П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАІНИ
2-а/336/4675/2017
336-443-17а
м. Запоріжжя 2 жовтня 2017 року
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Зарютіна П.В.
за участю секретаря Чернишової І.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжяпро визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Позивач подав до суду вищевказаний позов, вказавши, що на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2014 ркду відповідачем-управлінням було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1, в результаті чого була нарахована сума у розмірі 77 949,62 грн. за період з 15.05.2010 року по 22.07.2011 рік.
Через тривале невиконання постанови суду позивач був вимушений звернутись до Європейського суду з прав людини.
На виконання рішення ЄСПЛ «Тихонова та інші проти України» від 17.11.2016 року позивач отримав заборгованість по виплаті йому пенсії з 01.07.2017 року у розмірі 77 949,62 грн.
Таким чином, позивач, починаючи з 15.05.2010 року, не у повному обсязі отримував свою пенсію, що встановлено як судовими рішеннями національних судів та і рішенням Європейського суду з прав людини, а тому має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.
27 липня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення розрахунку та виплати йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована йому на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2014 року за період з 15.05.2010 року по день фактичної виплати пенсії, а саме по 01.07.2017 року.
07 серпня 2017 року відповідач своїм листом № 295/Г-1 відмовив позивачу у здійсненні розрахунку та виплати такої компенсації.
Посилаючись на незаконність вказаної відмови, позивач просить суд визнати дії відповідача щодо відмови у здійсненні розрахунку та виплати йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2014 року за період з 15.05.2010 року по день фактичної виплати пенсії, а саме по 01.07.2017 року, зобов'язати відповідача здійснити розрахунок та виплату позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2014 року за період з 15.05.2010 року по день фактичної виплати пенсії, а саме по 01.07.2017 року.
Представник відповідача у судове засідання не явився, надав на адресу суду заперечення на адміністративний позов, якими підтвердив обґрунтованість вищевказаної відмови позивачу.
В силу ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
У відповідності до ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.
Так, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2014 року було зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя (натепер правонаступником якого є - Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію згідно статтей 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю згідно зі статтями 50, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 15 травня 2010 року з урахуванням проведених виплат.
На виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2014 року управлінням було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1., в результаті чого було нараховано 77 949,62 грн. за період з 15.05.2010р. по 22.07.2011р.
Як зазначає позивач, на виконання рішення ЄСПЛ «Тихонова та інші проти України» від 17.11.2016 р. він отримав заборгованість по виплаті пенсії 01.07.2017 року у розмірі 77 949,62 грн.
Таким чином, заборгованість з виплати пенсії за період з 15.05.2010р. по 22.07.2011р. відбулася лише 01.07.2017 року.
В своєму листі від 07.08.2017 № 295/Г-1 відповідач зазначає, що доплату по проведенню перерахунку пенсії нараховано на червень 2014 року в сумі 77 949,62 грн. та на думку відповідача носить разовий характер, а тому нарахування компенсації втрат частини доходу не здійснюється.
Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною другою статті 46 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати затверджений Постановою КМУ від 21.02.2001 року №159 (далі - Порядок №159), для реалізації згаданого Закону.
Відповідно до статей 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону № 1058-IV, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно ст. 3 ЗУ «Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Положеннями вказаного порядку визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом (п. 4 Порядку №159).
Згідно з пунктами 5 - 7 Порядку №159 сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць та проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, зокрема коштів відповідного бюджету - підприємствами, установами та організаціями, що фінансуються чи дотуються з бюджету.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 18 листопада 2014 року (справа № 21-518а14): «Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону № 1058-IV, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом ПФУ) добровільно чи на виконання судового рішення».
З урахуванням цього не заслуговують на увагу доводи відповідача, що виплачена за рішенням суду пенсія не є доходом громадянин та має разовий характер.
Відповідно до 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» закріплено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
За нормами статті 2 цього Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3 Закону).
Згідно ст.6 Закону компенсацію виплачують, в тому числі, за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
У відповідності до наведених норм законодавства відповідач у зв'язку із порушенням встановлених строків щомісячних виплат індексації пенсії має здійснити компенсацію втрати позивачу частини доходів у порядку передбаченому Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
З урахуванням викладеного позовні вимоги позивача ґрунтуються на положеннях закону та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст.1, 2, 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», ст. 97 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України № 224/30 від 30.04.2002 р., Положенням про управління Пенсійний фонд України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 р. №5-5), ст.ст. 2, 5, 6, 9-12, 41, 99, 100, 158, 160-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжяпро визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови у здійсненні розрахунку та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2014р. за період з 15.05.2010 року по день фактичної виплати пенсії, а саме по 01.07.2017р.
Зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2014р. за період з 15.05.2010 року по день фактичної виплати пенсії, а саме по 01.07.2017р.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Шевченківського об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя на користь державного бюджету Шевченківського району м. Запоріжжя судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640 грн.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя П.В. Зарютін
02.10.17