ПАТ "Термолайф", то, відповідно, такий спір підсудний Господарському суду Харківської області.

Відповідно статті 17 Господарського процесуального кодексу України, якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

З огляду на викладене, матеріали справи № 904/43/16 підлягають надсиланню за місцем знаходження ПАТ "Харківський коксовий завод" та ПАТ "Термолайф" - в господарський суд Харківської області.

Керуючись статтями 15, 17, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Матеріали справи № 904/43/16 надіслати за встановленою підсудністю до господарського суду Харківської області.

Суддя

ОСОБА_1