ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
11 серпня 2017 року м. Київ справа № 800/296/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., вирішуючи питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до Верховної Ради України, третя особа на стороні позивача - Громадська організація «Малинське міське відділення Всеукраїнського об'єднання ветеранів», третя особа на стороні відповідача - Президент України, про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом.
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2017 року позовну заяву залишено без руху, оскільки позивач не зазначав, які повноваження Президента України та Верховної Ради України, що визначені Конституцією України у сфері управлінської діяльності порушують його права. Також порушуючи питання про визнання протиправною бездіяльності суб'єктів законодавчої ініціативи, не вказувала чи зверталась до них із вказаним питанням або до інших суб'єктів законодавчої ініціативи. Крім того, у позовній заяві позивач просить визнати протиправною бездіяльність Верховної Ради України та зобов'язати її вчинити певні дії. При цьому не вказував Верховну Раду України відповідачем, а зазначає її третьою особою.
Позивачу надано строк до 10 серпня 2017 року для усунення вказаних недоліків.
На виконання ухвали судді ОСОБА_1 подала до суду уточнену позовну заяву.
Разом з тим, у виправленій позовній заяві позивач просить визнати протиправною бездіяльність Президентом України та зобов'язати його вчинити певні дії. При цьому не вказує Президента України відповідачем, а зазначає його третьою особою.
Частиною 5 статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може:
1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів незаконним повністю або в окремій його частині;
2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів протиправними, зобов'язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду юстиції, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів вчинити певні дії;
3) застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 162 цього Кодексу.
Визначений перелік повноважень Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції є вичерпним.
Виходячи з положень, передбачених частинами першими статті 2, статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, викладених у пункті 4 Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень, в тому числі частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій. Адже відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
ОСОБА_1 у позовній заяві не зазначає, які повноваження Президента України та Верховної Ради України, що визначені Конституцією України у сфері управлінської діяльності порушують її права.
Також, відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
У позовній заяві ОСОБА_1 визначає предметом оскарження протиправну, на її думку, бездіяльність Президента України та Верховної Ради України, як суб'єктів законодавчої ініціативи у питанні зняття мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення.
Проте, порушуючи питання про визнання протиправною бездіяльності суб'єктів законодавчої ініціативи, не вказує чи зверталась до них із вказаним питанням або до інших суб'єктів законодавчої ініціативи.
Таким чином, позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 106, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилами частини першої статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, позовна заява підлягає залишенню без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и в :
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України, третя особа на стороні позивача - Малинське міське відділення Всеукраїнського об'єднання ветеранів, третя особа на стороні відповідача - Верховна Рада України, про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк до 01 вересня 2017 року для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
3. Попередити ОСОБА_1, що в разі не усунення недоліків позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Головчук