RUEDJ

Registre unifié
des décisions de justice

Ухвала № 68631582

Lecture à voix haute momentanément indisponible

Справа № 143/280/17 Провадження № 22-ц/772/1728/2017

Головуючий в суді першої інстанції Марченко Л. В.

Категорія 27

Доповідач Панасюк О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2017 року

м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі: головуючого - судді Панасюка О.С., суддів Медвецького С.К., Оніщука В.В., з участю секретаря судового засідання Топольської В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 22 травня 2017 року, -

встановила:

В лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся в суд з цим позовом, вказуючи, що 07 грудня 2016 року позичив ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 1800 доларів США, які він зобов'язувався повернути до 01 лютого 2017 року. На підтвердження укладення договору ОСОБА_3 написав власноручно розписку. Оскільки у встановлений договором строк відповідач грошей не повернув, вимагав стягнути на його користь 48 636 грн (що становило 1800 доларів США за курсом Національного банку України станом на 21 лютого 2017 року) та 640 грн судового збору.

Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 22 травня 2017 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 48 636 грн, а також 640 грн судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, недоведеність обставин справи, які суд вважав встановленими, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в позові.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає відхиленню з таких підстав.

Ч. ч. 1, 2 ст. 303 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; апеляційний суд досліджує лише ті докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, судова колегія розглядає справу та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Судом встановлено, що 07 грудня 2016 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1800 доларів США, які зобов'язувався повернути позивачу у строк до 01 лютого 2017 року, проте зобов'язання з повернення боргу не виконав (а. с. 5).

Згідно із ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ч. 1, 2 ст. 207 і ч. 2 ст. 1047 ЦК України дотримання письмової форми договору позики має місце у тому разі, якщо на підтвердження укладення договору представлена розписка або інший письмовий документ, підписаний позичальником, з якого вбачається як сам факт отримання позичальником певної грошової суми в борг (тобто із зобов'язанням її повернення), так і дати її отримання.

Отже, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст його умов, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 545 ЦК України, якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.

Оскільки у наданій ОСОБА_3 ОСОБА_2 розписці зазначені: сторони зобов'язання, грошова сума, яка передається, строк її повернення та особистий підпис позичальника, то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що ця розписка є одночасно документом, який підтверджує передання грошей позикодавцем позичальнику й укладення договору позики, а те, що оригінал розписки знаходиться у ОСОБА_2 свідчить про невиконання відповідачем умов договору позики.

Ч. 2 ст. 59 ЦПК України визначає, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а тому, з огляду на наявність у позивача боргового документу - розписки ОСОБА_3 - доводи відповідача про повернення коштів матері ОСОБА_2 ОСОБА_4 із посиланням на показання свідків та власні записи ОСОБА_3, які не містять підпису ОСОБА_2, на увагу не заслуговують, як такі, що не підтверджуються допустимими доказами.

Таким чином доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 22 травня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий /підпис/ О.С. Панасюк

Судді: /підпис/ В.В. Оніщук

/підпис/ С.К. Медвецький

Згідно з оригіналом О.С. Панасюк