ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" жовтня 2017 р.
Справа № 916/71/17
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Філінюка І.Г.,
суддів: Лавриненко Л.В., Величко т.А.
секретар судового засідання – Безпалюк А.В.
за участю:
від ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» - ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 31.12.2016
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами»
на рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2017
у справі № 916/71/17
за позовом ОСОБА_2 організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Мун Рекордс»
до відповідача ОСОБА_2 підприємства «ГБК»
про стягнення 32 000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мун Рекордс» (далі – ТОВ «Мун Рекордс»), від імені якої виступила Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (далі – ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами»), звернулося до суду з вимогами (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 21.02.2017), про стягнення з ОСОБА_2 підприємства «ГБК» (далі - ПП«ГБК») на користь ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» в інтересах ТОВ «Мун Рекордс» 32000 грн. компенсації за порушення авторських прав.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.03.2017 відмовлено ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» у задоволенні заяви від 21.02.2017 за вх.№2-1030/17 в частині залучення до розгляду справи ще одного позивача – ТОВ «ОСОБА_3 України» та збільшення суми компенсації на 32000грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.03.2017 відмовлено ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» у задоволенні позову повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2017 та задовольнити позовні вимоги повністю.
Стягнути з відповідача на користь ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» в інтересах ТОВ «Мун Рекордс» компенсацію за порушення майнових авторських прав за використаний без дозволу об'єкт - музичний твір «Odessa» в мінімальному розмірі - 32 000, 00 грн.
Стягнути з відповідача на користь ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» в інтересах ТОВ «Ворнер Мьюзик Україна» компенсацію за порушення майнових авторських прав за використаний без дозволу об'єкт - музичний твір «Ногами Руками» в мінімальному розмірі - 32 000,00 грн.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя – Філінюк І.Г., судді – Лавриненко Л.В., Лашин В.В.) від 12.04.2017, апеляційну скаргу ОСОБА_2 організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.05.2017 об 11:00.
У зв’язку із перебуванням судді Лавриненко Л.В. у відпустці, розпорядженням керівника апарату № 397 від 22.05.2017 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 916/71/17. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2017 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя – Філінюк І.Г., судді: Мишкіна М.А., Лашин В.В.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя – Філінюк І.Г., судді – Мишкіна М.А., Лашин В.В.) від 22.05.2017 справу № 916/71/17 прийнято до провадження та розгляд апеляційної скарги призначено на 04.07.2017 о 10:30 год.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.07.2017 розгляд апеляційної скарги відкладено на 17.07.2017 о 12:00 годині.
У зв’язку із перебуванням судді-члена колегії ОСОБА_4 у відпустці, розпорядженням керівника апарату № 621 від 14.07.2017 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 916/71/17. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2017 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя – Філінюк І.Г., судді: Лавриненко Л.В., Лашина В.В., справу прийнято до провадження.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2012 розгляд апеляційної скарги відкладено на 16.08.2017 об 11:00 годині.
У зв’язку перебуванням у відпустці судді-члена колегії ОСОБА_5 з 24.07.2017, розпорядженням керівника апарату № 849 від 15.08.2017 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 916/71/17. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2017 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя – Філінюк І.Г., судді: Лавриненко Л.В., Величко Т.А., справу прийнято до провадження.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 розгляд апеляційної скарги відкладено на 10.10.2017 об 10:00 годині.
У судове засідання 10.10.2017 з’явились представник ОСОБА_2 організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами», який підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсязі.
Представник ОСОБА_2 підприємства «ГБК» в судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання це право, а не обов’язок учасників процесу, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Ухвалою суду від 10.01.2017 порушено провадження по справі №916/71/17 за позовом ОСОБА_2 організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Мун Рекордс» до ОСОБА_2 підприємства «ГБК» про стягнення 16000 грн.
Відповідно до ч. 3 п. 51.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» у визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.
Заявою від 21.02.2017 за вх.№2-1030/17 ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» збільшила позовні вимоги до 32000,00 грн., та в цій частині заяву правомірно прийнято судом першої до розгляду.
Одночасно у заяві від 21.02.2017 за вх.№2-1030/17 ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» визначила в даній справі ще одного позивача – ТОВ «ОСОБА_3 України» та вказала компенсацію за відтворення твору, права на який належать ТОВ «ОСОБА_3 України» в сумі 32000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.03.2017 відмовлено ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» у задоволенні заяви від 21.02.2017 за вх.№2-1030/17 в частині залучення до розгляду справи ще одного позивача, з посиланням на те, що положеннями ГПК України не передбачено залучення до розгляду справи, розгляд якої вже провадиться, інших позивачів.
Таким чином, оскільки ухвала Господарського суду Одеської області від 14.03.2017 про відмову у залучені ще одного позивача ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» не оскаржувалася до суду апеляційної інстанції, отже є чинною, а також те, що ГПК України не передбачає залучення до розгляду справи, розгляд якої вже почався, інших позивачів, колегія апеляційної інстанції переглядає справу саме за позовом ОСОБА_2 організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Мун Рекордс» до ОСОБА_2 підприємства «ГБК» про стягнення 32000,00 грн., а апеляційна скарга в частині стягнення з відповідача на користь ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» в інтересах ТОВ «Ворнер Мьюзик Україна» компенсацію за порушення майнових авторських прав за використаний без дозволу об'єкт - музичний твір «Ногами Руками» в мінімальному розмірі - 32 000,00 грн. задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, ПО «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» здійснює діяльність з управління на колективній основі майновими правами суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до Свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності №18/2011 від 24.01.2011.
17.05.2012 між ТОВ «Мун Рекордс» (видавник) та ПО «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» (організація) укладено договір №17052012/01 про управління майновими авторськими правами, у відповідності до вимог якого видавник доручає організації здійснювати управління на колективній основі його майновими авторськими правами на всі твори, перелік яких додається до цього договору, а саме дозволяти від імені видавника використання творів користувачами, а також збирати винагороду (роялті) за їх використання способами, передбаченими п.2.2. даного договору. Сторони також погодили, що видавник залишає також за собою право надавати дозволи третім особам (користувачам) на використання творів способами: публічне виконання та публічне сповіщення. Організація має право, зокрема: укладати договори з користувачами щодо надання дозволу на використання творів з каталогу; здійснювати представництво інтересів видавника у суді, а також, за необхідністю, в апеляційній та касаційній інстанції, Верховному Суді України при розгляді справи за позовними заявами, для чого видавник наділяє організацію всіма правами, передбаченими чинним законодавством України для позивача в процесі. В тому числі, отримувати судові накази і приймати виконання за ними на свою користь, але лише з метою наступного розподілення отриманого на користь видавника на умовах і в порядку, передбаченими цим договором. Строк дії договору встановлено до 31.12.2017 (п.п.2.1., 3.2.1., 3.2.7. договору, п.3 додаткової угоди №15 від 22.12.2015, п.п.1, 2 додаткової угоди №17 від 01.12.2016).
ТОВ «Мун Рекордс» підписано до договору №17052012/01 від 17.05.2012 декларацію №40 від 11.04.2013, відповідно до якої визначено музичний твір «Odessa» (автор тексту та музики – ОСОБА_6, виконавець – Makhno Projekt).
Авторські права на музичний твір «Odessa» ТОВ «Мун Рекордс» отримало від ОСОБА_6 на підставі укладеного між ними договору про передачу авторських та суміжних прав №07/11-04-13 від 11.04.2013, згідно додатку №2 до договору №07/11-04-13.
11.07.2016 представником ПО «ОКУАСП» виявлено, що в приміщенні закладу нічного клубу «Веселі Тітьки» за адресою: смт. Затока, Одеська обл., бульвар Золотий беріг, б. 51 в якому господарську діяльність здійснює ПП «ГБК» публічно виконувалися музичні твори за допомогою наявного в приміщенні закладу обладнання. Серед використаних об’єктів майнових авторських прав публічно виконувався твір під назвою «Odessa», суб’єктом майнових авторських прав щодо якого є позивач.
Позивач стверджує, що використання ПП «ГБК» зазначеного музичного твору у господарській діяльності відбувалося без дозволу належного правовласника та без сплати авторської винагороди, у зв’язку з чим ним порушені авторські права останнього.
З огляду на вчинені порушення, позивач, у відповідності до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», нарахував відповідачу компенсацію за разове використання 1-го музичного твору в сумі 32000,00 грн.
Предметом розгляду даної справи є встановлення наявності або відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь ПО «ОКУАСП» в інтересах ТОВ «Мун Рекордс» компенсації в сумі 32000,00 грн. у зв’язку з порушенням майнових прав.
За змістом положень статей 440, 445 ЦК України і частин 1, 3, 5 статті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі - Закон) майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом. Автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.
За приписами частини першої статті 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.
Слід зазначити, що з огляду на приписи статті 33 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:
1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем;
2) відповідач має довести додержання ним вимог Цивільного кодексу України і Закону України «Про авторське право і суміжні права» при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами.
У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав позивачем: мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.
Відповідно до статті 1 Закону публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач зазначає, що факт порушення Відповідачем майнових авторських прав підтверджується:
1) Актом №11/07/16 від 11.07.2016, в якому відобразив, що у нічному клубі «Веселі Тітьки», розташованому у м.Одеса, за адресою: Одеська область, смт. Затока, б-р Золотий берег,51, використовувався музичний твір «Odessa», (виконавець – Makhno Projekt). Також, в акті зазначено, що у нічному клубі «Веселі Тітьки» господарську діяльність здійснює ПП «ГБК».
Акт складено представниками організації – ОСОБА_7, та в акті зазначено, що офіціант нічного клубу від підпису акту відмовився, прізвище не назвав.
2) Факт знаходження представників організації у нічному клубі «Веселі Тітьки» підтверджується товарним чеком б/н та без дати, проте на ньому проставлена печатка ПП «ГБК».
3) На підтвердження факту виконання спірного музичного твору Позивач надав також відеозапис на DVD-диску, який оглянуто колегією суддів в удовому засіданні.
Колегія апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції про неприйняття в якості доказу відеофіксації, відповідно до наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з частинами першою, другою статті 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України; не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Частиною 1 статті 307 Цивільного кодексу України унормовано, що фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.
В будь-якому випадку знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом (ч. 3 ст. 307 ЦК України).
Одночасно з цим, за змістом ч. 3 ст. 308 названого Кодексу, зображення може бути розповсюджене без дозволу фізичної особи, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб.
У даному випадку здійснення зйомки, на яку випадково попала фізична особа, була викликана саме необхідністю фіксації правопорушення та з метою захисту власника авторського права, права якого гарантуються Конституцією України.
До того ж, судова колегія звертає увагу на те, що зйомка проводилася у нічному клубі, що є публічним місцем, не посягає на права, визначені Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (частини перша, друга статті 21 Закону України «Про інформацію»).
До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата і місце народження (частина друга статті 11 Закону № 2657). Конституційний Суд України в абзаці першому пункту 1 резолютивної частини Рішення від 30 жовтня 1997 року № 5-зп відніс до конфіденційної інформації про фізичну особу, крім вказаної, ще й відомості про її майновий стан та інші персональні дані.
Зображення осіб у відеозйомці, наданої позивачем, не містить конфіденційної інформації.
Таким чином, у даному випадку, позивач здійснюючи відеозапис використання відповідачем музичного твору, збирав інформацію, що стосується безпосередньо суб’єкта авторського права ОСОБА_2 організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Мун Рекордс», а тому зроблена позивачем відеофіксація за ознаками статті 32 ГПК України може підтверджувати факт використання твору у власній господарській діяльності без належного дозволу та без сплати авторської нагороди.
Крім того, в оглянутих в судовому засіданні відео фіксаціях існує не чітке зображення лише декілька осіб, у тому числі офіціанта, отже зазначені дії щодо фіксації правопорушення не можуть порушувати права та інтереси третіх осіб.
Крім того, з відеофіксацій вбачається, що саме в приміщенні нічного закладу «Веселі Тітьки» використовувався на музичний твір «Odessa» авторські права на який належитьТОВ «Мун Рекордс» та видавався чек.
Таким чином, зазначені відеозаписи, також спростовують висновки суду першої інстанції, що наданий чек позивача не може прийматися як доказ, оскільки покупець не може жодним чином впливати на зобов’язання продавця оформлювати свою діяльність з продажу товару у безготівкової формі відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до статей 16, 432 ЦК України одним із способів захисту прав є стягнення збитків (матеріальної шкоди) за порушення прав на об'єкти права інтелектуальної власності, а також компенсації за порушення авторського права і суміжних прав.
Згідно з пунктом «г» частини першої статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав вправі подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.
У відповідності до п. «г» ч. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суд має право постановити рішення, зокрема, про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
Наведена норма права говорить про те, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Вона не містить будь-яких приписів щодо малозначимості правопорушення чи інших чинників, які б давали правові підстави для звільнення від відповідальності за порушення авторських прав чи зменшення її розміру нижче, ніж встановлено законом.
Відповідно до п. п. 51.2, 52.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності», компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.
Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації. У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.
Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог в залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.
У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області не відповідає обставинам справи та нормам Закону України «Про авторське право і суміжні права», а тому підлягає скасуванню із постановленням нового судового рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Мун Рекордс» задовольнити.
Згідно до ч.4 ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якого відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.
З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 підприємства «ГБК» на користь ОСОБА_2 організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» 1600,00 судового збору, 1760,00 грн. понесених судових витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 99,
101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» - задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2017 у справі № 916/71/17 – скасувати та прийняти нове рішення.
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з ОСОБА_2 підприємства «ГБК» на користь ОСОБА_2 організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Мун Рекордс» 32 000,00 грн. 1600,00 грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 підприємства «ГБК» на користь ОСОБА_2 організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» 1760,00 грн. відшкодування судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням всіх необхідних реквізитів.
Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя І.Г. Філінюк
Суддя Л.В. Лавриненко
Суддя Т.А. Величко