ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 69652409

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 368/310/16-ц

провадження № 2-п/368/8/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2017 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого-судді Шевченко І.І.

при секретарі Гребеневич А.І.

з участю представника заявників ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик справу за заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Кагарлицького районного суду від 05 вересня 2017 р., -

встановив:

представник заявників просить суд скасувати заочне рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 05 вересня 2017 року винесеного по справі № 368/310/16-ц і призначити справу до розгляду в загальному порядку, посилаючись на те, що 05.09.2017 р. у справі позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики Кагарлицьким районним судом Київської області було прийнято заочне рішення, який позов задоволено повністю, стягнуто з відповідачів на користь позивача 89091,93 гривень заборгованості за договором позики, 38857,27 гривень відсотків за користування коштами та 17984,47 гривень пені.

Причиною неявки відповідача в судове засідання було те, що в цей час відповідач хворів та не мав змоги з'явитись в судове засідання. При цьому, відповідач повідомив суд про причини неявки подавши відповідне клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ст. 169 Цивільного процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними.

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання з поважних причин, про що завчасно повідомив суд подавши відповідне клопотання, відповідно до ст. 169 Цивільного процесуального кодексу України, суд мав відкласти розгляд справи.

Тому рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 05.09.2017 р. було прийнято судом з неповним з'ясуванням обставини, що мають значення для справи.

Згідно ст. 1051 Цивільного кодексу України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

В дійсності відповідач ніякого договору позики не укладав та коштів від позивача ніяких не отримував. З цього, приводу відповідач неодноразово звертався та на даний час звертається до правоохоронних органів з приводу шахрайських дій з боку позивача та вимагання коштів.

Крім цього, розписка яка можливо наявна у позивача, була можливо підписана під впливом обману та психологічного тиску з боку позивача.

Згідно ст. 230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Згідно ч. 1 ст. 232 Цивільного процесуального кодексу України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Судом при прийнятті рішення не було враховано всіх вищезазначених обставин, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Тому, заочне рішення суду повинно бути скасовано з підстав зазначених в ст. 232 Цивільного процесуального кодексу України.

Представник заявників подану заяву підтримала.

Позивач заперечував проти перегляду заочного розгляду справи, оскільки справа розглядається у протягом двох років, що не входить в рамки розумного розгляду справи.

Суд, вислухавши представника заявників та позивача, переглянувши матеріали заяви, вважає, що заява підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Кагарлицьким районного суду Київської області від 05 вересня 2017 року позовні вимоги позивача було задоволено та стягнуто із солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 заборгованість за договором позики, що складає грошову суму коштів у розмірі 89 091 грн. 93 коп., проценти за користування позикою, що складає грошову суму коштів у розмірі 38 857 грн. 27 коп., пеню за порушення боржником зобов’язання по договору, що складає грошову суму коштів у розмірі 17 984 грн.. 47 коп. та стягнуто судові витрати.

Відповідно до роз'яснень, даних у п. 30 постанови Пленум Верховного Суду України, від 12.06.2009 р. № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня одержання його копії, з дотриманням судом вимог статей 228 - 232 ЦПК. Суд скасовує заочне рішення, якщо визнає, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не прибув у судове засідання без поважних причин, оскільки довідка надана до суду не надає можливість зробити висновок, що відповідач ОСОБА_2 не міг приймати участь у судовому засіданні. Однак, при постановленні рішення не було враховано докази, які ним зазначені у заяві.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Керуючись ст. 231 ЦПК України, суд, –

ухвалив:

Заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Кагарлицького районного суду від 05 вересня 2017 р., - задовольнити.

Скасувати заочне рішення від 05 вересня 2017 року по справі за позовом Публічного ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, пені та процентів за користування позикою в зв’язку з невиконанням грошового зобов’язання.

Призначити дану справу до розгляду на 25 жовтня 2017 року на 15 год. 00 хв.

В судове засідання викликати сторони.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя І.І. Шевченко