ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 68064512

Озвучення тимчасово недоступне

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська область, 07541

Номер провадження 2/356/231/17

Справа № 356/791/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2017 суддя Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право на ? частину в спільному майні, набутому подружжям за час шлюбу та свідоцтва про право на спадщину за законом недійсними

ВСТАНОВИВ:

До Березанського міського суду Київської області звернувся ОСОБА_1, ОСОБА_2 з позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право на ? частину в спільному майні, набутому подружжям за час шлюбу та свідоцтва про право на спадщину за законом недійсними.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Проаналізувавши подану позивачем заяву, суд прийшов до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху у зв'язку з тим, що подана без додержання вимог ст. 119, 120 ЦПК України.

Вимоги до змісту позовної заяви закріплені в ст. 119 ЦПК України.

За приписами ч. 7 ст. 119 ЦПК України, у разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. В той же час, у відповідності до ч. 8 цієї статті, якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Як вказано позивачем ОСОБА_1, він є представником за довіреністю та згідно припису ст. 1158 ЦК України іншого позивача – ОСОБА_2, визнаного рішенням Березанського міського суду Київської області від 24.03.2014, справа № 356/42/14-ц безвісно відсутнім.

Разом з тим, представництво за довіреністю припиняється у випадку визнання особи, яка видала довіреність, безвісно відсутньою (п. 7 ч. 1 ст. 248 ЦК України), відповідного документу до позовної заяви долучено не було, а вказівка на неї в позові не дає змоги визначити правову підставу для здійснення представництва ОСОБА_1 інтересів ОСОБА_2 О як позивача у даній справі.

У відповідності до ч. 1 ст. 1158 ЦК України, якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення.

В той же час, всупереч вимогам ч. 7 ст. 119 ЦПК України, в позові не обґрунтовано підстави для звернення ОСОБА_1 як особи, що діє на захист прав, свобод та інтересів ОСОБА_2 в порядку ст. 1158 ЦК України, не вказано, яким саме майновим інтересам ОСОБА_2 загрожує небезпека, які невигідні майнові наслідки матиме не звернення до суду за захистом.

Окрім того, частиною 5 статті 119 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору.

Згідно з ч.2 ст.79 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Нормами статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як зазначено в абз. 1 п. 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, позивачем при зверненні до суду не надано належних доказів, які могли б свідчити про такий рівень його майнового стану, який дав би підставу для застосування вказаної правової норми з метою звільнення його від сплати судового збору.

В той же час, надані позивачем довідка Національного інституту хірургії та трансплантології НАМН України та виписка з амбулаторної карточки від 23.06.2017 не є належними документами, що підтверджують його майновий стан, так як характеризують стан його здоров’я безвідносно до розміру пов’язаних з цим матеріальних витрат. Окрім того, довідка Національного інституту хірургії та трансплантології НАМН України не містить дати документу та за своїм змістом стосується подій 2016 року, відтак, не може бути співвіднесена з моментом звернення позивача до суду. Наданий розрахунок вартості препаратів до виписки від 23.06.2017 з амбулаторної карточки виконано позивачем, відтак, неуповноваженим суб’єктом, та не може бути належним документом, що підтверджує дійсну ціну препаратів за ринковими цінами в регіоні станом на дату звернення до суду. Натомість, з довідок про розмір пенсії від 12.06.2017 та відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків № 5154/Г/26-58-08-02-09 від 14.06.2017 вбачається, що позивач отримує доходи, зокрема, пенсію та матеріальну допомогу.

З огляду на викладене, суд не вбачає визначених законом підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

Як визначено приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Ставки сплати судового збору встановлено ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої за подання фізичною особою заяви немайнового характеру розмір судового збору становить 0,4 відсотка прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який, з урахуванням положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", з 01.01.2017 установлено у розмірі 1600,00 грн.

До суду з позовом звернулись два позивачі, та, як вбачається зі змісту позовної заяви, вона містить дві вимоги немайнового характеру.

У відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно абз. 2 ч. 6 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

З системного аналізу положень норм ст.ст. 25, 30, 43, 44 ЦК України випливає, що визнання особи безвісно відсутньої не має правового наслідку у вигляді обмеження чи позбавлення особи цивільної право- та дієздатності.

Відтак, ОСОБА_2 як особа, яка бере участь у справі, наділений всіма правами та обов’язками сторони по справі – позивача, в тому числі – щодо сплати судового збору.

Враховуючи викладене , позивачам необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1280 гривень кожен, за позовні вимоги немайнового характеру окремими платіжнимими документами.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.

Керуючись ст. 119, 120, 121 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право на ? частину в спільному майні, набутому подружжям за час шлюбу та свідоцтва про право на спадщину за законом недійсними залишити без руху, надавши позивачу строк в п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків.

Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І. О. Капшученко