У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2017 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Маляренко А.В., розглянувши касаційну скаргу Державної казначейської служби на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 08 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом до прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України.
В обґрунтування позову зазначив, що 18 лютого 2008 року наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Харківській області № 98 (далі - ГУ МВС України в Харківській області) на підставі висновку службового розслідування йому було оголошено догану з внесенням в особову справу яка вплинула на його грошове забезпечення та на розмір пенсії.
15 липня 2008 року даний наказ було визнано незаконним. На підставі вказівки МВС України його повідомлення у відношенні свого керівництва було направлено на розгляд ГУ МВС України в Харківській області, яке надіслало його до прокуратури області для прийняття рішення в порядку статті 97 КПК України.
З 2008 року по теперішній час прокуратурою Харківської області за поданням ГУ МВСУ в Харківській області виносились постанови про закриття кримінального провадження, які були скасовані ухвалами судів. В своїх ухвалах про скасування постанов про закриття кримінального провадження суди зазначали, що слідчими прокуратури не виконані вказівки, які зазначені в попередніх ухвалах.
Прокуратура Харківської області не вживає заходів для розслідування кримінальної справи, працівники прокуратури не беруть до уваги вказівки судів, які давались при скасуванні попередніх постанов. Стверджує, що через систематичну бездіяльність посадових осіб прокуратури Харківської області протягом тривалого часу він не може поновити свої порушені права, захистити свою честь та гідність, ділову репутацію, вимушений ініціювати судові слухання в судах різних інстанцій та різних юрисдикцій, що забирає в нього багато часу, завдає шкоду його здоров'ю, порушує життєві ритми та зв'язки, для поновлення яких йому необхідні додатковий час та зусилля.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 червня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 08 серпня 2017 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2 моральну шкоду розмірі 10 000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі Державна казначейська служба посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Суди попередніх інстанцій правильно встановили характер правовідносин сторін у справі та застосували норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішили спір з урахуванням меж заявлених позовних вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм процесуального права.
Задовольняючи частково позов, суди дійшли обґрунтованих висновків про те, що діями та бездіяльністю працівників прокуратури позивачу заподіяна моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню.
Згідно ч.2 ст. 337 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судового рішення.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України
у х в а л и в:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної казначейської служби на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 08 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, відмовити.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних А.В. Маляренко
і кримінальних справ