ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/6274/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Гудима Л.Я., Макарика В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Румянцевої О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, стягнення грошової компенсації за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 травня 2017 року про відмову в задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення,
В С Т А Н О В И В :
04.11.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати грошової компенсації за речове майно та стягнення грошової компенсації за речове майно.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.04.2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 (в/м Липники, Пустомитівський район, Львівська область) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) грошову компенсацію замість речового майна, що підлягає виплаті в розмірі 2206 (дві тисячі двісті шість) гривень 74 копійки. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
24.04.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про роз`яснення постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.04.2017 року.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.05.2017 року в задоволенні заяви відмовлено.
Із таким судовим рішенням не погодився ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу. У апеляційній скарзі посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, просив скасувати її та прийняти нову про задоволення заяви. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд не вказав якими правовими нормами регулюється питання щодо не виплати йому грошової компенсації за речове майно під час вимушеного прогулу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін з таких підстав.
Постановляючи ухвалу суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідно до ст. 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Отже, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Також, роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
При цьому, не допускається зміна резолютивної частини судового рішення шляхом його роз`яснення.
У поданій до суду першої інстанції заяві про роз`яснення судового рішення вказано, що заявнику є незрозумілою постанова суду від 10.04.2017 року, в тій частині, де суд зазначає, що з моменту його звільнення в серпні 2000 року та до часу його поновлення в серпні 2015 року заявник не має права вимагати виплатити грошову компенсацію за речове майно, в зв`язку з тим, що в цей час ОСОБА_1 не перебував на військовій службі і не виконував обов`язки військової служби. З цих підстав, заявник вважає, що суд, обґрунтовуючи дану відмову, ніяким чином не зазначив правовий аргумент (відповідну норму закону), який давав право суду на відмову в задоволенні вимоги. Крім того, заявнику незрозуміло суть скорочень ДДЗ, ПМР та ЦУРЗ.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що згідно зазначеної заяви про роз`яснення, заявник фактично не погоджується з мотивацією судового рішення за позовними вимогами, що були предметом заявленого позову. А у разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а ухвала відповідає нормам процесуального права.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 167, 195, 196, 199, 200, 205 КАС України, суд,
У Х В А Л И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 травня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді Л.Я. Гудим
В.Я. Макарик
Повний текст виготовлено 19 вересня 2017 року