ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2017 р. 14 год. 15 хвил.
Справа №804/5307/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання
ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросистем» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АктаБанк» ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 «FUNAMA HOLDINGS LIMITED» (Фунама Холдінгз Лімітед), Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Імпульс», ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Імпульс Трейд» про визнання протиправними дій та вимог, -
ВСТАНОВИВ:
18 серпня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросистем» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АктаБанк» ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_4 «FUNAMA HOLDINGS LIMITED» (Фунама Холдінгз Лімітед), Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Імпульс», ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Імпульс Трейд», у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило суд:
- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АктаБанк» ОСОБА_3 щодо визнання нікчемними договорів та направлення повідомлень про нікчемність правочинів із вимогами про необхідність повного та належного виконання умов Кредитного договору №01-1672/Т від 27.01.2014 року, укладеного між ПАТ «АктаБанк» та ТОВ «Агросистем», а саме правочинів (договорів):
1) додаткової угоди №3 до Кредитного договору №01-1672/Т від 27.01.2014 року укладеної 25.07.2014 року між ПАТ «АктаБанк» та ТОВ «Агросистем»;
2) договору застави майнових прав №01-1672/Т/9 від 31.07.2014 року, укладеного між ПАТ «АктаБанк» та ОСОБА_4 «FUNAMA HOLDINGS LIMITED» (Фунама Холдінгз Лімітед);
3) договору про відступлення права вимоги за Кредитним договором №01-1672/Т від 27 січня 2014 року, укладеного між ПАТ «АктаБанк», ОСОБА_4 «FUNAMA HOLDINGS LIMITED» (Фунама Холдінгз Лімітед) та ТОВ «Агросистем»;
4) договору про відступлення права вимоги №01-1672/Т-У, укладеного 1 серпня 2014 року між ПАТ «АктаБанк» та ОСОБА_4 «FUNAMA HOLDINGS LIMITED» (Фунама Холдінгз Лімітед);
5) договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором №01-1672/Т/1 від 27.01.2014 року, укладеного 03.08.2014 року між ПАТ «АктаБанк» та ОСОБА_4 «FUNAMA HOLDINGS LIMITED» (Фунама Холдінгз Лімітед).
- визнати протиправним та скасувати наказ «Щодо заходів, пов’язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів» від 31 липня 2017 року №65, винесений Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АктаБанк» ОСОБА_3.
В обґрунтування позову зазначено наступне:
- аналізуючи правомірність направлених відповідачем оскаржуваних повідомлень, слід звернути особливу увагу, що рішення суб’єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права: ТОВ «Агросистем» та всіх третьої особи за даним позовом, які знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень;
- відповідно до пункту 1 розділу III «Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення», затвердженого рішенням №826 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.05.2016 року, правочини (договори) є нікчемними у разі наявності підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та/або іншими законами, що підтверджується відповідними доказами;
- відповідач обґрунтовуючи свої вимоги, викладені в оскаржуваних повідомленнях про нікчемність правочинів, зазначає, що додаткова угода №3 до кредитного договору, договір застави майнових прав, договори про відступлення прав вимог, призвели до віднесення ПАТ «АктаБанк» до категорії неплатоспроможних та є нікчемними з підстав, визначених пунктами 1, 2, 5, 6, 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Однак зазначені обставини не відповідають дійсності та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами;
- факт укладання договору застави майнових прав не може свідчити про укладання банком нікчемного правочину, оскільки цей правочин був спрямований на надання банку додаткових гарантій виконання зобов'язань за кредитним договором.
- у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» також не забороняє відступлення права вимоги за зобов'язаннями банку, третій особі яка виконала зобов’язання боржника, а згідно з положеннями статей 512 Цивільного кодексу України передбачено можливість заміни кредитора у зобов'язанні та перехід до нового кредитора прав первісного кредитора у зобов'язанні у разі виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);
- укладення та фактичне виконання сторонами правочинів, які визнані відповідачем нікчемними, призвело до погашення зобов’язання перед ПАТ «АктаБанк» за рахунок майнових прав третьої особи. Вказані в повідомленнях договори є правомірними та дійсними, оскільки недійсність даних правочинів прямо законом не встановлена, а отже правочини є такими, що укладені відповідно до вимог діючого законодавства України;
- як вбачається з копії угоди щодо зміни кінцевого терміну погашення заборгованості за кредитним договором, договору застави майнових прав, договорів про відступлення права вимоги, вони містять в собі умови, відповідно до яких відступлення прав вимог ПАТ «АктаБанк» в інтересах нових кредиторів, відбувалося у зв’язку з тим, що обов'язок позивача, тобто позичальника за кредитним договором, щодо повернення кредитних коштів було виконано заставодавцем (майновим поручителем), тобто новим кредитором, до моменту укладення договорів про відступлення прав вимог було вчинено відповідні майнові дії на користь ПАТ «АктаБанк», оскільки було фактично здійснено погашення заборгованості на користь ПАТ «АктаБанк»;
- третя особа вчинила на користь ПАТ «АктаБанк» відповідні майнові дії, а саме: передала банку в заставу свої майнові права на отримання грошових коштів. Банк же не приймав на себе зобов’язань взагалі, а навпаки - отримав погашення зобов’язань на свою користь. Договори про відступлення права вимоги з ОСОБА_4 «ФУНАМА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД» (FUNAMA HOLDINGS LIMITED) укладені у зв’язку з тим, що ПАТ «АктаБанк» отримав повне погашення заборгованості позивача шляхом звернення стягнення на предмет застави;
- укладення угоди щодо зміни кінцевого терміну погашення заборгованості за кредитним договором, договору застави майнових прав, договорів про відступлення права вимоги, призвело навпаки до того, що ПАТ «АктаБанк» отримав повне погашення заборгованості за кредитним договором. Зазначені обставини підтверджують відсутність факту безкомпенсаційної відмови ПАТ «АктаБанк» від власних майнових вимог. Тобто, внаслідок даних правочинів кошти та/або майно не вибували із володіння ПАТ «АктаБанк», а навпаки, внаслідок даних правочинів ПАТ «АктаБанк» в повному обсязі задовольнив свої вимоги;
- відповідач також не зазначив посилань на будь-які докази, що підтверджують факт безоплатного відчуження майна з боку ПАТ «АктаБанк», або відмови останнього від майнових вимог, тому його твердження щодо нікчемності правочинів є лише припущенням. Аналогічна правова позиція, що за відсутності доказової бази нікчемності правочину припущення Фонду не можуть братись до уваги, викладена в постанові ВАСУ від 9 лютого 2017 року по справі №826/9064/15: «Разом із тим відповідачами не наведено, а судом не встановлено доказів наявності підстав для визнання нікчемнім договору банківського вкладу у досліджуваному випадку; ... За таких обставин твердження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» щодо нікчемності договору банківського вкладу є припущенням, яке не доведено належними доказами у встановленому законом порядку»;
- уклавши зазначені вище договори банк не приймав на себе жодних зобов'язань, а навпаки, набув можливість задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення, а отже такі договори не могли призвести до неплатоспроможності банку або неможливості виконання його грошових зобов'язань перед кредиторами. Внаслідок укладення угоди щодо зміни кінцевого терміну погашення заборгованості за кредитним договором, договору застави майнових прав, відбулось одночасне погашення заборгованості позивача перед ПАТ «АктаБанк» за виданим кредитом, а також зменшення зобов'язань банку перед третьою особою;
- звернення стягнення ПАТ «АктаБанк» на майнові права третьої особи, призвело до збільшення розміру грошових активів ПАТ «АктаБанк» за рахунок зменшення обсягу зобов’язань банку. Таким чином, укладення вищевказаних договорів, мало наслідком виключно покращення нормативів капіталу банку ПАТ «АктаБанк». Отже, зазначені договори не містять ознак нікчемності правочинів визначених пунктом 2 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з огляду на відсутність обов’язкових ознак, що вказують на їх нікчемність;
- згідно пункту 5 розділу 1 «Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями», затвердженого Постановою правління НБУ від 30.06.2016 року №351, кредитна операція – це вид активних банківських операцій, пов'язаних із розміщенням залучених банком коштів таким шляхом: надання їх у тимчасове користування або прийняття зобов'язань про надання певної суми коштів; надання гарантій, порук, акредитивів, акцептів, авалів; розміщення депозитів; проведення факторингових операцій та операцій фінансового лізингу; видача кредитів у формі врахування векселів, у формі операцій зворотного репо; будь-якого продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання щодо стати процентів та інших зборів за такою сумою (відстрочення платежу); розстрочення платежу за продані банком активи;
- укладення угоди щодо зміни кінцевого терміну погашення заборгованості за кредитним договором, договору застави майнових прав, що визнані відповідачем нікчемними правочинами, забезпечило виконання зобов’язань ТОВ «Агросистем» перед ПАТ «АктаБанк». В свою чергу ПАТ «АктаБанк» не приймав на себе зобов’язання щодо забезпечення виконання грошових вимог, а отже, в даному випадку не розглядається і не може розглядатись зазначена підстава нікчемності правочинів;
- правочини не передбачають прийняття банком на себе зобов’язань по забезпеченню грошових вимог, а навпаки, банк набув майнове право та реалізував це право на свою користь шляхом звернення стягнення. Тобто правова сутність цих угод взагалі не стосується прийняття на себе зобов’язань банком щодо забезпечення виконання грошових вимог в порядку іншому ніж здійснення кредитних операцій. Отже, пункт 5 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» взагалі не може бути застосований до угоди щодо зміни кінцевого терміну погашення заборгованості за кредитним договором, договору застави майнових прав, договорів про відступлення права вимоги;
- навіть, якщо уявити, що банк за дослідженими правочинами прийняв би на себе будь-які зобов’язання щодо забезпечення виконання грошових вимог, то наведена в ухвалі від 15.06.2017 року по справі №К/800/14254/17 позиція Вищого адміністративного суду України, спростовує наявність ознак нікчемності: «... діяльність банків не обмежена здійсненням кредитної діяльності, а законом не встановлено обмежень або прямої заборони на укладення банками договорів про отримання послуг та договорів застави в забезпечення виконання своїх зобов’язань за такими договорами...», «... з огляду на викладене, договір застави майнових прав б/н від 01.09.2014 року не може вважатися нікчемним на підставі пункту 5 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки укладення договорів застави в забезпечення виконання зобов’язань за договорами про надання послуг не суперечить закону. За спірним договором у банку не виникло додаткових грошових зобов’язань при вже існуючому зобов’язанні здійснити оплату послуг позивача як виконавця за договором про надання послуг від 01.09.2014 р. При цьому, обставини порушення порядку здійснення кредитних операцій при укладенні Договору застави майнових прав від 01.09.2014р. в оскаржуваному наказі не зазначено, як і посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким такий порядок встановлено»;
- відповідачем взагалі не зазначено, яку саме норму закону порушено сторонами при укладенні досліджених ним правочинів, оскільки правовідносини сторін та обставини укладення і виконання цих договорів під ознаки пункту 5 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не підпадають за їх правовою природою. Отже, складається враження, що відповідач, не маючи правового обґрунтування нікчемності правочинів, навмання наводить підстави із пунктів частини 3 статті 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в оскаржуваних повідомленнях;
- аналогічна думка суду закріплена також в ухвалі ВАСУ від 12 січня 2017 року по справі №826/8273/16: «ОСОБА_2 вищезазначеного слідує, що Уповноважена особа Фонду наділена розпорядними повноваженнями реагування за наслідками перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних. В той же час, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, таке право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину. Одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно, у випадку який розглядається, нівелюється протилежним твердженням особи про дійсність вкладу»;
- відповідно до пункту 1.18 «Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку», затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 року №2 під наданням клієнтом пільг при здійсненні кредитних операцій, зокрема, розуміють - прийняття меншого виконання зобов’язання, ніж вимагається від інших клієнтів;
- внаслідок укладення договорів банк не прийняв на себе жодних зобов'язань, не зазнав несприятливих наслідків, таких як погіршення фінансового стану банку або зниження його платоспроможності, не було надано переваги третій особі щодо задоволення вимог за договором банківського вкладу, оскільки грошові кошти з банку виведені не були, а за їх рахунок було здійснено погашення зобов'язань за кредитним договором в сумі заборгованості ТОВ «Агросистем», а отже на відповідну суму зменшились і зобов'язання банку перед третьою особою;
- при цьому, перехід до поручителя (майнового поручителя) права вимоги є не пільгою, а правом, прямо передбаченим статтями 512, 556 Цивільного кодексу України для будь-якого поручителя (майнового поручителя), який виконав забезпечене порукою (заставою) зобов’язання;
- Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 16 червня 2016 року по справі №К/800/7723/16 зазначав, що «Уповноваженою особою визнано нікчемними договори поруки на підставі пункту 7 частини З статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які посилання на те, які саме переваги отримали поручителі внаслідок укладення договорів. При цьому укладення договорів поруки прямо передбачено нормами Цивільного кодексу України»;
- крім того, факт укладання вказаних договорів не може свідчити про укладання банком правочину, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, оскільки ці договори спрямовані на надання банку додаткових гарантій виконання зобов'язань за кредитним договором, а не містить положень щодо здійснення платежу чи передачі іншого майна не на користь банку або на пільгових умовах;
- Верховний суд України, під час перегляду постанови Вищого господарського суду України у постанові від 23 листопада 2016 року по справі №3-869гс16, предметом якої були подібні за змістом правовідносини, дійшли аналогічних висновків, зокрема, що «...оскільки у цьому разі не відбулося вчинення банком платежу на користь його кредитора чи передачі будь-якого майна, що належить банку, кредитор також не мав переваг перед іншими вкладниками, оскільки право нового кредитора вимагати від боржника повернення сплачених на виконання кредитного договору коштів передбачено нормами чинного законодавства, тому не було і підстав для встановлення нікчемності спірного договору»;
- за договором застави майнових прав ПАТ «АктаБанк» здійснив погашення зобов’язань ТОВ «Агросистем» на свою користь, тобто виключається наявність обставин, щодо надання банком пільг та/або переваг будь-кому, зокрема позивачеві. Відсутні обставини передачі майна/здійснення банком платежу на користь його кредитора;
- слід зазначити також, що всі правочини були укладені до моменту прийняття Національним банком України рішення про віднесення до категорії проблемних банку ПАТ «АктаБанк». Крім того, вказані правочини не призвели до збільшення витрат з виведення ПАТ «АктаБанк» з ринку, оскільки внаслідок укладення цих договорів ПАТ «АктаБанк» не створював для себе жодних нових зобов'язань які могли би збільшити витрати. При цьому, фактичне виконання вказаних правочинів також зменшило грошові зобов'язання банку;
- відповідно до пункту 5 розділу II «Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення», затвердженого Рішенням №826 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.05.2016 року, перевірка правочинів (договорів) на предмет нікчемності проводиться Комісією у період здійснення Фондом тимчасової адміністрації банку. У разі необхідності проведення перевірки протягом процедури ліквідації банку така перевірка повинна бути завершена не пізніше шести місяців з дня початку процедури ліквідації банку. За рішенням виконавчої дирекції Фонду перевірку може бути продовжено, але не більше, ніж на шість місяців;
- отже, навіть у разі необхідності продовження строку проведення перевірки правочинів ПАТ «АктаБанк» на предмет нікчемності, вона мала бути проведена та закінчена в річний (максимальний) термін від дня початку процедури ліквідації, а саме до 15.01.2016 року;
- вказане доводить незаконність дій уповноваженої особи Фонду по створенню комісії для здійснення перевірки документів, пов’язаних із вчиненням правочинів (укладенням договорів), з метою виявлення фактів нікчемності таких правочинів (укладених договорів), та незаконність самої перевірки і подальших дій відповідача у зв’язку із недотриманням встановленого діючим законодавством строку для проведення перевірки правочинів на предмет нікчемності. Таким чином, проведення зазначеної перевірки у липні-серпні 2017 року є неправомірним.
Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Відповідач проти позову заперечив, зазначивши про повну відповідність вимогам закону та встановленому порядку процедури визнання правочинів нікчемними, просив у задоволенні позову відмовити повністю. Треті особи подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, підтримавши позовні вимоги.
Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 27 січня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «АктаБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросистем» було укладено кредитний договір №01-1672/Т.
На забезпечення виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Агросистем» зобов’язань за кредитним договором укладені наступні договори:
- договір іпотеки №01-1672/Т/1 від 27.01.2014 року, між ПАТ «АктаБанк» та позивачем;
- договір поруки №01-1672/Т/2 від 27.01.2014 року, між ПАТ «АктаБанк» та ТОВ «АВТО-ІМПУЛЬС»;
- договір поруки №01-1672/Т/4 від 27.01.2014 року, між ПАТ «АктаБанк» та фізичною особою ОСОБА_7;
- договір поруки №01-1672/Т/6 від 27.01.2014 року, між ПАТ «АктаБанк» та фізичною особою ОСОБА_6;
- договір поруки №01-1672/Т/8 від 13.05.2014 року, між ПАТ «АктаБанк» та ТОВ «АВТО-ІМПУЛЬС ТРЕЙД»;
- договір застави майнових прав №01-1672/Т/9 від 31.07.2014 року, між ПАТ «АктаБанк» та ОСОБА_4 «ФУНАМА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД» (FUNAMA HOLDINGS LIMITED).
Відповідно до частини 1 статті 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
25 липня 2014 року між ПАТ «АктаБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросистем» було укладено додаткову угоду №3 до кредитного договору №01-1672/Т від 27 січня 2014 року, якою було змінено кінцевий термін повернення грошових коштів ПАТ «АктаБанк».
З урахуванням того, що в строк визначений кредитним договором, ТОВ «Агросистем» не було виконано зобов’язань щодо повернення суми кредиту, ПАТ «АктаБанк» повністю погасив заборгованість за кредитним договором шляхом звернення стягнення на грошові кошти ОСОБА_4 «ФУНАМА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД».
Враховуючи те, що ОСОБА_4 «ФУНАМА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД» (FUNAMA HOLDINGS LIMITED) було здійснено погашення заборгованості за кредитним договором, на підставі договору застави майнових прав №01-1672/Т/9 від 31.07.2014 року, ПАТ «АктаБанк» на виконання вимог статті 512 Цивільного кодексу України відступило права вимоги за кредитним договором та іншими договорами, що забезпечують виконання зобов’язання за кредитним договором на користь ОСОБА_4 «ФУНАМА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД» (FUNAMA HOLDINGS LIMITED), про що був укладений договір про відступлення права вимоги за кредитним договором №01-1672/Т від 27 січня 2014 року, що укладений 1 серпня 2014 року, договір про відступлення права вимоги №01- 1672/Т-У від 01 серпня 2014 року, договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором №01-1672/Т/1, посвідчений 27.01.2014 року.
Таким чином, укладення ПАТ «АктаБанк» угоди щодо зміни кінцевого терміну погашення заборгованості за кредитним договором не могло мати наслідок порушення чинного законодавства України, при цьому Цивільним кодексом України та Господарським кодексу України не встановлено заборони щодо дострокового виконання боржником/третьою особою зобов'язань за Кредитним договором.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).
07.08.2014 року Правлінням Національного банку України ухвалено постанову №468/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «АктаБанк» до категорії проблемних».
На підставі постанови Правління Національного банку України від 16.09.2014 року №576 «Про віднесення ПАТ «АктаБанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.09.2014 року прийнято рішення №90 про запровадження з 17.09.2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «АктаБанк».
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15.12.2014 року №144 продовжено тимчасову адміністрацію в ПАТ «АктаБанк» на один місяць по 17.01.2015 року включно. Повноваження Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «АктаБанк» ОСОБА_8 також були продовжені до 17.01.2015 року включно.
15.01.2015 року Правлінням Національного банку України винесено постанову №19 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АктаБанк».
16.01.2015 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №6 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «АктаБанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «АктаБанк» та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «АктаБанк» ОСОБА_8 строком на 1 рік з 16.01.2015 року по 15.01.2016 року.
Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 31.05.2017 року №2217 «Про заміну Уповноваженої особи фонду на ліквідацію ПАТ «АктаБанк», якою з 07.06.2017 року призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «АктаБанк» ОСОБА_3.
Термін ліквідації банку продовжено з 16.01.2015 року по 15.01.2018 року.
Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «АктаБанк» ОСОБА_3 у зв'язку із виявленням Комісією з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями правочинів, що мають ознаки нікчемності винесено оскаржуваний наказ «Щодо заходів, пов’язаних з наслідками виявлення нікчемними правочинів» від 31 липня 2017 року №65.
Так, наказом від 31 липня 2017 року №65 у зв’язку з виявленням Комісією з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом №25 від 30.06.2017 року, та затвердженням Протоколом №33 від 31 липни 2017 року правочинів (договорів), що мають ознаки нікчемності згідно з пунктами 1, 7, 8 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» при кредитуванні ТОВ «Агросистем» за кредитним договором №01-1672/Т від 27.01.2014 року, а саме:
- додаткову угоду №3 до кредитного договору №01-1672/Т від 27.01.2014 року, укладену 25.07.2014 року між ПАТ «АктаБанк» та ТОВ «Агросистем»;
- договір застави майнових прав №01-1672/Т від 31.07.2014 року, що укладений між ПАТ «АктаБанк» та ОСОБА_4 «FUNAMA HOLDINGS LIMITED»;
- договір про відступлення права вимоги за кредитним договором №01-1672 Т від 27.01.2014 року, що укладений 01.08.2014 року між ПАТ «АктаБанк», ОСОБА_4 «FUNAMA HOLDINGS LIMITED» та TОB «Агросистем»;
- договір про відступлення права вимоги №01-1672/Т-У, що укладений 01.08.2014 року між ПАТ «АктаБанк» та ОСОБА_4 «FUNAMA HOLDINGS LIMITED»;
- договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором №01-1672/11 від 27.01.2014 року, що укладений 03.08.2014 року між ПАТ «АктаБанк» та ОСОБА_4 «FUNAMA HOLDINGS LIMITED»,
наказано:
1. доручити головному бухгалтеру банку у строк до 31.07.2017 року здійснити дії щодо:
1.1. поновлення у бухгалтерському обліку банку за рахунками для обліку кредитів (згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України) кредитної заборгованості ТОВ «Агросистем» за кредитним договором №01-1672/Т від 27.01.2014 року (зі змінами та доповненнями) у кореспонденції аналітичного рахунку 3739 із відповідними рахунками для обліку складових кредитної заборгованості без врахування дисконтів та премій (із використанням технічних рахунків для обліку позиції Банку, щодо іноземної валюти 3800 і 3801, за офіційним курсом на дату припинення визнання фінансових активів), на дату припинення визнання зазначених фінансових активів на суму 1312007,40 дол. США. Суму курсових різниць (за період з дати припинення визнання фінансових активів до відновлення їх в балансі банку) віднести на відповідний аналітичний рахунок 6204. У разі необхідності, відкрити/створити кредитні угоди, відкрити необхідні аналітичні рахунки для обліку кредитів, нарахованих відсотків, застави, тощо;
1.2. відкриття балансового рахунку 2909 та врахування на ньому коштів, направлених на погашення кредитної заборгованості за кредитним договором N01-1672/Т від 27.01.2014 року (згідно з договором застави майнових прав №01-1672/Т/9 від 31.07.2014 року) на суму 1312007,40 дол.США;
1.3. відновлення нарахування (з 01.08.2014 року) процентів за користування укладеним кредитним договором (на суму основної заборгованості за кредитом, погашеної поручителем та поновленої у обліку) у розмірах та спосіб, передбаченими кредитним договором №0l-1672/T від 27.01.2014 року;
1.4. відновлення суми сформованого резерву під кредитну заборгованість, яка була б пов'язана з кредитним договором №0l-1672/T від 27.01.2014 року в операційному дні банку. Суму сформованою резерву на дату відображення в обліку вищезазначеного договору розформувати. Суму резерву під наданий кредит у розрахунковому його розмірі сформувати у загально встановленому порядку (Постанова НБУ №23) станом на 01.09.2014 року;
1.5. поновлення у бухгалтерському обліку банку (за позабалансовими рахунками) прав вимоги за:
- іпотечним договором №01-1672/Т/1 від 27.01.2014 року (в В2 - 876/Т/2 від 24.02.2012 року), укладеним між ПАТ «АктаБанк» та ТОВ «Агросистем» на суму 50702919 грн.;
- договором поруки №01-1672/Т/4 від 27.01.2014 року укладеним між ПАТ «АктаБанк» та ОСОБА_5 на суму 2247474,97 дол. США;
- договором поруки №01-1672/Т/6 від 27.01.2014 року, укладеним між ПАТ «АктаБанк» та ОСОБА_6 на суму 2247474,97 дол.США;
- договором поруки №01-1672/Т/2 від 27.01.2014 року, укладеним між ПАТ «АктаБанк» та ТОВ «Авто-Импульс» на суму 2247474,97 дол.США;
- договором поруки №01-1672/Т/8 від 27.01.2014 року, укладеним між ПАТ «АктаБанк» та TOB «Авто-Импульс Трейд» на суму 2242706,13 дол.США;
- договором поруки №01-1672/Н/7 від 07.05.2014 року, укладеним між ПАТ «АктаБанк» та ТОВ «АГРОФІРМА «НОВАТОР» на суму 100000 дол.США.
2. доручити юридичному департаменту банку:
- протягом одного робочого дня з дня підписання цього наказу направити ТОВ «Агросистем», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ТОВ «Авто-Импульс», ТОВ «Авто-Импульс Трейд», ТОВ «АГРОФІРМА «НОВАТОР», ОСОБА_4 «ФУНАМА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД» повідомлення про нікчемність правочину згідно статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
- у разі необхідності, розпочати претензійно-позовну роботу щодо застосування наслідків нікчемності правочину (договору);
- у разі необхідності, розпочати претензійно-позовну роботу щодо стягнення заборгованості за договором кредиту;
- у разі необхідності, розпочати роботу щодо поновлення/накладання нового обтяження та заборони відчуження за іпотечним договором №01-1672/Т/1 від 27.01.2014 року, укладеним між ПАТ «АктаБанк» та ТОВ «Агросистем».
Уповноваженою особою фонду на ліквідацію ПАТ «АктаБанк» ОСОБА_3 на адресу позичальника/боржника ТОВ «Агросистем», поручителя ТОВ «Авто-Импульс», поручителя ТОВ «Авто-Импульс Трейд», поручителя ОСОБА_6 направлені повідомлення про нікчемність правочинів №1305 від 31.07.2017 року, №1307 від 31.07.2017 року, №1309 від 31.07.2017 року, №1308 від 31.07.2017 року відповідно, із зазначенням про необхідність повного та належного виконання всіх умов кредитного договору №01-1672/Т від 27.01.2014 року, у зв'язку із нікчемністю вищенаведених правочинів згідно пунктів 1, 2, 5, 6, 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
В повідомлені про нікчемність правочинів вказано про нікчемність:
- додаткової угоди №3 до кредитного договору №01-1672/Т від 27.01.2014 року, укладеної 25.07.2014 року між ПАТ «АктаБанк» та ТОВ «Агросистем»;
- договору застави майнових прав №01-1672/Т від 31.07.2014 року, укладеного між ПАТ «АктаБанк» та ОСОБА_4 «FUNAMA HOLDINGS LIMITED»;
- договору про відступлення права вимоги за кредитним договором №01-1672 Т від 27.01.2014 року, укладеного 01.08.2014 року між ПАТ «АктаБанк», ОСОБА_4 «FUNAMA HOLDINGS LIMITED» та TОB «Агросистем»;
- договору про відступлення права вимоги №01-1672/Т-У, укладеного 01.08.2014 року між ПАТ «АктаБанк» та ОСОБА_4 «FUNAMA HOLDINGS LIMITED»;
- договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором №01-1672/11 від 27.01.2014 року, укладеного 03.08.2014 року між ПАТ «АктаБанк» та ОСОБА_4 «FUNAMA HOLDINGS LIMITED».
Вирішуючи спір по суті, суд виходить із того, що правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року №4452-VI (далі – Закон №4452-VI).
Відповідно до статті 37 Закону №4452-VI Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Частиною 3 статті 38 Закону №4452-VI встановлені підстави, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, а саме:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Суд зазначає, що в оскаржуваному наказі Уповноважена особа посилається на одночасну наявність підстав визнання нікчемними правочинів, визначених в пунктах 1, 7, 8 частини 3 статті 38 вказаного Закону.
В направлених повідомленнях про нікчемність правочинів здійснено посилання на наявність підстав визнання відповідних правочинів нікчемними, зазначених у пунктах 1, 2, 5, 6, 7 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI.
Визначена розбіжність свідчить про упередженість при наданні оцінки наявності підстав для визнання правочинів нікчемними, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.
Уповноважена особа Фонду наділена розпорядчими повноваженнями реагування за наслідками перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних. В той же час, вказане право не є абсолютним та кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину у кожному конкретному випадку, із наданням обґрунтування по кожній з виявлених підстав визнання правочину нікчемним. Встановлення ознак нікчемності правочину без надання достатнього та належного правового обґрунтування призводить до безпідставного віднесення правочину до нікчемного.
Матеріалами справи також не підтверджено, що укладенням правочинів, визнаних нікчемними, банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог, або прийняв на себе зобов'язання щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність», або уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, або уклав правочини, умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, у тому числі правочини з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Суд погоджується із доводом позивача, що внаслідок даних правочинів банк в повному обсязі задовольнив свої вимоги отримавши з погашення на свою користь. Уклавши зазначені вище договори банк не приймав на себе жодних зобов'язань, а навпаки, набув можливість задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення, а отже такі договори не могли призвести до неплатоспроможності банку або неможливості виконання його грошових зобов’язань перед кредиторами. Внаслідок укладення договорів про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами застави майнових прав, відбулось погашення заборгованості перед банком, за рахунок нового кредитора, та зменшення заборгованості банку по грошовим зобов’язанням останнього.
Договір про відступлення права вимоги не передбачає прийняття банком на себе зобов’язань по забезпеченню грошових вимог. Договори поруки та застави майнових прав також не передбачають прийняття банком на себе зобов’язань по забезпеченню грошових вимог, навпаки, банк набув майнове право та реалізував це право на свою користь шляхом звернення стягнення. Тобто правова сутність цих угод не стосується прийняття на себе зобов’язань банком щодо забезпечення виконання грошових вимог в порядку іншому ніж здійснення кредитних операцій. За договорами застави майнових прав банк здійснив погашення зобов’язань на свою користь, тобто виключається наявність обставин, щодо надання банком пільг та/або переваг будь-кому, зокрема позивачеві або третім особам. Також, відсутня передача майна або здійснення банком платежу на користь його кредитора.
З системного аналізу матеріалів справи, пояснень сторін, вищенаведених норм права суд дійшов висновку про відсутність підстав визнання правочинів нікчемними із зазначених уповноваженою особою підстав, як в оскаржуваному наказі, так і в направлених повідомленнях.
Окремо суд зазначає про грубе порушення частини 2 статті 38 Закону №4452-VI, оскільки закон визначає обмеження строками проведення перевірок на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті, оскільки така перевірка проводиться виключно протягом дії тимчасової адміністрації.
Натомість, «Порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення», затверджений рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №826 від 26.05.2016 року та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.06.2016 року за №863/28993 (далі Порядок №826), розширив повноваження Фонду щодо перевірки правочинів на предмет нікчемності на період процедури ліквідації банку.
Так, відповідно до пункту 5 розділу ІІ наведеного Порядку №826 перевірка правочинів (договорів) на предмет нікчемності проводиться Комісією у період здійснення Фондом тимчасової адміністрації банку.
У разі необхідності проведення перевірки протягом процедури ліквідації банку така перевірка повинна бути завершена не пізніше шести місяців з дня початку процедури ліквідації банку. За рішенням виконавчої дирекції Фонду перевірку може бути продовжено, але не більше, ніж на шість місяців.
Проаналізувавши зазначене, суд приходить до висновку, що норми підзаконного нормативно-правового акту суперечать вимогам Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», оскільки визначають не передбачені законом повноваження Фонду та Уповноваженої ним особи, наділяють додатковими повноваженнями Комісію з перевірки правочинів.
Суд наголошує, що перевірка правочинів на предмет їх нікчемності повинна бути проведена у період здійснення Фондом тимчасової адміністрації банку, а не у період його ліквідації.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для його задоволення.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросистем» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АктаБанк» ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 «FUNAMA HOLDINGS LIMITED» (Фунама Холдінгз Лімітед), Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Імпульс», ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Імпульс Трейд» про визнання протиправними дій та вимог - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АктаБанк» ОСОБА_3 щодо визнання нікчемними договорів та направлення повідомлень про нікчемність правочинів із вимогами про необхідність повного та належного виконання умов Кредитного договору №01-1672/Т від 27.01.2014 року, укладеного між ПАТ «АктаБанк» та ТОВ «Агросистем», а саме правочинів (договорів):
1) додаткової угоди №3 до Кредитного договору №01-1672/Т від 27.01.2014 року укладеної 25.07.2014 року між ПАТ «АктаБанк» та ТОВ «Агросистем»;
2) договору застави майнових прав №01-1672/Т/9 від 31.07.2014 року, укладеного між ПАТ «АктаБанк» та ОСОБА_4 «FUNAMA HOLDINGS LIMITED» (Фунама Холдінгз Лімітед);
3) договору про відступлення права вимоги за Кредитним договором №01-1672/Т від 27 січня 2014 року, укладеного між ПАТ «АктаБанк», ОСОБА_4 «FUNAMA HOLDINGS LIMITED» (Фунама Холдінгз Лімітед) та ТОВ «Агросистем»;
4) договору про відступлення права вимоги №01-1672/Т-У, укладеного 1 серпня 2014 року між ПАТ «АктаБанк» та ОСОБА_4 «FUNAMA HOLDINGS LIMITED» (Фунама Холдінгз Лімітед);
5) договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором №01-1672/Т/1 від 27.01.2014 року, укладеного 03.08.2014 року між ПАТ «АктаБанк» та ОСОБА_4 «FUNAMA HOLDINGS LIMITED» (Фунама Холдінгз Лімітед).
Визнати протиправним та скасувати наказ «Щодо заходів, пов’язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів» від 31 липня 2017 року №65, винесений Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Актабанк» ОСОБА_3.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 22 вересня 2017 року.
Суддя
ОСОБА_1