ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 68287217

Озвучення тимчасово недоступне

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

14.08.2017

Справа № 910/13347/17

Суддя Отрош І.М., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 16467 грн. 33 коп.,

ВСТАНОВИВ:

09.08.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» з вимогами до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 16467 грн. 33 коп.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

У п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18 зазначено, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. У застосуванні положень пункту 1 частини першої статті 63, а також пункту 1 частини першої статті 81 ГПК України у випадках, коли позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, слід мати на увазі таке. Наявність на позовній заяві факсимільного підпису означає, що вона не підписана особою, яка має право її підписувати, і підлягає поверненню.

Судом встановлено, що подана позивачем до суду позовна заява містить факсимільний підпис директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» ОСОБА_2, що, враховуючи положення п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18, свідчить про те, що позовна заява не підписана особою, яка має право її підписувати.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що подана позивачем позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога та обґрунтований розрахунок стягуваної суми.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до частини 6 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", підставою для повернення позовної заяви є також відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини. Господарський суд повертає позовну заяву, що не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не додано до заяви.

Суд зазначає, що позивачем не наведено у позовній заяві розрахунку суми основного боргу (заборгованості зі сплати суборендної плати), та такого розрахунку не додано до позовної заяви.

Так, позов про стягнення заборгованості (зокрема, заборгованості зі сплати суборендної плати) повинен містити відповідний розрахунок заборгованості (суми, що стягується), або такий розрахунок повинен бути доданий до позовної заяви.

Таким чином, заявляючи позов про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати суборендної плати, та при цьому, вказуючи у позовній заяві про здійснені відповідачем часткові оплати, позивач зобов'язаний викласти обґрунтований розрахунок заборгованості зі сплати суборендної плати, зокрема, вказавши заборгованість за кожним місяцем суборенди окремо (період суборенди; суму, що підлягає сплаті (розмір суборенди); розмір сплачених відповідачем грошових коштів; суму боргу за конкретний місяць суборенди).

Наприклад, обґрунтований розрахунок заборгованості зі сплати суборендної плати може бути викладений наступним чином:

Місяць суборенди

Розмір суборенди

Строк оплати

Часткова оплата (дата/сума)

Сума боргу

Всього:

Однак, позивачем у позовній заяві не вказано ані конкретного періоду, за який виникла заборгованість, ані розміру заборгованості за кожним місяцем суборенди окремо, та при цьому, позивач вказує лише про те, що станом на 01.06.2017 заборгованість відповідача зі сплати суборендної плати становить 12349 грн. 89 коп.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Суд зазначає, що зміст позовних вимог становлять предмет та підставу позову.

Відповідно до п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення; підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Суд зазначає, що підстави позову повинні бути чітко визначені позивачем у позовній заяві.

Так, заявляючи позов про стягнення заборгованості з суборендної плати, позивач повинен чітко сформувати предмет позову - стягнення заборгованості за певний період та підстави (обставини, якими обґрунтовано позов) - наявність прострочення зі сплати вказаних платежів за певний період, а також надати обґрунтований розрахунок стягуваної суми орендних платежів.

Однак, у позовній заяві позивач зазначає, що станом на 01.06.2017 заборгованість відповідача зі сплати суборендної плати становить 12349 грн. 89 коп., з огляду на що суд дійшов висновку, що позивачем у позовній заяві не зазначено чітко предмет та підстави позову (зокрема, не вказано конкретного періоду, за який виникла заборгованість, яку заявлено до стягнення), та обгрунтованого розрахунку стягуваної суми, у зв'язку з чим подана позивачем позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути позивачу без розгляду.

Суддя І.М. Отрош