ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 69579396

Озвучення тимчасово недоступне

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а тел. 61-72-21

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"12" жовтня 2017 р. Справа № 907/595/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Виноградівський райагротехсервіс”, м. Виноградів

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Консервний завод “Універ”, м. Виноградів

до відповідача 2 Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, м. Київ

про визнання поруки припиненою,

Суддя господарського суду – Пригара Л.І.

представники:

Позивача – ОСОБА_1, довіреність № 06 від 11.10.2017 року

Відповідача 1 – не з’явився

Відповідача 2 – ОСОБА_2, довіреність № 166 від 10.03.2017 року

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю “Виноградівський райагротехсервіс”, м. Виноградів заявлено позов до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Консервний завод “Універ”, м. Виноградів та до відповідача 2 Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, м. Київ про визнання поруки припиненою.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні. Поданими в судовому засіданні додатковими поясненнями б/н, б/д (вх. № 02.3.1-11/12330/17 від 12.10.2017 року) навів нормативні обґрунтування припинення поруки за Договором поруки № 250311-п1 від 25.03.2011 року та наполягає на тому, що збільшення відповідальності поручителя як наслідок перевищення встановленого договором ліміту кредитування, без згоди поручителя є безумовною підставою припинення поруки. До вказаних пояснень представником позивача долучено розрахунок видачі та погашення кредитних коштів, а також ряд банківських виписок, які на його думку, підтверджують факт перевищення станом на 06.06.2013 року кредитного ліміту у розмірі 51 000 000 грн.

Відповідач 1 – ТзОВ “Консервний завод “Універ” явку уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не забезпечив, причин неявки суду не повідомив.

Представник відповідача 2 – ПАТ “Державний ощадний банк України” проти задоволення позовних вимог заперечив з мотивів, викладених у поданому суду відзиві на позов № 55/2-03/1349 від 05.09.2017 року. Поданими в судовому засіданні додатковими обґрунтуваннями № 106.20-12/1/-331 від 12.10.2017 року наголошує на безпідставності твердження позивача щодо збільшення обсягів відповідальності поручителя у вигляді отримання понадлімітних кредитних коштів та зміни валюти кредитування., оскільки отриманий позичальником (Відповідачем 1) 06.06.2013 року транш у розмірі 5 600 000 доларів США протягом цього ж операційного дня був спрямований на погашення кредитної заборгованості за цим же кредитним договором, а залишок заборгованості після отримання траншу кредиту та погашення за його рахунок попередньої заборгованості, склав суму 48 949 132 грн., яка не перевищувала максимального ліміту кредитування у розмірі 51 000 000 грн. У підтвердження наведеного, представником відповідача 2 до письмових обґрунтувань долучено довідки про стан заборгованості від 05.06.2013 року, 06.06.2013 року, 07.06.2013 року та виписку по рахунку позичальника.

Разом з тим, представник відповідача 2 в судовому засіданні подав клопотання б/н від 12.10.2017 року про продовження строків розгляду спору у даній справі в порядку ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, покликаючись на необхідність ознайомлення з поданими представником позивача додатковими обґрунтуваннями у підтвердження правомірності заявлених позовних вимог.

Представник позивача проти такого продовження строку розгляду спору у даній справі не заперечив, про що зробив відповідну письмову відмітку на клопотанні представника відповідача 2.

Згідно вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 року № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі. Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду).

Враховуючи особливості розгляду даної справи, що полягають у характері спору, з метою об’єктивного, повного та всебічного розгляду справи, дотримання рівності сторін та змагальності процесу, суд прийшов до висновку продовжити строк вирішення спору та відкласти розгляд справи на інший термін .

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Розгляд справи відкласти на "31" жовтня 2017 р. на 10:30 год.

2. Зобов’язати позивача подати господарському суду до дня судового засідання:

• розрахунок заборгованості з відображенням окремо тіла кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, тощо).

3. Зобов’язати відповідача 1 подати господарському суду до дня судового засідання:

• розрахунок заборгованості з відображенням окремо тіла кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, тощо).

4. Зобов’язати відповідача 2 подати господарському суду до дня судового засідання:

• розрахунок заборгованості з відображенням окремо тіла кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, тощо).

5. Явку уповноважених представників сторін у судове засідання визнати обов’язковою.

Суддя Пригара Л.І.